Постанова

від 01.03.2021 по справі 640/9872/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9872/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Сергієнко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна (далі - ТОВ ПРОФІ ЛАБ Україна , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові прийняти до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.12.2018 №14, яка оформлена квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.03.2019 №0224161207, яким застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна штраф у розмірі 44695,14 грн;

- визнати протиправними дії посадової особи Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Вихор Вікторії Юріївни щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0224161207;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.05.2019 №23873/6-99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна - без задоволення;

- визнати протиправними дії посадової особи Державної фіскальної служби України Власова Олександра Сергійовича щодо постановлення Рішення про результати розгляду скарги від 24.05.2019 №23873/6-99-99-11-06-01-25.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що направлення податкової накладної від 18.01.2019 №18 відбулося з дотриманням встановленого терміну, однак її реєстрації не здійснена вчасно саме відповідачем. Крім того, податковий орган протиправно відмовив у реєстрації вказаної накладної, посилаючись на підстави не передбачені законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ДФС України, які полягають у відмові прийняти до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.12.2018 №14, яка оформлена квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2019;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 18.03.2019 №0224161207, яким застосовано до ТОВ ПРОФІ ЛАБ Україна штраф у розмірі 44695,14 грн;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ ПРОФІ ЛАБ Україна було встановлено порушення останнім вимог податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних на загальну суму 446951,43 грн.

На переконання відповідача, моментом реєстрації податкової накладної є момент отримання платником податків квитанції про реєстрацію електронного документа.

Ураховуючи, що податкова накладна від 28.12.2018, граничний термін реєстрації якої - 15.01.2019, була направлена на реєстрацію 15.01.2019, після чого автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДФС України було направлено квитанцію №1 з результатом - документ прийнято.

Водночас позивачем не вчинялися дії передбачені статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо реєстрації податкової накладної у передбачений термін.

Апелянт зазначає, що податкові накладні не вважаються зареєстрованими автоматично, оскільки контролюючий орган не може надіслати квитанцію про прийняття чи не прийняття податкової накладної до моменту її фактичної доставки до поштової скриньки ДФС України.

Поряд з цим, позивачем факт несвоєчасної реєстрації податкової накладної не спростовано, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до закону і скасоване судом першої інстанції помилково.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 залишити без змін.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Таким чином, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача лише щодо висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна за 2017-2018 роки.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено Акт № 1668/26-15-12-07-20-20/39933946 від 18.02.2019, в якому зазначено про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ЛАБ Україна граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної № 18 від 28.12.2018 на суму ПДВ 446951,43 грн.

18 березня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0224161207 від 18.03.2019, яким на підставі п. 201.10 ст. 201 та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 44695,14 грн.

Не погоджуючись із повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою, в якій просив податкове повідомлення-рішення скасувати. За результатом розгляду скарги ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 24.05.2019 №23873/6-99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та діями ДФС України, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

За змістом підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (далі - Порядок №557 ).

Відповідно до розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (пункт 3 Порядку).

За змістом пункту 5 Порядку №557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Згідно з пунктами 6, 9 Порядку №557 електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення

Відповідно до пункту 11 Порядку №557 операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг; перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

У відповідності до пункту 12 Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 13 Порядку).

Згідно з пунктом 14 Порядку №557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, відправлені платником податків електронні документи протягом операційного дня з дотриманням установлених ПК України строків, не вважаються такими, що відправлені з порушенням граничних термінів їхньої відправки.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №14. Так, контролюючим органом зазначено, що граничним терміном реєстрації вказаної накладної є 15.01.2019, однак фактично ця декларація була зареєстрована лише 18.01.2019, тобто з пропуском строку на 3 дні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 15.01.2019 о 14:35:02 відправив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.12.2018 №14, тобто до закінчення операційного дня 15.01.2019 (до 20 год.), однак позивачу не було надіслано квитанції про прийняття чи неприйняття, або зупинення реєстрації цієї податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019.

Разом з тим, відповідачем в наступний операційний день 16.01.2019 о 09:35 відправлено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою відмовлено у прийняті податкової накладної від 28.12.2018 №14.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку №1246 операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації (пункт 2 Порядку).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (пункт 12 Порядку №1246).

Згідно із пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу зазначеного вбачається, що пропуск строку реєстрації податкової накладної спричинений її автоматичною перевіркою та формуванням відповідної квитанції, за умови направлення накладної до закінчення операційного дня останнього дня терміну, встановленого ПК України не може бути розцінено як порушення строку реєстрації зі сторони платника податків.

Судом першої інстанції слушно зазначено про те, що обов`язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак він не може нести відповідальність за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Ураховуючи те, що податкова накладна від 28.12.2018 №14 граничним строком реєстрації якої була 19:59 год 15.01.2019, подана ТОВ ПРОФІ ЛАБ Україна о 14:35:02 15.01.2019, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача ознак податкового правопорушення, оскільки ним учинено всі залежні від нього дії спрямовані на вчасну реєстрацію такої накладної, тому підстави для застосування до позивача відповідальності передбаченої ПК України відсутні.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, відтак обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

У такому разі колегія суддів констатує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко