Постанова

від 25.02.2021 по справі 640/14423/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/14423/15-ц

провадження № 61-40357св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Харківська міська рада,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року в складі колегії суддів: Бурлака І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2005 року № 661658/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній у позовній заяві.

Позов мотивований тим, що 20 липня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки № 66165/05 розміром 0,0278 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136600:02:008:0021, призначеної для будівництва та експлуатації будівлі (літ. Б-2 ) з надбудовою під офіс, інтернет-кафе та клубні приміщення, строком на період реконструкції до 31 грудня 2006 року (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію) та період експлуатації до 31 грудня 2029 року, зі сплатою орендної плати у розмірі 28 564,20 грн на рік.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року, згідно якої базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста, складає 291,18 грн та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року вводиться в дію з 01 січня 2014 року, та зміни до договорів оренди, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, який затверджений рішенням Харківської міської ради від 19 грудня 2012 року № 960/12.

На підставі ухвалених Харківською міською радою рішень Департаментом земельних відносин Харківської міської ради підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, в якому визначено орендну плату в розмірі 54 227,10 грн на рік, розраховану на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що введена в дію з 01 січня 2014 року, та направлено його ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням разом із листами-пропозиціями від 16 грудня 2013 року № 1256/0/30-13 та 17 грудня 2013 року № 1330/0/30-13.

Посилаючись на те, що відповідач проігнорувала вищевказані листи, від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки ухиляється, Харківська міська рада просила задовольнити позовні вимоги.

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до Харківської міської ради, у якому просила:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 липня 2005 року № 66165/05, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між нею та Харківською міською радою;

- зобов`язати Харківську міську раду провести заходи для реєстрації розірвання вищевказаного договору;

- стягнути на її користь перераховані кошти у розмірі 45 846,30 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що вона неодноразово зверталась до Харківської міської ради з пропозицією щодо продовження строку оренди на період реконструкції з 31 грудня 2006 року до 31 грудня 2009 року, у зв`язку з тим, що вона не встигла отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, проте відповіді не отримала.

08 грудня 2010 року вона направила Харківській міській раді лист, у якому зазначила, що протягом часу, наданого їй для реконструкції та прийняття об`єкта до експлуатації, в силу об`єктивних причин (хвороба, скрутне матеріальне становище, зміни чинного законодавства України в галузі будівництва, довготривале узгодження проектної документації та отримання дозволів на реконструкцію), нею втрачена можливість реалізації проекту реконструкції та не отримано відповідні дозволи щодо реконструкції будівлі.

Посилаючись на те, що об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, дозвіл на виконання будівельних робіт не отриманий, а збільшений розмір орендної плати призведе до негативних наслідків її фінансового стану, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 05 березня 2018 року, в задоволенні первинного позову Харківської міської ради відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , розміром 0,0278 га, укладений 20 липня 2005 року між ОСОБА_1 та Харківською міською радою. В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не розпочала використовувати земельну ділянку відповідно до умов укладеного договору, оскільки об`єкт оренди не прийнятий до експлуатації, а дозвіл на проведення його реконструкції не надано, що є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2005 року з підстав його істотного порушення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено, рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким первинний позов Харківської міської ради задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2005 року № 66165/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, і викласти її у такій редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі, зареєстрованого 20 липня 2005 року за № 66165/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах

___

---

20__ року Харківська міська рада Харківської області (орендодавець) в особі міського голови Кернеса Г. А. з одного боку та ОСОБА_1 (орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03 липня 2013 року № 1209/13 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року , рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25 вересня 2013 року № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 , рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27 лютого 2008 року № 41/08 Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19 грудня 2012 року № 960/12 Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові пункти 5., 9., 13., 14. договору оренди землі, зареєстрованого 20 липня 2005 року за № 66165/05 змінити, доповнити пункт 2. словами та пункт 28. підпунктом д) і викласти у такій редакції:

2. (редакція по договору) Кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:02:008:0021 ;

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації від 08 листопада 2013 року № 218 становить 96 8341,00 грн. При змінах у нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки ;

9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком від 29 листопада 2013 року № 1001/14 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 54 227,10 грн або в місяць - 4 518,93 грн ;

13. Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом ;

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно чинного законодавства ;

28. д) у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати за умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутись до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції. ;

ІІ. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 20 липня 2005 року за № 66165/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам договору .

Орендодавець Харківська міська рада Харківської області м. Харків, майдан Конституції № 7, код 04059243 в особі міського голови А. Г. Кернес /підпис/

Орендар громадянка ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 в особі громадянки /підпис/ /ПІБ/.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи первинний позов Харківської міської ради, виходив з того, що на підставі рішення Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13, яким затверджено базову вартість одного квадратного метра землі м. Харкова у розмірі 291, 18 грн, змінилась грошова оцінка орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки, що є підставою для перегляду розміру орендної плати та відповідає умовам договору.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд врахував наявність у позивача заборгованості по орендній платі, а також виходив з того, що 15 жовтня 2015 року Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради направляло ОСОБА_1 відповідь, з якої вбачається, що для вирішення питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно подати відповідні документи, чого позивач не зробила.

При цьому судом зазначено, що земельна ділянка згідно договору надавалась в оренду ОСОБА_1 для реконструкції будівлі та подальшої її експлуатації, а тому наявність поблизу неї силового кабеля не перешкоджає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки не обмежує можливість проведення робіт з реконструкції будівлі за умови отримання відповідного дозволу.

Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що разом з ціною договору Харківська міська рада намагається примусово змінити обсяг прав та обов`язків сторін, що порушує принцип добровільності та диспозитивності договору. Відповідно до умов договору нетримання дозволу на виконання будівельних робіт призвело до того, що рішення міської ради втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку. У зв`язку з прокладанням підземних кабельних ліній електропередачі на наданій в оренду земельній ділянці позивач вимушена була здійснювати підготовку та узгодження нової проектно-технічної документації про проведення реконструкції будівлі.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23 червня 2004 року № 105/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва (реконструкції) та експлуатації будівлі по АДРЕСА_3 з надбудовою та прибудовою під офіс, інтернет-кафе, клубні приміщення та переведення квартири АДРЕСА_4 за цією ж адресою до нежитлового фонду із розробкою проекту та погодженням його до 01 липня 2004 року.

20 липня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди цієї земельної ділянки № 66165/05 розміром 0,0278 га, кадастровий номер 6310136600:02:008:0021, призначеної для будівництва та експлуатації будівлі (літ. Б-2 ) з надбудовою під офіс, інтернет-кафе та клубні приміщення строком на період реконструкції до 31 грудня 2006 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та період експлуатації до 31 грудня 2029 року.

Пунктами 5, 7 договору оренди передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період реконструкції згідно з довідкою від 11 жовтня 2004 року № 2412/04 становить 109 799,00 грн, на період експлуатації згідно з довідкою від 11 жовтня 2004 року № 2412/04 - 548 995,00 грн. У випадку нездачі об`єкта до експлуатації у встановлені у рішенні строки, а також неотримання дозволу на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Відповідно до пунктів 9, 13 договору оренди розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період реконструкції у 2005 році - 282,98 грн, у 2006 році - 416,62 грн; на період експлуатації у 2006 році - 1642,44 грн, з 2007 року - 2380,35 грн. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 38 договору оренди передбачено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Актом приймання-передачі від 20 липня 2005 року орендарю ОСОБА_1 передано земельну ділянку в оренду строком до 31 грудня 2009 року.

Протягом 2005 - 2007 років ОСОБА_1 не в повному розмірі та не в строк сплачувала орендну плату.

21 грудня 2006 року ОСОБА_1 зверталась до Харківської міської ради із заявою щодо продовження строку договору оренди на період реконструкції до 2009 року, а листом від 03 грудня 2010 року - до 2012 року.

Із відповіді Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 20 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано звернутися до Управління містобудування та архітектури для уточнення питання щодо продовження строків реконструкції будівлі та зазначено перелік документів, які необхідно ОСОБА_1 надати.

Згідно з рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста, складає 291,18 грн та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що воно вводиться в дію з моменту його оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Пунктами 2, 3 рішення Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року вводиться в дію з 01 січня 2014 року та зміни до договорів оренди, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у м. Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов`язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 16.4 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 19 грудня 2012 року № 960/12, зміни до договору оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області підготував додаткову угоду до договору оренди від 20 липня 2005 року, за умовами якої змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати.

16 грудня 2013 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради направив ОСОБА_1 лист-пропозицію № 1256/0/30-13 про зміну договору оренди землі з додатковою угодою до договору оренди землі та розрахунком орендної плати, а також 17 грудня 2013 року лист-пропозицію № 1330/0/30-13 про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до цього договору.

ОСОБА_1 не підписала додаткову угоду.

Листом від 11 лютого 2015 року, 25 березня 2015 року, 25 червня 2015 року, 18 вересня 2015 року, 26 вересня 2015 року, ОСОБА_1 зверталася до Харківської міської ради із заявами про припинення права користування земельною ділянкою, оскільки роботи з реконструкції об`єкту в строк, зазначений в рішенні, не виконано, а відтак об`єкт не прийнято до експлуатації.

15 жовтня 2015 року Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради направило відповідь ОСОБА_1 про те, що для вирішення вищевказаного питання необхідно надати відповідні документи.

ОСОБА_1 жодних документів Харківській міській раді не надала.

Станом на 10 листопада 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість по орендній платі в розмірі 83 386,06 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини перша, друга статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року в справі № 6-325цс16.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

У пункті 36 спірного договору оренди сторони передбачили можливість внесення змін до нього за взаємною згодою сторін та вирішення спору в судовому порядку у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Отже, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рішенням органу місцевого самоврядування, який діє у межах своєї компетенції, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами у договорі оренди землі, що, у свою чергу, спростовує доводи, викладені у касаційній скарзі, про зворотнє.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01 січня 2014 року є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 29 грудня 2004 року та укладення відповідної додаткової угоди.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 липня 2019 року в справі № 644/9862/14-ц (провадження № 61-21925св18), від 09 жовтня 2019 року в справі № 645/1972/16-ц (провадження № 36441св18), від 09 жовтня 2019 року в справі № 644/5520/16-ц (провадження № 16721св18), від 04 листопада 2019 року в справі № 641/7169/16-ц (провадження № 61-33117св18) та від 30 січня 2020 року в справі № 640/15419/15-ц (провадження № 61-16971св19).

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті 5.2. рішення ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23 червня 2004 року № 105/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів зазначено, що у випадку нездачі об`єктів до експлуатації у встановлені у рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельної ділянки підлягають розірванню у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 7 договору оренди від 20 липня 2005 року у випадку нездачі об`єкта до експлуатації у встановлені у рішенні строки, а також неотримання дозволу на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов`язку щодо здачі об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то судам слід виходити з положень Законів України Про основи містобудування та Про регулювання містобудівної діяльності і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об`єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з`ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв`язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об`єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об`єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Також правильним є висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки земельна ділянка згідно договору надавалась в оренду ОСОБА_1 для реконструкції будівлі та подальшої її експлуатації, а тому наявність поблизу неї силового кабеля не перешкоджає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки не обмежує можливість проведення робіт з реконструкції будівлі за умови отримання відповідного дозволу, у зв`язку з чим відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2005 року.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційного суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко