Постанова

від 17.02.2021 по справі 241/1726/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/177/21

241/1726/19

Головуючий у 1-й інстанції Демочко Д.О.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.,

за участю секретаря Сікора М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

на заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 17 березня 2020 року, ухвалене у складі судді Демочко Д.О., повний текст рішення складено 17 березня 2020 року,

по цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

до ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія (далі - ТОВ ФК Довіра та гарантія) звернулося із позовом до ОСОБА_1 , згодом змінивши підстави позову (а.с. 51, 61-62), посилаючись на наступні обставини.

11.08.2008 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль, правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/07-165/57-232, за яким позичальник отримав у кредит 47200дол.США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором в той же день між тими самими сторонами укладено іпотечний договір № 014/07-165/57-232, за яким іпотекодатель ОСОБА_1 передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,1247га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, розташовану по АДРЕСА_1 .

Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 26.11.2009 по справі № 2-1346/2009 з позичальника ОСОБА_1 стягнуто на користь кредитора ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором в сумі 49907,24дол.США, що складається з: заборгованості за кредитом - 46296,44дол.США; заборгованості за відсотками - 313,07дол.США; прострочених платежів - 3234,97дол.США; пені за порушення строків здійснення платежів - 1062,76дол.США; а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700грн та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 250грн.

17.06.2016 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк укладено Договір відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008 перейшло до ПАТ Вектор Банк.

В свою чергу ПАТ Вектор Банк в той же день 17.06.2016 уклав із ТОВ ФК Довіра та гарантія Договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008.

22.06.2016 за аналогічними договорами ПАТ Райффайзен Банк Аваль відступив ПАТ Вектор Банк, а, в свою чергу в той же день 22.06.2016 ПАТ Вектор Банк відступив ТОВ ФК Довіра та гарантія право вимоги за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_1 , в результаті чого позивач набув статусу іпотекодержателя предмета іпотеки.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 19.07.2019 замінено сторону виконавчого провадження за виконавчими листами по справі № 2-1346/2009 - замінено первісного стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль його правонаступником - ТОВ ФК Довіра та гарантія.

Оскільки рішення суду від 26.11.2009 не виконано, заборгованість в розмірі 49907,24дол. США не погашена, позивач просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008 звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1247 га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, розташовану по АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України Про виконавче провадження.

З метою отримання продукції, плодів та доходів, передати предмет іпотеки в Управління ТОВ ФК Довіра та гарантія на період до моменту його продажу в порядку ст. 41 Закону України Про іпотеку, для чого вилучити у ОСОБА_1 та передати ТОВ ФК Довіра та гарантія предмет іпотеки протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили; зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ ФК Довіра та гарантія всі правовстановлюючі документи та технічну документацію на вказану земельну ділянку протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили; надати право ТОВ ФК Довіра та гарантія на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, з правом ТОВ ФК Довіра та гарантія діяти без довіреності, підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд ТОВ ФК Довіра та гарантія , реалізацію інших прав, необхідних для управління майном; надати право ТОВ ФК Довіра та гарантія на отримання доходів від управління предметом іпотеки, якими є доходи, що будуть отримані ТОВ ФК Довіра та гарантія за договорами, за якими він є стороною - управителем, а у випадках укладення договорів оренди - доходи у вигляді орендної плати, що отримані від передачі в оренду предмета іпотеки третім особам; надати право ТОВ ФК Довіра та гарантія на спрямування отриманих як управителем доходів, за вирахуванням зроблених витрат ТОВ ФК Довіра та гарантія у зв`язку з управлінням майном, у тому числі, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, податків, інших обов`язкових платежів, на погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ ФК Довіра та гарантія за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008. Крім того, позивач просив компенсувати за рахунок відповідача понесені по справі судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 17 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК Довіра та гарантія до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з положень ст. 36 Закону України Про іпотеку, застережень в п.п. 7, 4, 7.5 іпотечного договору, якими сторони погодили позасудовий спосіб врегулювання спору, при якому іпотекодержатель має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі. На підставі цього суд дійшов висновку про обрання позивачем ТОВ ФК Довіра та гарантія неналежного способу захисту прав іпотекодержателя - судового порядку, що є підставою для відмови в позові за основною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і за супутньою вимогою - про визначення заходів забезпечення збереження предмета іпотеки та/або передачі його в управління на період до його реалізації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ ФК Довіра та гарнтія, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга (а.с. 79-80) вмотивована наступними доводами. Суд проігнорував заяву про зміну предмета позову, належним чином не перевірив і не встановив відмінність способу реалізації майна та помилково посилався на ст. 38 Закону України Про іпотеку, оскільки позивач просив задовольнити позовні вимоги в межах іншої норми, а саме ст. 41 Закону України Про іпотеку, що регламентує такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, як реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст. 39 Закону України Про іпотеку), на що позивач має право, в тому числі і на судових захист прав іпотекодержателя присудженими заходами зі збереження і утримання іпотечного майна до його фактичної реалізації.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи представника позивача - ТОВ ФК Довіра та гарантія і відповідача ОСОБА_1 (а.с. 149, 169-170), неявка яких в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою до розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено судом, між ВАТ Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль) та ОСОБА_1 11.08.2008 укладено кредитний договір № 014/07-165/57-232, згідно умов якого відповідач отримав отримав кредит в розмірі 47200 доларів США (а.с.4-8).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11.08.2008 між банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 014/07-165/57-232, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстрований за № 7583. Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008, предметом Іпотеки є земельна ділянка площею 0,1247га, з кадастровим номером 1423955500:01:001:0088, розташована по АДРЕСА_1 (а.с.9-12).

22 червня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до умов якого ПАТ Вектор Банк набуло статусу іпотекодержателя Предмета іпотеки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 (а.с.13-16).

22 червня 2016 року між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та гарантія укладено Договір про відступлення права вимоги відповідно до умов якого ТОВ ФК Довіра та гарантія набуло статусу іпотекодержателя вказаного предмета іпотеки (а.с. 17), що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.21).

Рішенням Петровського районного суду міста Донецька стягнуто з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної дирекції ВАТ Райфайзен Банк Аваль суму боргу за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11.08.2008, яка станом на 29.01.2009 складає: 46296,44 доларів США заборгованості за кредитом; 313,07 доларів США заборгованості за відсотками; 3234,97 доларів США прострочених платежів; пені за порушення строків здійснення платежів - 1 062,76 доларів США, а всього 49907,24 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.01.2009 складає 384285,75грн. Стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700грн та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 250грн. (а.с. 22, 23).

19 липня 2019 року Краснолиманським міським судом Донецької області постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, саме: змінено стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль його правонаступником ТОВ ФК Довіра та гарантія (а.с. 24, 25).

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

В статті 1 Закону України Про іпотеку № 898-IV від 05.06.2003 з подальшими змінами на момент виникнення спірних правовідносин (діла за текстом - Закон № 898-IV) іпотека визначається як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Закону № 898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання вернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У частині 4 статті 33 Закону № 898-IV законодавець визначив наступні способи звернення стягнення предмету іпотеки: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом положень в ч. 1-2 ст. 36 Закону № 898-IV сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У ч. 3 ст. 36 Закону № 898-IV визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Самі такі способи і визначили сторони в іпотечному договорі у п. 7.4, 7.5 (а.с. 11).

А згідно із ч. 2 ст. 36 Закону № 898-IV визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, серед іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки (ч. 1 ст. 39 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст. 39 Закону України Про іпотеку); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України Про іпотеку).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону № 898-IV у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно із ст. 41 Закону № 898-IV реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зокрема зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності).

Підписавши 11.08.2008 іпотечний договір, сторони (в особі первісного кредитора ВАТ Райффайзен Банк Аваль і іпотекодателя ОСОБА_1 ) обумовили такі способи позасудового врегулювання спору: за п. 7.4 - звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ Про іпотеку. Іпотекодержатель зобов`язаний не менш ніж за 30 календарних днів до прийняття предмету іпотеку у власність письмово повідомити іпотекодавця про своє рішення. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження в Договорі, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; за п. 7.5 - звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у позасудовому порядку шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такий продаж проводиться з врахуванням особливостей, встановлених статтею 38 ЗУ Про іпотеку.

Натомість, позивач ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , з урахуванням зміни підстави позовних вимог (а.с. 51, 61, 62), звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України Про виконавче провадження. Такий спосіб, як вбачається зі змісту іпотечного договору, не обумовлювався сторонами, застереження щодо такого способу у змісті іпотечного договору відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 300/282/17 (провадження № 61-2062св20), що мають бути враховані і при розв`язанні виниклого спору між Довіра і гарантія,

Частина друга статті 36 Закону № 898-IV, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону), якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

Тож, іпотекодержатель використав можливість судового захисту шляхом заявлення іншого встановленого законом способу звернення стягнення на предмет іпотеки, аніж той, що у якості позасудового був обумовлений сторонами в п. 7.4., 7.5. іпотечного договору.

Відтак, заявлений позивачем у даній справі спосіб захисту не є підпадає під поняття способу позасудового врегулювання спору, з чим помилково ототожнив суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення.

Використана судом першої інстанції правова позиція Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15 стосується того випадку, коли позивачем було заявлено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особ і на підставі договору купівлі-продажу відповідно до іпотечного договору, коли саме такий спосіб був визначений в самому іпотечному договорі, тобто це узгоджений сторонами спосіб позасудового врегулювання.

Оскільки сторони в іпотечному договорі не передбачили спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону), то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність з юридичної точки зору обраного позивачем способу захисту і відсутність підстав для задоволення як основної позовної вимоги про звернення шляхом продажу на прилюдних торгах, так і супутньої вимоги з застосування в порядку ч. 1 ст. 39 Закону № 898-IV заявлених ТОВ ФК Довіра та гарантія заходів щодо забезпечення збереження і утримання предмета іпотеки, передачі його в управління на період до його реалізації (вилучення земельної ділянки у відповідача і передачу її іпотекодержателю в управління, зобов`язання іпотекодателя надати позивачеві правовстановлюючу і технічну документацію, надання іпотекодержателю права на укладення необхідних для утримання і збереження предмету іпотеки договорів та отримання за ними доходів, та спрямування останніх на погашення заборгованості ОСОБА_1 та витрати, пов`язані з утриманням і збереженням іпотечного майна).

Заявлені позивачем вимоги в уточненій редакції позовних вимог, як такі, що ґрунтуються на законі, підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи ухвалення рішення суду, внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, таке рішення, з огляду на обґрунтованість апеляційної скарги, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення судом апеляційної інстанції про задоволення позову ТОВ ФК Довіра та гарантія в повному обсязі згідно вищенаведеного мотивування.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду першої інстанції апеляційним судом скасовується, то підлягають перерозподілу судові витрати зі стягненням з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Довіра та гарантія: судового збору, пов`язаного із розглядом справи в суді першої інстанції, в розмірі 1921грн; судового збору, пов`язаного із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10301,51грн (150% від 1,5% ціни позову 457844,85грн).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія задовольнити.

Заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 17 березня 2020 2020 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 014/07-165/57-232 від 11 серпня 2008 року у розмірі 49907,24 доларів США, що складається з: 46296,44 доларів США - заборгованість за кредитом; 313,07 доларів США - заборгованість за відсотками; 3234,97 доларів США - прострочені платежі; 1062,76 доларів США - пеня за порушення строків здійснення платежів, звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме, земельну ділянку площею 0,1247га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З метою отримання продукції, плодів та доходів, передати предмет іпотеки в управління Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на період до моменту його продажу, для чого:

- вилучити у ОСОБА_1 та передати Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1247га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;

- зобов`язати ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія всі правовстановлюючі документи та технічну документація на земельну ділянку площею 0,1247га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;

- надати право Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки - земельну ділянку площею 0,1247га, кадастровий номер 1423955500:01:001:0088, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з правом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра діяти без довіреності, підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія, реалізацію інших прав, необхідних для управління майном;

- надати право Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на отримання доходів від управління предметом іпотеки, якими є доходи, що будуть отримані Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія за договорами, за якими він є стороною - управителем, а у випадках укладення договорів оренди - доходи у вигляді орендної плати, що отримані від передачі в оренду предмета іпотеки третім особам;

- надати право Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на спрямування отримання, як управителем доходів, за врахуванням зроблених витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія у зв`язку з управлінням майном, у тому числі, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, податків, інших обов`язкових платежів, на погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія витрати з оплати судового збору, пов`язаного із розглядом справи в суді першої інстанції, в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія витрати з оплати судового збору, пов`язаного із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10301 (десять тисяч триста одна) гривня 51 копійка.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року.

Судді: С.А.Попова

С.А.Зайцева

Т.Б.Ткаченко