Рішення
від 15.02.2021 по справі 216/739/17
ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/739/17

Провадження № 2/216/597/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю:

секретарів судового засідання Риженко А.О., Авшаряна С.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Лозицького О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Криворізької міської ради про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_7) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено петицію авторки ОСОБА_2 під назвою: Про відкликання депутатів Криворізької міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , доступ до якої через всесвітню мережу Інтернет отримала необмежена кількість осіб.

У цій петиції викладена така інформація:

Ми, виборці Кривого Рогу, незадоволені тим, як депутати міської ради від партійної організації Сила людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 виконують покладені на них обов`язки представляти інтереси громад в місцевих органах влади.

З початку своєї каденції (листопад 2015 року) і по сьогоднішній день ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 не тільки грубо ігнорують потреби своїх виборців, але і ведуть діяльність, яка дискредитує високий статус народного обранця, а саме:

1. Регулярно прогулюють сесії міської ради і засідання комісій, що є прямим невиконанням їх обов`язків, як депутатів місцевих органів влади;

2. Утримуються від голосування за важливі для Кривого Рогу і людей, які тут мешкають, питання;

3. Співпрацюють з організаціями та особами, які причетні до створення та діяльності проросійських терористичних утворень Л/ДНР ;

4. Цинічно використовують тяжке становище внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, втягуючи їх в псевдоблагодійні організації, які одночасно використовуються для пропаганди і агітації за Силу людей серед ВПЛ.

5. Отримують фінансування з джерел, пов`язаних з РФ і причетних до ухилення від сплати податків та відмивання грошей;

6. Використовують партійні структури Сили людей в Кривому Розі для брутальної боротьби, організації шантажу і тиску на іноземних інвесторів (ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ). Тим самим вищеназвані депутати сприяють погіршенню інвестиційного клімату в місті та регіоні, формують негативний образ України в очах світової бізнес-спільноти.

З огляду на все вищевикладене, ми вважаємо, що депутати міськради від Криворіжської партійної організації Сила людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 недостойні представляти інтереси криворіжців у місцевих органах влади.

Згідно зі статтею 5 Конституції України Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ . Тому ми, криворізькі виборці, хочемо реалізувати своє конституційне право, і вимагаємо позбавити мандату депутата міської ради м. Кривий Ріг ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_19 і ОСОБА_16 , як таких, що не виправдали довіру криворіжан. .

У подальшому, з метою збільшення кількості осіб, які можуть ознайомитися із зазначеною петицією, її авторкою - відповідачкою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20.49 год. у мережі Інтернет на сторінці соціальної мережі Facebook (Фейсбук) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , було опубліковано інформацію під назвою (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту (мовою оригіналу):

Нашу петицию об отзыве депутатов горсовета от Силы людей ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 и ОСОБА_8 , размещенную на сайте исполкома Криворожского горсовета, подписало уже 76 человек из 500 необходимых. Первую неделю сбора подписей можно считать успешной! Конечная дата - 24 апреля 2017 года. Если сохранятся нынешние темпы, то необходимое количество подписей будет собрано значительно раньше, чем наступит время X . Криворожане, присоединяйтесь! Вспомните о том, что именно мы избрали этих депутатов, а значит, имеем сейчас полное право отозвать их и заставить сложить свои мандаты. Именно так - из ежедневного контроля представителей громады за недобросовестными представителями местной власти и рождается настоящее, демократическое, гражданское общество. Подписать петицию можно здесь: ІНФОРМАЦІЯ_8. Криворожане ! Скажем дружное НЕТ депутатам-бездельникам от партии Сила людей : ОСОБА_6, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Ця публікація розміщена в мережі Інтернет на сторінці соціальної мережі Facebook і відкрита для перегляду необмеженого кола осіб як на території України, так і за її межами.

Посилаючись на те, що поширена інформація не відповідає дійсності, завдає шкоди їх честі, гідності та діловій репутації, позивачі просили суд:

- визнати недостовірною й такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації депутатам Криворізької міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_7) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у петиції авторки ОСОБА_2 під назвою: Про відкликання депутатів Криворізької міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а саме:

2. Утримуються від голосування за важливі для Кривого Рогу і людей, які тут мешкають, питання;

Згідно зі статтею 5 Конституції України Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ . Тому ми, криворізькі виборці, хочемо реалізувати своє конституційне право, і вимагаємо позбавити мандату депутата міської ради м. Кривий Ріг ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , як таких, що не виправдали довіру криворіжан. ;

- зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили розмістити на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_9) спростування інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_9), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10, у петиції авторки ОСОБА_2 під назвою: Про відкликання депутатів Криворізької міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 наступного змісту:

Є недостовірною поширена інформація про те, що:

- депутати міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 грубо ігнорують потреби своїх виборців і ведуть діяльність, яка дискредитує статус депутата Криворізької міської ради;

- депутати міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 співпрацюють з організаціями та особами, які причетні до створення та діяльності проросійських терористичних утворень Л/ДНР ;

- депутати міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 використовують тяжке становище внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, втягуючи їх в псевдоблагодійні організації;

- депутати міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 отримують фінансування з джерел, пов`язаних з РФ і причетних до ухилення від сплати податків та відмивання грошей;

- депутати міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 здійснюють шантаж ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ;

- зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити із сайту (ІНФОРМАЦІЯ_9) недостовірну інформацію про депутатів міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ОСОБА_31 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у петиції авторки ОСОБА_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10;

- визнати недостовірною й такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації депутатам Криворізької міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20.49 год. у мережі Інтернет на сторінці соціальної мережі Facebook (Фейсбук), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , під назвою (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме (мовою оригіналу):

- стягнути з відповідачів солідарно 400 000 грн на відшкодування завданої їм моральної шкоди.

Історія справи

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року, у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині позовних вимог ОСОБА_1 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2020 року позов ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалами цього суду від 25 вересня 2020 року було витребувано з виконавчого комітету Криворізької міської ради докази за клопотанням представника позивачки, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиції сторін під час нового розгляду справи

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на таке. Станом на час оприлюднення петиції вона разом з рештою депутатів-позивачів перебували в опозиції до діючої в місті влади, тому стосовно них почалась така акція на приниження. Вважає, що поширення зазначеної негативної інформації відповідачами невизначеному колу осіб мало на меті завдання шкоди її честі, гідності та діловій репутації саме як депутатці міської ради від політичної партії Сила Людей . Однак за весь період дії повноважень депутата вона не вчинила жодної дії, яка б свідчила про порушення нею правил депутатської етики, вимог та обмежень, установлених Законом України Про засади запобігання протидії корупції або використання власного депутатського мандата в особистих інтересах або корисливих цілях. Натомість, за час її повноважень депутата відбулося 48 особистих прийомів громадян, де було заслухано питання виборців, які зверталися за допомогою. У вказаний період до неї як депутата міської ради звернулось 55 громадян міста та було направлено 39 депутатських звернень. Також нею було проведено та прийнято участь у багатьох масових заходах, які проводилися як за ініціативою органів місцевого самоврядування, так і за її власною ініціативою. Вона постійно інформувала виборців про свою депутатську діяльність, виконання планів і програм економічного та соціального розвитку міста на зустрічах з виборцями, під час особистих зустрічей, на своїх сторінках у соціальних мережах, листівках тощо. Крім інформування виборців, вона організувала та провела звіт перед громадою й виборцями міста, працювала майже на всіх пленарних засіданнях сесії, в тому числі на засіданнях постійних комісій, членами яких вона є, в робочих комісіях за різними напрямками. Перед кожним пленарним засіданням працювала на засіданнях фракції політичної партії Сила Людей . Завдяки її праці як депутата Криворізької міської ради було втілено в життя багато соціальних проектів та проведено заходи з підтримки соціально незахищених громадян міста, було проведено ряд заходів, які допомагали соціальній адаптації та самореалізації громадянам міста.

При цьому звернула увагу, що поширена на офіційному веб-сайті міської ради інформація стосовно неї за своїм контекстом містить твердження про її винуватість у вчиненні низки злочинів, а саме: за ст. 258-2 КК України Сприяння діяльності терористичної організації - Співпрацює з організаціями та особами, які причетні до створення та діяльності проросійських терористичних утворень Л/ДНР ; за ст. 209 КК України Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом - Отримує фінансування з джерел, пов`язаних з РФ і причетних до ухилення від сплати податків та відмивання грошей ; за ст. 189 КК України Вимагання - …організації шантажу і тиску на іноземних інвесторів (ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ); за ст. 160 КК України Пропозиція, обіцянка або надання виборцю чи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права - ... використовує тяжке становище внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, втягуючи їх у псевдоблагодійні організації, які одночасно використовуються для пропаганди і агітації за Силу людей . Проте, на цей час відсутнє будь-яке судове рішення, яким би було встановлено її вину у вчиненні злочинів, зазначених у петиції, тому наведена інформація стосовно її причетності до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів поширена всупереч принципу презумпції невинуватості та є недостовірною.

Внаслідок поширення відповідачами такої недостовірної інформації були порушенні її особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації. Вважає, що відповідачка ОСОБА_2 шляхом обману намагається переконати значну кількість громадян в її антидержавних, корисливих, меркантильних мотивах діяльності, зокрема в тому, що вона, начебто, в чомусь, винувата , продалася Російській Федерації , здійснює антидержавну політику тощо. Із назви петиції випливає протизаконність її діяльності як депутата міської ради від політичної партії Сила Людей , що безпосередньо було направлено на її дискредитацію в очах громадськості. Відповідачі намагаються створити враження для невизначеного кола осіб про начебто її відношення до діяльності терористичних організацій ЛНР/ДНР, начебто вимагання від ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з метою незаконного збагачення під час загальнодержавної економічної кризи, коли порушення законів мають особливо тяжкі наслідки, що суперечить чинному законодавству України і зневажає Основний закон держави - Конституцію України. Така інформація створила уявлення в очах громадськості та суспільства про неї як про злочинку, винну у скоєнні низки найнебезпечніших злочинів, особу, яка в край скрутний для України час, допомагає країні-агресору. Під впливом такої недостовірної інформації у суспільстві зародилися сумніви щодо недотримання нею моральних засад та правових норм.

Зауважила, що її гідність і ділова репутація політика і державного діяча, мають дуже велике значення як для ефективного здійснення нею обов`язків виборної посади посадової особи в органах влади, так і для обрання на таку виборну посаду/призначення на посаду в органах влади. Наведені та поширені в петиції відомості щодо її моральних і професійних якостей є негативними, образливими, принизливими й такими, що не відповідають дійсності, що в цілому завдає непоправної шкоди її діловій репутації. У результаті цілеспрямованих дій відповідачів з поширення значеної недостовірної інформації про неї та усвідомлення ними при цьому наслідків своїх дій, що опорочили її честь, гідність і ділову репутацію, їй було завдано значної моральної шкоди, втрат немайнового характеру внаслідок приниження її честі, гідності і ділової репутації як публічного політика та народного обранця, ускладнено подальше активне громадсько-політичне життя та стосунки із політичною партією Сила Людей , від якої її було обрано депутатом до Криворізької міської ради, ускладнено стосунки із виборцями, що негативно сприймають нібито вчинені нею дії та поширену інформацію, про яку йдеться в петиції.

Ураховуючи наведене, позивачка просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачів 100 000 грн на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Представник позивачки - адвокат Лозицький О.П. у судовому засіданні додатково звернув увагу суду на обов`язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, якою скасовані попередні судові рішення в цій справі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належними чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник виконавчого комітету Криворізької міської ради в судове засідання також не з`явився, але до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника з урахуванням раніше поданих останнім заперечень проти позову.

Так, за змістом відзиву виконавчого комітету міської ради останній проти задоволення позову заперечує, зокрема з таких підстав. На виконання положень Закону України Про звернення громадян щодо електронного звернення та електронної петиції, а також з метою забезпечення ефективної взаємодії між громадою міста та органами місцевого самоврядування, рішенням Криворізької міської ради від 23 вересня 2015 року № 3958 було затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради, згідно з яким мешканці міста можуть звернутися до міської ради з електронними петиціями через офіційний веб-сайт виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет або веб-сайт громадського об`єднання, що здійснює збір підписів громадян на підтримку електронної петиції. Для створення електронної петиції до міської ради її автор (ініціатор) заповнює форму на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет у графі Сервіс електронних петицій підрозділу виконкому міської ради Управління по роботі зі зверненнями громадян та розміщує її текст. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові її автора (ініціатора), адресу його електронної пошти. На веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет обов`язково зазначаються дата початку збору підписів, їх загальна кількість та перелік осіб, які підтримали електронну петицію. Не оприлюднюється електронна петиція, що містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права й свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). Таким чином, фактично виконком зобов`язаний розмістити на офіційному веб-сайті подану електронну петицію, яка відповідає визначеним указаним законом вимогам. При цьому за змістом ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян громадяни можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з електронними петиціями, у тому числі через веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Петиція Про відкликання депутатів Криворізької міської ради від Сили Людей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_16 додатково була розміщена в мережі Інтернет і на веб-сайтах ГО Розумне місто (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11) та ГО Об`єднання відповідальних громадян (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12). Крім того, з тексту петиції вбачається, що її автор ї позиціонує позивачку саме як депутата Криворізької міської ради та публічну особу й жодним чином не зачіпає її приватного життя. За відсутності вини відповідачів підстав для стягнення моральної шкоди також не має, тому просили в задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14 січня 2017 року в мережі Інтернет на веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_7), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено петицію фізичної особи ОСОБА_2 під назвою: Про відкликання депутатів Криворізької міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У цій петиції викладена така інформація:

Ми , виборці Кривого Рогу, незадоволені тим, як депутати міської ради від партійної організації Сила людей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 виконують покладені на них обов`язки представляти інтереси громад в місцевих органах влади.

2. Утримуються від голосування за важливі для Кривого Рогу і людей, які тут мешкають, питання;

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12.49 год. на сторінці соціальної мережі Facebook , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , було опубліковано інформацію під назвою (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту (мовою оригіналу):

ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, оскільки вважає, що відовідачими було поширено недостовірну інформацію, яка формує в читачів цієї інформації негативне й упереджене враження про депутатів Криворізької міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила людей , у тому числі й позивачки, зокрема про те, що остання як депутат міської ради від політичної партії Сила людей :

- грубо ігнорує потреби своїх виборців і веде діяльність, яка дискредитує статус депутата Криворізької міської ради;

- регулярно прогулює пленарні засідання Криворізької міської ради і засідання постійних комісій Криворізької міської ради;

- утримується від голосування за важливі для міста Кривий Ріг і його громадян питання порядку денного сесій Криворізької міської ради;

- співпрацює з організаціями та особами, які причетні до створення та діяльності проросійських терористичних утворень Л/ДНР ;

- використовує тяжке становище внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, втягуючи їх у псевдоблагодійні організації;

- отримує фінансування з джерел, пов`язаних з РФ і причетних до ухилення від сплати податків та відмивання грошей;

- здійснює шантаж ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

На переконання позивачки, поширення відповідачами такої інформації невизначеному колу осіб мало на меті завдання шкоди її честі, гідності та діловій репутації як депутатці міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей .

Позиція суду

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, ретельно вивчивши наявні матеріали справи, детально з`ясувавши всі відомі обставини справи в їх сукупності й давши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить суд, і застосовані норми права

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Право висловлювати судження, оцінку, думку закріплено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19).

Водночас здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий частини першої статті 5 Закону України Про інформацію ).

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положеннями статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи (далі - постанова Пленуму ВСУ) роз`яснено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму ВСУ).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статей 12, 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму ВСУ).

За змістом пункту 19 постанови Пленуму ВСУ, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Так, у цьому рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Лінгенс проти Австрії зазначив, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Оцінка факту відрізняється від самого факту тим, що оціночне судження є висновком, отриманим в результаті інтелектуальної логічної обробки і узагальнення конкретною людиною фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкових зв`язків між зазначеними джерелами інформації, і тому будь-яким чином не можливо оцінити правдивість чи правильність цього висновку. Проте, автор робить ці висновки з певних фактів, доводити які цілком можливо.

Висловлення оціночних суджень не може бути підставою для відповідальності. Проте, цей правовий режим не розповсюджується на вислови, що мають характер образи чи наклепу. Тобто, виходячи з принципів об`єктивності інформації, висвітлення оціночних суджень обов`язково повинно мати своєю передумовою певну підставність. За умови підставності, висловлення оціночних суджень є правомірним, таким, що поширене на підставі фактів.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суд має забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (пункт 1 постанови Пленуму ВСУ).

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки (рішення ЄСПЛ у справі Нова газета та Бородянський проти Росії ).

Також ЄСПЛ підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (постанова ВС від 12 листопада 2020 року у справі № 759/16713/18).

Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, детально проаналізувавши кожне висловлювання за всіма пунктами петиції окремо, надавши їм об`єктивну правову оцінку у системному взаємозв`язку між собою та змісту всієї петиції у цілому, з урахуванням розуміння відомостей фактичного характеру та відмежувавши їх від думок, критичних висловлювань і оціночних суджень, суд дійшов таких висновків.

Передусім слід зауважити, що наведена в петиції інформація згідно з її вступною та прохальною частинами стосується чотирьох депутатів міської ради від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей , у тому числі й позивачки ОСОБА_1 , і викладена авторкою узагальнено стосовно всіх цих осіб, тобто без персоналізації певної з перелічених публічної особи, ступеню й характеру її участі в конкретній з повідомлених діяльності за відповідними пунктами петиції.

Зважаючи на такий виклад петиції та актуальні обставини справи (наразі один позивач з чотирьох), при наданні відповідної оцінки суд бере до уваги, що всі висловлювання (за кожним пунктом петиції) стосуються й безпосередньо позивачки як депутата міської ради від указаної партії, але висловлювання за пунктами 1 і 2 петиції в тій чи іншій мірі стосуються її самостійної діяльності в такому статусі, а за рештою пунктів (3-6) - спільної діяльності в складі Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей .

Так, у пункті 1 петиції зазначено: Регулярно прогулюють сесії міської ради і засідання комісій, що є прямим невиконанням їх обов`язків, як депутатів місцевих органів влади .

Зміст цього висловлювання свідчить про наявність в ньому як факту щодо певної кількості невідвідувань (пропусків) позивачкою сесій Криворізької міської ради, депутатом якої ОСОБА_1 безпосередньо є, так і оціночних суджень авторки петиції щодо вказаних фактів.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що за весь період роботи Криворізької міської ради VІІ скликання всього було проведено 20 пленарних засідань, з яких ОСОБА_1 прийняла участь у 14 таких пленарних засіданнях, що підтверджується безпосередньо позивачкою, а також дослідженими протоколами пленарних засідань сесії Криворізької міської ради VІІ скликання та статистичними даними, наведеними представником позивачки в письмових поясненнях від 24 березня 2017 року (т. 1, а.с. 46-48, 49-250; т. 2, а.с. 1-250; т. 3, а.с. 1-75).

Таким чином, ОСОБА_1 не була присутня на 6 пленарних засіданнях Криворізької міської ради VІІ скликання, що складає 30% від загальної кількості проведених засідань.

При цьому доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 поважних причин для не відвідування (пропуску) цих пленарних засідань органу місцевого самоврядування позивачка до суду не надала, як і не змогла пригадати такі причини безпосередньо під час судового розгляду.

Отже, наданими самою позивачкою доказами підтверджено факт її ( ОСОБА_1 ) неявки на ряд пленарних засідань Криворізької міської ради VІІ скликання і цей факт остання в судовому засіданні визнала.

Щодо використання в цьому пункті петиції висловлювання регулярно прогулюють та окремо слів регулярно і прогулюють , то на переконання суду вказане твердження є вираженням суб`єктивної думки авторки петиції і оцінки нею поведінки, у тому числі ОСОБА_1 , тобто її оціночним судженням, які відповідно до вимог ст. 30 Закону України Про інформацію не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Водночас це висловлювання має певну підставність для такої оцінки з огляду на кількість пропущених позивачкою пленарних засідань (оцінка - регулярно ) та відсутність документального підтвердження поважності причин таких пропусків (оцінка - прогулює ).

Підсумовуючи проведений аналіз висловлювань за пунктом 1 петиції, суд дійшов безсумнівного висновку, що наведена в ньому інформація стосовно виявлених фактів відсутності депутата Криворізької міської ради ОСОБА_1 на певній частині пленарних засідань органу місцевого самоврядування знайшла своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тобто відповідає дійсності, а суб`єктивна оцінка вказаного факту авторкою петиції безумовно знаходиться в межах допустимої критики, зважаючи на наведені вище показники за цим фактом.

У пункті 2 петиції вказано: Утримуються від голосування за важливі для Кривого Рогу і людей, які тут мешкають, питання .

Надаючи оцінку змісту вказаної інформації, суд вважає, що така інформація містить в собі як фактичні дані, що можуть бути перевірені шляхом дослідження матеріалів справи, так і оціночні судження (суб`єктивну думку) авторки петиції щодо такого факту.

За результатом вивчення наявних у справи численних відомостей про результати поіменного голосування депутатів Криворізької міської ради VІІ скликання у взаємозв`язку з порядком денним відповідних пленарних засідань у контексті важливості питань, які на них вирішувались, судом установлено та підтверджено самою позивачкою таке.

Під час голосування з питань порядку денного відповідних пленарних засідань Криворізької міської ради ОСОБА_1 в загальній кількості проголосувала таким чином: за - 146 разів, проти - 100 разів, утрималась - 214 разів, не голосувала - 49 разів. Стосовно показника за останнім результатом голосування ( не голосувала ), то позивачка конкретних причин такого пояснити не змогла та припускає, що вона була відсутня в залі пленараних засідань.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що позивачка як депутат міської ради результативно висловила свою позицію з питань, винесених на голосування, - 246 разів (спільна кількість голосувань за та проти ), а утрималась від такого висловлення - 263 рази (спільна кількість голосувань з результатом утрималась та не голосувала ), що дає достатні підстави для такої критики поведінки позивачки з боку виборців, яка наведена в цьому пункті петиції.

Стосовно оцінки важливості того чи іншого питання для міста та його мешканців, то це є результатом суб`єктивного сприйняття проблематики кожного конкретного питання (його суті) для окремо взятого мешканця (групи мешканців) міста, тому вказане слово як само по собі, так і в наведеному контексті безумовно є особистою оцінкою авторки петиції змісту конкретного питання, з винесених на голосування сесії. Отже, надання певним питанням, за результатами розгляду яких депутат ОСОБА_1 утрималась від голосування, ознак важливості (визначення ступеню їх важливості залежно від актуальної ситуації станом на час винесення їх на голосування) є вираженням суб`єктивної думки авторки петиції та оцінки нею змісту (суті) питання, тобто її оціночним судженням, яке відповідно до вимог ст. 30 Закону України Про інформацію не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.

Разом з тим у судовому засіданні були дослідженні наявні в справі протоколи пленарних засідань сесій Криворізької міської ради VІІ скликання, зокрема в томі № 2 - від 25 травня 2016 року, з метою з`ясування змісту (суті) питань, винесених на голосування присутніх на сесії депутатів ради, та ймовірного ступеню суспільного інтересу до них (ознаки важливості для громади), за якими в результаті голосування, відповідно до протоколів поіменного голосування, ОСОБА_1 - утрималась або не голосувала . За наслідками вивчення вказаних протоколів суд дійшов висновку, що більшість з таких питань є достатньо важливими для тієї чи іншої групи виборців, а деякі - для будь-якого небайдужого мешканця міста. Отже, ОСОБА_1 як представник певної частини електорату в органі місцевого самоврядування міста, не висловлюючи свою позицію при вирішенні таких питань, що мало наслідком ухвалення чи неухвалення відповідних рішень за ними, повинна була усвідомлювати свою поведінку й розуміти, що вона може бути підґрунтям для правомірної критики її діяльності як депутата.

Підсумовуючи проведений аналіз висловлювань за пунктом 2 петиції, суд вважає, що наведена в ньому інформація стосовно таких результатів голосувань депутата ОСОБА_1 за питаннями порядку денного як утрималась - знайшла своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тобто відповідає дійсності, а оцінка змісту (суті) конкретного питання з порядку денного на предмет його важливості для певної групи жителів міста є оціночним судженням авторки петиції, яке має відповідне підґрунтя для оспорюваного висловлювання, зважаючи на наведені вище результати перевірки.

У пункті 3 петиції міститься таке висловлювання: Співпрацюють з організаціями та особами, які причетні до створення та діяльності проросійських терористичних утворень Л/ДНР .

У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона вважає таку інформацію звинуваченням її у вчиненні конкретних злочинів, зазначених у позовній заяві. Однак вона не розуміє про які організації та осіб може йти мова й категорично заперечує наявність таких обставин, оскільки вона як депутат міської ради не співпрацює з подібними особами, яких навіть за територіальною ознакою можуть охарактеризувати як причетних до будь-яких проросійських організацій. На спростування цих обставин нею надано довідку про відсутність судимості, згідно з якою вона (станом на 10 березня 2017 року) до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має, у розшуку не перебуває (т. 4, а.с. 96). На переконання позивачки, поширення такої інформації є політичним переслідуванням її як опозиційного депутата, внаслідок чого вона зазнала істотної шкоди саме як політичний діяч і депутат міської ради.

Проте, суд критично оцінює наведені пояснення позивачки про відсутність співпраці з особами, які в порядку припущення можуть здатися (за територіальною ознакою) причетними до певних організацій, розташованих у Донецькій і Луганській областях, оскільки вони не узгоджуються з іншими її поясненнями в справі. Зокрема, коментуючи інформацію про свою участь в адаптації внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, позивачка повідомила про візити до міста депутатки з Донецького регіону, а саме м. Слов`янська, яка опікується такими особами ( переселенцями ).

Разом з тим, дослівно проаналізувавши зміст наведеної інформації, у тому числі на предмет віднесення її до критичної оцінки діяльності позивачки як політичного діяча чи до фактичного обвинувачення її у вчиненні конкретних злочинів як приватної особи, суд дійшов висновку, що така інформаціє містить виключно певні припущення та оціночні судження як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідачки з огляду на таке.

Виклад цієї інформації не містить персоналізації осіб, у тому числі позивачки й решти криворізьких депутатів від партії Сила людей , та її адресатів (кого саме з них це стосується або ступінь участі кожного з них у такій співпраці ), конкретного виду цієї співпраці , назв організацій, їх організаційно-правової форми і статусу, характерних ознак фізичних та юридичних осіб, за якими було визначено їхню причетність до створення і діяльності (без визначення конкретної форми участі в названих діях) також не визначених будь-якими ознаками проросійських терористичних утворень , отже, зміст інформації за цим пунктом не містить жодної більш-менш конкретної ознаки, яка (які) б дозволяли визначити (ідентифікувати) осіб та їхні дії як обставини, які склалися в певному місці та часі за певних умов (факт), що виключає можливість перевірити та встановити будь-які фактичні дані за викладеною інформацією, а також перевірити їх на відповідність дійсності.

За таких обставин вказана інформація очевидно не може свідчити й відповідно сприйматися як факт певного обвинувачення, а тим більше - конкретних осіб та у вчиненні саме кримінально караних діянь, які за сукупністю чітких ознак містять склади конкретних злочинів з передбачених кримінальним законом.

Разом з тим, ураховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до суду з таким позовом саме як депутат Криворізької міської ради та позиціонує себе в спірних правовідносинах виключно як публічну особу, що безсумнівно підтверджується матеріалами справи та безпосередньо самою позивачкою, суд при вирішенні цієї справи бере до уваги положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи, а також рекомендації, які містяться в Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Так, у вказаній Резолюції визначено, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Згідно з положеннями статей 3, 4, 6 названої Декларації оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Крім того, зважаючи, що чинним законодавством передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенції та практики ЄСПЛ як джерело права, суд зауважує таке.

ЄСПЛ на підставі своєї прецедентної практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

Так, у справі Аксель Спрінгер проти Німеччини ЄСПЛ указав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

Разом з тим у справах Лінгенс проти Австрії та Обершлік проти Австрії , в яких йшлось про публічну критику політиків, ЄСПЛ дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

За усталеною практикою ЄСПЛ цей Суд вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких лідерів.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

У справі Інститут економічних реформ проти України ЄСПЛ, розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес. Також у цій справі ЄСПЛ визнав, що оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

Крім того, у справі Тушалп проти Туреччини ЄСПЛ встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли бути визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. Також ЄСПЛ підкреслив, що використання навіть вульгарних фраз само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто стилістичним цілям , оскільки стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження .

З огляду на наведене, ураховуючи, що висловлювання авторки петиції, які позивач просить спростувати, не містять чітких даних щодо оцінки її дій у контексті вчинення конкретних правопорушень або злочинних дій, вони є оціночними судженнями, які не можуть бути витлумачені як фактичні дані з огляду на характер використання у них мовних засобів.

Доводи позивачки щодо характеру оціночних суджень, викладених у петиції, ґрунтуються на власному розумінні і трактуванні тез і висловлювань та з урахуванням характеру використаних автором мовних засобів не спростовують їх зміст як оціночних суджень.

Водночас статтею 8 Конвенції передбачено право поваги до приватного і сімейного життя. Право на повагу до приватного життя є правом на приватність, правом жити так, як кожен того бажає, і бути захищеним від оприлюднення фактів приватного життя. Вимога поваги до приватного життя автоматично обмежується в тій мірі, в якій окрема особа сама ставить своє особисте життя у залежність від громадського життя або інших інтересів, які забезпечуються захистом.

Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність (пункт 6 Резолюції 1165).

Пункт 10 Резолюції 1165 передбачає необхідність дотримання балансу здійснення двох основних прав, які гарантовані Конвенцією та мають однакову цінність: право на повагу до особистого життя і право на свободу виявлення поглядів.

Отже, позивачка, обираючись депутатом, мала усвідомлювати ризики майбутньої критичної оцінки свої діяльності на такій посаді, але добровільно й автоматично обмежила своє право на приватність життя, набувши статусу публічної особи та політичного діяча, і наразі має виявляти високий ступень толерантності стосовно критики.

Така позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17.

Ураховуючи викладене, проаналізувавши поширену в пункті 3 петиції інформацію з розмежуванням відомостей фактичного характеру від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, суд дійшов висновку, що стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно ОСОБА_1 (як політичного діяча, так і приватної особи) і не містить фактичних даних, в тому числі щодо вчинення позивачкою злочину, а є оціночним судженням відповідачки у вигляді її суб`єктивної думки та власного погляду з певним припущенням, що свідчить про дотримання балансу між правом на свободу думки, слова та вільного вираження своїх поглядів, з одного боку, та правом на захист ділової репутації позивача як політичного діяча, з іншого боку.

За встановлених обставин суд вважає, що така інформація висловлена відповідачкою в порядку реалізації свого права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань, гарантованого їй Конституцією та Європейською конвенцією, тому остання не може бути притягнута до відповідальності за оціночні судження стосовно позивачки як депутатки Криворізької міської ради ОСОБА_1 , оскільки такі висловлювання є критичною оцінкою її політичної діяльності, сформованою у виборців міста в результаті активного громадського контролю за виконанням нею своїх обов`язків і передвиборчих обіцянок, яка поширена не з явним злим умислом, а саме з метою доведення до громадськості особистих тверджень про поведінку їхніх обранців, що становить певний суспільний інтерес і прямо випливає зі змісту петиції.

Отже, з урахуванням конкретних обставин цієї справи та загального тону зауважень авторки петиції, такі твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, які мають високий рівень захисту свободи вираження поглядів із значно ширшою межею допустимої критики політика, а не констатацією фактів, що відповідає наведеній вище практиці тлумачення ЄСПЛ статті 10 Конвенції.

При цьому суд бере до уваги, що позивачка як депутат міської ради, отримавши такий ступінь публічності через свою активну участь у житті міста, має виявляти й відповідний ступінь толерантності до критики своєї політичної діяльності, що не виключає її права на відповідь і спростування поширеної інформації.

Оцінюючи в зазначеному контексті надану позивачкою довідку про відсутність у неї станом на 10 березня 2017 року судимості, суд вважає, що така довідка не може бути визнана належним і достатнім доказом, оскільки вона безумовно не підтверджує протилежні обставини чи відсутність їх взагалі та сама по собі не спростовує викладену в пункті 3 петиції інформацію.

У пункті 4 петиції міститься наступне висловлювання: Цинічно використовують тяжке становище внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, втягуючи їх в псевдоблагодійні організації, які одночасно використовуються для пропаганди і агітації за Силу людей серед ВПЛ .

З приводу цієї інформації позивачка в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини своєї участі в адаптації внутрішньо переміщених осіб та надання певної організації допомоги благодійному фонду Шелтер Плюс , який, серед іншого, в рамках міжнародного проекту займається інтеграцією внутрішньо переміщених осіб до спільноти Кривого Рогу. При цьому заступником директора такого благодійного фонду є депутат Криворізької міської ради від політичної партії Сила Людей ОСОБА_34 , а одним із засновників фонду - є мати цього депутата - ОСОБА_35 .

Наведені вище обставини також знайшли своє відображення в письмових поясненнях представника позивачки від 24 березня 2017 року (т. 1, а.с. 46-48), листі вказаного благодійного фонду Шелтер Плюс від 24 березня 2017 року за підписом його директора ОСОБА_36 (т. 4, а.с. 91) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо БФ Шелтер Плюс (т. 4, а.с. 92-92).

Таким чином, судом беззаперечно встановлено факт роботи ОСОБА_1 як політичного діяча з внутрішньо переміщеними особами та участі в їх адаптації до теперішніх умов життя в громаді міста, у тому числі шляхом співпраці з указаним благодійним фондом, одним з керівників якого є її однопартієць.

Щодо викладу (подачі) авторкою петиції вказаних обставин саме в такому вигляді, із застосуванням у мовному звороті таких стилістичних забарвлень як цинічно , пседоблагодійні використовує , втягуючи та з якою метою, то такі висловлювання суд вважає оціночним судженням відповідачки у вигляді її суб`єктивної думки з певними припущеннями, сформованими за власним сприйняттям і баченням описаної ситуації, тобто є особистою оцінкою відповідачки факту діяльності депутатів від політичної партії Сила Людей , у тому числі й ОСОБА_1 , що стосується внутрішньо переміщених осіб та участі в роботі такого благодійного фонду.

Підсумовуючи проведений аналіз висловлювань за пунктом 4 петиції, суд вважає, що наведена в ньому інформація стосовно вказаної в попередніх абзацах діяльності, яка фактично викладена в межах визнаних позивачкою обставин, - знайшла своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тобто відповідає дійсності, а суб`єктивна оцінка відповідачки вказаного факту з таким стилістичним забарвленням є оціночним судженням, яке не є надмірним, оскільки має певну підставність.

У пункті 5 петиції зазначено таке: Отримують фінансування з джерел, пов`язаних з РФ і причетних до ухилення від сплати податків та відмивання грошей .

Коментуючи цей пункт петиції під час судового розгляду, позивачка зазначила, що вказана інформація не відповідає дійсності, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітом їхньої організації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016 рік та звітом незалежного аудитора щодо звітності політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру станом на 31 грудня 2016 року (т. 4, а.с. 57-85, 86-90).

Детально дослідивши безпосередньо в судовому засіданні названі позивачкою документи на предмет наявності в них відомостей, що спростують інформацію за цим пунктом петиції, судом встановлено таке.

Під час перевірки звіту Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016 рік позивачка не змогла ствердно пояснити, які конкретно відомості за змістом цього звіту свідчать чи можуть свідчити про недостовірність інформації за пунктом 5 петиції.

Водночас позивачка звернула увагу на відомості про внески грошовими коштами на рахунки політичної партії від фізичних та юридичних осіб, які не містять персональних даних, але зауважила, що такими суб`єктами фінансування можуть бути лише громадяни України та організації, зареєстровані на території України, відповідно. Також пояснила, що вказані грошові внески були від прихильників партії та інших осіб, інформація про яких є банківською таємницею.

Судом встановлено, що такі відомості про внески містять перелік з 378-ми фізичних осіб (загальна сума внесків - 256 043 грн 57 коп.) і 21-єї юридичної особи (загальна сума внесків -21 850 грн 17 коп.) без ідентифікуючих ознак, які встановити в рамках розгляду цієї справи не можливо.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено факт фінансування Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей у вигляді внесків грошовими коштами на її рахунки від невстановлених судом фізичних та юридичних осіб на загальну суму 277 893 грн 74 коп.

Разом з тим, проаналізувавши в судовому засіданні вказаний звіт незалежного аудитора ТОВ Аудиторська компанія П.С.П. Аудит , суд оцінює такий доказ критично з точки зору його належності й достовірності у даному конкретному випадку, оскільки цей звіт призначений виключно для інформації та використання Радою Партії для подання його до НАЗК, тому може бути визнаний непридатним для використання в інших цілях. Про непридатність такого звіту як доказу в цій справі свідчить те, що аудитор в ньому висловлює лише припущення, робить умовні висновки на підставі вибіркової перевірки (тестування), застосовує власні критерії оцінки, не висловлює аудиторську думку з питань звіту й будь-якої юридичної відповідальності за це не несе. Наведені обставини викликають обґрунтований сумнів у достовірності відомостей такого звіту, тому суд відхиляє цей доказ і не бере його до уваги, оскільки за імперативними вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оцінивши надані позивачкою звіти, суд вважає, що вони не можуть бути визнані належними, достовірними й достатніми доказами, які б у своїй сукупності безсумнівно спростовували наведену в пункті 5 інформацію або переконливо свідчили про невідповідність такої дійсності чи відсутність обставин взагалі, оскільки звіт незалежного аудитора суд не бере до уваги з наведених вище підстав, а сам фінансовий звіт політичної партії, навіть за наявності ідентифікуючих ознак указаних суб`єктів фінансування, не виключає факту їх можливої причетності до тих джерел, які зазначені в цьому пункті петиції, що свідчить про неможливість перевірки та встановлення таких обставин як фактичних даних.

У контексті наведеного суд звертає увагу на детальний аналіз і оцінку аналогічного за стилем викладу пункту 3 петиції, у зв`язку з чим вважає, що наведена в пункті 5 петиції інформація, окрім установленого факту отримання політичною партією фінансування від сторонніх осіб, є виключно оціночним судженням відповідачки як вираження її суб`єктивної думки і поглядів з певним припущенням, яке не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості, що свідчить про дотримання балансу між правом на свободу думки, слова та вільного вираження своїх поглядів, з одного боку, та правом на захист ділової репутації позивача як політичного діяча, з іншого боку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачкою не надано належних, достовірних, достатніх і переконливих доказів на спростування зазначеної в пункті 5 петиції інформації, а оціночні судження авторки петиції не підлягають перевірці та спростуванню.

У пункті 6 петиції вказано: Використовують партійні структури Сили людей в Кривому Розі для брутальної боротьби, організації шантажу і тиску на іноземних інвесторів (ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ). Тим самим вищеназвані депутати сприяють погіршенню інвестиційного клімату в місті та регіоні, формують негативний образ України в очах світової бізнес-спільноти .

З приводу цієї інформації позивачка в судовому засіданні висловила своє розуміння формулювання партійні структури Сили Людей в м. Кривому Розі , під якими, на її думку, мається на увазі Криворізька міська організація політичної партії Сила Людей , до складу якої входить вона та троє її однопартійців - депутати Криворізької міської ради ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , тому фактично вони вчотирьох і складають партійну структуру політичної партії Сила Людей у м. Кривому Розі.

При цьому позивачка підтвердила фактичні обставини своєї участі та інших її однопартійців в боротьбі за захист довкілля, вирішення екологічних проблем міста та поліпшення стану навколишнього природного середовища, зокрема у вигляді участі в громадській організації Об`єднання відповідальних громадян , одним із засновників якої є депутат ОСОБА_3 і його рідний брат ОСОБА_37 , сама позивачка входить до складу Ради цього об`єднання, а депутат ОСОБА_5 є членом і уповноваженим представником названої ГО. Вважає участь у такій діяльності своєю активною громадською позицією.

Водночас позивачка категорично заперечувала будь-яку брутальну боротьбу, шантаж і тиск з їхнього боку на вказане підприємство, оскільки є Меморандум про гарантії реалізації природоохоронних заходів та дотримання стандартів екологічної безпеки між коаліцією громадських об`єднань міста Кривого Рогу Досить труїти Кривий Ріг та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та Коаліційна угода, які підтверджують наявність домовленості та узгодження взаємних дій між громадськими організаціями та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . До складу такої коаліції також входить і ГО Об`єднання відповідальних громадян , а меморандум підписаний безпосередньо одним з її однопартійців - депутатом ОСОБА_3 . За змістом цих документів їхніми методами боротьби є виключно мирні мітинги з метою привернення уваги спільноти та спонукання підприємства до виконання взятих на себе зобов`язань в екологічній сфері.

Наведені вище обставини стосовно безпосередньої участі позивачки та її однопартійців у боротьбі за поліпшення екологічного стану в місті, а також наявність взаємовідносин між ними та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг також знайшли своє відображення в письмових поясненнях представника позивачки від 24 березня 2017 року (т. 1, а.с. 46-48), наданих останньою незавірених копіях указаного Меморандуму та Коаліційної угоди (т. 4, а.с. 143-150), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо ГО Об`єднання відповідальних громадян (т. 4, а.с. 203-204).

Таким чином, судом беззаперечно встановлено факт участі як ОСОБА_1 , яка є членом Ради ГО Об`єднання відповідальних громадян , так і інших її однопартійців від Криворізької міської організації політичної партії Сила Людей ( ОСОБА_3 - один із засновників названої громадської організації, а ОСОБА_5 - її член і уповноважений представник) у сфері екологічного захисту міста, а також факт взаємовідносин між ними та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , які визначені в наданих позивачкою Меморандумі про гарантії реалізації природоохоронних заходів та дотримання стандартів екологічної безпеки між коаліцією громадських об`єднань міста Кривого Рогу Досить труїти Кривий Ріг та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та Коаліційній угоді, підписантом яких є однопартієць позивачки - депутат ОСОБА_3 .

Разом з тим судом досліджено зміст наявних у матеріалах справи листів громадських організацій до посадових осіб держави різних рівнів (один з підписантів - ОСОБА_5 ), які містять достатньо категоричні вимоги, зокрема, у разі невиконання підприємством екологічних зобов`язань - не допустити надання ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг дозвільних документів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності підприємства (т. 4, а.с. 151-158, 192-199). Надаючи оцінку вказаним листам, суд вважає, що такі вимоги громадських організацій дають достатні підстави для сформування у пересічного громадянина думки про певний тиск і вплив з їхнього боку на підприємство шляхом загрози настання негативних наслідків для нього у разі невиконання певних умов.

З огляду на наведене виклад авторкою петиції вказаних обставин саме в такому вигляді, із застосуванням у мовному звороті таких стилістичних забарвлень як брутальна боротьба , організація шантажу і тиску , сприяють погіршенню , формують негативний , суд вважає оціночним судженнями відповідачки у вигляді її суб`єктивної думки з певними припущеннями, сформованими за власним сприйняттям і баченням описаної ситуації, тобто є особистою оцінкою відповідачки факту діяльності депутатів від політичної партії Сила Людей , у тому числі й ОСОБА_1 , що стосується їх участі у сфері екологічного захисту міста.

Підсумовуючи проведений аналіз висловлювань за пунктом 6 петиції, суд вважає, що наведена в ньому інформація стосовно вказаної в попередніх абзацах діяльності, яка фактично викладена в межах визнаних позивачкою обставин, - знайшла своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тобто відповідає дійсності, а суб`єктивна оцінка відповідачки вказаного факту з таким стилістичним забарвленням є оціночним судженням, яке не є надмірним, оскільки має певну підставність.

Таким чином, оцінивши зміст кожного пункту петиції окремо, суд вважає, що всі висловлювання, окрім за пунктом 3, містять інформацію, яка складається з фактичних тверджень, що відповідають дійсності та не заперечуються позивачкою, та оціночних суджень авторки петиції стосовно цих обставин, які мають певне підґрунтя (підставність) і відповідно є правомірними. Щодо висловлювання за пунктом 3 вказаної петиції, то такі твердження є виключно оціночними судженнями авторки петиції з високим рівнем захисту через свій суспільний інтерес, а не констатацією фактів.

Разом з тим, проаналізувавши та об`єктивно оцінивши окремо зміст вступної та прохальної частин петиції, суд вважає, що її авторка вдається до висловлювання оціночних суджень про діяльність, зокрема й позивачки, від імені групи виборців, про що свідчать такі формулювання як своїх виборців , не задоволені , вважаємо , інтереси криворіжців , ми, криворізькі виборці, хочемо реалізувати … і вимагаємо . Тобто авторкою петиції висловлено спільну думку невизначеного кола виборців м. Кривого Рогу стосовно обраних ними політиків, якої вони дійшли внаслідок оцінки діяльності таких публічних осіб на підставі фактичних даних, отриманих в результаті ретельного громадського контролю за ними.

Також суд бере до уваги, що після безпосереднього дослідження, вивчення змісту та аналізу матеріалів справи, переважну більшість з яких складають надані стороною позивача документи, ОСОБА_1 погодилась з тим, що кожне, окремо взяте речення та пункт петиції, не містять фактичних тверджень, а можуть бути оцінкою авторки петиції тих чи інших подій, однак при цьому підкреслила, що вказану в петиції інформацію слід розглядати в її сукупності, тоді вона вражає.

Стосовно такої позиції позивачки суд зауважує, що за усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе (рішення ЄСПЛ у справах Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік ). Також ЄСПЛ зазначив, що коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Висновки суду

Виходячи з системного аналізу наведених вище положень національного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ, зважаючи на неоспорені та визнані ОСОБА_1 обставини, ретельно вивчивши й детально проаналізувавши зібрані у справі докази, оцінивши кожне висловлювання петиції окремо та в їх взаємозв`язку, а також увесь зміст петиції в цілому, суд дійшов переконливого висновку, що джерелом побудови конструкції спірних висловлювань у петиції є фактичні дані, кожне з яких знайшли своє об`єктивне підтвердження під час розгляду справи (конкретні обставини, які мали місце та відповідають дійсності), а також оціночні судження відповідачки ОСОБА_2 стосовно таких обставин у вигляді її суб`єктивної думки та власного погляду на них з певними припущеннями, які визнаються судом правомірними, оскільки мають для цього достатній фактичний базис (підставність), що свідчить про дотримання балансу між правом на свободу думки, слова та вільного вираження своїх поглядів, з одного боку, та правом на захист ділової репутації позивачки як політичного діяча, з іншого боку.

За встановлених обставин суд вважає, що така інформація висловлена відповідачкою в порядку реалізації свого права на свободу думки, слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань, гарантованого їй Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, тому остання не може бути притягнута до відповідальності за поширення оціночних суджень, які не є надмірними, зокрема й стосовно позивачки як депутатки Криворізької міської ради ОСОБА_1 , оскільки такі висловлювання є критичною оцінкою політичної діяльності, сформованою у виборців міста в результаті активного громадського контролю за виконанням обраних ними депутатами своїх обов`язків і передвиборчих обіцянок, яка поширена не з явним злим умислом, а з метою доведення до громадськості особистих тверджень про поведінку їхніх обранців, що становить певний суспільний інтерес.

З огляду на наведене суд не вбачає необхідності втручатись у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів і захистом особистих немайнових благ позивачки, які охороняються цивільним законодавством, але в даному випадку не були порушені через правомірність висловлених поглядів.

Отже, в результаті розгляду справи судом не встановлено юридичного складу правопорушення, який є підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Стосовно вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, який на думку позивачки діяв у порушення вимог ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , слід зазначити наступне.

Такі вимоги є похідними від первісних вимог щодо визнання інформації недостовірною, тому зважаючи на встановлені вище обставини про недоведеність порушення прав позивачки з огляду на правомірність змісту оприлюдненої петиції, суд не вдається до оцінки аргументів позивачки, якими вона обґрунтовувала свої вимоги до виконкому, оскільки дії останнього в цій ситуації також були правомірними, зокрема й через відсутність у петиції очевидних посягань на її права і свободи.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, яка також є похідною від попередньо заявлених вимог і відповідно задоволенню не підлягає, суд звертає увагу на таке.

Обов`язок доведення факту порушення особистих немайнових прав внаслідок поширення певної інформації покладено на позивача.

Однак під час судового розгляду позивачка не змогла навести будь-яких негативних наслідків для неї, у тому числі як депутата, через опублікування такої петиції, окрім необхідності виправдовуватись (за власною ініціативою) і душевних хвилювань, що є невід`ємною частиною діяльності публічної особи, яка свідомо відкрилась для критики та має виявляти толерантність до неї, оскільки добровільно й автоматично обмежила своє право на приватне життя.

Натомість позивачка повідомила про зріст її політичної кар`єри та позитивні досягнення на загальнонаціональному рівні як заступниці керівника політичної партії Сила Людей .

Стосовно вимоги ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформації, поширеної на сторінці соціальної мережі Facebook (Фейсбук), то суд вважає ці вимоги недоведеними, оскільки позивачкою не надано будь-яких переконливих доказів на підтвердження причетності відповідачів до такої публікації та недостовірності її змісту, за яким фактично викладено лише опис обставин звернення з петицією та її подальшу долю й жодної нової негативної інформації про позивачку, яка б не була предметом перевірки під час оцінки змісту петиції, цей допис не містить.

Ураховуючи все наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю за їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законами України Про інформацію , Про звернення громадян , ст. ст. 201, 277, 297, 298 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 417 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Ю.В. Онопченко


Суд	Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу
Дата ухвалення рішення	15.02.2021
Оприлюднено	02.03.2021
Номер документу	95231633
Судочинство	Цивільне

Бондар Я. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.02.2021 по справі 216/739/17ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Судовий реєстр по справі —216/739/17

Рішення від 15.02.2021

Рішення
від 15.02.2021 по справі 216/739/17
ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ