Ухвала

від 01.03.2021 по справі 160/12867/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12867/19

адміністративне провадження № К/9901/4890/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №160/12867/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроіндустрія груп до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Агроіндустрія груп звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №160/12867/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 10 лютого 2021 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Агроіндустрія груп задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №160/12867/19 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з дати закінчення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків.

В межах стоку на усунення недоліків від заявника апеляційної скарги у цій справі на адресу суду апеляційної інстанції будь-яких документів на виконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги не надходило. Крім того, жодних клопотань щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги із наведенням причин неможливості вчинення таких дій у наданий судом строк, також не надходило.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто у визначений судом термін.

26 листопада 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вдруге звернулось з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №160/12867/19.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що 26 червня 2020 року відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, однак ухвалою суду апеляційної інстанції вперше подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику, з огляду на не сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частин другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з пропуском процесуального строку та несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником зазначено про те, що вперше апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі №160/12867/19 подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак остання була повернута з причин не сплати судового збору.

Мотивуючи клопотання відповідач, також, зазначив про те, що неможливість сплати судового збору пов`язана з впровадженням на території України карантину.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №160/12867/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 09 грудня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №420/5378/19 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Одеське спеціалізоване управління №532 ПРОММОНТАЖ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова