Ухвала

від 23.02.2021 по справі 697/2176/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 697/2176/20

провадження № 61-2041 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення,

В с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення.

27 листопада 2020 року до Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської від 04 грудня 2020 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської від 04 грудня 2020 року залишено без змін.

07 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року .

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована, тим що суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, не пов`язані з первісним позовом.Земля та розташовані на ній споруди є нерозривно пов`язаними між собою як фактично, так і правовим регулюванням. Тому неможливо відчужити земельну ділянку окремо від будинку, а будинок - окремо від землі. Право приватизації землі також залежить від права власності на будинок. Відтак категорія спорів про порядок володіння і розпорядження будинком (в тому числі виділ) є пов`язаною зі спорами щодо земельної ділянки, на якій розташований такий будинок. Вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, оскільки неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 . Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу від 04 грудня 2020 року про повернення заявнику зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у даній справі позовні вимоги виникають з правовідносин про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення.

Натомість зустрічні позовні вимоги виникають із правовідносин встановлення порядку користування земельною ділянкою, які не є предметом розгляду первісного позову. Враховуючи частину другу статті 193 ЦПК України суди дійшли висновку, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним із первісним. Вказані позови виникають з різних правовідносин, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а тому суди не вбачали доцільності та підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом.

Верховний Суд погоджується з відповідними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленим судами на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих доказів з огляду на таке.

Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За своєю суттю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність спільного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є спільний розгляд первісного і зустрічного позовів, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення.

27 листопада 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про встановлення поряду користування земельною ділянкою, в якій він просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110300000:01:004:0732, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з часток у праві власності на домоволодіння, а саме: ОСОБА_1 - 1/8 частку; ОСОБА_4 - 1/8 частку; ОСОБА_3 - 1/4 частку; ОСОБА_2 - 1/2 частку.

Зустрічний позов мотивований тим, що сторони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , в різних частках. Домоволодіння розташоване на двох земельних ділянках з кадастровими номерами 7110300000:01:004:0732 та 7110300000:01:004:0079. Частина будинку, позначена на технічному паспорті літерою Е1 , якою користуються ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розташоване на ділянці з кадастровим номером 7110300000:01:004:0079 та належить останнім у відповідних частках, відповідно до виданих кожному із них свідоцтв про право на спадщину. Частина будинку, позначена на технічному паспорті літерою А-1 , якою користується ОСОБА_2 розташована на ділянці з кадастровим номером 7110300000:01:004:0732, і перебуває у користуванні співвласників домоволодіння: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Враховуючи, що після можливого виділу 1/2 частки домоволодіння ОСОБА_2 відповідачі втратять право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110300000:01:004:0732, існує необхідність вирішення питання про встановлення конкретного порядку користування земельною ділянкою, виходячи з часток сторін у праві власності на домоволодіння.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанціїї, встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, який не є взаємопов`язаним з первісним позовом про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення і вказані позови виникають з різних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічної позовної заяви.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо непов`язаності первісного і зустрічного позовів. При цьому, Верховним Судом враховано, що заявник не позбавлений можливості захистити свої права шляхом пред`явлення окремого позову.

У зв`язку із вищезазначеним, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.

Із касаційної скарги, вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.

У відповідності до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою-шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від від 27 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новозбудовані приміщення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук