Постанова

від 23.02.2021 по справі 398/2658/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2021 року м. Кропивницький

справа № 398/2658/20

провадження № 22-ц/4809/444/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ісмайлової Анни Вікторівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2020 року у складі судді Лях М.М. і

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Васильківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та просила визначити їй додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,0122 га кадастровий номер 3524680400:02:000:0064, що знаходиться на території Васильківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Дружини та інших спадкоємців, у тому числі малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена у померлого не було.

Спадкоємцем виступив син, народжений у другому шлюбі батька - ОСОБА_2 .

Останній навмисне не допустив інформування позивача про смерть батька, тим самим позбавив її права на спадкування як доньки.

Батько ОСОБА_1 до дня своєї смерті проживав за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

На момент смерті та на протязі шести місяців до смерті спадкодавця в будинку разом з ОСОБА_4 за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Після звернення ОСОБА_1 до нотаріуса їй було повідомлено, що вона пропустила термін подачі заяви про прийняття спадщини та цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Для отримання спадщини у встановлений строк, позивач не могла звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 відповідно до ст. 29 ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб .

16 вересня 2020 року КМУ було прийнято рішення № 215 щодо обмеження пасажирських перевезень на території України (у всіх видах внутрішніх сполучень).

ОСОБА_1 вважає причину пропуску нею строку поважною, адже остання має характер непереборних та істотних труднощів для позивача, пандемія має територію поширення світового масштабу.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 року у справі замінено Василівську сільську раду Онуфріївського району Кіровоградської області на належного відповідача - ОСОБА_2 .

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачкою не надано доказів того, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, що вказані причини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не знала про смерть батька та про наявність спадкових прав, так само, як і неможливість звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в період часу з 31.12.2019 до кінця червня 2020, тобто протягом шестимісячного строку, є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі адвокат Ісмайлова А. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2020 року та ухвалити нове, яким визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, тривалістю у три місяці, починаючи з дати ухвалення цього судового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подавши 22 травня 2020 року заяву про прийняття спадщини син померлого ОСОБА_2 навмисно не проінформував позивача про смерть батька, чим позбавив її права на спадкування.

У нотаріуса відповідач приховав інформацію, що йому відомо, що у батька ще є дитина, проте не раз позивач та відповідач перетиналися, а також були спільні родичі батька, зокрема рідна тітка, яка знала обох дітей та у селі було усім відомо, що у померлого було двоє дітей.

До дня смерті батько позивача проживав та був зареєстрований один, за два місяці до смерті проживав у геріатричному пансіонаті, де і помер, а похованням займалася тітка та сусіди.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 не могла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки 11.03.2020 КМУ було прийнято постанову Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , а 16.03.2020 КМУ було прийнято рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України.

Також позивач зазначає, що пропустила строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не вчасно дізналась про смерть батька та тим, що сама хворіла і 03.06.2020 зверталась за медичною допомогою за місцем свого проживання, а після цього з 13.06.2020 по 24.06.2020 хворіла її донька, яка була у важкому стані, без свідомості її донаправили до лікарні та потрібен був після лікарняний нагляд, а також були значні витрати на лікування.

ОСОБА_1 вважає, що внаслідок своєї необізнаності про відкриття спадщини та неналежного виконання нотаріусом своїх обов`язків, щодо повідомлення спадкоємців, не могла вчасно прийняти спадщину, а пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

З урахуванням цієї обставини, позивач оцінює рішення суду першої інстанції як таке, що ігнорує волю спадкодавця та порушує її право.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокат Ісмайлова А. В. підтримали доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою, надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах,суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повністю зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

10 вересня 2010 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Протопопівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище - ОСОБА_6 (а. с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Онуфріївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 458551, виданого 02.07.2002 на підставі розпорядження Онуфріївської районної державної адміністрації від 10.06.2002 № 226-р ОСОБА_3 передана у власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,01 га, що розташована на території Василівської сільської ради (а.с. 49).

Згідно матеріалів спадкової справи № 66 за 2020 рік, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим відділом РАГС Крюківського райвиконкому м. Кременчука 26.01.1983 (а.с. 47).

Згідно повідомлення Онуфріївської державної нотаріальної контори № 324/01-16 від 07.08.2020 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведена спадкова справа № 20 за 2019 рік.

Спадкоємцем померлого є його син ОСОБА_2 .

Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Заповіти від імені померлого не посвідчувались.

Померлий на момент смерті був зареєстрований один.

ІНФОРМАЦІЯ_4 сину померлого ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,0122 га з кадастровим номером 3524680400:02:000:0064 (а.с. 9).

22.05.2020 до Онуфріївської держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька звернувся відповідач ОСОБА_2 (а. с. 48) та 04.07.2020 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,0122 га з кадастровим номером 3524680400:02:000:0064, що знаходиться на території Василіської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, посвідчене державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А.А., зареєстровано в реєстрі за № 456 (а.с. 60).

Постановою державного нотаріуса Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А.А. від 07 серпня 2020 року позивачці ОСОБА_2 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а. с. 10).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вказувала, що хворіла і 03.06.2020 зверталась за медичною допомогою за місцем свого проживання, а після цього з 13.06.2020 по 24.06.2020 хворіла її дочка і на підтвердження цього подала відповідні довідки (а. с. 93, 94), проте позивачкою не надано доказів того, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, що вказані причини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Судувід 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження№ 61-12844св18).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_3 (а.с. 7).

Позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Протопопівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Онуфріївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Постановою державного нотаріуса Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А.А. від 07 серпня 2020 року позивачці ОСОБА_2 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови (а. с. 10).

Звертаючись до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини позивач посилалась на непроінформування її про смерть спадкодавця, постанову КМУ від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Постанова), а також те, що було обмежено пасажирські перевезення.

Однак, необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Безпідставним є посилання позивача на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця - відповідача (сина спадкодавця), щодо недопущення інформування позивача про смерть батька, оскільки вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом.

Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Положень щодо поширення дій цього закону на вчинення нотаріальних дій, зокрема й тих, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків, немає.

Окрім того, Постановою , в редакціях від 17.03.2020, від 26.03.2020, від 31.03.2020, від 04.04.2020, від 10.04.2020, від 18.04.2020, від 23.04.2020, від 30.04.2020, від 05.05.2020, від 11.05.2020, від 16.05.2020, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, заборонялись з 12 години 00 хвилин 18 березня 2020 року до 22 травня 2020 року (п. 9 ч. 2 Постанови).

Позивач не була позбавлена можливості в інший, не обмежений забороною Постанови час, звернутись до нотаріуса з відповідною заявою .

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, вищевказані посилання позивача, які зазначала ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, не підтверджують поважність причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності та самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 6 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019року у справі № 697/2368/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 1 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).

Таким чином, принцип стабільності є визначальним щодо можливості виходу за межі позовних вимог.

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 не посилалася як на підставу поновлення строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що вона хворіла і 03.06.2020 зверталась за медичною допомогою за місцем свого проживання, а після цього з 13.06.2020 по 24.06.2020 хворіла її донька.

Даних про те, що позивач зверталась до суду з письмовою заявою про зміну (доповнення) підстав позову, а саме, що позивач та її донька хворіли і ці обставини також стали причиною пропуску строку, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог цивільного процесуального законодавства вийшов за межі доводів позовних вимог, залишив поза увагою, що позивач не змінювала та не доповнювала позовні вимоги щодо підстав позовних вимог, надав оцінку наданих ОСОБА_1 довідок, що вона хворіла і 03.06.2020 зверталась за медичною допомогою за місцем свого проживання, а після цього з 13.06.2020 по 24.06.2020 хворіла її дочка.

З огляду на те, що суд першої інстанції виніс правильне по суті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому судове рішення в цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2020 року змінити, викласти мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01.03.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко