Ухвала

від 25.02.2021 по справі 907/292/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" лютого 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/292/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , Закарпатська область, с. Олександрівка Хустський район

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Стеблівка Хустський район

про стягнення вартості частки майна товариства в розмірі 1,17 відсотка станом на 05.03.2019 року на підставі ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" в розмірі 1,17 відсотка станом на 05.03.2019 року, посилаючись на ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

В справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті на 28.01.2021.

До дня призначеного засідання від уповноваженого представника відповідача надійшли пояснення по суті спору від 27.01.2021, розцінені судом як відзив на позов, подані з обґрунтуванням причин пропуску строку на надання письмових заперечень на позов. Так, заявник вказує, що закриваючи підготовче провадження суд не переконався в тому, чи отримав відповідач копію позовної заяви з додатками; більше того, не розглянув клопотання попереднього представника адвоката Дубчак Н.С. про зобов`язання позивача надіслати відповідачу копію позовних матеріалів.

Наведені обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки є безпідставними та не відповідають дійсності. Матеріали справи містять належні докази повідомлення відповідача як про хід підготовчого провадження (ухвали суду надсилались на його офіційну юридичну адресу), так і про розгляд клопотання представника відповідача, результати якого відображені в ухвалі суду від 25.10.2019.

Разом з тим, керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, оцінивши складність справи та важливість результатів розгляду справи для сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе, неупереджене вирішення судом спору у даній справі, суд вважає за можливе за власною ініціативою поновити процесуальний строк та прийняти пояснення до розгляду на підставі ст. 119 Господарського процесуального строку.

Разом з вказаною заявою по суті спору відповідачем заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, про виклик судового експерта Павлича О.В. Крім того, повідомлено суд про наявність третіх осіб, які стали власниками частини майна відповідача, або перед якими відповідач має зобов`язання (іпотека, застава тощо). Зауважив, що оскільки висновок експерта 3акарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Павлича О.B. не містить жодної інформації про зобов`язання відповідача, такий не може братися до уваги судом як доказ визначення вартості частки позивача в майні товариства.

Заслухавши думку сторін в судовому засіданні 2801.2021 суд оголосив перерву до 25.02.2021 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Після оголошеної перерви через відділ діловодства та забезпечення судового процесу від відповідача надійшло клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Однак, позивач в продовження судового засідання по розгляду справи по суті не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань через канцелярію суду, в т. ч. і про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, від нього не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Судом взято до уваги також і те, що в разі відсутності в позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце продовження судового засідання, оскільки в матеріалах справи наявний документ про ознайомлення про дату та час його проведення. При цьому, інший уповноважений представник позивача за час перерви ознайомлювався з матеріалами справи 16.02.2021, про що зроблено запис на відповідній заяві, що дає підстави вважати його теж належним чином повідоленим про дату та час продовження судового засідання. Незважаючи на це, в судове засідання, призначене на 25.02.2021, позивач не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 910/16978/19 від 05 червня 2020 року .

Керуючись ст. 13, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , Закарпатська область - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.03.2021

Суддя Л.В. Андрейчук