Рішення
від 23.02.2021 по справі 922/3506/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3506/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСС-КЛАБ" простягнення коштів за участю :

представника позивача - Мовчан М.В., на підставі посвідчення № 1796 та витягу з ЄДР.

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місс-Клаб" про стягнення 511508,24 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:002:0020 площею 0,1186 га за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року. Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 23.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 07.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2020 року підготовче засідання було відкладено на 18.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 01.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2021 року, яка занесення до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2021 року, яка занесення до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.02.2021 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.02.2021 року представник позивача надав письмові пояснення (вх. № 4429).

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на використання відповідачем земельної ділянки без належно оформленого договору оренди, у зв`язку з чим просить суд стягнути з останнього 511508,24 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:002:0020 площею 0,1186 га за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року.

Представник відповідача в підготовче засідання 23.02.2021 року не з`явився, ухвала-повідомлення від 17.02.2021 року направлялась на адресу відповідача, зазначену у Витягу з ЄДРПОУ.

Крім того в матеріалах справи наявні копії попередніх ухвал суду, направлені відповідачу, які повертались з відміткою пошти "адресат відсутній".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Між Харківською міською радою та ЗАТ Харківська швейна фабрика Динамо ( ПРАТ АЛЬЯНС 32 ГРУП ) укладено договір оренди на земельну ділянку площею 0,0394 га по вул. Карла Маркса, 2 у м. Харкові (м-н Благовіщенський, 2). Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1304/18 ПРАТ АЛЬЯНС 32 ГРУП погоджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки площею 0,1830 га (кадастровий номер 6310137000:01:002:0017), земельної ділянки площею 0,0394 га (кадастровий номер 6310137000:01:002:0018) для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої та допоміжних будівель і споруд за адресою: майдан Благовіщенський, 2 у м. Харкові (об`єднано в кадастровий номер 6310137200:01:002:0019).

Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1305/18 ПРАТ АЛЬЯНС 32 ГРУП припинено право користування земельними ділянками площею 0,0394 га.

Також вищевказаним рішення договір оренди земельної ділянки від 21.02.2002 № 64/02 визнано таким, що втратив чинність.

Право оренди припинене 05.02.2018 на підставі Договору від 04.02.2019 № 230 про розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с. 134).

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1466/19 територіальній громаді міста Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 0,2224 га (кадастровий номер (6310137200:01:002:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої та допоміжних будівель і споруд за адресою: м-н Благовіщенський, 2 у м. Харкові.

Зазначеним рішенням визначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів ТОВ МІСС-КЛАБ

Рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1546/19 територіальній громаді міста Харкова погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 0,2224 га (кадастровий номер (6310137200:01:002:0019) на земельну ділянку площею 0,1038 га та площею 0,1186 га м-н Благовіщенський, 2 у м. Харкові.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.09.2020 № 225282071:

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-14 площею 169,8 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-І-: 1-4 площею 85,1 кв.м, нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-1 площею 22,5 кв.м, нежитлові приміщення 3-го поверху № 3-1-3-12, 3-14-3-18, 3-24 площею 880,8 кв.м, загальною площею 1158,2 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по пров. Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 31.08.2018 зареєстроване за ТОВ МІСС-КЛАБ (ЄДРПОУ 40576823) на підставі заяви від 29.08.2018 № 794, висновку від 28.08.2018 року № 255;

- право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-9, 1-12, 1-12а, площею 103,9 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-2, 2-2а, 2-26, 2-2в, 2-2г, 2-2д, 2-2к, 2-2л, 2-2м, 2-3, 2-4, 2-4а, 2-5, 2-5а, 2-56, 2-5в, 2-5г, 2-7, 2-9 площею 806,2 кв. м загальною площею 910, 1 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 зареєстроване за ТОВ МІСС-КЛАБ (СДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091;

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-;0-7, 0-ба загальною площею 123, 9 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 зареєстроване за ТОВ МІСС-КЛАБ (ЄДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091;

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-8, 0-71-:0-23, площею 262,9 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №1-23, 1-21, 1-34-:-1-38 площею 619, 9 кв.м, площею 619,9 кв.м, загальною площею 882,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 року зареєстроване за ТОВ МІСС-КЛАБ (ЄДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091.

Згідно витягу від 01.07.2020 року № НВ-0005175282020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою майдан Благовіщенський, 2 у м. Харкові кадастровий номер 6310137200:01:002:0020, площа земельної ділянки 0,1186 га.

Цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Датою державної реєстрації земельної ділянки є 23.05.2019.

Як вказує позивач, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру відомості про право власності чи право користування за ТОВ МІСС-КЛАБ відсутні.

Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами у період 23.05.2019 по теперішній час прав на земельну ділянку по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1186 га по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.07.2020 № НВ-0005175282020 (а.с. 26).

За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 08.10.2020 року № 20163/9/20-40-03-17- ТОВ МІСС-КЛАБ не значиться платником сплати за землю.

Враховуючи вищенаведене, позивач вказує на те, що ТОВ МІСС-КЛАБ у період з 01.01.2020 по 30.09.2020 року не сплачувало за користування земельною ділянкою майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, що за розрахунком позивача складає 511508,24 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, відзиву на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлі або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Так, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Так, Позивач має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі Харківською міською радою цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренди землі" в зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми.

В даному випадку, позивачем на підтвердження позовних вимог було надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, яка знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2.

Також позивачем надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2020 року з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, яка знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2.

Крім того в матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2 від 23.09.2020 року, яким встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1186 га (кадастровий номер 6310137200:01:002:0020) по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харків розташована частина нежитлової будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2, право власності на нежитлові приміщення в якій зареєстровані за ТОВ "МІСС-КЛАБ".

В той час, як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем зареєстровані нежитлові приміщення за адресою провулок Лопанський, 2/2 у м. Харків (а.с. 23-25).

Тобто адреса, за якою розташовані приміщення відповідача та їх площа, які належать останньому на праві власності є відмінною від адреси та площі земельної ділянки, зазначеної у Витягу з Державного земельного кадастру.

При цьому площа земельної ділянки, яку використовує сам ТОВ "МІСС-КЛАБ" в акті обстеження не зазначена. Жодних доказів, які б підтверджували використання земельної ділянки площею 0,1186 га матеріали справи не містять. Але саме цю площу Харківська міська рада використовує для розрахунку ціни позову.

Також суд зауважує, що акт обстеження, на який посилається позивач, в обґрунтування своїх вимог, не є належним доказом займання відповідачем відповідної земельної ділянки та її площі для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем займається земельна ділянка саме з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, оскільки відповідачу було погодження технічну документацію на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

В даному випадку посилання позивача на те, що та нежитлові приміщення в нежитловій будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2 фактично знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 не підтверджені матеріалами справи, оскільки саме лише рішення Харківської міської ради щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок не підтверджує обставин, на які посилається позивач, як на підставу зайняття відповідачем земельної ділянки по майдану Благовіщенському, 2 (кадастровий номер 6310137200:01:002:0020).

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи технічного завдання щодо поділу земельної ділянки (а.с. 151), площа земельної ділянки, яка поділяється складає 0,1038 га, з яких ділянка № 1 - 0,0040 га, ділянка № 2 - 0998 га, в той час, як у позовній заяві позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів на земельну ділянку площею 0,1186 га.

Тобто в даному випадку, позивачем не доведено, що відповідачем фактично використовується земельна ділянка кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 за адресою майдан Благовіщенський, 2 для обслуговування нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2, які належать останньому на праві власності.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Із наведених вище норм чинного законодавства не вбачається можливість зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Визначення позивачем розміру орендної плати самостійно шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі є безпідставним.

Ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі № 922/1276/18 від 08.08.2019 р.

Ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наданий Харківською міською радою витяг стосується іншої земельної ділянки м-н Благовіщенський, 2, в той час як приміщення відповідача знаходяться за адресою по провулку Лопанському, 2/2.

Неможливість використання в даному спорі витягу про нормативну грошову оцінку іншої земельної ділянки, на якій розташована спірна земельна ділянка, підтверджується судовою практикою - аналогічним є спір, остаточне рішення по якому винесено Верховним Судом від 06.11.2019 р. по справі № 922/3607/18. Отже, наданий до суду Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номер 6310137200:01:002:0020 є неналежним доказом та не може братись судом до уваги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Як вже було зазначено вище, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В даному випадку, позивачем, належними та допустимими доказами не доведено того, що приміщення відповідача в нежитловій будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2, які належать останньому на праві власності, фактично знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 за адресою майдан Благовіщенський, 2, у зв`язку з чим позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСС-КЛАБ" (61012, м. Харків, пров. Лопанський, 2/2, код ЄДРПОУ 40576823);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" березня 2021 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/3506/20

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення23.02.2021
Оприлюднено04.03.2021
Номер документу95270882
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/3506/20

Ухвала від 02.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Міщенко І.С.

Ухвала від 08.07.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Міщенко І.С.

Постанова від 24.05.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пушай Володимир Іванович

Ухвала від 26.04.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пушай Володимир Іванович

Ухвала від 29.03.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пушай Володимир Іванович

Рішення від 23.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Добреля Н.С.

Ухвала від 17.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Добреля Н.С.

Ухвала від 01.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Добреля Н.С.

Ухвала від 18.01.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Добреля Н.С.

Ухвала від 07.12.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Добреля Н.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні