Постанова

від 24.05.2021 по справі 922/3506/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Справа № 922/3506/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - Коваль Г.Ю., за посвідченням та реєстром;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків вх. № 912 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. у справі № 922/3506/20 (суддя - Добреля Н.С., повний текст складено та підписано 03.03.2021р.)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Місс-Клаб , м. Харків

про стягнення 511 508,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

30.10.2020 Харківська міська рада (далі - ХМР, позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Місс-Клаб (далі - ТОВ Місс-Клаб , відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 511 508,24 грн. на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за період з 01.01.2020 р. по 30.09.2020 р. відповідач використовував земельну ділянку кадастровий номер 6310137200:02:002:0020 площею 0,1186 га, на якій розташована будівля з нежитловими приміщеннями, що належать відповідачеві на праві власності, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Позивач стверджує, що відповідач, за відсутності укладеного договору, у заявлений до стягнення період зберігав кошти та не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, чим збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що:

- адреса, за якою розташовані приміщення відповідача та їх площа, які належать йому на праві власності, є відмінною від адреси та площі земельної ділянки, визначеної у витягу з ДЗК;

- позивачем не доведено, що відповідачем фактично використовується земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 за адресою майдан Благовіщенський, 2 для обслуговування нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по провулку Лопанському, 2/2, які належать останньому на праві власності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що на підтвердження своєї позиції ним надавалися документи, якими підтверджується розташування літ. А-3-4 на спірній земельній ділянці за адресою м-н Благовіщенський, 2 у м.Харкові, а саме:

- договір оренди землі від 21.02.2002;

- договір про розірвання договору оренди земельної ділянки;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки № 4/20;

- технічний паспорт на літ. А-3-4 ;

- схематичний план земельної ділянки;

- висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна;

- частина технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки;

- рішення ХМР від 28.11.2018 №1304/18;

- рішення ХМР від 27.02.2018 № 1466/19;

- частина технічної документації із землеустрою;

- інформація з державного реєстру речових прав № 245470828 від 23.02.2021, чим спростовується висновок суду першої інстанції про неналежність акту обстеження як доказу.

Крім того, скаржник вважає, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку щодо самостійності визначення позивачем розміру орендної плати шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі.

На думку позивача, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, відомості якого знайшли своє відображення у розрахунку позовних вимог.

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 строк, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, до якого ним додано інформаційну довідку з реєстрів № 252846831 від 15.04.2021.

Згідно з даною довідкою, в літ. А-3-4 , розташованій за адресою: м. Харків, пров. Лопанський, 2/2 право власності на нежитлові приміщення в цій будівлі, крім відповідача, зареєстровано ще за іншими фізичними та юридичними особами.

14.05.2021 через канцелярію суду від позивача отримані письмові пояснення по суті спору, до яких додано ряд копій технічної документації, що має відношення до спірної земельної ділянки.

24.05.2021 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021, від 26.04.2021 не визнавалася обов`язковою явка представників сторін у судове засідання, у зв`язку з чим заява відповідача судовою колегією задоволена.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Харківською міською радою та ЗАТ «Харківська швейна фабрика «Динамо» («ПРАТ «АЛЬЯНС 32 ГРУП» ) укладено договір оренди на земельну ділянку площею 0,0394 га по вул. Карла Маркса, 2 у м. Харкові (м-н Благовіщенський, 2). Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1304/18 «ПРАТ «АЛЬЯНС 32 ГРУП» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки площею 0,1830 га (кадастровий номер 6310137000:01:002:0017), земельної ділянки площею 0,0394 га (кадастровий номер 6310137000:01:002:0018) для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої та допоміжних будівель і споруд за адресою: майдан Благовіщенський, 2 у м. Харкові (об`єднано в кадастровий номер 6310137200:01:002:0019).

Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1305/18 «ПРАТ «АЛЬЯНС 32 ГРУП» припинено право користування земельними ділянками площею 0,0394 га, а договір оренди земельної ділянки від 21.02.2002 № 64/02 визнано таким, що втратив чинність.

Право оренди припинене 05.02.2018 на підставі договору від 04.02.2019 № 230 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1466/19 територіальній громаді міста Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 0,2224 га (кадастровий номер (6310137200:01:002:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої та допоміжних будівель і споруд за адресою: м-н Благовіщенський, 2 у м. Харкові.

Зазначеним рішенням визначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів ТОВ «Місс-Клаб» .

Рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1546/19 територіальній громаді міста Харкова погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 0,2224 га (кадастровий номер (6310137200:01:002:0019) на земельну ділянку площею 0,1038 га та площею 0,1186 га м-н Благовіщенський, 2 у м. Харкові.

Згідно з технічним завданням на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1038 га, дану земельну ділянку поділено на ділянку площею 0,0040 га та площею 0,0998 га.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.01.2020 ХМР, як продавець, на підставі рішення 31 сесії ХМР 7 скликання від 27.11.2019 № 1841/19 передано за плату ОСОБА_1 , як покупцю, земельну ділянку площею 0,0998 га по Благовіщенському майдану, 2, кадастровий номер 6310137200:01:002:0023.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.09.2020 № 225282071:

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-14 площею 169,8 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-І-: 1-4 площею 85,1 кв.м, нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-1 площею 22,5 кв.м, нежитлові приміщення 3-го поверху № 3-1-3-12, 3-14-3-18, 3-24 площею 880,8 кв.м, загальною площею 1158,2 кв.м в нежитловій будівлі літ. «А-3-4» по пров. Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 31.08.2018 зареєстроване за ТОВ «МІСС-КЛАБ» (ЄДРПОУ 40576823) на підставі заяви від 29.08.2018 № 794, висновку від 28.08.2018 року № 255;

- право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-9, 1-12, 1-12а, площею 103,9 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-2, 2-2а, 2-26, 2-2в, 2-2г, 2-2д, 2-2к, 2-2л, 2-2м, 2-3, 2-4, 2-4а, 2-5, 2-5а, 2-56, 2-5в, 2-5г, 2-7, 2-9 площею 806,2 кв. м загальною площею 910, 1 кв.м в нежитловій будівлі літ. «А-3-4» по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 зареєстроване за ТОВ «МІСС-КЛАБ» (СДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091;

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-;0-7, 0-6а загальною площею 123, 9 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4» по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 зареєстроване за ТОВ «МІСС-КЛАБ» (ЄДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091;

- право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-8, 0-71-:0-23, площею 262,9 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №1-23, 1-21, 1-34-:-1-38 площею 619, 9 кв.м, площею 619,9 кв.м, загальною площею 882,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. А-3-4» по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові з 19.06.2018 року зареєстроване за ТОВ «МІСС-КЛАБ» (ЄДРПОУ 40576823) на підставі висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091.

Згідно з витягом від 01.07.2020 року № НВ-0005175282020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою майдан Благовіщенський, 2 у м. Харкові кадастровий номер 6310137200:01:002:0020:

- площа земельної ділянки 0,1186 га;

- цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку);

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- дата державної реєстрації земельної ділянки - 23.05.2019.

За доводами позивача, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру відомості про право власності чи право користування за ТОВ «Місс-Клаб» відсутні.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 4308 від 05.06.2020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:01:002:0020 площею 1186 кв.м. за адресою: м. Харків, м-н Благовіщенський, 2, становить 9 590 780 грн.

Актом обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, м-н Благовіщенський, 2, кадастровий номер 6310137200:01:002:0020 від 23.09.2020, складеного головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю ХМР Гусаром І.М., встановлено, що на цій сформованій земельній ділянці розташована частина нежитлової будівлі літ. А-3-4 по пров. Лопанському, 2/2, право власності на нежитлові приміщення в якій зареєстровані за ТОВ Місс-Клаб ; земельна ділянка використовується ТОВ Місс-Клаб для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ. А-3-4 по пров. Лопанському, 2/2 у м. Харкові.

Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами у період з 23.05.2019 по теперішній час прав на земельну ділянку по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1186 га по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.07.2020 № НВ-0005175282020.

За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 08.10.2020 року № 20163/9/20-40-03-17 ТОВ «Місс-Клаб» не значиться платником сплати за землю.

Посилаючись на те, що внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 в сумі 511 508,24 грн., позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Згідно з ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки, що діє в інтересах територіальної громади є позивач.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом зазначених приписів Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені. При цьому, право власності на ці об`єкти зареєстровано за відповідачем 31.08.2018 та 19.06.2018, на підставі висновку від 28.08.2018 № 255 й висновку до технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.06.2018 № 1038091.

Згідно з ст. 123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 124 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

У той же час, стаття 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Абзацом восьмим частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Матеріали справи свідчать про те, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на:

- Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, яка знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2;

- Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2020 року з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, яка знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2;

- акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, майдан Благовіщенський, 2 від 23.09.2020 року, яким встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1186 га (кадастровий номер 6310137200:01:002:0020) по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харків розташована частина нежитлової будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2, право власності на нежитлові приміщення в якій зареєстровані за ТОВ "Місс-Клаб".

Натомість з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за відповідачем зареєстровані нежитлові приміщення за адресою провулок Лопанський, 2/2 у м. Харків.

При цьому, до позовної заяви позивачем додані не всі сторінки цього витягу, а лише перші 4 з 21, в той час як до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем надано інформаційну довідку № 252846831 від 15.04.2021 на 23 сторінках, в якій відображено відомості про всіх власників нежитлових приміщень у будівлі літ. А-3-4 по пров.Лопанському, 2/2 у м. Харкові, одним з яких є відповідач.

Тобто, відповідачу на праві власності належать не всі нежитлові приміщення у наведеній будівлі, а лише їхня частина.

З наданої відповідачем інформаційної довідки також вбачається, що за цією адресою зареєстрована ще одна будівля - літ. А-3 .

Отже адреса, за якою розташовані приміщення відповідача та їх площа, які належать останньому на праві власності, є відмінною від адреси та площі земельної ділянки, зазначеної у Витягу з Державного земельного кадастру.

В обґрунтування своєї позиції про те, що будівля літ. А-3-4 , в якій розташовані належні відповідачу на праві власності нежитлові приміщення, по провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові фактично розташована на земельній ділянці площею 0,1186 га по майдану Благовіщенському, 2 у м. Харкові позивач у письмових поясненнях вх. №5460 від 14.05.2021 посилається лише на алгоритм присвоєння адреси і нумерації будинків, проте жодного документу, який би свідчив про те, що нежитловій будівлі, яка розташована на земельній ділянці за адресою: м-н Благовіщенський, 2 у м. Харкові присвоєно адресу пров. Лопанський, 2/2 скаржником ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

В оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що в акті обстеження не зазначена площа земельної ділянки, яку використовує відповідач, незважаючи на вказівку про те, що на земельній ділянці площею 0,1186 га розташована частина нежитлової будівлі літ. А-3-4 по пров. Лопанському, 2/2, право власності на нежитлові приміщення в якій зареєстровані за ТОВ Місс-Клаб . Крім того, при здійсненні розрахунку позовних вимог позивачем не враховано того, що відповідач не є власником всіх нежитлових приміщень у будівлі літ. А-3-4 по пров. Лопанському, 2/2 у м. Харкові, а володіє лише згаданою частиною, а решта нежитлових приміщень належать на праві власності третім фізичним та юридичним особам.

З огляду на наведе, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність використання відповідачем земельної ділянки площею 0,1186 га по майдану Благовіщенському, 2 у м.Харкові, але цю площу ХМР використовує для розрахунку ціни позову.

Враховуючи наявність розбіжностей в адресах об`єкту нерухомого майна та земельної ділянки, яка позивачем належними доказами не спростована, тому акт обстеження, на який посилається позивач, в обґрунтування своїх вимог, не є належним доказом займання відповідачем відповідної земельної ділянки та її площі для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а доводи апеляційної скарги позивача про зворотнє відхиляються за недоведеністю.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем займається земельна ділянка саме з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020, оскільки відповідачу було погодження технічну документацію на земельну ділянку, враховується наступне.

Рішення Харківської міської ради щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок не підтверджує обставин, на які посилається позивач, як на підставу зайняття відповідачем земельної ділянки по майдану Благовіщенському, 2 (кадастровий номер 6310137200:01:002:0020), оскільки в цих рішеннях відсутня вказівка на розташування на земельних ділянках нежитлової будівлі літ. А-3-4 з присвоєною адресою: пров. Лопанський, 2/2, м. Харків.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що позивачем до матеріалів справи надано технічне завдання на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1038 га, в той час як розрахунок безпідставно збережених коштів здійснений за користування без правовстановлюючих документів іншою земельною ділянкою - площею 0,1186 га.

При цьому, у пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2224 га, кадастровий номер 6310137200:01600260019 зазначено, що ТОВ Місс-Клаб належать на праві власності нежитлове приміщення літ. А-3-4 та будівля літ. А-1/1 , проте без вказівки на адреси цих об`єктів. Як зазначено вище, відповідач не є єдиним власником нежитлових приміщень у будівлі літ. А-3-4 про провулку Лопанському, 2/2 у м. Харкові.

На стадії апеляційного провадження позивачем надано до матеріалів справи, крім наведеної пояснювальної записки, ще плани меж земельних ділянок площею 0,1186 га та площею 0,1038 га, які також не містять жодного посилання на адреси схематично зображених будівель, а технічний паспорт на будівлю літ. А-3-4 по провулку Лопанському, 2/2 у м.Харкові не містить відомостей щодо земельної ділянки, на якій вона розміщена, в т.ч. її адреси та/або кадастрового номеру.

Оцінивши та проаналізувавши надані позивачем докази в своїй сукупності, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що приміщення відповідача в нежитловій будівлі літ. "А-3-4" по провулку Лопанському, 2/2, які належать останньому на праві власності, фактично знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:002:0020 за адресою майдан Благовіщенський, 2, а відтак не доведено і факту користування відповідачем даною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у заявлений до стягнення період, у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовлено на законних підставах.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. у справі № 922/3506/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 26.05.2021

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка