Постанова

від 18.02.2021 по справі 160/1252/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/1252/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 06.07.2020 року) у справі №160/1252/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сигналпромкомплект до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

30.01.2020 року ТОВ Сигналпромкомплект (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач-1), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Р № 000354511 від 16.10.2019 року та форми В4 № 000353511 від 16.10.2019 року.

Рішенням Дніпропетровській окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року задоволено позовні вимоги ТОВ Сигналпромкомплект .

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкти господарювання ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет та ТОВ Лікітум , які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створюють реальних дій по постачанню товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентами не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств, не встановлено дійсність купівлі-продажу товарів, ланцюг придбання товарів самими контрагентами, контрагенти не мають виробничих потужностей, відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов`язань. Товари які були передані покупцям ТОВ Сигналпромкомплект не були у власності позивача, не прослідковуються ланцюги поставок та придбання товарно-матеріальних цінностей. Апелянт зазначив, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Апелянт вказував, що стосовно посадових ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет та ТОВ Лікітум порушено кримінальні провадження щодо фіктивності підприємств, які на момент ухвалення рішення судом першої інстанції не були закриті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів поставки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами - є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції вказував, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень щодо посадових осіб, є необґрунтованими, оскільки, порушення кримінальних проваджень стосовно контрагентів ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет , ТОВ Лікітум не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача, належним та допустимим доказом не здійснення контрагентом господарської діяльності. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по відносинам з якими сформовано податкові показники.

Згідно матеріалів справи, період з 04.09.2018 року по 10.09.2019 року фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Сигналпромкомплект з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Майнпром Про за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 року, ТОВ Нимфагрет за період з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року, ТОВ Лікітум за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 року, за результатами якої складений відповідний акт від 17.09.2019 року № 418/04-36-05-11/31965263. Висновками акту зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ,в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 168209 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 152811,00 грн. за жовтень 2016 року (ряд. 18 декларації), та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 декларації) в сумі 15398 грн.: за жовтень 2016 року та, як наслідок, встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується на складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) в сумі 15398 грн. за жовтень 2016 року. Такі висновки податковий орган обґрунтовував тим, що контрагенти позивача ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет , ТОВ Лікітум здійснювали нереальні господарські операції, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу - маніпулювання товарними позиціями та обсягом, не підтвердження проведених операцій вказаними контрагентами (через складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів тощо).

На підставі акту перевірки 16.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: №000354511, за яким ТОВ Сигналпромкомплект збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 191013,75 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 152811,00 грн. та за штрафними санкціями 38202,75 грн.; №000353511, за яким ТОВ Сигналпромкомплект зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з декларацією №9223857104 від 21.11.2016 року за жовтень 2016 року на 15398,00 грн.

Встановлено, що ТОВ Сигналпромкомплект не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями подало скаргу, яка рішення Державної податкової служби України від 28.12.2019 року № 15196/6/99-00-08-05-01 залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відповідно до матеріалів справи, 18.10.2016 року між ТОВ Сигналпромкомплект (покупець) та ТОВ Майнпром Про (постачальник) було укладено договір поставки № 1809/16, предметом якого є постачання продукції - електротехнічного обладнання визначене у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію, які є невід`ємною частиною, постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити кожну партію товару. Договором передбачено, що кількість та вартість кожної партії товару визначається додатковими угодами, видатковими накладними та рахунками-фактурами, передбачено, що якість товару повинна бути підтверджена паспортом або сертифікатом якості виробника. Специфікацією № 1 від 18.10.2018 року, яка є від`ємною частиною договору, сторони узгодили поставку комплекту лінзового карликового 16247-00-00, фундаменту карликового світлофора Тип-1 738-00-00, рамки кріплення літерних знаків карликового світлофора тощо. Специфікацією № 2 від 18.10.2018 року, яка є від`ємною частиною договору, сторона узгодили поставку шлагбауму автоматичного АШ-06.

На виконання договору, під час здійснення поставки товару ТОВ Майнпром Про виписало рахунки-фактури № МПП1018/16 від 18.10.2016 року, № МПП1019/16 від 19.10.2016 року та видаткові накладні № 68 від 18.10.2016 року, № 72 від 19.10.2016 року.

Разом з передачею товару, ТОВ Майнпром Про передало ТОВ Сигналпромкомплект паспорти якості на комплекс лінзовий карликовий, металевий фундамент карликового світлофора, шлагбауми автоматичні АШ-06.

За результатами виконання договору ТОВ Майнпром Про видало ТОВ Сигналпромкомплект податкові накладні №72 від 19.10.2016 року, № 68 від 18.10.2016 року, які мають необхідні реквізити та відповідають нормам Податкового кодексу України, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У якості доказу сплати коштів за отриманий від ТОВ Майнпром Про товар, ТОВ Сигналпромкомплект надало платіжні доручення № 617 від 19.10.2016 року на суму 205586,38 грн., № 665 від 13.12.2016 року на суму 176244,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, відповідно до яких транспортування вантажу здійснювалось продавцем - ТОВ Майнпром Про , вантажовідправник ТОВ Майнпром Про , вантажоодержувач ТОВ Сигналпромкомплект , перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, до пункту розвантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27/31.

Встановлено, що 20.10.2016 року між ТОВ Сигналпромкомплект (покупець) та ТОВ Нимфагрет (продавець) укладено договір поставки № 2010-16, предметом якого є постачання продукції - електротехнічного обладнання визначене у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію, які є невід`ємною частиною договору, постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити кожну партію товару. Договором передбачено, що кількість та вартість кожної партії товару визначається додатковими угодами, видатковими накладними та рахунками-фактурами, передбачено, що якість товару повинна бути підтверджена паспортом або сертифікатом якості виробника. Специфікацією № 2 від 20.10.2016 року, яка є від`ємною частиною договору, сторони узгодили поставку стойки прохідної 76-00-00, муфти розгалужувальної РМ7-49чн, муфти розгалужувальної РМ8-112чн, знаків літерних тощо.

Також встановлено, що між ТОВ Сигналпромкомплект (покупець) та ТОВ Нимфагрет (продавець) укладено договір поставки від 15.09.2016 року № 1509-16, предметом якого є постачання продукції - електротехнічного обладнання визначене у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію, які є невід`ємною частиною договору, постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити кожну партію товару. Специфікацією від 15.09.2016 року, яка є від`ємною частиною договору, сторони узгодили поставку клем універсальних ЛзУДК-14А у кількості 250 шт., замків Мелетьєва (27039-0-00), трансформатору ПОБС-3А, трансформатору ПОБС-5А.

На виконання обох договорів, під час здійснення поставки товару ТОВ Нимфагрет виписало рахунки-фактури № 02010 від 20.10.2016 року, № 02309 від 22.09.2016 року та видаткову накладну № 160 від 27.09.2016.

Разом з передачею товару, ТОВ Нимфагрет передало ТОВ Сигналпромкомплект паспорти якості на муфти кабельні розгалужувальні, муфти кабельні універсальні, сертифікати якості на муфти кабельні, електроприводи стрілочні СП6М, трансформатори.

За результатами виконання договорів ТОВ Нимфагрет видало ТОВ Сигналпромкомплект податкові накладні № 147 від 20.10.2016 року, № 45 від 07.10.2016 року, № 46 від 10.10.2016 року, які мають необхідні реквізити та відповідають нормам Податкового кодексу України, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У якості доказу сплати коштів за отриманий від ТОВ Нимфагрет товар, ТОВ Сигналпромкомплект надало платіжні доручення № 618 від 20.10.2016 року на суму 115081,92 грн., № 666 від 13.12.2016 року на суму 115081,92 грн.

ТОВ Сигналпромкомплект вказує, що перевезення замовленого від ТОВ Нимфагрет товару здійснювалось власними силами товариства, перевезення товару здійснював особисто директор, зважаючи на малогабаритність товару.

Встановлено, що 27.10.2016 року між ТОВ Сигналпромкомплект (покупець) та ТОВ Лікітум (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 34, предметом якого є постачання продукції - електротехнічного обладнання, що визначається у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію, які є невід`ємною частиною договору, постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити кожну партію товару. Договором передбачено, що кількість та вартість кожної партії товару визначається додатковими угодами, видатковими накладними та рахунками-фактурами, передбачено, що якість товару повинна бути підтверджена паспортом або сертифікатом якості виробника. Специфікацією № 1 від 2710.2016 року, яка є від`ємною частиною договору, сторони узгодили поставку муфти універсальної УПМ-24 сб1, муфти універсальної УПМ-24сб2, реле ПМПУШ-150/150, реле НМШТ-1440 тощо.

Встановлено, що на виконання договору, під час здійснення поставки товару ТОВ Лікітум виписало рахунок-фактуру № 02810-16 від 28.10.2016 року та видаткову накладну № 1031-11 від 31.10.2016.

Разом з передачею товару, ТОВ Лікітум передало ТОВ Сигналпромкомплект паспорти якості на замок Мелетьєва, муфти універсальні, сертифікати якості на реле.

ТОВ Лікітум видало ТОВ Сигналпромкомплект податкову накладну № № 24 від 31.10.2016 року, яка має необхідні реквізити та відповідає нормам Податкового кодексу України, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. У якості доказу сплати коштів за отриманий товар, ТОВ Сигналпромкомплект надало платіжне доручення № 644 від 21.11.2016 року на суму 230473,80 грн.

ТОВ Сигналпромкомплект вказує, що перевезення замовленого від ТОВ Лікітум товару здійснювалось власними силами товариства, перевезення товару здійснював особисто директор, зважаючи на малогабаритність товару.

Відповідно до первинних документів, придбане електротехнічне обладнання у ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет , ТОВ Лікітум , ТОВ Сигналпромкомплект реалізувало іншим суб`єктам господарювання, зокрема ТОВ АСУ Груп згідно договору поставки № 1710/16 від 17.10.2016 року реалізувало шлагбаум автоматичний АШ-06, ТОВ Науково-виробниче об`єднання Залізничавтоматика згідно договору № 13/10-16 від 11.10.2016 року реалізувало муфти універсальні, з`єднувачі стальні, реле, ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс згідно договору № 4ПВ від 09.12.2015 року реалізувало рамки для кріплення літерних знаків, літерні знаки для світлофорів, муфти універсальні.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, обґрунтовує свою позицію щодо фіктивності господарських відносин позивача з ТОВ Майнпром Про , ТОВ Нимфагрет , ТОВ Лікітум , наявністю кримінальних справ відносно посадових осіб вищевказаних товариств, наявні кримінальні провадження, у яких фігурують контрагенти позивача.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зобов`язано надати до суду інформацію про наявність кримінальних проваджень, у тому числі копії вироків, інших процесуальних документів стосовно ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 року було повторно зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надати до суду інформацію про наявність кримінальних проваджень, у тому числі копії вироків, інших процесуальних документів стосовно ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум .

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на підтвердження наявності кримінальних проваджень стосовно ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум надає копії ухвал судів, зокрема ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2017 року у справі № 201/15045/17 про надання слідчому тимчасового доступу до речей та документів та їх вилучення у кримінальному провадженні № 32017040650000015 стосовно посадових осіб ТОВ Дніпровський Трубний Завод , ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2017 року у справі № 200/10451/17 про надання слідчому дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні № 32017041640000006 стосовно посадових осіб ФГ Терра України , ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2019 року у справі № 755/2034/19 про надання розпорядження слідчим щодо доступу до речей та документів, кримінальне провадження № 22018101110000010 щодо особи. Надані ухвали судів у кримінальних провадженнях дозволяли доступ до речей та документів ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум , однак не доводять порушення, наявності кримінальних проваджень щодо ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум чи їх посадових осіб.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не підтверджує наявність відносно контрагентів ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум кримінальних проваджень.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари (електрообладнання), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Колегія суддів зазначає, що показник податку на прибуток сформований за результатами взаємовідносин з контрагентами, визначений вірно, враховуючи правомірність формування сум доходу від господарських операцій. Оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагенти позивача на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між ТОВ Сигналпромкомплект та ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум щодо поставки товарів - визнані судом недійсним або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено суми сплачені при отриманні товарів від ТОВ Майнпром Про , ТОВ Німфагрет , ТОВ Лікітум до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. Головною ознакою комерційної корисності від придбаних товарів є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку. Позивачем підтверджено реальну купівлю товару, використання його у власній діяльності з наступним перепродажем.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності, наступний перепродаж.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/1252/20 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі №160/1252/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова