Постанова

від 03.03.2021 по справі 160/10778/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10778/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі № 160/10778/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" до Державної податкової служби України, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №403488/39993392 від 13.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2017 датою подання - 01.11.2017 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що оскаржене рішення №403488/39993392 від 13.12.2017 є необґрунтованим; реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну № 1 від 01.11.2017, підтверджується первинними документами, наданими підприємством до податкового органу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Державною податковою службою України.

Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вказує, що рішення Комісії ДФС №2403488/39993392 від 13.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.08.2017 прийнято в межах чинного законодавства згідно наданих ТОВ НІКОТРЕЙДСЕРВІС документів та є обґрунтованим. Повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними, тому позовна вимога ТОВ НІКОТРЕЙДСЕРВІС про зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2017 є неналежним способом захисту порушеного права.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «НІКОТРЕЙДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39993392) зареєстровано 04.09.2015 Дніпропетровським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області; є платником податку на додану вартість.

17 липня 2017 р. між ТОВ «НІКОТРЕЙДСЕРВІС» (Постачальник) та ТОВ «ГРУПА «ГРАНТ-ІНВЕСТ» (Покупець) укладено договір поставки №17/07/17 на поставку емульсії бітумної, бензину А-92, А-95, дизельного палива, скрапленого газу, палева для реактивних двигунів, бітуму нафтового дорожнього, мазуту паливного, палива рідкого синтетичного (копія договору додається).

На підставі вказаного договору ТОВ «НІКОТРЕЙДСЕРВІС» було складено та направлено 01.11.2017 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну №1 всього на суму 127 550,00 грн. Податкову накладну надіслано до ДФС та прийнято, але реєстрацію призупинено. Відповідно інформації, зазначеної у квитанції від 30.11.2017, направленої ДФС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.16.10» на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» . Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

13 грудня 2017 р. комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення №403488/39993392 від про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 01.11.2017 у зв`язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017, оскільки спірне рішення не містить чіткого визначення підстав відмови у реєстрації податкової накладної, а платником податків надано всі документи, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 дійшов висновку, згідно з яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У постанові від 02 липня 2020 р. у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи не містять доказів оскарження ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" спірного рішення №403488/39993392 від 13.12.2017 в адміністративному порядку, тому, з урахуванням висновків Верхового Суду, строк звернення до суду у цій справі становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що не було враховано судом першої інстанції.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в межах виконання договору поставки №17/07/17 ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" склало дві податкових накладних: № 1 та № 22, які надіслані до ДФС для реєстрації 30.11.2017. Комісію ДФС України 13.12.2017 прийнято два рішення про відмову у реєстрації зазначених накладних: № 403487/19993392 - щодо податкової накладної № 22 та № 403488/39993392 - щодо податкової накладної № 1.

Рішення № 403487/19993392 про відмову у реєстрації податкової накладної № 22 оскаржено ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" у судовому порядку у березні 2018 р.

Оскільки зазначені вище податкові повідомлення подані для реєстрації в один день (30.11.2017), рішення щодо відмови у їх реєстрації контролюючим органом прийняті в один день (13.12.2017) ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" , оскарживши рішення щодо податкової накладної № 22, мало можливість для оскарження і рішення щодо податкової накладної № 1 принаймні з березня 2018 року.

Проте, ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" звернулося до суду першої інстанції з позовом у вересні 2020 року, тобто після сливу строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі дійшов помилкового висновку про те, що порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Однак, про наявність причин для поновлення строку звернення до суду ТОВ "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" суду не повідомлено.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду встановлених відповідно статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 стаття 319 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позов подано після спливу строку звернення до суду, а також відсутність поважних причин для його поновлення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскарженого рішення суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. в адміністративній справі № 160/10778/20 - скасувати.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТРЕЙДСЕРВІС" до Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 березня 2021 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова підписана складом суду 03 березня 2021 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук