Постанова
від 23.02.2021 по справі 910/1674/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 910/1674/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 23.02.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (повний текст складено 17.12.2020)

у справі №910/1674/19 (суддя А.М. Селівон)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс

до Запорізької обласної державної адміністрації

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приазовська районна державна адміністрація;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Геоникс ;

3) Приватне підприємство Авіас-2018 ;

4) Приватне підприємство Дружба-2018

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Агротіс (далі, позивач або ТОВ Агротіс ) у лютому 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (далі, відповідач або Запорізька облдержадміністрація) про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Запорізької обладержадміністрації від 23.11.2018 №617 у частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду невитребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс , від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт порушення оспорюваним розпорядженням від 23.11.2018 №617 права позивача на користування землею, оскільки на час прийняття Приазовською райдержадміністрацією розпоряджень від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, які згідно зі спірним розпорядженням скасовано, було дотримано вимоги законодавства, зокрема, положення статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і Земельного кодексу України.

Крім того, позивач акцентував на тому, що скасовані відповідачем розпорядження Приазовської райдержадміністрації вичерпали свою дію моментом їх виконання, а на їх підставі укладено договори оренди, зареєстровані у відповідності до положень законодавства, яке діяло на момент реєстрації цих договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приазовську районну державну адміністрацію (далі, третя особа-1 або Приазовська райдержадміністрація).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Геоникс (далі, третя особа-2 або ТОВ Геоникс ), Приватне підприємство Авіас-2018 (далі, третя особа-3 або ПП Авіас-2018 ), Приватне підприємство Дружба-2018 (далі, третя особа-4 або ПП Дружба-2018 ).

Історія справи, короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 позов задоволено повністю, визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 №617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс ; від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ Агротіс ; від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс ; від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс . Присуджено до стягнення із Запорізької обласної державної адміністрації на користь ТОВ Агротіс судовий збір у сумі 1 921,00 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та правомірності позовних вимог, установивши безпідставне скасування оспорюваним розпорядженням голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 №617 розпоряджень голови Приазовської райдержадміністрації щодо надання земельних ділянок у користування ТОВ Агротіс без здійснення перевірки відповідності таких розпоряджень закону. Суд встановив, що прийняття спірного розпорядження порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ Агротіс .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 скасовано в частині стягнення з Запорізької облдержадміністрації на користь ТОВ Агротіс витрат на професійну правничу допомогу. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Запорізької облдержадміністрації на користь ТОВ Агротіс 44 215,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 залишено без змін. Присуджено до стягнення із Запорізької обласної державної адміністрації на користь ТОВ Агротіс 38 750,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також 2 881,50 грн. судових витрат у виді витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі №910/1674/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції наголосив на тому, що суди не з`ясували питання чи визнання незаконним і скасування оскаржуваного розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 №617 відновить права позивача та чи призведе до реального й ефективного захисту прав позивача; чи може такий обраний позивачем спосіб захисту розв`язати спір щодо користування земельними ділянками, які, як зазначає сам позивач, передано в оренду іншим особам, з урахуванням, у тому числі, посилання позивача на залишення без задоволення позовних вимог Приазовської райдержадміністрації до ТОВ Агротіс про визнання недійсними укладених у 2008-2009 роках договорів оренди землі (справи №908/1115/19, №908/1151/19/, №908/1238/19, №908/1241/19, №908/1591/19).

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 №617 не призводить до ефективного захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс , що свідчить про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав. Приймаючи рішення, суд врахував наявність судових справ №№908/567/19, 908/358/19, 908/582/19, 908/573/19, 908/577/19, 908/579/19, 908/580/19, 908/585/19, 908/587/19 за позовами ТОВ Агротіс до Приазовської райдержадміністрації, ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 про визнання незаконними та скасування розпоряджень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, що свідчить про реалізацію позивачем свого права на захист порушених прав та законних інтересів у спосіб, який є ефективним та спроможним захистити порушені права.

За висновками суду позивачем не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом пред`явлення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької ОДА №617 від 23.11.2018 зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, за умови, що станом на дату звернення до суду скасовані оспорюваним розпорядженням акти райдержадміністрації вичерпали свою дію внаслідок укладення на їх підставі договорів оренди з позивачем, які, в свою чергу, за наслідками оскарження в судовому порядку, визнані чинними. При цьому процесуальна зацікавленість в доведенні безпідставності передачі в оренду спірних земельних ділянок іншим юридичним особам забезпечена та реалізується Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс у справах про визнання недійсними договорів оренди шляхом реалізації відповідних процесуальних прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 24.12.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю Агротіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19 та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- відмовляючи у позові про визнання незаконним та скасування розпорядження №617 від 23.11.2018, суд першої інстанції вказав про те, що вказане розпорядження у оспорюваній частині безпосередньо не впливало на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря спірних земельних ділянок . Водночас, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація, керуючись при цьому саме розпорядженням №617 від 23.11.2018, передала земельні ділянки, що перебувають в оренді у ТОВ Агротіс , без жодних правових підстав іншим юридичним особам - ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 , у той час, як відповідно до статей 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Суд першої інстанції стверджує про те, що достатнім способом захисту є тільки визнання недійсними договорів, укладених з ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 , а тому на думку суду першої інстанції немає необхідності скасовувати розпорядження №617, однак суд першої інстанції не врахував того, що за наявності не скасованого розпорядження №617 від 23.11.2018, Приазовська РДА збереже можливість повторно протиправно без жодних правових підстав передати земельні ділянки, орендовані ТОВ Агротіс , в оренду іншим особам, посилаючись саме на розпорядження №617 від 23.11.2018;

- Запорізька ОДА фактично стверджує, що ТОВ Агротіс не має права оренди земельних ділянок через відсутність (на її думку) державної реєстрації договорів оренди та відсутність проекту землеустрою. Саме про це йдеться в листі Приазовської РДА, який і став підставою для прийняття розпорядження №617. Той факт, що Запорізька ОДА в обґрунтування розпорядження №617 від 23.11.2018 посилається на порушення закону (на її думку) при укладенні договорів оренди за участю ТОВ Агротіс , вже свідчить про наявність спору між сторонами про правомірність набуття права оренди, і свідчить про те, що розпорядження №617 безпосередньо стосується прав та обов`язків ТОВ Агротіс та порушує їх. Як визнання незаконним і скасування розпорядження №617 (в оспорюваній позивачем частині), так і визнання недійсними договорів оренди від 21.12.2018 є ефективними способами захисту порушених прав ТОВ Агротіс і ці способи захисту доповнюють, але не виключають одне одного;

- судом не враховано правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

- судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме положення статей 16 та 21 Цивільного кодексу України, статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації . Суд, встановивши що Запорізька ОДА не мала повноважень скасовувати розпорядження Приазовської РДА №№566, 90, 524, 85, все одно відмовив у позові, хоча розпорядження №617 (в оспорюваній позивачем частині) було прийнято Запорізькою ОДА з перевищенням повноважень, а тому підлягало визнанню незаконним та скасуванню (в оспорюваній позивачем частині);

- суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що у 2013-2015 роках одне з розпоряджень про передачу ТОВ Агротіс земельних ділянок в оренду, а саме розпорядження №566 від 02.09.2008, вже було предметом судового оскарження з тих самих підстав, з яких згодом було видано розпорядження №617 від 23.11.2018, в межах господарської справи №908/2185/13 за позовом заступника прокурора Запорізької області. Свої позовні вимоги заступник прокурора Запорізької області мотивував тим, що межі земельних ділянок, що передавались в оренду, не були визначені в натурі (на місцевості), кадастровий номер їм не присвоєно, а отже розпорядженню про передачу таких ділянок в оренду мало, на думку прокурора, передувати розроблення проектів землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2014, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 у справі №908/2185/13, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Підтверджена судом у справі №908/2185/13 законність розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №566 від 02.09.2008 означає протиправність його скасування Запорізькою обласною державною адміністрацією у 2018 році;

- зробивши правильний по суті висновок із посиланням на судові рішення у справах №№ 908/1115/19, 908/1151/19, 908/1238/19, 908/1241/19, 908/1591/19 про те, що ТОВ Агротіс правомірно набуло право оренди земельних ділянок, суд першої інстанції, водночас, безпідставно відмовив у захисті порушених прав ТОВ Агротіс і залишив чинним незаконне розпорядження №617 лише на підставі помилкового висновку про те, що його скасування не призведе до поновлення порушених прав ТОВ Агротіс .

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

10.02.2021 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- приймаючи спірне розпорядження голова обласної державної адміністрації діяв виключно в межах повноважень і на законних підставах, виконуючи свої адміністративні функції відповідно до статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації . Так, для передачі земельних ділянок в оренду позивачу вони повинні були бути сформовані як об`єкти цивільних прав, однак, як вбачається із матеріалів справи, земельні ділянки не сформовані, що і було відображено у приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 03.07.2018 №311/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18, на підставі якого прийнято спірне розпорядження;

- спірне розпорядження відповідача не порушило та не порушує прав ТОВ Агротіс , його скасування не призведе до поновлення будь-яких прав підприємства.

Треті особи письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс у справі №910/1674/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19 на 23.02.2021.

05.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник Запорізької обласної державної адміністрації подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцї, у якій просив надати можливість участі представника Запорізької обласної державної адміністрації у судовому засіданні, призначеному на 23.02.2021, в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Запорізької області або Орджонікідзевського районного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 клопотання Запорізької обласної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, призначено справу №910/1674/19 до розгляду в режимі відеоконференції на 23.02.2021.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 23.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання 23.02.2021 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги у розумінні статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень третім особам -1, -3 та поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду від третьої особи-4 із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 11.08.2008 №524 визнано земельні частки (паї) загальною площею 218,51 га, у т.ч. 81, 87 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №94 (багаторічні); 136,64 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурах №№291, 297 , 314, 321 (пасовища) згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП Більшовик Приазовського району Запорізької області, як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду ТОВ Агротіс : 2.1. земельну ділянку площею 81,87 га (багаторічні), в контурі № 94 (не витребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 1, для товарного сільськогосподарського виробництва; 2.2. земельну ділянку площею 136,64 та (пасовища), в контурах №№291; 297; 314; 321 (не витребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельні ділянки; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ Агротіс вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

У відповідності до вказаного розпорядження між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) було укладено договори оренди земельної частки.

Так, 11.08.2008 укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з пунктом 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№291, 297, 314, 321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП Більшовик Приазовського району Запорізької області та планів - схем, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з абз. 1 пункту 2.3. вказаного договору договір оренди на не витребувані земельні частки (паї) укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.

Зазначений договір зареєстрований 11.08.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за №1.

Також 11.08.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з пунктом 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 81,87 га (багаторічні), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №94 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП Більшовик Приазовського району Запорізької області та планів - схем, які є невід`ємною частиною цього договору.

Зазначений договір зареєстрований 11.08.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за №2.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 02.09.2008 №566 визнано земельні частки (паї) загальною площею 188,40 га, у т.ч. 28,00 га (багаторічні), 160,40 га (пасовища) згідно планів-схем, які є невід`ємною частиною цього розпорядження, як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду ТОВ Агротіс : 2.1. земельну ділянку площею 28,00 га (багаторічні), не витребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатку 1, для товарного сільськогосподарського виробництва; 2.2. земельну ділянку площею 160,40 га (пасовища), не витребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельні ділянки; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ Агротіс вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

На виконання вказаного розпорядження між сторонами було укладено договори оренди земельної частки.

Зокрема, 24.09.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) було укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з пунктом 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 28,00 га (багаторічні), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно плану-схеми, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Зазначений договір зареєстрований 24.09.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за №1.

Також, між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа 1 у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з п. 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 160,4 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору.

Зазначений договір зареєстрований 18.12.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за №3.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агротіс від 18.02.2009 №85 визнано переможцем конкурсу з продажу права на оренду на земельну ділянку 78,7 га, розташованої на території Новокостянтинівської сільської ради ТОВ Агротіс ; надано в оренду ТОВ Агротіс земельну ділянку площею 78,7 га (пасовища) (не витребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельну ділянку; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ Агротіс вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

У відповідності до вказаного розпорядження між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа-1 у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) було укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з пунктом 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 78,7 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору.

Зазначений договір зареєстрований 27.02.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за №4.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс від 23.02.2009 №90 визнано земельні частки (паї) загальною площею 59,8900 га, у т.ч. 59,8900 га - рілля, виділені в натурі в контурі №3, №4, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Дума Леніна як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агротіс земельну ділянку площею 59,8900 га, у т.ч. - 59,8900 га (рілля), в контурі №3, №4 не витребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельну ділянку; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ Агротіс вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

Між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором, третя особа-1 у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс (орендар за договором, позивач у справі) укладено Договір оренди земельної частки (паю) від 10.03.2009 року, згідно з пунктом 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї загальною площею 59,8900 га, у т.ч. 59,8900 га - рілля, виділені в натурі в контурі №3; №4, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Дума Леніна .

Зазначений договір зареєстрований 10.03.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за №5.

Невід`ємними частинами укладених позивачем із третьою особою-1 договорів оренди визначено акти встановлення меж земельної ділянки в натурі, кадастрові плани та експлікації земельних ділянок тощо.

У матеріалах справи наявні Акти встановлення меж ділянок у натурі, а також кадастрові плани земельних ділянок до кожного з актів.

Укладені на виконання розпоряджень Приазовської районної державної адміністрації №№566, 90, 524, 85 договори оренди містять положення про те, що вони набирають чинності з моменту їх реєстрації в Новокостянтинівській сільській раді та Степанівській Першій сільській раді. Останні аркуші вказаних договорів місять відмітки про їх реєстрацію у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівською Першою сільською радою та Новокостянтинівською сільською радою із зазначенням відповідного порядкового номера. Вказана інформація також підтверджується наданими Виконавчим комітетом Степанівської першої сільської ради листом та витягом з книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Зазначені Договори підписані представниками орендаря та орендодавця та скріплені печатками сторін.

У подальшому приписом Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 03.01.2018 №31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 про усунення порушення законодавства та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №392/0/92-18-ДК/613/ап/09/01/-18 від 07.08.2018 було встановлено, що предмет договорів оренди землі, укладених між ТОВ Агротіс та Приазовською районною державною адміністрацією на підставі розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс від 23.02.2009 №90 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс від 18.02.2009 №85, суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

На виконання вказаних припису та акту розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 10.07.2018 №260 Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог земельного законодавства було постановлено вжити таких заходів, зокрема, визнано нечинними договори оренди земельної частки (паю), укладені між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2008, від 27.02.2009, від 27.09.2008, а також визнано такими, що втратили чинність, розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 11.08.2008 №524; Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 02.09.2008 року №566; Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс від 23.02.2009 №90; Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс від 18.02.2009 №85.

Приазовська обласна державна адміністрація листом №01-20-914 від 06.11.2018, посилаючись на відсутність у голів місцевих державних адміністрацій прав виключення пунктів у раніше виданих розпорядженнях та внесення до них змін, викладення в інших редакціях, звернулася до Запорізької обласної державної адміністрації з проханням скасувати зазначені розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації: від 10.07.2018 №260 Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі ; Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 11.08.2008 №524; Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 02.09.2008 №566; Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс від 23.02.2009 №90; Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс від 18.02.2009 №85 та ряд інших розпоряджень, що не стосуються ТОВ Агротіс .

В обґрунтування звернення про скасування розпоряджень Приазовська ОДА зазначала, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області з контролю за використанням та охороною земель щодо земельних ділянок, наданих у користування (оренду) ТОВ Агротіс , які розташовані на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області, були виявлені порушення та складено відповідний припис, яким встановлено, що вищезазначені розпорядження прийняті з порушенням законодавства, а саме статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та Порядку реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073 (у редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин).

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 №617, керуючись частиною 8 статті 118 Конституції України, частиною 3 статті 33, частиною 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , враховуючи листи Приазовської райдержадміністрації та з метою приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства, зобов`язано скасувати розпорядження голови Приазовської обласної державної адміністрації, зокрема, від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс ; від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс ; від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс ; від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс .

У подальшому 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація передала земельні ділянки, що перебували в оренді у ТОВ Агротіс на підставі вищевказаних договорів оренди, третім особам - ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 . Відповідні договори оренди із третіми особами містяться у матеріалах справи (том 2, а.с. 153-239).

Предметом даного спору є законність ухвалення Запорізькою обласною державною адміністрацією наведеного вище розпорядження №617 від 23.11.2018 (далі, спірне Розпорядження).

Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування вказаного Розпорядження в частині скасування зазначених розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації позивач обґрунтовує тим, що спірне Розпорядження було прийнято безпідставно і незаконно, оскільки на момент прийняття скасованих розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс , від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс було дотримано вимог законодавства, зокрема, приписи статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Земельного кодексу України щодо реєстрації договорів оренди землі.

Окрім цього, позивач наголошував, що скасовані відповідачем розпорядження Приазовської райдержадміністрації вичерпали свою дію моментом їх виконання та на їх підставі укладено договори оренди, зареєстровані у відповідності до приписів чинного законодавства, яке діяло на момент реєстрації цих договорів.

При цьому, за твердженнями позивача, спірне Розпорядження мало безпосередні наслідки для майнових прав ТОВ Агротіс і було використано третьою особою-1 як підстава передачі тих же земельних ділянок в оренду новим суб`єктам - третім особам 2-4 у справі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що приписом №31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 від 03.07.2018 встановлено факти прийняття розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 та передачі земельних ділянок в оренду з порушенням земельного законодавства. Саме на виконання вказаного припису, який, як наголошує відповідач, ніким не оскаржений та не скасований, Приазовська районна обласна державна адміністрація звернулася до відповідача, якому законодавством і надано право на скасування згаданих розпоряджень.

Отже, спір у даній справі виник з підстав здійснення позивачем захисту свого права користування переданим йому в оренду майном, оскільки внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного розпорядження були скасовані розпорядження третьої особи-1, які стали підставою для набуття позивачем права оренди на підставі укладених із третьою особою-1 договорів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень відповідача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, враховуючи вказівки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 у даній справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Відповідно до статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Як унормовано статтею 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України Про місцеві державні адміністрації обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Частиною 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня, в судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 №617, керуючись частиною 8 статті 118 Конституції України, частиною 3 статті 33, частиною 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , враховуючи листи Приазовської райдержадміністрації та з метою приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства, зобов`язано скасувати розпорядження голови Приазовської обласної державної адміністрації, зокрема, від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс , від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс .

Як вбачається зі змісту спірного Розпорядження, останнє прийнято з урахуванням листів Приазовської обласної державної адміністрації.

Досліджуючи спірне Розпорядження в оспорюваній позивачем частині на предмет законності його прийняття, колегія суддів зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься лист Приазовської обласної державної адміністрації від 06.11.2018 №01-20/914 (том 1, а.с. 104-107), адресований відповідачу, у якому третя особа-1 просить скасувати розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації: від 10.07.2018 №260 Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 11.08.2008 №524, Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс від 02.09.2008 №566, Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс від 23.02.2009 №90, Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс від 18.02.2009 №85. При цьому, мотиви такого скасування Приазовська районна державна адміністрація обґрунтовувала наступним: При перевірці додержання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області управлінням з контролю за використанням та охороною земель щодо земельних ділянок наданих у користування (оренду) ТОВ Агротіс , які розташовані на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області, були виявлені порушення та складено припис. Приписом встановлено, що розпорядження Приазовської районної державної адміністрації прийняті з порушенням статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та порядку реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 (у редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин). Статтею 79 Земельного кодексу України визначено: земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). З огляду на викладене, передача в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок власників земельних часток (паїв), які не виділені в натурі (на місцевості) цим власникам (пасовища, сіножаті, багаторічні насадження), у порядку, встановленому статтею 13 Закону, можлива тільки після розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації (у відповідній редакції). .

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до змісту статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 17 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю (пункт 16 Перехідних положень земельного кодексу України).

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)

Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): - розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; - приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); - уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); - уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); - укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; - сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; - надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); - розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); - організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; - оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; - приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

У пункті 12 постанови Кабінету Міністрів України Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 №122 визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, за змістом положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а також Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції доходить висновку, що проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Відтак, безпідставними є посилання Приазовської обласної державної адміністрації у листі від 06.11.2018 №01-20-914 на те, що передача в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок власників земельних часток (паїв), які не виділені в натурі (на місцевості) цим власникам (пасовища, сіножаті, багаторічні насадження), у порядку встановленому статтею 13 Закону, можлива тільки після розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, у приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 від 03.07.2018 (том 1, а.с.132-134) про описані порушення щодо розроблення технічної документації із землеустрою не йдеться.

Натомість, у вказаному приписі визначено, що розпорядження Приазовської РДА прийняті з порушенням статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оскільки в оренду можуть передаватися самі земельні ділянки, а не земельні частки (паї).

Однак, зі змісту розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 вбачається, що в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агротіс було надано саме земельні ділянки у відповідних контурах не витребуваних земельних часток (паїв) із зазначенням їх площі та місця розташування наданих в оренду земельних ділянок. Водночас, законодавство не містить заборони щодо надання в оренду земельної частки (паю).

Поряд із викладеним, суд також зазначає, що на вказані обставини у листі від 06.11.2018 №01-20-914 посилання відсутні, а в додатках до листа припис не значиться.

Разом з тим, інші обставини порушення закону стосуються договорів оренди, укладених на підставі розпоряджень, а не самих розпоряджень, оскільки у згаданому приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області вказано про відсутність запису про здійснення державної реєстрації договору оренди у відповідному управлінні (відділі) земельних ресурсів, у зв`язку з чим договір є нечинним.

У даному контексті судом встановлено, що після прийняття Запорізькою РДА оспорюваного розпорядження №617 від 23.11.2018 Приазовською райдержадміністрацією ініційовано ряд судових спорів (справи №№ 908/1115/19, 908/1238/19, 908/1241/19, 908/1591/19, 908/1151/19) про визнання недійсними договорів оренди, укладених з позивачем, в обґрунтування позовних вимог у яких Приазовська РДА посилалась саме на наявність підстав для скасування через незаконність розпоряджень Приазовської РДА від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, на виконання яких і були укладені відповідні договори оренди, наголошуючи на недотриманні вимог чинного законодавства при їх укладенні. За результатами розгляду вказаних справ Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення, якими у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між Приазовською райдержадміністрацією та ТОВ Агротіс відмовлено. Таким чином, всі договори оренди землі, укладені між позивачем як орендарем та Приазовською райдержадміністрацією як орендодавцем згідно розпоряджень голови Приазовської райдержадміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 станом на дату розгляду справи судом є чинними, підстав для визнання їх недійсними, у тому числі тих, на які міститься посилання у приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 від 03.07.2018, судом під час розгляду вказаних справ не встановлено.

Відтак, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність описаних у приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та листі Приазовської обласної державної адміністрації порушень законодавства при прийнятті розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 і, як наслідок, підстав для їх скасування спірним розпорядженням №617.

Скасовуючи на підставі вищенаведених норм закону та листа Приазовської обласної державної адміністрації від 06.11.2018 №01-20-914 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 №566 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 23.02.2009 №90 Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) ТОВ Агротіс , від 11.08.2008 №524 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Агротіс , від 18.02.2009 №85 Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агротіс , відповідач самостійно не перевірив відповідність цих розпоряджень актам законодавства та скасував їх неправомірно.

При цьому, а ні зі спірного розпорядження, а ні з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що скасовані ним розпорядження Приазовської обласної державної адміністрації суперечили Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, або ж були недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, що могло б бути підставою для їх скасування у відповідності до частини 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Отже фактично спірне Розпорядження в оспорюваній позивачем частині є незаконним.

Посилання відповідача на чинність припису Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 від 03.07.2018 суд відхиляє, оскільки, по-перше, на припис у спірному Розпорядженні не міститься посилань; по-друге, вказаний припис не було долучено Приазовською районною державною адміністрацією до листа 06.11.2018 №01-20-914, а зазначені у листі обставини порушення закону при прийнятті розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, відрізняються від наведених у приписі. Водночас, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №392/0/92-18-ДК/613/АП/09/01/-18 від 07.08.2018 (том 1, а.с. 136-138) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, на який посилається відповідач, не стосується позивача.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на те, що спірне Розпорядження в оспорюваній ним частині порушує його права та охоронювані законом інтереси щодо користування переданими йому в оренду землями.

Водночас, направляючи справу №910/1674/19 на новий розгляд, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у даній справі, зазначив, що судам при новому розгляді необхідно встановити, чи відновить права позивача та чи призведе до реального й ефективного захисту прав позивача визнання незаконним і скасування оскаржуваного розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 №617; чи може такий обраний позивачем спосіб захисту розв`язати спір щодо користування земельними ділянками, які, як зазначає сам позивач, передано в оренду іншим особам, з урахуванням, у тому числі, посилання позивача на залишення без задоволення позовних вимог Приазовської райдержадміністрації до ТОВ Агротіс про визнання недійсними укладених у 2008-2009 роках договорів оренди землі (справи №908/1115/19, №908/1151/19, №908/1238/19, №908/1241/19, №908/1591/19).

Окрім цього, за висновками суду касаційної інстанції, оскільки ТОВ Агротіс посилалося на порушення своїх прав прийняттям головою Запорізькою облдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження від 23.11.2018 №617, яке, на переконання позивача, стало підставою для оспорювання у судовому порядку Приазовською райдержадміністрацією договорів оренди землі, укладених із ТОВ Агротіс , та укладення Приазовською райдержадміністрацією договорів оренди земельних ділянок, наданих ТОВ Агротіс , з іншими особами (Товариство з обмеженою відповідальністю Геоникс , Приватне підприємство Дружба-2018 , Приватне підприємство Авіас-2018 ) строком на 49 років, ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав також має бути надана оцінка.

Досліджуючи, у тому числі на виконання вказівок постанови суду касаційної інстанції, питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту шляхом визнання незаконним і скасування оскаржуваного розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 №617, колегія суддів зазначає наступне.

Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб .

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Так, цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України ( Захист права власності ).

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено право власника в судовому порядку визнавати незаконним та скасовувати правові акти органу місцевого самоврядування, які не відповідають законові та порушують права власника.

Вказана норма кореспондується із положеннями статті 21 Цивільного кодексу України, приписами якої встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1). Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 2).

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як уже зазначалося, позивач як орендар земельних ділянок у позові посилається на те, що Розпорядження №617 в оспорюваній ним частині порушує його права та охоронювані законом інтереси щодо користування переданими йому в оренду землями.

Колегія суддів зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Ненормативний (індивідуальний) правовий акт державного управління - це індивідуальний юридичний акт, який розв`язує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має державновладний характер, застосовується уповноваженим органом у встановленому порядку, одноразово й після реалізації вичерпує свою дію.

У рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 йдеться про акти органів місцевого самоврядування, а не органів виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у цьому Рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб`єктів певного виду, і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільно-управлінських відносин загалом.

Окрім цього суд наголошує, що згідно з принципом належного урядування ризик будь - якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, у контексті вищенаведених рішень Конституційного Суду України, прийняті Приазовською районною державною адміністрацією розпорядження від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, якими позивачу - ТОВ Агротіс надані в оренду земельної ділянки, є ненормативними актами суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з прийняттям таких ненормативних актів виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем права користування спірними земельними ділянками, а саме укладення договорів оренди.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 на момент їх скасування спірним Розпорядженням №617 слід вважати виконаними, оскільки останні вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а саме внаслідок укладення позивачем з Приазовською РДА відповідних договорів оренди від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2008, від 27.02.2009, від 27.09.2008.

За вказаних обставин оспорюване розпорядження Запорізької ОДА №617 від 23.11.2018 безпосередньо не впливає на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря спірних земельних ділянок, оскільки скасовані відповідачем розпорядження Приазовської РДА від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 є такими, що вичерпали свою дію шляхом укладення відповідних договорів оренди з позивачем.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто закріплена вказаною нормою презумпція правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Як уже встановлено судом вище, після прийняття Запорізькою РДА оспорюваного розпорядження №617 від 23.11.2018 Приазовською райдержадміністрацією було ініційовано ряд судових спорів (господарські справи №908/1115/19, №908/1238/19, №908/1241/19, №908/1591/19, №908/1151/19) про визнання недійсними договорів оренди, укладених з позивачем, в обґрунтування позовних вимог у яких Приазовська РДА посилалась саме на наявність підстав для скасування через незаконність розпоряджень Приазовської РДА від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, на виконання яких і були укладені відповідні договори оренди, наголошуючи на недотриманні вимог чинного законодавства при їх укладенні. За результатами розгляду вказаних справ Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення, якими у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між Приазовською райдержадміністрацією та ТОВ Агротіс відмовлено.

Таким чином, всі договори оренди землі, укладені між позивачем як орендарем та Приазовською райдержадміністрацією як орендодавцем згідно розпоряджень голови Приазовської райдержадміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85, на підставі яких позивач користується наданими йому в оренду земельними ділянками, станом на дату розгляду даної справи судом є чинними.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, встановлені рішеннями суду у справах №908/1115/19, №908/1238/19, №908/1241/19, №908/1591/19, №908/1151/19 обставини є преюдиційними та не підлягають повторному доведенню.

З огляду на викладене, судовими рішеннями у справах №908/1115/19, №908/1238/19, №908/1241/19, №908/1591/19, №908/1151/19, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання, встановлено чинність укладених між ТОВ Агротіс та Приазовською районною державною адміністрацією відповідних договорів оренди земельних ділянок від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2008, від 27.02.2009 та від 27.09.2008 навіть за наявності обставин існування спірного розпорядження відповідача від 23.11.2018 №617.

Водночас, як встановлено судом вище, 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація передала земельні ділянки, що перебували в оренді у ТОВ Агротіс на підставі вищевказаних договорів оренди, третім особам - ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 .

Колегія суддів зазначає, що розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) вказаним третім особам та укладені на їх підставі договори оренди земельних ділянок були предметом оскарження у судових справах №908/567/19, №908/358/19, №908/582/19, №908/573/19, №908/577/19, №908/579/19, №908/580/19, №908/585/19, №908/587/19 за позовами ТОВ Агротіс до Приазовської райдержадміністрації, ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 .

Станом на дату прийняття даної постанови рішеннями Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі №908/579/19, від 13.01.2021 у справах №908/358/19 та №908/582/19, від 19.01.2021 у справах №908/567/19, №908/573/19, №908/587/19, від 25.01.2021 у справах №908/580/19 та №908/585/19, від 27.01.2021 у справі №908/577/19 позови ТОВ Агротіс до Приазовської райдержадміністрації, ТОВ Геоникс , ПП Авіас-2018 , ПП Дружба-2018 задоволені, відповідні розпорядження скасовані, а договори оренди визнані недійсними.

Із відомостей, наявних на сайті Судова влада України щодо стану розгляду справ вбачається, що рішення від 13.01.2021 у справах №908/358/19 та №908/582/19 та від 19.01.2021 у справі №908/567/19 оскаржені відповідачами в апеляційному порядку. Відомості про оскарження інших судових рішень у зазначених справах станом на дату прийняття судом даної постанови на сайті Судова влада України відсутні.

Отже, позивач, як орендар згідно укладених із третьою особо-1 договорів оренди земельних ділянок від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2008, від 27.02.2009 та від 27.09.2008, реалізував/реалізовує право на захист своїх орендних прав у межах вказаних господарських справ.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскарження розпорядження Запорізької ОДА №617 від 23.11.2018 в межах даної справи не забезпечує ефективне поновлення прав ТОВ Агротіс як орендаря земельних ділянок, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом пред`явлення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької ОДА №617 від 23.11.2018 зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, за умови, що станом на дату звернення до суду скасовані оспорюваним розпорядженням акти райдержадміністрації вичерпали свою дію внаслідок укладення на їх підставі договорів оренди з позивачем, які, в свою чергу, за наслідками оскарження в судовому порядку, визнані чинними. При цьому процесуальна зацікавленість в доведенні безпідставності передачі в оренду спірних земельних ділянок іншим юридичним особам забезпечена та реалізована Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс у справах №908/567/19, №908/358/19, №908/582/19, №908/573/19, №908/577/19, №908/579/19, №908/580/19, №908/585/19, №908/587/19.

З огляду на зазначене, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, зважаючи на те, що в ході розгляду справи позивач не довів, що заявлені ним позовні вимоги є ефективним засобом захисту його права та відповідають змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, а також не навів належного обґрунтування, яким чином будуть поновлені та захищені його права, на захист яких і заявлений даний позов, у разі його задоволення, тобто ТОВ Агротіс не доведено в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України правильність обраного для захисту своїх прав та законних інтересів способу, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в даній справі.

При вирішенні даного спору судом у відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570-3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17, від 26.03.2019 у справі №911/2764/13.

Водночас, колегія суддів наголошує, що дослідження питання ефективності обраного позивачем у даній справі способу захисту порушених прав було можливим лише після дослідження та встановлення судом обставин щодо незаконності прийняття спірного Розпорядження та порушення його прийняттям прав позивача.

У мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, всупереч зазначеному, місцевим господарським судом не наведено висновків про відсутність описаних у приписі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та листі Приазовської обласної державної адміністрації порушень законодавства при прийнятті розпоряджень голови Приазовської обласної державної адміністрації від 02.09.2008 №566, від 23.02.2009 №90, від 11.08.2008 №524, від 18.02.2009 №85 і, як наслідок, підстав для їх скасування спірним розпорядженням №617. Зазначене, втім, не призвело до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на неефективність обраного позивачем способу захисту.

При цьому суд апеляційної інстанції у даній постанові надав оцінку доводам позовної заяви та запереченням проти неї, оскільки зазначене є необхідною умовою для дослідження питання ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права, на якому наголосив суд касаційної інстанції, передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги позивача із приводу того, що за наявності нескасованого розпорядження №617 від 23.11.2018 Приазовська РДА збереже можливість повторно без жодних правових підстав передати земельні ділянки, орендовані ТОВ Агротіс , в оренду іншим особам, посилаючись саме на розпорядження №617 від 23.11.2018, не приймаються судом до уваги з огляду на встановлені колегією суддів у мотивувальній частині даної постанови обставини незаконності прийняття відповідачем спірного розпорядження в оспорюваній позивачем частині.

Посилання позивача на не взяття судом першої інстанції до уваги під час розгляду даної справи висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки на відміну від справи №2340/4521/18, де предметом оскарження було розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2018 року №658 Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23 січня 2018 року №25 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району , у даній справі на підставі скасованих розпоряджень райдержадміністрації та на дату їх скасування вже виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем права користування спірними земельними ділянками, а саме укладення договорів оренди, у той час як надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування, оскільки отримання дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розробки проекту землеустрою, із відповідним визначенням цільового призначення земельної ділянки в процесі розробки землевпорядної документації і за наслідком такої розробки затвердження такого проекту відповідним органом і в подальшому, можливо, отримання відповідної земельної ділянки у власність чи користування.

У справах №469/1044/17 та №922/989/18, на які посилається скаржник, предметом розгляду були не лише вимоги про скасування ненормативних актів індивідуальної дії, а й вимоги, що розв`язували спори щодо права користування земельною ділянкою.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10.05.2011, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини колегія суддів вважає рішення суду у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на неефективність обраного позивачем способу захисту. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс , враховуючи мотивувальну частину даної постанови, задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/1674/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/1674/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2021.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	23.02.2021
Оприлюднено	04.03.2021
Номер документу	95303145
Судочинство	Господарське

Селівон А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.02.2021 по справі 910/1674/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/1674/19

Постанова від 23.02.2021

Постанова
від 23.02.2021 по справі 910/1674/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД