Ухвала

від 15.06.2021 по справі 910/1674/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1674/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Яценка Д. В. (адвокат),

відповідача - Міняйла О. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -не з`явилися,

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,

третьої особи 3, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,

третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (судді: Михальська Ю. Б. - головуючий, Тищенко А. І., Скрипка І. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (Селівон А. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс"

до Запорізької обласної державної адміністрації,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приазовської районної державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", 3) Приватного підприємства "Авіас-2018", 4) Приватного підприємства "Дружба-2018",

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (далі - ТОВ "Агротіс") у лютому 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Запорізька ОДА) про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617 у частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації (далі - голова Приазовської РДА) від 02.09.2008 № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", від 23.02.2009 № 90 "Про надання в оренду невитребуваних часток (паїв) ТОВ "Агротіс", від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", від 18.02.2009 № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення оспорюваним розпорядженням від 23.11.2018 № 617 права позивача на користування землею, оскільки на час прийняття Приазовською РДА розпоряджень від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90, від 11.08.2008 № 524, від 18.02.2009 № 85, які згідно зі спірним розпорядженням скасовано, було дотримано вимоги законодавства, зокрема, положення статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" і Земельного кодексу України.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 позов - ТОВ "Агротіс" задоволено повністю, визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 23.02.2009 № 90 "Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Агротіс"; від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 18.02.2009 № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс". Стягнуто із Запорізької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Агротіс" судовий збір у сумі 1 921,00 грн і витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 скасовано в частині стягнення з Запорізької облдержадміністрації на користь ТОВ "Агротіс" витрат на професійну правничу допомогу. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Запорізької облдержадміністрації на користь ТОВ "Агротіс" 44 215,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 року залишено без змін. Стягнуто з Запорізької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Агротіс" 38 750,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також 2 881,50 грн судових витрат у виді витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2.3. Постановою Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/1674/19 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19, Верховний Суд зазначив, що оскільки ТОВ "Агротіс" посилалося на порушення своїх прав прийняттям головою Запорізькою облдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження від 23.11.2018 № 617, яке, на переконання позивача, стало підставою для оспорювання у судовому порядку Приазовською райдержадміністрацією договорів оренди землі, укладених із ТОВ "Агротіс" та укладення Приазовською райдержадміністрацією договорів оренди земельних ділянок, наданих ТОВ "Агротіс", іншим особам (Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс", Приватному підприємству "Дружба-2018", Приватному підприємству "Авіас-2018"), суди не надали оцінці ефективності обраного позивачем способу захисту свої прав. Так, суди не з`ясували питання чи визнання незаконним і скасування оскаржуваного розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 23.11.2018 № 617 відновить права позивача та чи призведе до реального й ефективного захисту прав позивача; чи може такий обраний позивачем спосіб захисту розв`язати спір щодо користування земельними ділянками, які, як зазначає сам позивач, передано в оренду іншим особам, з урахуванням, у тому числі, посилання позивача на залишення без задоволення позовних вимог Приазовської райдержадміністрації до ТОВ "Агротіс" про визнання недійсними укладених у 2008-2009 роках договорів оренди землі (справи № 908/1115/19, № 908/1151/19/, № 908/1238/19, № 908/1241/19, № 908/1591/19).

2.4. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротіс" відмовлено повністю.

2.5. Судові рішення мотивовані тим, що визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617 не призводить до ефективного захисту прав ТОВ "Агротіс", що свідчить про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав. За висновками суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, позивач не обґрунтував, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом пред`явлення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018 зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, за умови, що станом на дату звернення до суду скасовані оспорюваним розпорядженням акти Приазовської РДА вичерпали свою дію внаслідок укладення на їх підставі договорів оренди з позивачем, які в судовому порядку визнані чинними.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, ТОВ "Агротіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "Агротіс" до Запорізької ОДА про визнання незаконним та скасування розпорядження задовольнити повністю, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської РДА від 02.09.2008 № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", від 23.02.2009 № 90 "Про надання в оренду невитребуваних часток (паїв) ТОВ "Агротіс", від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", від 18.02.2009 № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс", стягнути з Запорізької ОДА на користь ТОВ "Агротіс": судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 921,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем під час першого розгляду справи Господарським судом міста Києва, у розмірі 44 215,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем на стадії апеляційного провадження в Північному апеляційному господарському суді, у розмірі 38 750,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем на стадії касаційного провадження у Верховному Суді у розмірі 36 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем на стадії нового розгляду справи у господарському суді міста Києва у розмірі 28 500,00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн, а також судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, в тому числі судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 842,00 грн.

3.2. Скаржник зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються ТОВ "Агротіс" в касаційному порядку на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 господарського процесуального кодексу України. При цьому ТОВ "Агротіс" зауважує, що погоджується із висновком апеляційного суду про незаконність розпорядження від 23.11.2018 № 617 в оспорюваній позивачем частині. Однак ТОВ "Агротіс" не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про неефективність обраного способу захисту, та вважає, що суди попередніх інстанцій застосували положення статей 16 і 21 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 924/896/16 від 23.09.2020, у справі № 2340/4521/18 від 29.04.2020, у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020, від 24.09.2020 у справі № 921/388/19.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням голови Приазовської РДА "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" від 11.08.2008 № 524 визнано земельні частки (паї) загальною площею 218,51 га, у т. ч. 81, 87 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 (багаторічні); 136,64 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурах №№ 291, 297, 314, 321 (пасовища) згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду ТОВ "Агротіс": земельну ділянку площею 81,87 га (багаторічні), в контурі № 94 (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно з додатком 1, для товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 136,64 та (пасовища), в контурах №№ 291; 297; 314; 321 (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно з додатком 2, для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельні ділянки; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ "Агротіс" вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

4.2. Відповідно до зазначеного розпорядження між Приазовською РДА (орендодавець за договором) та ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) було укладено договори оренди земельної частки.

4.3. Зокрема, 11.08.2008 укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) розміром - 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору. Зазначений договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років, зареєстрований 11.08.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1.

4.4. Також 11.08.2008 між Приазовською РДА (орендодавець за договором) та ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 81,87 га (багаторічні), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №94 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору. Зазначений договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років, зареєстрований 11.08.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 2.

4.4. Розпорядженням голови Приазовської РДА "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" від 02.09.2008 № 566 визнано земельні частки (паї) загальною площею 188,40 га, у т. ч. 28,00 га (багаторічні), 160,40 га (пасовища) згідно з планами-схемами, які є невід`ємною частиною цього розпорядження, як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду ТОВ "Агротіс": земельну ділянку площею 28,00 га (багаторічні), невитребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно з додатком 1, для товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 160,40 га (пасовища), невитребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно з додатком 2, для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельні ділянки; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ "Агротіс" вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

На виконання вказаного розпорядження між сторонами було укладено договори оренди земельної частки.

Зокрема, 24.09.2008 між Приазовською РДА (орендодавець за договором) та ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 28,00 га (багаторічні), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно з планом-схемою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Зазначений договір оренди укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років, зареєстрований 24.09.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 1.

Також між Приазовською РДА (орендодавець за договором) і ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 160,4 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору. Зазначений договір оренди укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років, зареєстрований 18.12.2008 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 3.

4.5. Розпорядженням голови Приазовської РДА "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс" від 18.02.2009 № 85 визнано переможцем конкурсу з продажу права на оренду на земельну ділянку 78,7 га, розташованої на території Новокостянтинівської сільської ради ТОВ "Агротіс"; надано в оренду ТОВ "Агротіс" земельну ділянку площею 78,7 га (пасовища) (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельну ділянку; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ "Агротіс" вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

Відповідно до зазначеного розпорядження між Приазовською РДА (орендодавець за договором) і ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 78,7 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно з планами-схемами, які є невід`ємною частиною цього договору. Зазначений договір оренди укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років, Договір зареєстрований 27.02.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 4.

4.6. Розпорядженням голови Приазовської РДА "Про надання в оренду невитребуваних часток (паїв) ТОВ "Агротіс" від 23.02.2009 № 90 визнано земельні частки (паї) загальною площею 59,8900 га, у т. ч. 59,8900 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 3, № 4, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Дума Леніна" як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; надано в оренду ТОВ "Агротіс" земельну ділянку площею 59,8900 га, у т. ч. - 59,8900 га (рілля), в контурі № 3, № 4 невитребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва; встановлено оренду плату на земельну ділянку; затверджено умови договору оренди; зобов`язано ТОВ "Агротіс" вчинити дії, зокрема, в місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди.

Між Приазовською РДА (орендодавець за договором) і ТОВ "Агротіс" (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної частки (паю) від 10.03.2009, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї загальною площею 59,8900 га, у т. ч. 59,8900 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 3; № 4, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Дума Леніна". Зазначений договір оренди укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років та зареєстрований 10.03.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 5.

4.7. Суди зазначили, що невід`ємними частинами укладених позивачем із третьою особою-1 договорів оренди визначено акти встановлення меж земельної ділянки в натурі, кадастрові плани та експлікації земельних ділянок тощо. При цьому встановили, що в матеріалах справи наявні акти встановлення меж ділянок у натурі, а також кадастрові плани земельних ділянок до кожного з актів.

4.8. Суди встановили, що приписом Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 03.01.2018 № 31/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01/-18 про усунення порушення законодавства та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 392/0/92-18-ДК/613/ап/09/01/-18 від 07.08.2018 було встановлено, що предмет договорів оренди землі, укладених між ТОВ "Агротіс" та Приазовською РДА на підставі розпоряджень голови Приазовської РДА від 11.08.2008 № 524, від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90 та від 18.02.2009 № 85, суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

4.9. На виконання вказаних припису та акта розпорядженням голови Приазовської РДА від 10.07.2018 № 260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог земельного законодавства було вирішено вжити таких заходів, зокрема: визнано нечинними договори оренди земельної частки (паю), укладені між Приазовською РДА і ТОВ "Агротіс" від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2008, від 27.02.2009, від 27.09.2008, а також визнано такими, що втратили чинність, розпорядження голови Приазовської РДА від 11.08.2008 № 524, від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90 та від 18.02.2009 № 85.

4.10. Приазовська ОДА листом № 01-20-914 від 06.11.2018, посилаючись на відсутність у голів місцевих державних адміністрацій прав на виключення пунктів у раніше виданих розпорядженнях та внесення до них змін, викладення в інших редакціях, звернулася до Запорізької обласної державної адміністрації з проханням скасувати, зокрема, зазначені розпорядження голови Приазовської РДА: від 10.07.2018 № 260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі"; розпорядження від 11.08.2008 № 524, від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90 та від 18.02.2009 № 85.

4.11. В обґрунтування звернення про скасування розпоряджень Приазовська ОДА зазначала, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області з контролю за використанням та охороною земель щодо земельних ділянок, наданих у користування (оренду) ТОВ "Агротіс", які розташовані на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області, були виявлені порушення та складено відповідний припис, яким встановлено, що зазначені розпорядження прийняті з порушенням законодавства, а саме статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Порядку реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин).

4.12. Розпорядженням голови Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617, керуючись частиною 8 статті 118 Конституції України, частиною 3 статті 33, частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", враховуючи листи Приазовської РДА та з метою приведення у відповідність вимогам чинного законодавства, зобов`язано скасувати розпорядження голови Приазовської РДА, зокрема, від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 №; від 11.08.2008 № 524; від 18.02.2009 № 85.

4.13. Суди встановили, що у подальшому 21.12.2018 Приазовська РДА передала земельні ділянки, що перебували в оренді у ТОВ "Агротіс" на підставі зазначених договорів оренди, третім особам: Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (далі - ТОВ "Геоникс"), Приватному підприємству "Авіас-2018" (далі - ПП "Авіас-2018"), Приватному підприємству "Дружба-2018" (далі - ПП "Дружба-2018").

4.14. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для визнання незаконним ухваленого Запорізькою ОДА розпорядження № 617 від 23.11.2018 (далі - спірне Розпорядження).

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агротіс", відкрите з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю.

5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій застосували положення статей 16 і 21 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 924/896/16 від 23.09.2020, у справі № 2340/4521/18 від 29.04.2020, у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020, від 24.09.2020 у справі № 921/388/19.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.4. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.5. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 також зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

5.6. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися, з огляду на наступне.

5.7. Предметом позову у справі є визнання незаконним та скасування розпорядження. Підставою позову є те, що оскаржуване розпорядження Запорізької ОДА порушує права скаржника як користувача земельними ділянками, які він орендує.

5.8. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили із того, що визнання протиправним та скасування розпорядження Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617 не призводить до ефективного захисту прав ТОВ "Агротіс". Так, скасування розпоряджень Приазовської РДА, на підставі яких було укладено договори оренди, спірним розпорядженням Запорізької ОДА не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у зв`язку з укладенням договорів оренди земельної ділянки виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією права користування земельними ділянками. Тому оспорюване розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018 безпосередньо не впливає на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря земельних ділянок, оскільки скасовані спірним розпорядженням Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617 розпорядження Приазовської РДА є такими, що вичерпали свою дію шляхом укладення відповідних договорів оренди з позивачем. Також суди установили, що за позовами Приазовської РДА до ТОВ "Агротіс" про визнання недійсними укладених у 2008-2009 договорів оренди земельних ділянок у судових справах №№ 908/1115/19, 908/1238/19, 908/1241/19, 908/1591/19, вимоги позивача залишено без задоволення. Станом на день розгляду судом справи всі договори оренди є чинними. Крім того, суди врахували і наявність судових справ №№ 908/567/19, 908/358/19, 908/582/19, 908/573/19, 908/577/19, 908/579/19, 908/580/19, 908/585/19, 908/587/19 за позовами ТОВ "Агротіс" до Приазовської РДА, ТОВ "Геоникс", ПП "Авіас-2018", ПП "Дружба-2018" про визнання незаконними та скасування розпоряджень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. При цьому суди дійшли висновку про реалізацію позивачем у наведених судових справах свого права на захист порушених прав та законних інтересів у спосіб, який є ефективним та спроможним захистити порушені права.

5.9. З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

5.10. Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

5.11. Разом з тим, під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

5.12. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

5.13. За висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позивач не обґрунтував, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом пред`явлення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018 зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, за умови, що станом на дату звернення до суду скасовані оспорюваним розпорядженням акти Приазовської РДА вичерпали свою дію внаслідок укладення на їх підставі договорів оренди з позивачем, які в судовому порядку визнані чинними.

5.14. Аналізуючи доводи скаржника, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.15. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, установив, що висновки щодо застосування норм права у справах, на які посилається скаржник, та у цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.

5.16. Зокрема, у господарській справі № 921/388/19, на яку посилається скаржник, предметом позову є вимоги товариства до обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 № 333-од "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою". Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації, яким товариству припинено право користування земельною ділянкою та переведено вказану ділянку до земель запасу державної власності на території Тернопільської міської ради, не відповідає вимогам статті 144 Земельного кодексу України. Судові рішення у справі № 921/388/19 обґрунтовані тим, що визнання недійсним рішення органу виконавчої влади є належним способом захисту порушеного права позивача як постійного землекористувача. При цьому суди дійшли до висновку, що спірне розпорядження № 333-од від 03.06.2019 не відповідає вимогам статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України та прийняте головою Тернопільської обласної державної адміністрації з урахуванням, у тому числі, припису від 20.03.2019, який було скасовано апеляційним адміністративним судом у справі № 857/7974/19.

5.17. У цивільній справі № 469/1044/17, на яку посилається скаржник, предметом позову є вимоги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, фізичних осіб - набувачів земельної ділянки про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення сільської ради, на підставі якого було надано у власність фізичній особі земельну ділянку, яка знаходиться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря у зоні рекреації зі зміною цільового призначення. Суди, вирішуючи справу № 469/1044/17, дійшли висновку, з яким погодився і суд касаційної інстанції, що рішення сільської ради є протиправними та їх скасування є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника, оскільки їх задоволення усуває стан юридичної невизначеності цільового призначення земельної ділянки.

5.18. Отже, у наведених справах № 921/388/19, № 469/1044/17, серед решти позовних вимог, позовні вимоги про скасування спірного розпорядження/рішення органу місцевого самоврядування зумовили настання юридичних наслідків, оскільки спірні рішення органів місцевого самоврядування призвели до порушення прав позивача (у справі № 921/388/19 - було припинено права постійного користування земельною ділянкою; у справі № 469/1044/17 - припинено право власності територіальної громади на земельну ділянку рекреаційного значення). Тому для відновлення прав позивача необхідним та ефективним способом захисту і було оскарження розпорядження/рішення органу місцевого самоврядування поряд з іншими позовними вимогами. На відміну від справи, яка розглядається, у наведених справах № 921/388/19, № 469/1044/17 установлені обставини справи та матеріально-правове регулювання не є подібними, тому висновки, викладені у постановах Верховного Суду у цих справах, не можуть розглядатися як такі, що підтверджують різне застосування судами норм матеріального права за подібних обставин.

5.19. В адміністративній справі № 2340/4521/18, на яку посилається скаржник, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 31.08.2018 № 658 "Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 № 25". Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про те, що розпорядження Чигиринської РДА від 23.01.2018 № 25 є ненормативним актом суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для його подальшого скасування оскаржуваним рішенням відповідача. На відміну від справи, яка розглядається, в адміністративній справі № 2340/4521/18 у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 викладено висновок щодо можливості скасування районною державною адміністрацією свого рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто, наведений висновок стосується обсягу повноважень районної державної адміністрації, а не можливості оскарження рішення органу виконавчої влади як ефективного способу захисту.

5.20. У господарській справі № 924/896/16, на яку посилається скаржник, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.05.2002 № 394 в частині надання дозволу приватному підприємцю на будівництво крамниці; визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 12.06.2013 № 32 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 30.10.2013 № 53 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення відповідачів прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки Міністерство оборони України не давало дозволу на вилучення частини земельної ділянки військового містечка № 24 з постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, у зв`язку з чим спірна земельна ділянка незаконно вибула з власності держави в особі Міністерства оборони України та користування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький. Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, прийнявши спірне рішення та уклавши оспорювані правочини, виконавчий комітет Хмельницької міської ради незаконно розпорядився землями державної власності, які належать до земель оборони, за відсутності доказів відмови власника від земельної ділянки. При цьому суд касаційної інстанції визнав, що за встановлених у справі № 924/896/16 обставин, такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради узгоджується з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та призведе до ефективного відновлення права держави на земельну ділянку, яке було порушено.

5.21. Отже, у справі № 924/896/16, на відміну від справи, яка розглядається № 910/1674/19, судами встановлено факт протиправного розпорядження землями державної власності на підставі спірного рішення органу виконавчої влади. Тому висновок у справі № 924/896/16 про належний та ефективний спосіб захисту зроблений з урахуванням інших фактичних обставин, відсутні підстави стверджувати про подібність справи № 924/896/16 та справи, яка розглядається.

5.22. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.23. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не отримали підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агротіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/1674/19.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/1674/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак