Постанова

від 01.03.2021 по справі 903/587/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 березня 2021 року Справа № 903/587/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковальчука Юрія Олександровича

на рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020р.

(ухвалене о 12:44год. у м. Луцьку, повний текст складено 03.12.2020р.)

у справі № 903/587/20 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Ковальчука Юрія Олександровича

до відповідача: Рожищенської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітек-Проект"

про розірвання договору оренди землі та стягнення 128760,66 грн збитків

за участю представників сторін:

від позивача - Ковальчук Ю.О., Романюк Л.С.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Ковальчук Юрій Олександрович звернувся з позовом до Рожищенської міської ради та просить розірвати договір оренди землі від 27.12.2019, стягнути збитки в розмірі 128 760 грн 66 коп.

В обґрунтування позову вказує, що використання орендованої земельної ділянки площею 0,0219 га неможливе за цільовим призначенням, оскільки розміщення на ній тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності буде порушувати протипожежні вимоги, а також, що орендована земельна ділянка розташована в охоронній зоні повітряної мережі та охоронній зоні водопроводу діаметром 100 мм.

Зазначає, що відповідачу, як власнику орендованої земельної ділянки, було відомо про такі обмеження, однак при укладені договору жодних застережень не було.

До складу збитків позивачем включено:

418 грн 42 коп. - гарантійний внесок для участі в земельних торгах;

750 грн відшкодування коштів на підготовку лота;

1 000 грн - відшкодування коштів на підготовку лота;

1 003 грн 50 коп. - реєстраційний внесок для участі в земельних торгах;

6 946 грн - виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

34 000 грн- організація проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки;

84 642 грн 74 коп. - річна орендна плата земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.11.2020р. у справі №903/587/20 в позові Фізичної особи - підприємця Ковальчука Юрія Олександровича до відповідача Рожищенської міської ради про розірвання договору оренди землі та стягнення 128760 грн 66 коп. збитків, відмовлено.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача в частині того, що про наявні обмеження на орендованій земельній ділянці йому стало відомо лише після укладення договору оренди. Також, проаналізувавши обставини справи, суд вказав про недоведеність позивачем неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відмовляючи в позові в частині стягнення збитків, суд вказав, що позивач жодним чином та доказами не довів в чому полягають незаконні дії (бездіяльність) Рожищенської міської ради при здійсненні нею своїх повноважень, які б призвели до спричинення шкоди ФОП Ковальчуку Ю. О. в результаті його участі в земельних торгах на підставі яких 27.12.2019 було укладено договір оренди з міською радою.

За наведеного суд дійшов висновку про відмову в позові.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд застосував відповідні положення ст. ст. 526, 629, 651, 1166, 1173 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 15, 24, 28, 31, 32 Закону України "Про оренду землі" та Порядок розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 21.10.2011 за № 244 та зареєстрований в МЮ 22.07.2011 за № 1330/20068.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Ковальчук Юрій Олександрович, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020 по справі №903/587/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує таке.

Позивач знав і не заперечує той факт, що йому було відомо ще до земельних торгів у формі аукціону про охоронну зону навколо інженерних комунікацій на частині земельної ділянки загальною площею 0,0192 га та охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи на частині земельної ділянки загальною площею 0,0027 га, однак йому не було відомо, що з огляду норми протипожежної безпеки на цій земельній ділянці взагалі не можна розміщувати тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Однак, в подальшому позивачу стало відомо, що відповідач по справі укладаючи з ним Договір оренди, не повідомив інформацію, що розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності буде порушувати протипожежні вимоги по тій причині, що земельна ділянка з кадастровим номером 0724510100:02:002:0132 розміщена в охоронній зоні водопроводу діаметром 100 мм і розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності не відповідатиме нормативній відстані 5 м вісі водопроводу.

Зазначає, що у висновку головного архітектора Рожищенського району №404 від 09.11.2018 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" не вказувалося про заборону розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Вказує, що позивач по справі розраховував на те, що при встановленні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці він отримає в майбутньому прибутки, однак з вини відповідача, який не надав в повній мірі достовірну інформацію про земельну ділянку - цього не відбулося, що спричинило звернення позивача до суду за захистом його прав та інтересів.

За наведеного, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітек-Проект" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого третя особа зазначає таке.

На замовлення Рожищенської міської ради, як власника земельної ділянки площею 0,0027 га, кадастровий номер 0724510100:02:002:0132, за адресою м. Рожище, вул. Привокзальна ТОВ "Архітек-Проект" було виготовлено комплексну схему розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на зазначеній земельній ділянці відповідно до п.1.5, 1.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності, господарства України від 21.10.2011 за № 244.

Вказана комплексна схема розміщення тимчасової споруди була погоджена головним архітектором району, ВАТ "Волиньобленерго", ПАТ "Волиньгаз", ПАТ "Укртелеком". підприємством ЖКГ Рожищенського району. Також, головним архітектором Рожищенського району було надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди та перелік обмежень у використані земельної ділянки і наявні земельні сервітути.

Згідно усного запиту Рожищенської міської ради у Відділ житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури управління регіонального розвитку Рожищенської райдержадміністрації було надано відповідь, що ФОП Ковальчук Юрій Олександрович не звертався щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди, отже позивачем не було вчинено всіх відповідних до законодавства дій, щоб розмістити тимчасову споруду.

Після проведення торгів, переможець торгів зобов`язаний звернутись до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди.

Згідно усного запиту Рожищенської міської ради у Відділ житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури управління регіонального розвитку Рожищенської райдержадміністрації було надано відповідь, що переможець торгів ФОП Ковальчук Юрій Олександрович після підписання Договору оренди земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди з Рожищенською міською радою 27.12.2019 по час звернення з позовом до Господарського суду Волинської області щодо розірвання вказаного договору оренди та стягнення витрат з відповідною заявою про видачу паспорта прив`язки тимчасової споруди не звертався.

Вище наведене вказує на те що позивач не мав наміру встановлювати тимчасову споруду на земельній ділянці та використовувати її за призначенням.

Зазначає, що на час складання відзиву 07.12.2020 ФОП Ковальчук Юрій Олександрович звернувся з письмовою заявою до Рожищенскої міської ради щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, де причиною розірвання зазначено те, що земельна ділянка не використовується позивачем за призначенням. Рішенням Рожищенської міської ради від 24.12.2020 розірвано договір оренди земельної ділянки за згодою сторін.

За наведеного вище, третя особа вважає рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020 у справі № 903/587/20 законним та обґрунтованим.

Рожищенська міська рада не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 15.02.2020 та 01.03.2021 ФОП Ковальчук Ю.О. та його представник підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі стверджували, що судом першої інстанції при ухвалені оскарженого рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З огляду на вказане, вважають, що рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020 у справі №903/587/20 слід скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

В судове засідання 01.03.2021 представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

Поруч з цим, від Рожищенська міська рада подала до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 144).

ТОВ "Архітек-Проект" скерувало до апеляційного господарського суд заяву, відповідно до якої просить провести розгляд справи за відсутності свого представника. Також у вказаній заяві зазначає, що рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020 у справі №903/587/20 вважає законним, обґрунтованим та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги (а. с. 147).

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач та третя особа просить проводити розгляд за їх відсутності, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Рожищенської міської ради та ТОВ "Архітек-Проект".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволені позову про розірвання договору оренди та стягненні 118 642 грн 74 коп. збитків та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 27.12.2019 між Рожищенською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Ковальчуком Юрієм Олександровичем (орендар) було укладено Договір оренди землі (далі - Договір; а. с. 7-11).

Відповідно до п. 1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає відповідно до протоколу земельних торгів у формі аукціону від 27.12.2019 в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 0724510100:02:002:0132 за адресою м.Рожище, вул.Привокзальна.

За умовами п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0219 га, у тому числі землі під соціально-культурними об`єктами - 0,0219 га.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 69 736 грн 99 коп. (п. 5. Договору).

Згідно п. 6. Договору земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню.

Договір укладено на 5 років (п. 8. Договору).

В п. 9 Договору сторони дійшли згоди, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 85061 грн 16 коп. в рік.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (п. 15 Договору).

В п. 23 Договору зазначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб. Охоронна зона навколо інженерних комунікацій на частині земельної ділянки загальною площею 0,0192 га, охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи на частині земельної ділянки загальною площею 0,0027 га.

За умовами п. 33. Договору дія Договору припиняється шляхом розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 38 Договору).

Також, 27.12.2019 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець та орендар провели передачу та приймання земельної ділянки, яка є власністю Рожищенської міської ради та знаходиться, за адресою м.Рожище, вул.Привокзальна, площа земельної ділянки 0,0219 га, кадастровий номер 0724510100:02:002:0132, що надається в оренду відповідно до протоколу земельних торгів у формі аукціону від 27.12.2019 (а. с. 15).

Відповідно до платіжного доручення № 755 від 02.01.2020 Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Юрієм Олександровичем було сплачено 34 000 грн за організацію проведення земельних торгів (а. с. 16).

20.12.2019 позивачем було спалечено 1003 грн 50 коп. гарантійного внеску для участі в земельних торгах та 418 грн 42 коп. гарантійного внеску, що підтверджується платіжними дорученнями № 749, № 750 (а. с. 22-23).

Згідно платіжних доручень № 751, № 752 від 27.12.2019 ФОП Ковальчук Ю.О. сплатив 750 грн та 1 000 грн за підготовку лота (а. с. 17-18).

Як вбачається із платіжного доручення № 756 від 02.01.2020 позивач сплатив грошові кошти в розмірі 6946 грн за витовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а. с. 19).

Відповідно до платіжного доручення № 757 від 09.01.2020 позивачем було сплачено річну оренду плату в сумі 84642 грн 74 коп. (а. с. 20).

Із платіжного доручення № 830 від 18.07.2020 судом встановлено, що позивач сплатив 2 451 грн 60 коп. за проведення досудової експертизи.

Окрім того, в матеріали справи містять також:

- висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.01.2019 № 1208/82-19 за яким на земельній ділянці наявні обмеження, зокрема охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи - 0,0027 га та охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 0,0192 га (а. с. 51);

- висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.11.2018 № 404 (а. с. 52);

- перелік обмежень у використані земельної ділянки і наявні земельні сервітути, в яких зазначено про обмеження щодо використання земельної ділянки, зокрема охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи - 0,0027 га та охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 0,0192 га (а. с. 53).

Відповідно до висновку № 23 судової будівельно-технічної експертизи від 14.07.2020 розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 0,0219 га, кадастровий номер 0724510100:02:002:0132 в межах вул. Привокзальна у м. Рожище Волинської області згідно Генерального плану, погодженого архітектором Рожищенського району 08.07.2016, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (а. с. 25-30).

Окрім того, позивач звернувся із заявою від 16.01.2020 до відповідача, в якій просив повернути кошти за підготовку лота, організацію проведення торгів з продажу права оренди земельної ділянки, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, річну орендну плату та розірвати договір оренди в зв`язку із тим, що згідно технічної документації встановлення тимчасової споруди неможливе згідно вимог ДБН Б2.2.-12:2018 (а. с. 54).

У відповідь на вказану заяву, відповідач листом № к-07/19.4/2-20 від 21.01.2020 повідомив, що у міської ради відсутні правові підстави для перерахування коштів, щодо повернення яких звернувся позивач (а. с. 55).

Враховуючи викладене, ФОП Ковальчук Ю. О. звернувся до суду з вимогою про дострокове розірвання договору оренди землі від 27.12.2019 та відшкодування збитків в розмірі 128 760 грн 66 коп.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення та відшкодування збитків.

Звертаючись із цим позовом, ФОП Ковальчук Ю.О., серед іншого просив розірвати Договір оренди землі від 27.12.2019.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З аналізу статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.02.2021 у справі № 908/288/20.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний, серед іншого, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди та попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Вище встановленими обставинами справи підтверджується, що позивач при укладанні договору мав знати про наявні обмеження, зокрема про: охоронну зону навколо інженерних комунікацій на частині земельної ділянки загальною площею 0,0192 га; охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи на частині земельної ділянки загальною площею 0,0027 га.

В той же час, в матеріалах справи наявний висновок № 23 судової будівельно-технічної експертизи від 14.07.2020 розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 0,0219 га, кадастровий номер 0724510100:02:002:0132 в межах вул. Привокзальна. У м. Рожище Волинської області згідно Генерального плану, погодженого архітектором Рожищенського району 08.07.2016, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів.

Статтею 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За приписами 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Зокрема, в дослідницькій частині вказаного висновку експерт вказав, що протипожежна відстань на Генеральному плані між цегляною будівлею на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 0724510100:02:002:0025, та проектною тимчасовою спорудою на земельній ділянці для продажу права оренди на земельних торгах для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка складає 3,17 м, не відповідає нормативній відстані 15 м, що є порушенням п. 3.13. ДБН 360-92 ** "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень", п. 5.1. ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", п. 1.12 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" (стр. 9 висновку).

Тобто, вказаним висновком підтверджується обставина неможливості використання земельної ділянки, орендованої позивачем для розміщення на ній тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, оскільки у випадку такого розміщення буде порушена протипожежна відстань.

Доказів на підтвердження того, що про саме такі обмеження позивач повідомлявся до укладання Договору, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що внаслідок необізнаності позивача з обмеженням щодо протипожежної відстані та неможливістю використовувати орендовану земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності, позивач не зміг отримати очікуване при укладанні Договору та використати результат Договору (отримання земельної ділянки в оренду для розміщення на ній тимчасової споруди та провадження підприємницької діяльності).

Проаналізувавши вище встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" для розірвання Договору оренди землі від 27.12.2019, укладеного між Рожищенською міською радою та ФОП Ковальчуком Ю. О.

Місцевий господарський суд розглядаючи позовні вимоги в цій частині не з`ясував всі обставини справи, а тому апеляційний господарський суд керуючись правом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України скасовує оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору оренди землі від 27.12.2019 та ухвалює в цій частині нове про задоволення позову.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальними нормами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із нормами ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до норм статті 28 Закону України "Про оренду землі" орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються, зокрема фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Як зазначено вище, до складу збитків позивачем включено:

418 грн 42 коп. - гарантійний внесок для участі в земельних торгах;

750 грн відшкодування коштів на підготовку лота;

1 000 грн - відшкодування коштів на підготовку лота;

1 003 грн 50 коп. - реєстраційний внесок для участі в земельних торгах;

6 946 грн - виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

34 000 грн - організація проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки;

84 642 грн 74 коп. - річна орендна плата земельної ділянки.

Апеляційний господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення збитків в розмірі 128 760 грн 66 коп. може бути задоволена тільки в частині стягнення з відповідача на користь позивача 118 642 грн 47 коп., з яких: 34 000 грн - організація проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки; 84 642 грн 74 коп. - річна орендна плата земельної ділянки.

Вище судом встановлено, що позивач не був обізнаний про всі обмеження земельної ділянки, оскільки відповідачем не було надано повної інформації щодо неї, наслідком чого стало понесення позивачем витрат у формі плати за організація проведення земельних торгів та слати річної орендної плати, які фактично стали для позивачами збитками у зв`язку із неможливістю використання земельної ділянки з метою, котру позивач ставив для себе при укладанні Договору (розміщення на ній тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності).

Суд зауважує, що понесення таких витрат підтверджується платіжними дорученнями № 755 від 02.01.2020 на суму 34 000 грн та платіжним дорученням № 757 від 09.01.2020 на суму 84 642 грн 74 коп.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні зазначених збитків, також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо інших збитків, зазначених позивачем, а саме: 418 грн 42 коп. - гарантійний внесок для участі в земельних торгах; 750 грн відшкодування коштів на підготовку лота; 1 000 грн - відшкодування коштів на підготовку лота; 1 003 грн 50 коп. - реєстраційний внесок для участі в земельних торгах; 6 946 грн - виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає, що такі грошові кошти були сплачені позивачем за участь в торгах, підготовку відповідної документації для участі в торгах, а тому не є такими, що понесенні внаслідок неповідомлення відповідачем про всі обмеження земельної ділянки, а тому в їх стягненні суд відмовляє.

Місцевий господарський суд в цій частині дійшов вірного висновку про відмову в позові, а тому апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення 10 117 грн 92 коп. збитків залишає без змін.

Щодо вимоги позивача про стягнення 2 451 грн 60 коп. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

За приписами ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат, зокрема, на проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом встановлено, що на проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачем сплачено 2 451 грн 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 830 від 18.07.2020.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою ФОП Ковальчука Ю.О. до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

На користь такого висновку також свідчать норми частини сьомої статті 101 ГПК України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

За наведеного, дослідження експертом питання, поставленого позивачем, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).

Близькі за змістом висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 824/647/19-а.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ковальчука Юрія Олександровича підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020р. у справі № 903/587/20 слід скасувати в частині відмови в розірванні Договору оренди землі від 27.12.2019 р. та в частині відмови в стягненні збитків 84 642 грн 74 коп. річної орендної плати земельної ділянки, 34 000 грн з організації проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковальчука Юрія Олександровича задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 24.11.2020 р. у справі № 903/587/20 скасувати в частині відмови в розірванні Договору оренди землі від 27.12.2019 р., укладеного між Рожищенською міською радою (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н, місто Рожище, вул. Незалежності, будинок 60, код 04333268) та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Юрієм Олександровичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а також в частині відмови в стягненні збитків в розмірі 84 642 грн 74 коп. орендної плати та 34 000 грн оплати за проведення земельних торгів.

Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Розірвати Договір оренди землі від 27.12.2019 р., укладений між Рожищенською міською радою (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н, місто Рожище, вул. Незалежності, будинок 60, код 04333268) та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Юрієм Олександровичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Стягнути з Рожищенської міської ради (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н, місто Рожище, вул. Незалежності, будинок 60, код 04333268) на користь Фізичної особи-підприємця Ковальчука Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 34 000 грн збитків понесених при оплаті за організацію проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, 84 642 грн 74 коп. - річної орендної плати земельної ділянки, 3 935 грн судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.".

4. Господарському суду Волинської області видати накази на виконання даної постанови.

5. Справу № 903/587/20 надіслати Господарського суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "04" березня 2021 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.