Ухвала

від 03.03.2021 по справі 922/2015/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2015/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020

та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Ліквідаційної комісії юридичної особи - Зачепилівського управління агропромислового розвитку Зачепилівської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Зачепилівська районна державна адміністрація

про зобов`язання ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (повний текст складено 14.12.2020) та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/2015/20, подана 31.12.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із незазначенням передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав подання касаційної скарги та надано строк для усунення недоліків до 03.03.2021, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу від 01.02.2021 скаржником отримано 08.02.2021, тобто недоліки касаційної скарги підлягали усуненню до 18.02.2021.

22.02.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, подана 17.02.2021 засобами поштового зв`язку.

Розглянувши зазначену заяву, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

З огляду на зміст положень частини другої статті 287 та частини п`ятої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у разі касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У заяві про усунення недоліків заявник зазначає як підставу для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у касаційному порядку відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак скаржником не наведено конкретної норми права щодо застосування якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах

У даному випадку доводи Головного управління ДПС у Харківській області про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права зводяться лише до незгоди скаржника із встановленими судами обставинами справи та оцінкою судами зібраних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За змістом пункту 4 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, вона не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Ураховуючи викладене, оскільки скаржник в заяві про усунення недоліків не виконав вимоги ухвали від 01.02.2021, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/2015/20 підлягає поверненню.

Керуючись частиною четвертою статті 174, статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/2015/20 повернути скаржнику.

2. Копію касаційної скарги та додані до неї матеріали (в тому числі оригінал платіжного доручення № 11443 від 29.12.2020 на суму 4 204,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Зуєв

Судді Т.Б. Дроботова

Ю.Я. Чумак