Ухвала

від 04.03.2021 по справі 806/2473/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 806/2473/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Смирнової Ю. М.

від 17.09.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Поляк О. І., Калатай Н. Ф., Кропивна Л. В.

від 03.12.2020

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи: Спільне підприємство "Северянський гранітний кар`єр", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , МАТРІКС ГРУП ЛТД (MATRIX GROUP LTD)

про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дій,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2020 року Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17.

Ухвалою від 01.02.2021 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17.

Судом встановлено, що Міністерством юстиції України не зазначено обґрунтування необхідності відступлення від конкретного висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для уточнення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зазначення висновку Верховного Суду щодо застосування норми права; норму права (абзац, пункт, частина статті) та постанову, в якій цей висновок викладений; обґрунтування необхідності та мотивів відступлення від цього висновку щодо застосування визначеної норми права.

Скаржника попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

12 лютого 2021 року на адресу Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій Міністерство юстиції України повторно вказує, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17 є пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржником повторно зазначено, що висновок Верховного Суду у справі № 826/10548/17 від 22.08.2018, який застосував Північний апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17, не є висновком у подібних правовідносинах. Міністерство юстиції України виклало правову позицію, що на його думку має застосовуватись у даних правовідносинах та яка міститься, за його твердженням, у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 185/9518/18 та від 04.12.2019 у справі № 910/7223/17. При цьому скаржник акцентує увагу Суду, що з постанови Верховного Суду у справі № 826/10548/17 від 22.08.2018, на яку послався суд апеляційної інстанції і висновки якої, як вважає Міністерство юстиції України, не повинні застосовуватись, оскільки правовідносини не є подібними, вбачається, що позиція Верховного Суду в частині обґрунтування щодо подання скарги представником іноземної особи - ідентична позиції самого скаржника стосовно того, що належним чином апостильована довіреність є належним підтвердженням повноважень представника іноземної компанії. При цьому Міністерство юстиції України наголосило, що суд апеляційної інстанції "застосовує висновки Верховного Суду, які є протилежними, аніж ті, що викладені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17, і в той же час висновки Верховного Суду повністю підтверджують правову позицію Міністерства юстиції".

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що на виконання вимог ухвали від 01.02.2021 Міністерство юстиції України хоча і зазначило постанову Верховного Суду, застосовану судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, навело правові позиції, викладені в інших постановах Верховного Суду, проте так і не вказало від якого саме висновку необхідно відступити та не обґрунтувало необхідність відступлення від такого висновку. З тексту зазначеної заяви вбачаються взаємовиключні твердження: одночасне заявлення скаржника, що висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 826/10548/17 від 22.08.2018 не мають застосовуватись у правовідносинах у справі № 806/2473/17, оскільки правовідносини у справі № 826/10548/17 і № 806/2473/17 не є подібними; та твердження, що такі правові висновки повністю підтверджують правову позицію Міністерства юстиції України у даній справі.

Водночас у пункті 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, отже суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав та обґрунтувань касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що вимоги ухвали від 01.02.2021 скаржником не виконано.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерство юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 806/2473/17 повернути.

2. Копію цієї ухвали, копію касаційної скарги, додані до скарги матеріали на 31 аркуші (у тому числі платіжне доручення № 6750 від 08.12.2020 про сплату 9600,00 грн) надіслати скаржникові; копію цією ухвали - іншим учасникам справи.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

О. А. Кролевець