Ухвала

від 03.03.2021 по справі 910/10554/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10554/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Берднік І.С.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 . 10.2020 (колегія суддів: Іоннікова І .А . - головуючий, Тарасенко К.В., Разіна Т .І.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області

до 1. Київської обласної ради,

2. Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Київське",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області,

2. Фермерське господарство "Сонячне"

3. Фермерське господарство "Простоквашино-2012"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

за участю:

прокурора: Готка Ю.О. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі-прокурор) звернувся до суду з позовом до Київської обласної ради (далі-відповідач-1), Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (далі-відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Київське" (далі-відповідач-3) згідно з яким просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 від 28.11.2013 № 716-35-VІ в частині передачі мисливських угідь, площею 976,6 га, в адміністративних межах Гнідинської сільської ради у користування відповідача-3 та визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 17.12.2013, який укладено між відповідачем-2 та відповідачем-3.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення та договір суперечать вимогам законодавства, оскільки порушують публічний порядок та інтереси держави у галузі мисливського господарства та полювання, у зв`язку з чим підлягають скасуванню та визнанню недійсним в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 13 .0 6.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 . 10.2020, в позові відмовлено повністю.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що прокурором не доведено накладення мисливських угідь, наданих у користування відповідачу-3 спірним рішенням відповідача-1, на землі інших осіб, що виключає підстави для отримання згоди цих осіб як землевласників та землекористувачів, а відтак і підстав для задоволення позову немає.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

3.2. В обґрунтування доводів, викладених у касаційній скарзі, заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 907/1/17, від 14.01.2020 у справі № 910/21672/15, а також у постановах Вищого господарського суду України від 11.08.2010 у справі № 50/550-50/560, від 17.02.2016 у справі № 910/13743/15 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.10.2015 у справі № 357/12895/13-а.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.2. За вказаних обставин оскільки виключними випадками касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а судові рішення Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України до таких не відносяться, правові підстави для касаційного перегляду судових рішень у даній справі у частині посилання скаржника на вказані судові рішення Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України, відсутні.

4.3. Касаційне провадження у справі, що переглядається у касаційному поряду, відкрито з підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України .

У даній справі суди розглянули спір про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, а позов обґрунтовано тим, що спірні рішення та договір суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки при їх прийнятті та укладенні мисливські угіддя були наданні у користування відповідачу-3 без погодження всіх землекористувачів та землевласників.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в пакеті документів, який надійшов до відповідача-1 разом поданням Державного агентства лісових ресурсів України та погодженням Київської обласної державної адміністрації, знаходились погодження землевласників та землекористувачів земельних ділянок, що входять до складу мисливських угідь. Серед цих документів є рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 23.05.2013 № 360-25-VI, яким надано погодження для подання до Київської обласної ради необхідного пакету документів на користування мисливськими угіддями площею 976,6 га на термін 15 років за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Київське".

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що мисливські угіддя площею 976,6 га, які надані у користування відповідачу-3 , накладаються на земельні ділянки, які використовуються для ведення фермерського господарства, що, як встановлено судами, підтверджується лише листом Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 29.03.2016 №34-4246вих16 та доданим до нього викопіюванням з ортофотоплату з нанесеними межами земельних ділянок.

Оцінюючи доводи прокурора та дослідивши подані докази суд апеляційної інстанції зазначив, що вищезгаданий лист Держгеокадастру містить посилання на публічну кадастрову карту, яка не є документом, що посвідчує право користування землею, вона носить лише інформаційний характер , при цьому в ній є застереження про можливість розбіжностей її інформації про місце розташування ділянки з фактичним місцем розташування земельної ділянки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що встановити, чи накладаються межі земельних ділянок власників або користувачів на землі мисливських угідь відповідача-3 на підставі даних публічної кадастрової карти та довідок Держгеокадастру не вбачається можливим.

Також із судових рішень вбачається, що 24.05.2018 суд першої інстанції призначав у справі судову земельно-технічну експертизу з метою з`ясування наступних питань:

- чи накладаються мисливські угіддя загальною площею 17966,00 га, надані відповідачу-3 у користування рішенням Київської обласної ради № 716-35-IV від 28.11.2013, невід`ємною частиною якого є додаток № 1 "Опис меж мисливських угідь ТОВ "Мисливське господарство "Київське" (площа 17966 га)", на земельні ділянки Фермерського господарства "Сонячне" (кадастровий номер 3220882600:04:006:0035) та ОСОБА_1 (кадастровий номер 3220882600:04:006:0663?;

- чи співпадають координати мисливських угідь загальною площею 17966,00 га, наданих відповідачу-3 у користування рішенням Київської обласної ради № 716-35-IV від 28.11.2013, невід`ємною частиною якого є додаток № 1 "Опис меж мисливських угідь ТОВ "Мисливське господарство "Київське" (площа 17966 га)" з координатами земельних ділянок фермерського господарства "Сонячне" (кадастровий номер 3220882600:04:006:0035) та ОСОБА_1 (кадастровий номер 3220882600:04:006:0663)?

Втім Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-дослідна служба України" повернуло матеріали справи до суду з повідомленням № 372/03/2019 від 25.03.2019 про неможливість надання висновку судової земельної-технічної експертизи.

4.4. За вказаних обставин посилання скаржника як на підставу для такого оскарження на постанову Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 907/1/17, не може бути виключною правовою підставою касаційного оскарження судових рішень, оскільки у цій справі Верховний Суд виходив із встановлених судами обставин про те, що право на користування мисливськими угіддями не виникло, оскільки згоди всіх без виключення землевласників та землекористувачів не було отримано у встановленому законодавством порядку.

Таким чином постанова Верховного Суду у справі № 907/1/17 ухвалена хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто справа №907/1/17 і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

4.5. Безпідставним є посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/21672/15, оскільки така постанова суду касаційної інстанції відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень та в інформаційній базі Верховного Суду Діловодство спеціалізованого суду , а копії таких постанов, засвідчених в установленому порядку, до касаційної скарги не додано.

4.6. Відповідно до п.5 ч.1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

За вказаних обставин, оскільки виключних випадків для касаційного оскарження судових рішень не встановлено, висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури .

4.7. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України ,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/10554/16, закрити .

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

І.С. Берднік