Ухвала

від 04.03.2021 по справі 724/444/21

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/444/21 Провадження № 2-з/724/6/21

У Х В А Л А

04 березня 2021 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л. ознайомившись з матеріалами заяви позивача Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року позивач АТ ТАСКОМБАНК звернулося до Хотинського районного суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що ним пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 7323584177 від 11 лютого 2019 року.

Пояснює, що відповідач ОСОБА_1 повністю уникає свого обов`язку щодо повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується і станом на 31.01.2021 року складає 111 783 грн. 78 коп., з них заборгованість по тілу кредита - 65049,68 грн., заборгованість по відсотках - 11,36 грн., заборгованість по комісії - 45084,00 грн., пеня - 1288,74 грн., неустойка - 350,00 грн.

Вказує, що оскільки відповідач навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором, то існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду.

Пояснює, що у власності відповідача, згідно публічних даних з Реєстру прав власності на нерухоме майно, є земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, просить суд, вжити заходи забезпечення позову АТ ТАСКОМБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 7323584177 від 11 лютого 2019 року, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 7325010100:01:001:0070, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Разом з тим, заявником у поданій заяві не обґрунтовано необхідності застосування такого виду забезпечення позову, а саме: якими доказами підтверджується можливість вчинення відвідачем відповідних дій щодо відчуження майна на даний час та не доведено співмірність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а саме не наведено доказів щодо визначення вартості земельної ділянки, на яку просить накласти арешт й відповідно не зазначено вартість майна на яке необхідно накласти арешт, що позбавляє суд можливості визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами з вартістю майна, що підлягає арешту. Крім того не зазначено реальної небезпеки, за якої не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до не виконання можливого рішення суду.

Отже, доводи викладені в заяві про забезпечення позову не підтвердженні жодними доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-151, 258 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви про забезпечення позову позивача Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК - відмовити.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2021р.

Суддя: Л. Л. Гураль