Постанова

від 03.03.2021 по справі 210/4986/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2958/21 Справа № 210/4986/20 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/4986/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , відповідача Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року , -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (далі - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ), про стягнення моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання, у зв`язку із чим, висновком МСЕК від 17.05.2018 року йому повторно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 35 % з 01 червня 2018 року безстроково.

Вважає, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 141,690 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості та судовій практиці.

Внаслідок втрати професійної працездатності позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач, внаслідок отриманих професійних захворювань, втратив 35 % професійної працездатності безстроково , він позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, свої наміри в професійній сфері, змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя. Його постійно турбує хронічний кашель, задишка, запаморочення і головний біль, у зв`язку з чим позивач вимушений постійно лікуватись та приймати ліки, вказані негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання та стрес.

Вважає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці безпечні умови праці, що не було зроблено керівництвом Рудоуправління імені Кірова, правонаступником якого є відповідач по справі, в період його праці на зазначеному підприємстві.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що загальний стаж роботи позивача складає 19 років, з них на підприємстві, правонаступником якого є відповідач - позивач не працював. На РУ імені Кірова позивач працював 12 років, що складає 63% від загального часу роботи в шкідливих умовах. Проте, суд не взяв до уваги відсутність правонаступництва РУ імені Кірова по відношенню до відповідача, час роботи на підприємстві РУ імені Кірова та ПАТ Кривбасзалізрудком і співмірність завданої шкоди, при визначенні суми компенсації, що призвело до ухвалення незаконного рішення, в якому компенсація моральної шкоди завищена та не обґрунтована, що суперечить приписам ст.23 ЦК України.

Наполягає на тому, що позивач перебував у трудових відносинах саме з ДП Рудоуправління імені Кірова , а тому моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я на виробництві, може бути відшкодована виключно роботодавцем.

Також, відповідач посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів не установлено факт правонаступництва ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг по відношенню до Криворізького державного підприємства Рудоуправління імені Кірова .

Вказує, на те, що у позивача є можливість звернутись до уповноважених органів з аналогічними вимогами, оскільки у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступниками, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Вважає, що судом визначено розмір моральної шкоди без врахування конкретних обставин справи, а саме: відсотку втрати профпрацездатності позивача, характеру отриманого ним професійного захворювання та пов`язаних з цим моральних страждань, істотності вимушених змін в житті позивача, а також ступеня вини ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі, без врахування засад розумності, виваженості й справедливості.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 01.03.1985 року по 31.12.1987 року працював підземним електрозварником ручної зварки у відділі капітального будівництва Рудоуправління імені Кірова ВО Кривбасруда , з 01.01.1990 року по 14.03.1997 року - підземним електрозварником, підземним газоелектрозварником в Шахтобудівельному управлінні Рудоуправління імені Кірова, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг (а.с. 18-20).

Відповідно до пунктів 9, 10, 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03 квітня 2013 року, позивачу 10.01.2013 року Українським НДІ промислової медицини встановлене професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.). ЛН другого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) (а.с.13).

Згідно п.16 вищевказаного Акту професійні захворювання у ОСОБА_1 виникли за таких обставин: працюючи на шахті Октябрська підземним механіком виконував роботи по технічному керівництву, по забезпеченню ефективної та безпечної експлуатації механічного обладнання.

При цьому, внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, які мали місце порушення систем вентиляції та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю, переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та шуму.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 10.01.2013 року протокол № 21, підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 03.1985-03.1997 - підземний газоелектрозварник ШБУ РУ імені Кірова, 06.2000 - 10.2007 - підземний кріпильник шахти Октябрська ВАТ Кривбасзалізрудком (а.с.14).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03.04.2013 року причиною професійних захворювань є праця позивача в умовах концентрації пилу переважно фіброгенної дії, шуму та важкість праці на робочому місці, (а.с.14).

Відповідно до пункту 19 вищевказаного Акту, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативні акти, встановити неможливо, враховуючи тривалу роботу ОСОБА_1 впродовж більше 25 років в умовах впливу шкідливих факторів.

Згідно висновку МСЕК від 17.05.2018 року йому повторно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 35 % з 01 червня 2018 року безстроково (а.с. 11).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03.04.2013 року причиною професійних захворювань є праця позивача в умовах концентрації пилу переважно фіброгенної дії, шуму та важкість праці на робочому місці, (а.с.14).

Отже, відповідач - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , який є правонаступником РУ імені Кірова ВО Кривбасруда , під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України Про охорону праці .

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли також з вини ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , який є правонаступником РУ імені Кірова ВО Кривбасруда , яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці, відповідно до нормативно-правових актів.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги відсутність правонаступництва РУ імені Кірова по відношенню до відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на 01.01.1978 року до складу ВО Кривбасруда входило 10 Рудоуправлінь. Рудоуправління Інгулець наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО Южруда від 13.10.1987 року за №2 на базі Рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО Кривбасруда та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО Південруда ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство Державне рудоуправління ім. Кірова ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство Державне рудоуправління ім. Кірова ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь , згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства Рудоуправління імені Кірова до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь , в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року Про подальшу реструктуризацію Рудоуправління імені Кірова майно державного підприємства Рудоуправління імені Кірова передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь для збільшення його статутного фонду та створення на його базі Шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу, станом на 01.04.2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь ; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь .

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь , шахта Північна , відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь .

Згідно ст.37 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття,поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь майна державного підприємства Рудоуправління імені Кірова , закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів, не установлено факт правонаступництва ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг по відношенню до Криворізького державного підприємства Рудоуправління імені Кірова , відхиляються колегією суддів, оскільки, при розгляді цивільної справи № 210/4986/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг про відшкодування моральної шкоди, колегією суддів установлено, що на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь майна державного підприємства Рудоуправління імені Кірова закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь , являється також правонаступником Рудоуправління імені Кірова.

Доводи відповідача про те, що у позивача є можливість звернутись до уповноважених органів з аналогічними вимогами, оскільки у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступниками, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника, колегія судів не бере до уваги, в зв`язку з вищевикладеним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, суд першої інстанції не взяв до уваги час роботи позивача на підприємстві РУ імені Кірова та ПАТ Кривбасзалізрудком і співмірність завданої шкоди, при визначені суми компенсації, що призвело до ухвалення незаконного рішення, в якому компенсація моральної шкоди завищена та не обґрунтована, що суперечить приписам ст.23 ЦК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03 квітня 2013 рокузазначено, що підставою для встановлення професійного характеру захворювання також стала праця позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , як правонаступника РУ імені Кірова, більш того, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано період праці позивача з 01.03.1985 року по 31.12.1987 року підземним електрозварником ручної зварки у відділі капітального будівництва Рудоуправління імені Кірова ВО Кривбасруда та з 01.01.1990 року по 14.03.1997 року - підземним електрозварником, підземним газоелектрозварником в Шахтобудівельному управлінні Рудоуправління імені Кірова, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг .

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів тільки на підприємстві відповідача ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , (з 01.03.1985 року по 31.12.1987 року у відділі капітального будівництва Рудоуправління імені Кірова ВО Кривбасруда та з 01.01.1990 року по 14.03.1997 в Шахтобудівельному управлінні Рудоуправління імені Кірова ), відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 35 % , безстроково, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та взагалі можливість такого відновлення, враховуючи встановлення ступеню втрати професійної працездатності безстроково.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційних скарг, як позивача, так і відповідача, про необґрунтованість розміру моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, як позивача, так і відповідача, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційних скарг відсутні, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року.

Головуючий:

Судді: