Постанова

від 04.03.2021 по справі 711/4080/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/427/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 711/4080/20 Категорія: 314000000 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСББ Промінь ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - відповідач - Голова правління ОСББ Промінь - Піскун Н.Г.

розглянувши у м. Черкаси в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь - Піскун Н.Г. на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2020 року, постановлене під головуванням судді Казидуб О.Г. у залі Придніпровського районного суду м. Черкаси № 1, 22.12.2020 року, о 11 год. 55 хв. у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

11.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь про відшкодування шкоди.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , а обслуговування будинку здійснюється відповідачем ОСББ Промінь .

17.05.2020 року ОСОБА_1 виявила затоплення в своїй квартири через санвузол.

При огляді квартири АДРЕСА_1 було виявлено наступне: каналізаційними стоками підтоплена підлога ванної кімнати, коридору до середини зала та кухня; низ стіни кухня-зала підмочений; розбухла нижня планка кухонних меблів; по периметру кімнати замокли та відійшли від стіни шпалери; замочений низ дверних коробок; під ламінатом стоїть вода.

Факт затоплення квартири підтверджується актом від 17.05.2020 року, складеним комісією ОСББ Промінь .

Актом обстеження каналізаційної труби від 17.05.2020 року, складеним за участю голови ОСББ Промінь встановлено, що причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 є закупорка каналізаційної труби. При прочищенні труби було виявлено ганчірку та інші речі.

Згідно висновку ПП Ажіо № 1500/20 від 18.05.2020 року сума завданих позивачу матеріальних збитків у зв`язку із затопленням квартири становить 71220 грн.

26.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась з претензією до відповідача про добровільне відшкодування завданої шкоди, однак на даний час шкода не відшкодована.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСББ Промінь завдану їй матеріальну шкоду в сумі 71220 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь про відшкодування шкоди - задоволено.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь на користь ОСОБА_1 71220 грн. матеріальної шкоди та судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 840 грн.80 коп., а всього 72060,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Голова правління ОСББ Промінь - Піскун Н.Г. оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу 22.01. 2021 року вх. № 1911/ 21 через суд першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що ОСББ Промінь , починаючи з 2003 року і по теперішній час, здійснює обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на підставі відповідних протокольних рішень загальних зборів. На підтвердження факту належного та своєчасного надання послуг з обслуговування каналізаційної мережі житлового будинку по АДРЕСА_2 представниками ОСББ Промінь було надано суду першої інстанції наступні документи: графік періодичності профілактичного обслуговування загально будинкових мереж жилого будинку по АДРЕСА_2 на 2020 рік; акти виконаних робіт (прочистка каналізаційної мережі ). Скаржник вважає, що зазначені вище документи в повному обсязі підтверджують факт належного виконання ОСББ Промінь взятих на себе зобов`язань в частині обслуговування житлового будинку.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції наданий графік періодичності профілактичного обслуговування не прийнято як доказ належного функціонування каналізаційних мереж, а надані акти виконаних робіт відповідача, виходячи зі змісту рішення, взагалі не досліджувалися, на думку відповідача.

В апеляційній скарзі скаржник посилається, що в даному випадку затоплення сталось з вини співвласників трикімнатних квартир IV під`їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які порушили вимоги експлуатації каналізаційної мережі.

Проте, скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що наявність рушника в каналізаційній мережі будинку підтверджує факт вини відповідача ОСББ Промінь .

Крім того, в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що у висновку експерта вказано про термін дії висновку, а саме результат оцінки дійсний протягом 6 місяців. Тобто строк дії висновку закінчується 18.11.2020 року, що не враховано судом, так як на момент проголошення рішення судом першої інстанції, висновок експерта був недійсним, вважає скаржник.

В апеляційній скарзі Голова правління ОСББ Промінь - Піскун Н.Г. просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2020 року по справі № 711/4080/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу відповідача учасниками справи не надано.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи скаржника, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, прийшовши до висновку, що затоплення квартири відбулось внаслідок закупорки каналізаційної труби, що підтверджено актом обстеження каналізаційної труби.

Суд послався у рішенні, що наданий відповідачем графік профілактичних обстежень не може бути доказом належного функціонування каналізаційних мереж та кухонних зливних труб трикімнатних квартир IV під`їзду в будинку АДРЕСА_2 . Районний суд встановив, що власника затопленої квартири не було протягом тижня у квартирі, а тому вона не може бути винною у затопленні власної квартири, а затоплення квартири сталося не з вини власника квартири, а шляхом порушення вимог експлуатації каналізаційної мережі під?їзду будинку, в якому знаходиться квартира позивача. Розмір шкоди визначений згідно висновку оцінювача ПП Ажіо в розмірі 71220 гривень, яку судом і стягнуто з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 11.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., зареєстрованого у реєстрі за № 11565, а також Витягом про державну реєстрацію прав від 23.12.2012 року та копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 31-32).

Відповідно до Акту обстеження затоплення квартири АДРЕСА_1 , складеного комісією в складі: голови правління ОСББ Промінь Піскун Н.Г., членів комісії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , встановлено, що 17.05.2020 року власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 виявлено затоплення квартири через санвузол.

26.05.2020 року ОСОБА_1 направила ОСББ Промінь претензію щодо відшкодування їй збитків завданих в результаті затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 в сумі 71220 грн., яка визначена ПП Ажіо в результаті оцінки ринкової вартості збитків, нанесених в результаті затоплення приміщень квартири АДРЕСА_3 першого поверху десятиповерхового житлового будинку (а. с. 8-26).

На претензію ОСОБА_1 від 26.05.2020 року ОСББ Промінь було надано відповідь, що згідно Статуту п. 3.11, засідання правління проводиться не рідше ніж один раз у три місяці і скликається головою. Рішення правління об`єднання приймається 2/3 голосів від загальної чисельності членів правління. Отримавши претензію, було скликано позачергове засідання правління 27.05.2020 року. Однак, необхідної кількості членів правління для прийняття рішення не зібралося. Також позивача поінформовано, що наступне засідання відбудеться 30.06.2020 року. Про засідання правління та прийняття рішення ОСОБА_1 буде повідомлено.

Положеннями ст. ст. 319 , 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Із наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами, таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Згідно до статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є : втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України Про житлово-комунальні послуги ).

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги управителем є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно до частин 2, статті 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов?язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь є комплексне обслуговування об`єктів.

У роз`ясненнях п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди вказано, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, слід дійти висновку, що деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, згідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях як зазначено у ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також, враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи згідно до ст.76 ЦПК України.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, яким встановлено, що згідно акту від 17.05.2020 року, складеного комісією у складі голови правління, слюсаря-сантехніка та члена ОСББ Промінь було встановлено причину затоплення та по даному факту складено акт обстеження каналізаційної труби.

Згідно акту обстеження каналізаційної труби встановлено, що затоплення сталось внаслідок закупорки каналізаційної труби. При прочищенні було виявлено ганчірку (кухонний рушник) та інші речі (а. с. 28).

Відповідно до Акту обстеження факту затоплення квартири АДРЕСА_1 , складеного комісією в складі: голови правління ОСББ Промінь Піскун Н.Г., членів комісії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , встановлено, що 17.05.2020 року власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 виявлено затоплення квартири через санвузол.

При огляді квартири виявлено : каналізаційними стоками підтоплена підлога ванної кімнати, коридору до середини зала та кухня; низ стіни кухня-зала підмочений; розбухла нижня планка кухонних меблів; по периметру кімнати замокли та відійшли від стіни шпалери; замочений низ дверних коробок; під ламінатом стоїть вода (а. с. 27).

Крім того, слід звернути увагу на обставини, встановлені судом, що дату фактичного затоплення квартири не встановлено по причині відсутності власника квартири протягом останнього тижня. Власник квартири ОСОБА_1 уточнила, що останній раз була в квартирі 14 травня 2020 року, що зазначено в акті від 17.05.2020 року.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири, та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що з наявних в матеріалах справи доказів, складених актів, вбачається факт затоплення квартири позивача ОСОБА_1 та безспірно встановлено, що саме ОСББ Промінь забезпечує надання послуг з утримання будинку по АДРЕСА_2 , що і було встановлено судом першої інстанції при розгляді даної справи, та не спростовано відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який критично оцінив твердження та доводи представника відповідача на рахунок того, що проведення ним періодичних профілактичних обстежень каналізаційних мереж санвузлів та кухонних зливних труб, в тому числі і на стояку трикімнатних квартир четвертого під`їзду по АДРЕСА_2 , не спростовують факту існування такої події (залиття каналізаційними стоками квартири позивача) та факту завдання шкоди позивачу.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд першої інстанції прийшов до вірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення майнової шкоди в сумі 71220 грн., оскільки факт залиття квартири позивача з вини відповідача підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими під час розгляду справи доказами, які не спростовані належним чином представником відповідача та не доведено, що майнова шкода, завдана залиттям квартири позивача, заподіяна не з його вини, а відповідачем встановлена вина інших осіб, що підтверджено належними доказами, тому з такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Доводи скаржника щодо непогодження із оцінкою вартості експертом, та посиланням, що висновок експерта ПП Ажіо № 100/20 від 18.05.2020 року про вартість збитків, понесених внаслідок затоплення квартири на момент ухвалення судом рішення закінчив свій термін дії є необгрунтованими, так як на час подання позову позивачем висновок був чинним. Позивач, скориставшись своїм правом на подання доказів заподіяння збитків, спричинених затопленням квартири, надала суду в підтвердження позовних вимог належний, допустимий доказ, який підтверджує розмір матеріальних збитків позивача, який прийнятий судом до уваги, оскільки оцінка проведена саме для встановлення розміру заподіяної шкоди залиттям квартири, а не для інших вимог.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи представник відповідача ні у відзиві, ні під час розгляду справи не просив суд у разі незгоди із розміром проведеної оцінки заподіяних збитків про призначення експертизи у справі щодо визначення розміру заподіяної шкоди позивачу, також відповідач сам мав можливість надати суду відповідні докази та висновки експерта, але не використав своє право, лише заперечуючи та не визнаючи вимоги позивача, яка зверталася до відповідача із претензією щодо добровільного вирішення спору, та отримання грошової компенсації за заподіну їй шкоду залиттям квартири.

Також в апеляційній скарзі не було заявлено клопотання відповідачем щодо проведення експертизи, тому вказані доводи скаржника не підлягають задоволенню, не дають підстав суду апеляційної інстанції задовольнити вимоги апеляційної скарги про скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи скаржника не дають підстав для скасування рішення суду та задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції .

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, розцінюються критично колегією суддів, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів та тлумачення норм права на розсуд скаржника, однак при цьому, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні на підставі доказів, наданих сторонами.

Отже, при розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, задовольнивши вимоги позивача ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення згідно доводів та вимог апеляційної скарги.

З вищевикладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, апеляційна скарга не підлягає до задоволення судом апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишається без змін, то розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь - Піскун Ніни Григорівни - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Промінь про відшкодування шкоди - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка її подавала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко