Постанова

від 23.02.2021 по справі 300/223/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 300/223/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 лютого 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,

з участю секретаря Микуляк Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Воловецького районного суду від 15 грудня 2020 року (у складі судді Софілканич О.А.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Воловецького районного суду від 03 липня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у січні 2020 р. звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Воловецького районного суду від 03 липня 2018 р. у справі № 300/223/18 за нововиявленими обставинами (т.3 а.с.1-5).

Після уточнення вимог своєї заяви в лютому 2020 р. (т.3 а.с.69-71) просив її задовольнити, рішення Воловецького районного суду від 03 липня 2018 р. у справі № 300/223/18 скасувати й ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

На обґрунтування заяви вказав, що звільнення позивача є незаконним, оскільки підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідачів став незаконний нормативно-правовий акт, на який послалися суди обох інстанцій при ухваленні рішень у справі № 300/223/18. Скасування нормативно-правового акту як незаконного з моменту його прийняття є нововиявленою істотною обставиною, про яку позивач не знав і не міг знати на час ухвалення рішення, що переглядається.

Ухвалою Воловецького районного суду від 15 грудня 2020 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 р. у справі № 807/300/18 було надано зворотну дію у часі нечинності відповідних протиправних пунктів Положення, однак під час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції цій обставині не будо надано належної правової оцінки;

-нововиявленоює саме обставина нечинності нормативного акту внаслідок його протиправності, що існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, яке просить переглянути заявник.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.

Суд дійшов висновку, що на час розгляду справи у суді першої інстанції Положення було чинним. При цьому, не лише Положення досліджувалося судом та було покладено в основу обґрунтування прийнятого рішення про законність звільнення позивача.Фактично доводи позивача не спростовують правильність висновків судів по суті вирішення вказаного позову та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів щодо їх оцінки.

Колегія суддів повністю погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та нормам процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують указаного висновку та не дають підстав для скасування судового рішення як необґрунтовані.

Усі учасники справи були належним чином повідомленні про час і місце розгляду справу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Позиція заявника зводиться до того, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог у справі № 300/223/18, суд першої та апеляційної інстанцій посилався на норми Положення і мотивували рішення тим, що позивач був обізнаний про правові наслідки неприйняття Воловецькою районною радою рішення про укладення контракту, які передбачені пунктом 4.6 Положення, що було прийнято 30.11.2017 р., оприлюднено та було доступним для ознайомлення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 р., яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 р., визнано протиправним і нечинним із моменту прийняття Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене рішенням Воловецької районної ради сімнадцятої сесії VII скликання № 172 від 30.11.2017 р. у частині абз.2 п. 2,14, п. 4,6.

Однак, ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на нововиявлені, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони фактично є новими обставинами (доказами), якими позивач обґрунтовує свою позицію щодо наявності підстав для задоволення його позовних вимог у справі № 300/223/18.

Так, постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 р. рішення Воловецького районного суду від 03 липня 2018 р. і постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2018 р., якими у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, залишено без змін (т.3 а.с.160-166).

Верховний Суд у своїй постанові від 23 вересня 2020 р. за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 констатував, що рішення про укладення контракту зі ОСОБА_1 на посаду головного лікаря КЗ Воловецька ЦРЛ Воловецької районної ради не було підтримано більшістю депутатів від складу ради, тобто районна рада, до повноважень якої відноситься вирішення питання про прийняття та звільнення керівника комунального закладу, не прийняла рішення про укладання контракту з позивачем, суди дійшли правильного висновку, що його право на працю не було порушено.

Тобто, рішення судів про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтувалося не лише на Положенні про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене рішенням XVII сесії районної ради сьомого скликання від 30.11.2017 р. № 172, окремі пункти якого були скасовані заявником у порядку адміністративного судочинства.

Обставини, наведені ОСОБА_1 , жодним чином не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення, і не могли вплинути на висновки суду під час його ухвалення.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Воловецького районного суду від 15 грудня 2020 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 04 березня 2021 р.

Судді: