Рішення

від 22.02.2021 по справі 922/3771/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3771/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомХарківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243 доТовариство з обмеженою відповідальністю "Афито", 61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, 21, код ЄДРПОУ 40150881 про стягнення 850 081,35 грн. за участю представників:

позивача - Міхно Л.О. (посвідчення №1798)

відповідача - Заярний О.С. (ордер ПТ №171916 від 19.02.2021)

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "АФИТО" на користь Харківської міської ради (м-н Конституції,7 м. Харків, 61003 код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN)UA95 8999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0003 по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові площею 0,4063 га за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 у сумі 850 081,35 грн.

Судові витрати в розмірі 12 751,22 грн просить стягнути з відповідача.

Позов обґрунтовано посиланням на те, що відповідач без правовстановлюючих документів в період з 01.01.2020 по 31.10.2020 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:017:0003 за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 21 з метою обслуговування належних йому нежитлових приміщень, внаслідок чого відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2020 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/3771/20, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 29673 від 18.12.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що згідно з вимогами п. 286.6 ст. 286 п. 4 пп. 297.1. ст. 297 Податкового кодексу України за користування земельною ділянкою відповідач має сплачувати земельний податок, а не орендну плату, як на цьому наполягає позивач.

Відповідач вказує, що згідно з наданим позивачем актом обстеження земельної ділянки від 19.08.2020 не визначено площу прибудинкової території кожної з нежитлових будівель, на ній розташованих. З огляду на те, що відповідач володіє різними частинами цих нежитлових будівель, а тому, на думку відповідача, і по-різному має сплачувати за користування земельними ділянками під ними (розрахунок має проводитись з урахуванням площі прибудинкової території окремої будівлі та пропорційно частці у праві власності на будівлю).

Крім того, відповідач наголошує на тому, що на час подачі позову строк дії акту від 19.08.2020 скінчився, оскільки його датовано 19.08.2020, а строк дії складає 3 місяці.

Також відповідач зазначає, що позивач при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів необґрунтовано включив період з 01.03.2020 по 31.03.2020, тоді як відповідно до пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України плата за землю за цей період не нараховується.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 30019 від 23.12.2020) в якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач наголошує на правомочності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на складання актів обстеження земельної ділянки, як одного з етапів самоврядного контролю за користуванням землею, та зазначає, що вказаний відповідачем 3 місячний строк дії акту законодавчо не підтверджений.

Позивач вказує, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховувався період для розрахунку безпідставно збережених коштів з 01.03.2020 по 31.03.2020.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 1060 від 18.01.2021), в яких наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач вважає, що наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 19.08.2020 складено працівником не того структурного підрозділу Департаменту територіального контролю, який на це уповноважений; сам акт обстеження не відповідає затвердженій формі; строк дії акту скінчився на дату звернення позивача до суду; у акті обстеження не зазначено, яку саме площу земельної ділянки використовує відповідач.

Відповідач зазначає, що позивач не володіючи інформацією щодо того, яку саме площу займає кожна конкретна належна відповідачу нежитлова будівля, та яка площа її при будинкової території здійснив розрахунок площі земельної ділянки, за яку нібито має сплачувати відповідач. Такий розрахунок, на думку відповідача, суперечить вимогам п. 286.6 статті 286 Податкового кодексу України.

Відповідач вказує, що за користування земельною ділянкою ним за період з 11.11.2017 по 31.10.2020 ним сплачувався земельний податок, тоді як позивач при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів таку оплату безпідставно не врахував.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримавав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти вимог, викладених у позовній заяві, та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківської міської ради від 19.11.2003 № 222/03 АК ВТ «Онікс» надано в оренду земельну ділянку площею 0,4063 га по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові для реконструкції нежитлової будівлі літ. "И-1" з надбудовою 2-го поверху для розміщення на 1-му поверсі складу негорючих матеріалів, на 2-му поверсі - офісних приміщень до 01.10.2005 та для експлуатації та обслуговування виробничих і допоміжних будівель строком до 01.10.2008.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та АК ВТ «Онікс» укладений договір оренди землі від 27.02.2004 № 8817/04.

Рішенням Харківської міської ради від 24.12.2008 № 357/08 до договору оренди землі від 27.02.2004 № 8817/04 укладено додаткову угоду від 11.12.2014 № 8091540, щодо подовження терміну його дії до 30.11.2018.

В подальшому, договір оренди землі 27.02.2004 № 8817/04 розірвано рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2016 по справі № 922/357/16, земельна ділянка передана до земель запасу на підставі акту приймання-передачі від 23.06.2016 № 88/16 (інше речове право припинено 10.06.2016).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.08.2020 № 220842819 право приватної власності на нежитлові будівлі по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові зареєстроване наступним чином:

- 1/2 літ. К-1 зареєстрована з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51578080;

- 29/50 літ. З-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51575513;

- 1/2 літ. Ж-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51594512;

- 89/100 літ. Г-1 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51589146;

- 1/2 літ. В-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51573221;

- 8/10 літ. Б-2 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51588422;

- частка 13/25 нежитлових приміщень 1-го поверху № І, 1, 3, 4 та 2-го поверху № II, 2, 3, 4 в літ. А-2 зареєстроване за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51578798;

- 97/100 літ. Л-2 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51587675.

ТОВ АФИТО з 23.12.2015 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,4063 га (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування виробничих і допоміжних будівель по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 № НВ - 0005090942020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:017:0003 сформована, її площа складає 0,4063 га.

Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування виробничих і допоміжних будівель.

Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 21.09.2007.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:017:0003, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,4063 га по пров. Мовчанівськову, 21 ум. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 № НВ-0005090942020.

Згідно з інформацією ГУ ДПС у Харківській області від 20.09.2019 № 953/9/20-40-04-03-17 ТОВ АФИТО значиться платником земельного податку.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 22.12.2020 № 22800/ФОП/20-40-04-40-22 (а. с. 156) ТОВ «АФИТО» надано у 2017, 2018, 2019 та 2020 році податкову декларацію з плати за землю до Основ`янського району м. Харкова та задекларовано податкові зобов`язання з земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,3456 га (в 2017-2019 роках) та 0,3355 га в 2020 році, кадастровий номер земельної ділянки не зазначено. Загальна сума сплаченого ТОВ «АФИТО» земельного податку до бюджету за період з 01.01.2017 по 22.12.2020 склала 572 133,36 грн.

Як свідчать матеріали справи, 19.08.2020 Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. в порядку ст. 189 Земельного Кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "АФИТО" та ОСОБА_1 з 06.11.2015 по 17.12.2019, а з 17.12.2019 ТОВ «Афито» та ТОВ «Рефио» по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,4063 га (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування виробничих і допоміжних будівель по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України; згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 № НВ-0005090942020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:04:015:0001 складає 0,4063 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по пров. Мовчанівський, 21 у м. Харкові від 19.08.2020.

Позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі, зокрема, вказує, що відповідач набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, всупереч вимог ст. ст. 120, 125 ЗК України, належним чином та у встановленому законодавством порядку не уклав з позивачем договору оренди на вказану земельну ділянку. При цьому, оскільки, такий договір не укладено, позивач вважає, що відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельною ділянкою з 01.11.2017 по 31.10.2020 становить 850 081,35 грн.

Як зазначає позивач, розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався з урахуванням сплаченого земельного податку та на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) від 05.02.2019 № 337/0/45-19 та від 22.05.2020 № 4116 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Позивач також зазначає, що такий розрахунок здійснювався пропорційно площі нежитлових приміщень до загальної площі земельної ділянки (ч. 1 ст. 286.6 Податкового кодексу України), тобто виходячи із загальної площі сформованої земельної ділянки з урахуванням часток на нежитлові будівлі, які зокрема належать на праві власності ТОВ «АФИТО» . Відповідно до наданого позивачем розрахунку, визначена земельна ділянка, яка використовувалася відповідачем з 01.11.2017 по 28.02.2019 складала 3455,82 кв. м., з 01.03.2019 по 31.10.2020 складала 3355,16 кв.м.

Зазначені вище обставини щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 850 081,35 грн за користування земельною ділянкою по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Позивач вважає, що грошові кошти в зазначеному розмірі відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Обставини щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 68963,04 грн. за користування земельною ділянкою по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Позивач вважає, що грошові кошти в зазначеному розмірі відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Однак, відповідач, набувши право власності на нерухоме майно належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій перебувають зазначені будівлі, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди, а саме:

- 1/2 літ. К-1 зареєстрована з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51578080;

- 29/50 літ. З-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51575513;

- 1/2 літ. Ж-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51594512;

- 89/100 літ. Г-1 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51589146;

- 1/2 літ. В-1 зареєстроване з 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51573221;

- 8/10 літ. Б-2 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51588422;

- частка 13/25 нежитлових приміщень 1-го поверху № І, 1, 3, 4 та 2-го поверху № II, 2, 3, 4 в літ. А-2 зареєстроване за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51578798;

- 97/100 літ. Л-2 зареєстроване 23.12.2015 за ТОВ АФИТО на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2016 № 51587675.

Суд також враховує, що факт використання відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 21 (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) з метою експлуатації та обслуговування нежитлових будівель підтверджується актом від 19.08.2020.

Відомості про земельну ділянку за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 21 площею 0,4063 га (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) містяться в Державному земельному кадастрі, що означає сформованість земельної ділянки. Формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж.

Відповідно до ст. 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ТОВ "АФИТО" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою пров. Мовчанівський, 21 у м. Харкові, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

У справі, яка розглядається, Харківська міська рада звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 1212-1214 ЦК, а обґрунтовуючи свої вимоги, зауважує, що ця сума є сумою несплаченої Товариством орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.11.2020 по 31.10.2020, внаслідок чого Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди (ст. ст. 22, 1166 ЦК України) таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК вина не має значення, оскільки, важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

В п. 65 постанови від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Крім того, правомірність заявлених Харківською міською радою вимог підтверджується також постановами Верхового Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення ч. 2 ст. 20 і ч. З ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» , відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В даному випадку, як вже зазначалось, відомості про земельну ділянку за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 21 площею 0,4063 га (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) містяться в Державному земельному кадастрі, що означає сформованість земельної ділянки. Формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування частиною земельної ділянки за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 21, а саме: площею 3455,82 кв. м., а з 01.03.2019 3355,16 кв.м. (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003).

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю за зазначеною адресою. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування» , що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Також правова позиція щодо необхідності стягнення коштів у порядку кондикційних зобов`язань за фактичне землекористування з порушенням вимог законодавства підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, викладеної у постановах які прийняті за результатами розгляду тотожних за своїм змістом та предметом спорів, зокрема, постанова Верховного Суду від 10.02.2020 по справі № 922/981/18, від 25.02.2020 по справі № 922/748/19, від 29.05.2020 по справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 по справі № 922/2845/19, від 02.06.2020 по справі № 922/2417/19 та від 28.02.2020 по справі № 913/169/18.

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до приписів п. 288.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 288.2 - 288.5 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу

Згідно до приписів п.288.7 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 286.6 Податкового кодексу України встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційне належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційне належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційне тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався позивачем з урахуванням витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) від 05.02.2019 № 337/0/45-19 та від 22.05.2020 № 4116 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Крім того, розрахунок безпідставно збережених коштів у зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомості, частина з яких належить на праві спільної часткової власності, наданого позивачем, здійснювався пропорційно площі нежитлових приміщень до загальної площі земельної ділянки (ч. 1 ст. 286.6 Податкового кодексу України), та виходячи із загальної площі сформованої земельної ділянки з урахуванням часток на нежитлові будівлі, які зокрема належать на праві власності ТОВ «АФИТО» .

Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що здійснений позивачем розрахунок складено без врахування інформації стосовно того, яку саме площу займає кожна конкретна нежитлова будівля та яка площа її при будинкової території.

До того ж, згідно з наданим відповідачем листом Головного управління ДПС у Харківській області від 22.12.2020 відповідач у відповідності до положень Податкового кодексу України задекларував податкові зобов`язання з земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,3456 га в 20017-2019 р.р.(тобто навіть більше ніж зазначено в наданому позивачем розрахунку) та 0,3355 га в 2020 р.

За твердженням представника відповідача в судовому засіданні, крім земельної ділянки по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) відповідач не має в користуванні інших земельних ділянок, а податкові зобов`язання ним реєструвалися саме стосовно вказаної земельної ділянки.

Зазначене в свою чергу також свідчить про обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів виходячи з частки земельної ділянки, яка використовується відповідачем.

Суд також враховує, що аналогічна правова позиція щодо можливості розрахунку безпідставно збережених коштів виходячи з частки земельної ділянки, яка використовується відповідачем викладена в постановах Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 по справі № 922/953/20 та від 18.11.2020 по справі № 922/648/20, які набрали законної сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АФИТО" грошових коштів у розмірі орендної плати за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах Закону.

Посилання відповідача на те, що в розумінні приписів п. 286.6 статті 286 Податкового кодексу України відповідач має сплачувати за користування земельною ділянкою земельний податок у вигляді саме податку, а не орендної плати суд також вважає безпідставними.

Відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Також безпідставними суд вважає твердження відповідача про те, що акт обстеження земельної ділянки від 19.08.2020 нібито складено не уповноваженою особою.

Статтею 189 Земельного кодексу України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Рішення Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15, затверджено положення виконавчих органів міської ради.

Так, додатком 13 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі Положення), відповідно до п. 2.2. якого основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно - будівельного контролю, вжиття заходів із виявлення та звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів, реалізація повноважень щодо контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, розміщенням, функціонуванням та обладнанням майданчиків для паркування.

Пунктом 3.1.1. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пункт 3.1.4. Положення встановлює, що Департамент здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності фізичними та юридичними особами, виявляє та фіксує факти неодержання доходів за період тимчасового невикористання земельної ділянки (самовільного зайняття), використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку, неодержання доходів унаслідок порушення умов договору оренди землі (нецільове використання), невідповідність розміру орендної плати за договором оренди землі вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. п. 3.2.1.1. Положення, Департамент має право:

- обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони, а також при підготовці рішень про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, актів прийому-передачі земельних ділянок, за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках. які необхідні для виконання покладених на Департамент повноважень;

- складати акти обстеження земельних ділянок та дотримання умов їх використання. Виносити приписи про усунення порушень у сфері благоустрою.

Як свідчать матеріали справи, головним спеціалістом інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у межах своїх повноважень, в порядку та на підставах, визначених ст. ст. 12, 189 ЗК України, здійснено заходи самоврядного контролю щодо законності використання земельної ділянки по пров. Мовчанівському 21 у м. Харкові шляхом здійснення обстеження вказаної земельної ділянки. За результатами такого обстеження складено акт від 19.08.2020.

Таким чином, вказаний акт обстеження складено головним спеціалістом інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень Харківської міської ради, визначених приписами Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Також є безпідставними є посилання відповідача на те, що термін дії акту обстеження від 19.08.2020 становить 3 місяці, оскільки термін дії акту обстеження земельної ділянки, складений працівниками Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень Харківської міської ради законодавчо не обмежений.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування за користування земельною ділянкою по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) за період з 01.11.2017 по 31.10.2020.

Згідно з наданим позивачем розрахунком безпідставно збережених коштів сума яку має сплатити відповідач за таке користування становить 850 081,35 грн.

Однак, розглянувши здійснений позивачем розрахунок суд констатує, що позивачем при його складенні не повністю було враховано суму земельного податку, сплаченого відповідачем за користування зазначеною земельною ділянкою за спірний період в розмірі 453 206,36 грн з 01.11.2017 по 22.12.2020, сплата якого підтверджується листом ГУ ДПС у Харківській області № 22800/ФОП/20-40-04-40-22 від 22.12.2020, а лише враховано з цієї суми 68 436,30 грн, сплачених у 2019 році (а.с. 61).

Відтак, сума заявлених до стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 підлягає зменшенню на суму сплаченого відповідачем земельного податку, яка складає 384770,06 грн та яка не була врахована позивачем.

За таких обставин, за наслідками розгляду справи заявлений позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 465 311,29 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування за користування земельною ділянкою по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:014:0003) за період з 01.11.2017 по 31.10.2020.

При цьому також є безпідставними посилання відповідача на те, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховано вимоги пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України які забороняють нарахування плати за землю за період з 1 березня по 31 березня 2020. Як свідчить наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, його здійснено за період з 01.01.2020 по 31.10.2020, тобто за 10 календарних місяців користування, тоді як нарахування безпідставно збережених коштів здійснено за 9 календарних місяців користування, тобто без врахування березня 2020 року.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 6 979,66 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 231-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Афито" (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, 21, код ЄДРПОУ 40150881) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції,7 м. Харків, 61003 код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN)UA95 8999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0003 по пров. Мовчанівському, 21 у м. Харкові площею 0,4063 га за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 у сумі 465 311,29 грн.

Судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Афито" (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, 21, код ЄДРПОУ 40150881) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7 м. Харків, 61003 код ЄДРПОУ: 04059243) 6979,66 грн судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Харківська міська рада (м-н Конституції, 7 м. Харків, 61003 код ЄДРПОУ: 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Афито" (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, 21, код ЄДРПОУ 40150881).

Повне рішення складено "04" березня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров