Ухвала

від 27.01.2021 по справі 910/9156/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/9156/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вул. Січових стрільців 17, м. Київ, 04053

до ОСОБА_1 АДРЕСА_1

ОСОБА_2 АДРЕСА_2

ОСОБА_3 АДРЕСА_3

ОСОБА_4 АДРЕСА_4

ОСОБА_5 АДРЕСА_5

ОСОБА_6 АДРЕСА_6

ОСОБА_7 АДРЕСА_7

про стягнення 820 362 051,88 грн.

Представники сторін:

Від позивача Палажченко О.О., довіреність № 27-6828/20 від 26.05.2020;

Від відповідача 1 Стецина І.В., ордер № 1017855 від 19.08.2020;

Відповідач 2 не з`явився;

Відповідач 3 гр. ОСОБА_3 ;

Відповідач 4, 5,6, 7 не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про солідарне стягнення 820 362 051,88 грн. шкоди.

В обґрунтувння позовних вимог позивач посилається на виявлення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідаційної процедури АТ "Фортуна - банк" фактів дій/бездіяльності та прийняття пов`язаними особами банку рішень стосовно проведення банком ризикових та економічно невиправданих кредитних операцій, а саме кредитування позичальників у великих розмірах під неліквідне забезпечення, які прямо протирічили інтересам АТ "Фортуна - банк" та його кредиторам, чим банку було завдано збитків на загальну суму 1 071 564 970,54 грн., з яких на підставі ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підлягає стягненню 820 362 051,88 грн., розмір яких обмежується сумою акцептованих банком та незадоволених за рахунок майна останнього кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року суд постановив звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Бобрицької сільської ради, Катюжанської сільської ради із запитами щодо доступу до персональних даних відповідачів - фізичних особів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року.

У відповідь на запити від 30.06.2020 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації листом № 105/01-3667/1 від 09.07.2020 року, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листами №№ 1614, 1608, 1609 від 17.07.2020 року, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації листами № 1493/26 від 06.07.2020 року, № 1663/26 від 17.07.2020 року, Бобрицькою сільською радою листом № 1-19/284 від 13.07.2020 року, Катюжанською сільською радою листом № 324/02-22 від 09.07.2020 року надано відповідні відомості стосовно громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі № 910/9156/20, позивачем було подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі № 910/9156/20 скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9156/20, та, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.01.2021 року.

У підготовче засідання 27.01.2021 року з`явились уповноважені представники позивача, відповідача 1 та відповідач 3 особисто.

Уповноважені представники відповідачів 2,4,5,6,7 в судове засідання не з"явилися.

Копія ухвали суду від 04.12.2020, яка направлялась відповідачу 2 на вказану в позовній заяві адресу: АДРЕСА_8 повернулась на адресу суду не врученою.

Копія ухвали суду від 04.12.2020, яка направлялась відповідачу 5 на вказану в позовній заяві адресу: АДРЕСА_9 повернулась на адресу суду не врученою.

Про дату, час і місце розгляду даної справи відповідачі 4,6,7 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№: 0105476181379, 0105476181396 та 0105476181409.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 05.11.2020 року від відповідача 2 надійшла заява про залишення позову без розгляду; 29.12.2020 року від позивача надійшов відзив на позовну заяву разом з доказами направлення на адреси сторін у справі; 31.12.2020 року від відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу сторін у справі; 04.01.2021 року від відповідача 7 надійшов відзив на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу сторін у справі; 11.01.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 46-127/21 від 05.01.2021 року; 19.01.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 46-293/21 від 11.01.2021 року; 26.01.2021 року від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі № 46-1126/21 від 26.01.2021 року; 27.01.2021 року від відповідача 2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі разом з доказами направлення на адресу позивача; 27.01.2021 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву разом з доказами направлення на адреси сторін та клопотання про закриття провадження у справі.

Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.01.2021 року уповноважений представник позивача надала усні пояснення по суті поданої заяви про зупинення провадження у справі № 46-1126/21 від 26.01.2021 року.

Уповноважений представник відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача про зупинення провадження у справі поклався на розсуд суду.

Відповідач 3 вирішення питання щодо розгляду заяви позивача про зупинення провадження у справі поклався на розсуд суду.

Розглянувши заяву позивача про зупинення провадження у справі судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до фізичних осіб як колишніх посадових осіб банку про стягнення шкоди, заподіяної пов`язаними особами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року у даній справі було відмовлено в задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а в подальшому Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 року рішення залишено без змін.

Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

На даний час справа № 910/11027/18 знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 року.

У поданій заяві про зупинення провадження позивач зазначає, що правовідносини та обставини у справах № 910/9156/20 та № 910/11027/18, а також сторони є подібними, зокрема, відповідачами є пов`язані з банком особи, дії та рішення яких, як зазначає позивач, завдали збитків банку та його кредиторам. Крім того, позивач зазначає, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення подібними доказами, а правові підстави позову є тотожними між собою.

Із заяви також вбачається, що підставою для передачі справи № 910/11027/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала необхідність вирішення питань, які мають важливе значення для розвитку судової практики, пов`язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.

Так, згідно з висновком Верховного Суду у справі № 910/11027/18 виключну правову проблему становить питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме з моменту виявлення операцій та осіб, що заподіяли шкоду, і встановлення її розміру, чи з моменту завершення ліквідаційної процедури банку та складання ліквідаційного балансу.

Тому, на думку позивача, саме в рамках розгляду справи № 910/11027/18 Великою Палатою Верховного Суду буде сформовано єдиний висновок щодо вірності застосування положень ч.5 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та який матиме вирішальне значення для всієї категорії спорів, ініційованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до пов`язаних з неплатоспроможними банками осіб про відшкодування шкоди, в тому числі впливатиме на вирішення спору у даній справі № 910/9156/20.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Статтею 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відтак, суд погоджується з позицією позивача, що судова практика з розгляду даної категорії спорів, ініційованої Фондом в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , перебуває на стадії становлення та формування, що породжує правову невизначеність, пов`язану з правильним та однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах, а отже результат правильного вирішення спору у даній справі № 910/9156/20 залежить від правового висновку суду, який буде зроблено у справі № 910/12027/18 під час її касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Розглянувши заяву позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 910/12027/18 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків Великої Палати Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12027/18.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228-229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 910/9156/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про солідарне стягнення 820 362 051,88 грн. до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11027/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/9156/20, надавши суду відповідні письмові докази.

4. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 27.01.2021 року та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон