Ухвала

від 02.03.2021 по справі 321/393/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 березня 2021 року

м. Київ

справа № 321/393/19

провадження № 61-2695ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу адвоката Скоробогатька Володимира Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Мар`янівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга , яка не може бути прийнята касаційним судом, оскільки у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Крім того, касаційна скарга, не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхіднонадати касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), а також надати копію такої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Скоробогатька Володимира Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишити без руху.

Надати адвокату Скоробогатьку Володимиру Юрійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв