Рішення

від 03.03.2021 по справі 505/2623/20

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2623/20

Провадження № 2/505/1048/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2021 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Вергопуло А. К.

секретаря судового засідання - Черній К. В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство Курінь-2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 23 вересня 2020 року звернувся в суд з цим позовом, вказуючи, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку крім нього зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , яка донькою його та ОСОБА_4 . Вони разом отримали на сім`ю вказану квартиру, зареєстровані у цій квартирі з 1988 року. Квартира до цього часу не приватизована.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. На день смерті останньої у квартирі були зареєстровані: позивач, ОСОБА_4 (по день смерті), та їх спільна донька - відповідачка ОСОБА_3

ОСОБА_3 у квартирі не проживає більше 15 років, нею не користується, особистих речей у квартирі не має, проживає за іншою адресою, добровільно знятися з місця реєстрації відмовляється. Відповідач не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.

Позивач має намір приватизувати квартиру та розпорядитися нею на власний розсуд.

Позивач просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник адвокат Івасишин В. П. в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили його задовольнити. Позивач додатково вказував, що вимушений нести всі витрати по оплаті комунальних послуг.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Судові повістки про виклик, направлені за адресою місця реєстрації, повернулись із зазначенням Адресат відсутній . Судові повістки про виклик, направлені за адресою місця проживання, вказаною позивачем, повернулись із зазначенням За закінченням терміну зберігання . Згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, виклик відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада на веб-сайті Котовського міськрайонного суду Одеської області, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник ПП Курінь-2 у судове засідання не з`явився. Був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов або заяв про розгляд справи у його відсутність не надавав.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2004 року між будинкоуправлінням ЧМП Курінь в особі керівника Шепітко В. В., як наймодавцем, та ОСОБА_4 , як наймачем, було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального фонду, відповідно до умов якого наймодавець надає наймачу і членам його сім`ї у безстрокове користування квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок перебуває на балансі ПП Курінь-2 .

ОСОБА_4 була наймачем зазначеної квартири та разом із членами своєї сім`ї, зокрема, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 користувалися вказаним житловим приміщенням.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.10.2019 року.

ОСОБА_3 є донькою позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно довідки про склад сім`ї за вих. №4526 від 17.12.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (по день смерті).

Згідно акту від 12 серпня 2019 року, посвідченого ПП Курінь-2 , ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте у квартирі не проживає з 2001 року, особистих речей не має, житлом не користується.

Квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована по даний час, позивач має намір її приватизувати самостійно.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної вмісті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно ст. ст.64,65 Житлового кодексу Української РСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ст. 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що відповідач перебувала у родинних стосунках з основним квартиронаймачем, тому вона має рівне з позивачем право користування квартирою та право на приватизацію такої, а тому не може бути визнана такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Обставини не проживання відповідача в квартирі з 2001 року, підтверджені актом з місця проживання хоча й мають місце, однак не є достатніми для позбавлення її права користування житлом як складової права власності нарівні з правом володіння, оскільки Законом України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні гарантовано право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства на вільний вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Належних доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно з неповажних причин не проживає у спірній квартирі та втратила інтерес до квартири суду не надано.

Мотиви несення позивачем додаткових витрат по оплаті комунальних послуг не є достатніми для позбавлення відповідача права користування житлом, та не позбавляє позивача права на пред`явлення до неї вимог про відшкодування йому таких витрат.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство Курінь-2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя А. К. Вергопуло

Повне судове рішення складено 04 березня 2021 року.