Рішення

від 01.03.2021 по справі 520/18155/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 березня 2021 р. справа № 520/18155/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд.59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" (вул. Перемоги, буд.261, с.Піски-Радьківські, Борівський район, Харківська область, 63832, код ЄДРПОУ 34551057) про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" (код ЄДРПОУ 34551057) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 31571,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Фугат" як платник податків за неосновним місцем обліку перебуває в Олександрійській ДПІ (Олександрійський район) Головного управління ДПС у Донецькій області та має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 31571,19 грн. зі сплати податку на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за самостійно нарахованими податковими зобов`язаннями на підставі податкової декларації №9027321330 від 17.02.2020 року. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення ДПС з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.12.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження, на підставі ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, була надіслана відповідачу на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаної позивачем в позовній заяві та зазначеної відповідачем в податковій декларації.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат", у встановлений в ухвалі суду про відкриття спрощеного провадження у справі строк, правом надати письмовий відзив на позов та документи в його обґрунтування до суду не скористався.

Згідно ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних суд вирішує справу за наявним матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до статі 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" (податковий номер 34551057), зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа Борівською районною державною адміністрацією Харківської області 13.04.2011 року за №12601070009000354.

Як платник податків, відповідач перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Борівська ДПІ (Борівський район) з 22.04.2011 року, за неосновним місцем обліку з в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Олександрівська ДПІ (Олександрійський район).

За даними контролюючого органу судом встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 31571,19 грн., який виник на підставі податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9027321330 від 17.02.2020 року.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано та надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фугат" податкову вимогу форми "Ю" №132182-53 від 06.05.2020 на суму 10211,41 грн, яку надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача та 04.06.2020 року вручено представнику відповідача за довіреністю.

Суд зазначає, що на даний час зазначена вище податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, та не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок нарахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та строки сплати визначені у ст. 265-266 ПК України.

Так, підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Приписами п.57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов висновку про те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих позивачем грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки підтвердження існування події узгодження того грошового зобов`язання в сумі 31571,19 грн., не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного суду від 22.08.2018 у справі №820/1878/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при прийнятті даного рішення по справі.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 31571,19 грн., який на час розгляду справи не сплачений.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути кошти до бюджету України з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" (код ЄДРПОУ 34551057) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 31571 (тридцять одна тисяча п`ятсот сімдесят одна) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко