Постанова від 02.03.2021 по справі 640/24511/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24511/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди звернулося до суду із позовом до Державної регуляторної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 25.09.2020 № 146 та постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА.

Крім того, позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Державної регуляторної служби України від 25.09.2020 № 146 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди на постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, серія АГ № 580049, до закінчення розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 заяву про забезпечення адміністративного позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову якою вжити заходи забезпечення позову у цій справі.

Від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до суду подано письмовий відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити вимоги щодо забезпечення позову. Представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку просила залишити без змін ухвалу суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем висловлені тільки припущення щодо неможливості відновлення порушених прав у майбутньому, доказів, які б підтверджували наявність реальної, очевидної загрози суду надано не було, а наведені у заяві про забезпечення позову обставини не дозволяють стверджувати про наявність підстав для забезпечення позову.

Надаючи правову оцінку правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони вчиняти певні дії.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач стверджує, що судом взагалі не оцінював очевидність протиправності рішення відповідача, а також, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у виді зупинення індивідуального акту взагалі унеможливить ефективний захист права ТОВ КУА та АПФ Українські фонди на здійснення своєї діяльності.

Водночас, до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України для забезпечення позову.

Судом не було встановлено ознак очевидної протиправності рішення чи дій відповідачів. Встановлення таких ознак є необхідним для вжиття заходів забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі позивача наведено аргументи щодо неправомірності оскаржуваного рішення які є ідентичними з обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Фактична протиправність чи правомірність відповідного рішення підлягає встановленню судом на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених вимог.

Надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Апелянт вказує, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, проте, доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано. В апеляційній скарзі наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам. Однак, не доведено існування обставин, визначених у ст. 150 КАС України.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, ухвала суду першої інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Українські фонди до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2021