Постанова від 15.03.2021 по справі 640/24511/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24511/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної регуляторної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 25.09.2020 № 146 та постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА.

Разом з тим, 18 грудня 2020 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Державної регуляторної служби України від 25.09.2020 № 146 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" на постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, серія АГ № 580049, до закінчення розгляду справи та шляхом зупинення дії постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" санкцій у вигляді анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, серія АГ № 580049 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на незаконність оскаржуваного розпорядження з огляду на те, що воно прийняте із порушенням вимог статті 58 Конституції України ("заднім числом") та/або із застосуванням закону, який вже не регулює спірні відносини. Враховуючи наведене вище, та зважаючи на те, що Розпорядження Відповідача-1 від 25.09.2020 № 146 містить очевидні ознаки протиправності, а невжиття заходів забезпечення позову має невідворотні для позивача правові наслідки у вигляді позбавлення ліцензії серія АГ № 580049, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Водночас, судом було встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2020 року надіслала позивачу лист №11/11/16324, за змістом якого останньому повідомлено, що розпорядженням Державної регуляторної служби України №146 від 25.09.2020 року було залишено без розгляду скаргу позивача щодо винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови від 03.04.2018 року № 120-ЦА-УП-КУА в частині застосування у відношенні позивача санкції у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку серії АГ №580049 від 23.12.2011 року, а тому вказана ліцензія анульована з 25.09.2020 року.

Таким чином, дія оскаржуваного позивачем розпорядження від 25.09.2020 №146 ще до постановлення рішення у даній справі та набрання ним законної сили має невідворотні правові наслідки, тобто позбавлення позивача ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки діючим законодавством не передбачено процедури поновлення ліцензії у випадку визнання рішення органу ліцензування протиправним та його скасування.

Наявність ознак протиправності рішення відповідача та його наслідків може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належними та достатніми заходами забезпечення позову є зупинення дії постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" санкцій у вигляді анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, серії АГ № 580049, в той час як зупинення дії розпорядження Державної регуляторної служби України від 25.09.2020 № 146 не призведе до охорони матеріально-правових інтересів позивача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи призвело до неправильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а тому ухвала суду першої підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.04.2018 № 120-ЦА-УП-КУА про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" санкцій у вигляді анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, серії АГ № 580049, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В решті вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк