Постанова

від 24.02.2021 по справі 300/1324/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1324/20 пров. № А/857/1092/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року про закриття провадження у справі (суддя - Боршовський Т.І., час ухвалення - 17:34, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складення повного тексту - 07.12.2020 р.),

в адміністративній справі №300/1324/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварини Галини Ярославівни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Калуська міська рада Івано-Франківської області, Комунальне підприємство Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради,

про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

встановив:

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташованої в АДРЕСА_1 ; 2) визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташованої в АДРЕСА_1 , яку здійснило 02.06.2020 міськрайонне управління у Калуському районі та місті Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Калуську міську раду та Комунальне підприємство Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року залучено до участі в справі як співвідповідача державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварину Г.Я., а також залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Службу автомобільних доріг в Івано-Франківській області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ..

Відповідачі у справі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварина Г.Я. позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції подали відзиви на адміністративний позов, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року закрито провадження в адміністративній справі за цим позовом ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З цією ухвалою суду від 30.11.2020 року не погодилася позивач ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржену ухвалу суду протиправною, яка винесена при неповному з`ясуванні обставин справи та із висновками, які не відповідають обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що предметом розгляду цієї адміністративної справи є встановлення правомірності здійснення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташованої в АДРЕСА_1 , частиною якої є земельна ділянка, якою фактично користується позивач на підставі договору на право тимчасового користування землею від 08.04.1997 року. Вказує апелянт, що державна реєстрація земельної ділянки та державна реєстрація прав на земельну ділянку є різними поняттями. Спір виник щодо законності формування земельної ділянки та її державної реєстрації відповідачем, а отже спір є публічно-правовим і повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції неповно з`ясував ту обставину, що на час вчинення оскаржуваної процесуальної дії (здійснення 02.06.2020 року державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:42:006:0078), вищевказана земельна ділянка не була об`єктом цивільних прав. На час вчинення цієї процесуальної дії між позивачем і відповідачами склалися публічно-правові відносини і спір, який виник у цих відносинах підлягає розгляду в прорядку адміністративного судочинства. Крім цього, законом України Про Державний земельний кадастр передбачено, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного кадастрового реєстратора здійснюється в порядку, встановленому КАС України. Також апелянт вказує, що на момент винесення судом першої інстанції ухвали від 30.11.2020 року про закриття провадження у справі розгляд справи знаходився на завершальній стадії. В рамках цієї справи підлягають встановленню, доведенню та вирішенню обставини щодо правомірномсті дій та рішень суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правової діяльності, зокрема державної реєстрації земельної ділянки. В такій ситуації закриття провадження у справі являється обмеженням права на доступ до суду.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 30.11.2020р. про закриття провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області із апеляційними вимогами не погодився, подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду від 30.11.2020 року без змін.

У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч.1, ч.3 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Із змісту наведених вище правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов`язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю суб`єктів владних повноважень у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону. Однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - суб`єкт владних повноважень.

При цьому, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті спори, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

При цьому, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, спір, у якому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення (дію чи бездіяльність) не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняте відповідачем рішення (дія чи бездіяльність), зокрема, із питання щодо державної реєстрації, стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що завданням цивільного судочинства, відповідно до ст.2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Матеріалами розглядуваної адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 підтверджується, що на підставі рішення Калуської міської ради від 30.04.2020 №3119 Комунальне підприємство Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради провело інвентаризацію земельної ділянки та виготовило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки в АДРЕСА_1 (а.с. 12, 176 Т.1).

02.06.2020 року державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварина Галина Ярославівна здійснила державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с. 19 Т.1).

Рішенням Калуської міської ради від 25.06.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с. 37 Т.1).

07.07.2020 року проведено державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, на підставі рішення Калуської міської ради від 25.06.2020 №3281, власник Калуська міська рада (а.с. 198, 199 Т.2).

У розглядуваному позові оспорюються дії ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та рішення державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварини Г.Я. щодо здійснення 02.06.2020 року державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, розташованої в АДРЕСА_1 .

Із матеріалів адміністративної справи та змісту позову видно, що спір у справі, що розглядається, стосується права позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку, зокрема на користування земельною ділянкою, площею 0,06 га. в районі вулиць Львівська - Княгині Ольги в місті Калуші, яка надана позивачу на підставі рішення виконкому Калуської міської ради від 25.02.1997 №39 та договору тимчасового користування землею від 08.04.1997р..

Обгрунтовуються позовні вимоги тим, що судовому захисту підлягає право позивача на користування цією земельною ділянкою у зв`язку із включенням цієї земельної ділянки до земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, відносно якої 02.06.2020 здійснено державну реєстрацію та присвоєно кадастровий номер. Вважає позивач, що оскарженими діями та рішенням відповідачів порушено її право користування на земельну ділянку площею 0,06 га., що входить до складу земельної ділянки площею 0,3292 га, кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, яке є чинним та не припинено в установленому законом порядку.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у розглядуваних правовідносинах, хоча позивач і оспорює дії та рішення відповідачів ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та державного кадастрового реєстратора Саварини Г.Я. як суб`єктів владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078, однак наслідки цих дій та рішень призвели до зміни (виникнення, припинення) цивільних правовідносин і мають майновий характер. Вчинені відповідачами дії та рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки мали наслідком подальшу реєстрацію прав власності на об`єкт цієї нерухомості (земельну ділянку).

Тобто, спір, що розглядається, не є публічно-правовим, а стосується захисту майнових прав позивача. Цей спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідачі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та державний кадастровий реєстратор Саварина Г.Я. здійснюючи оскаржені дії та рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки, не мали публічно-правових відносин з позивачем ОСОБА_1 з приводу саме цієї земельної ділянки площею 0,3292 га., кадастровий номер 2610400000:42:006:0078.

При цьому, слід зазначити, що оскільки позивач не була заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, а тому такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Державна реєстрація проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Отже, у розглядуваних правовідносинах державний реєстратор, маючи повноваження на вчинення реєстраційних дій, лише реалізував волю третьої особи, яка звернулась до нього за вчиненням реєстраційної дії.

Наявність права власності, інших речових прав третіх осіб на земельну ділянку, стосовно якої позивачем заявлені вимоги до суб`єктів владних повноважень щодо незаконності їх дій, рішень чи бездіяльності, унеможливлює розгляд справи як публічно-правового спору судами адміністративної юрисдикції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розглядуваний спір хоча й зумовлений владними функціями відповідачів як суб`єктів владних повноважень, однак має за мету захист приватного права, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Наведені вище висновки колегії суддів апеляційного суду узгоджуються із численною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, являються безпідставними доводи апелянта (позивача) про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин справи, сформував висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів вказує на безпідставність тверджень апелянта (позивача) про те, що закриття провадження в адміністративній справі являється обмеженням права на доступ до суду, оскільки судом першої інстанції роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Одночасно, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Враховуючи наведене вище, судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали від 30.11.2020 року про закриття провадження у справі не було допущено порушення норм процесуального права, що регулюють питання підсудності адміністративних справ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржена ухвала суду від 30.11.2020 року про закриття провадження в адміністративній справі винесена за результатами повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року про закриття провадження в адміністративній справі №300/1324/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління в Калуському районі та місті Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Саварини Галини Ярославівни про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 05.03.2021 року