Постанова

від 25.02.2021 по справі 179/1563/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/985/21 Справа № 179/1563/17 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Пивоваровій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора області Соскова Романа Миколайовича

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що його рідний брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилася спадщина, що складається із домоволодіння в АДРЕСА_1 , та селянського (фермеського) господарства Любава , розташованого на території Дмухайлівської сільської ради, єдиним засновником і власником якого він являвся. Позивач вказує, що являється єдиним спадкоємцем другої черги, має право спадкувати СФГ Любава по праву спадкування за законом, оскільки спадкоємець першої черги - дружина померлого брата ОСОБА_2 , від успадкування СФГ Любава відмовилася на його користь. Отримання свідоцтва про право на спадщину неможливо в зв`язку з тим, що до повноважень нотаріуса не входить оформлення спадщини на корпоративні права, а також за наявністю протиріч в правовстановлюючих документах: в свідоцтві про смерть прізвище померлого брата записано ОСОБА_3 , тоді як в свідоцтві про народження прізвище померлого брата записано ОСОБА_3 . І в позивача, і в померлого брата батьком записана одна особа - ОСОБА_6 . З огляду на зазначене, позивач просив встановити факт родинних відносин з померлим братом ОСОБА_3 , та визнати за ним право власності на селянське (фермерське) господарство Любава .

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН № НОМЕР_1 , право власності на селянське (фермерське) господарство Любава , код ЄДРПОУ - 24615901, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 21.04.1997 №1 206 120 0000 000266, місцезнаходження: с. Дмухайлівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, як цілісний майновий комплекс, що належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , по праву спадкування за законом.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, перший заступник прокурора Дніпропетровської області Сосков Р.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду в частині визнання за позивачем права власності на селянське (фермерське) господарство "Любава", як цілісний майновий комплекс в порядку спадкування за законом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

З огляду на положення ч.1 ст.367 ЦПК України, законність рішення суду переглядається в оскаржуваній частині.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що чинним законодавством передбачена можливість успадкування фермерського законодавства як цілісного майнового комплексу. Оскаржуване рішення порушує майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження землею сільськогосподарського призначення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_3 , який був засновником СФГ "Любава". Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ДП без № від 12 червня 1996 року йому надано у постійне користування земельну ділянку площею 50,8 га для ведення селянського господарства на території КДСП "Маяк" Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки дружина останнього ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги відмовилася від прийняття спадщини, у вигляді СФГ Любава на користь позивача, та не заперечує щодо задоволення позову.

Засновником СФГ Любава є ОСОБА_3 .

Головою СФГ Любава є ОСОБА_1 , відповідно статуту зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за № 04052293ю0010300 від 21 квітня 1997 року (а. с. 16-17).

Звертаючись до суду з вимогами про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, ОСОБА_1 посилався на неможливість отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки до повноважень нотаріуса не входить оформлення спадщини на спадкові права.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст. ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як встановлено в судовому засіданні єдиним спадкоємцем першої черги є дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини.

У відповідності до ст. ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини, подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України Про фермерське господарство визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини 1 статті 22 вищевказаного Закону, фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток та, майнові та інші зобов`язання.

Статтею 23 Закону України Про фермерське господарство визначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Оскільки до позивача як до спадкоємця померлого ОСОБА_3 - засновника товариства переходить у власність СФГ Любава та усі відповідні права засновника, які мав на момент смерті ОСОБА_3 , судом першої інстанції ухвалено правильне рішення, що відповідає вимогам законності.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення порушує майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження землею сільськогосподарського призначення, підлягають відхиленню, оскільки з моменту створення СФГ Любава відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до СФГ з дня його державної реєстрації. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського господарства отримав його засновник. Натомість припинення права користування земельною ділянкою могло відбутися, зокрема, через припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.

В 2003 році землі СФГ Любава були розпайовані між членами даного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим зокрема ОСОБА_3 та іншим членам господарства.

Доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством не передбачена можливість успадкування фермерського законодавства як цілісного майнового комплексу, підлягають відхиленню, оскільки такі посилання суперечать висновкам щодо застосування норм права, викладених у Постанові Великої Палати від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України Про фермерське господарство ). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, позивач має законні підстави на спадкування прав та обов`язків засновника селянського фермерського господарства Любава в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 .

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому рішення суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора області Соскова Романа Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Н.М. Деркач

М.М. Пищида