Рішення

від 09.03.2021 по справі 190/569/20

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/569/20

Провадження №2/190/147/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

09 березня 2021 року м.П"ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кудрявцевої Ю.В.

з участю секретаря судового засідання Москалець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_2 , звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ним була підписана заява б/н від 12.01.2015р., згідно якої він отримав кредит в сумі 5120,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На день смерті позичальника ОСОБА_2 , існувала заборгованість за простроченим тілом кредиту по кредитному договору перед Банком в розмірі 6832,66 грн. Від імені Банку на адресу П`ятихатської державної нотаріальної контори 10.04.2018 року була надіслана претензія кредитора. Спадкоємці ОСОБА_1 , мали право подати у строк до 20.01.2018 року заяви про прийняття або про відмову від прийняття спадщини. Спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виявився ОСОБА_1 , що підтверджено відомостями з паспорту відповідача. На адресу спадкоємця ОСОБА_1 , 04.08.2019 року було направлено лист-претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором. Але така вимога спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , не виконана. Саме тому позивач був змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 року, зазначену справу розподілено до провадження судді Кудрявцевої Ю.В.

Ухвалою від 16.12.2020 року, суддею Кудрявцевою Ю.В. справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 09.03.2021 року.

Представник АТ КБ ПРИВАТБАНК в судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, розгляд справи просив провести без його участі. Первісно, позовна заява надійшла разом з заявою уповноваженого представника АТ КБ ПРИВАТБАНК Савіхіної А.М. про проведення розгляду справи за її відсутності та відсутності відповідача у заочному порядку.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання та їх поважність відповідач не повідомив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. Заяву про відкладення розгляду справи відповідач до суду не подавав.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК правонаступником якого є АТ КБ ПРИВАТБАНК і ОСОБА_2 , 12.01.2015 року був укладений Договір про надання банківських послуг, який складається з таких документів: Анкети-заяви, Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів Банку.

З усіма документами, які складають Договір про надання банківських послуг, ОСОБА_2 , ознайомився до його укладення, тобто до підписання Анкети-заяви від 12.01.2015 року, про що прямо вказано в тексті цього документу, та відповідно підтверджується його власноручним підписом в Анкеті-заяві.

За укладеним договором ОСОБА_2 , були надані кредитні кошти у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , що видане 21.08.2017 року Кобеляцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області, актовий запис № 131 від 21.08.2017 року. На день смерті позичальника ОСОБА_2 , його заборгованість перед АТ КБ ПРИВАТБАНК становила 6832,66 грн., що підтверджується розрахунками, складеними позивачем.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. 1218,1231 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України Здійснення права на спадкування ) та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України Оформлення права на спадщину ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України (в редакції, яка була чинною станом на день смерті позичальника) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначена правова позиція викладена в постанові ВСУ від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, а також в постанові ВС/КЦС від 11 березня 2019 року у справі № 759/12484/15-ц

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції, яка була чинною станом на день смерті позичальника) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Оскільки позичальник (боржник) помер, то відповідати перед ПАТ КБ Приватбанк на підставі ст.ст.1281-1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Як вбачається з документів, поданих позивачем до позовної заяви, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК направив засобами поштового зв`язку до П`ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області претензію від 09.04.2018 року, в якій Банк просив включити кредиторські вимоги в розмірі 7232 грн.66 коп., до спадкової маси, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .. Разом з претензією ПАТ КБ ПРИВАТБАНК надіслав до нотаріальної контори копію свідоцтва про смерть позичальника.

П`ятихатською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 29.05.2018 року отримано зазначену претензію і 30.05.2018 року направлено на адресу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК відповідь про прийняття претензії кредитора, реєстрації на підставі цієї претензії спадкової справи №93/2018.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач АТ КБ ПРИВАТБАНК станом на 09 квітня 2018 року мав в своєму розпорядженні інформацію про смерть позичальника ОСОБА_2 , тобто про відкриття спадщини, а відтак міг в строк до 09 жовтня 2018 року звернутися до спадкоємців з вимогою про сплату заборгованості.

Позивач АТ КБ ПРИВАТБАНК розпорядився своїм правом на власний розсуд, так як звернувся з листом - претензією від 22.07.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 , з вимогою про сплату заборгованості, яка рахується за померлим ОСОБА_2 , лише 04.08.2019 року, що випливає з відмітки на реєстрі відправки рекомендованої кореспонденції на ім`я відповідача, тобто поза межами передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України шестимісячного строку, який є присічним, а тому втратив право вимоги до відповідача.

З позовом до суду позивач звернувся 14 травня 2020 року.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Оскільки, зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Отже, з наведеного слідує, що кредитору інформація про смерть позичальника та відкриття спадщини після його смерті стала відома ще 09.04.2018 року, проте вимог про стягнення заборгованості до спадкоємців, які прийняли спадщину, у встановлений ст. 1281 ЦК України термін пред`явлено не було. В суд з даним позовом позивач звернувся лише 14 травня 2020 року.

Таким чином, пропустивши строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки встановлені ст. 1281 ЦК України, позивач позбавляється права вимоги, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача, викладені ним у позові на обґрунтування заявленої вимоги щодо виникнення у нього права вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини. Таке право позивач обґрунтовує посиланнями на ч. 3 ст. 1281 ЦК України, яка передбачає наступне: Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Але, ч. 3 ст. 1281 ЦК України у зазначеній редакції набула чинності та була введена в дію лише 04 лютого 2019 року та її застосування до правовідносин, які виникли з 20 липня 2017 року, тобто в момент смерті ОСОБА_2 , не припустимо з огляду на основні засади і положення ЦПК України.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048,1050, 1054, 1055, 1056, 1281, 1282 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного Товариства КБ Приватбанк , інтереси якого представляє Cавіхіна Анастасія Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , місце знаходження: вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В. Кудрявцева