Рішення

від 26.02.2021 по справі 295/11513/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/11513/18

Категорія 46

2/295/282/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

позивача та її представника позивача ЯрошВ.В., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 - адвоката Яроша Володимира Васильовича до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Житомирської міської ради, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах яких діють ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача завернувся до суду з позовом, та з урахуванням уточнень від 03.09.2020 року, просив встановити безстроковий (постійний) і безоплатний земельний сервітут загальною площею 260 кв. м. і шириною 3, 75 м. на земельній ділянці з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0192, площею 0, 1000 га., розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом надання співвласникам земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0136 площею 0, 0283 га. і житлового будинку по АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені та в інтересах яких діють законні представники/батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 права проходу і проїзду транспортними засобами до належної їм земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0136 площею 0, 0283 га. і житлового будинку по АДРЕСА_2 , згідно Додатку № 1 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року № 912/07.20 (т. 2, а.с. 156-162).

В обгрунтування вимог вказано, що позивач та треті особи є співвласниками частини житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0136 площею 0, 0283 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний будинок та земельну ділянку відповідач ОСОБА_3 , 11.05.2016 року продав позивачу та третім особам Придбані будинок і земельна ділянка знаходяться посередині між сусідніми будинками і ділянками по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та належних ОСОБА_3 будинку і ділянки по АДРЕСА_1 . 11.05.2016 року, в день продажу будинку і ділянки, відповідач надав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої він зобов`язався до 10.05.2018 року продати позивачу та іншим співвласникам частину земельної ділянки, яка є фактично єдиним проїздом до їх будинку, площею 0, 0169 га. Решта ділянки площею 0, 0100 га. перебуватиме у позивачів та ОСОБА_3 у спільному користуванні.

До 10.05.2018 року суміжний з позивачами землевласник по АДРЕСА_3 ОСОБА_9 надавала позивачу прохід до будинку АДРЕСА_2 через частину своєї ділянки (двору). Проте, до свого будинку позивачі могли лише проходити, а не проїжджати. У травні 2018 року ОСОБА_9 повідомила позивачу, що припиняє доступ до їхнього будинку через свою ділянку (двір) і встановлює паркан. На даний час власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0192 площею 0, 1 га., через яку існує єдиний прохід та проїзд до будинку і ділянки ОСОБА_2 та інших співвласників є ОСОБА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовляються добровільно і офіційно надати позивачу та третім особам на її стороні частину ділянки для проходу і проїзду до свого нерухомого майна. Оскільки ОСОБА_2 не має титулу на прохід та проїзд до свого будинку і ділянки, не має іншого проходу і проїзду, не може задовольнити свою потребу у проході та проїзді до свого будинку і ділянки у інший спосіб, крім як через частину ділянки, що належить ОСОБА_1 , вона вважає за необхідне просити суд про встановлення земельного сервітуту.

14.02.2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку, що належить відповідачу, не може бути найменш обтяжливим, оскільки відбувається обмеження прав відповідача. Позивач не врахувала інші способи, через які можливо встановити земельний сервітут, не зазначила на підставі яких конкретних норм матеріального права має право на безкоштовний безстроковий сервітут. Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів про те, що фактичний прохід або проїзд не задовольняє її потреб (т. 2, а.с. 94-95).

Ухвалою суду від 19.02.2020 року по справі призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року провадження по справі поновлено.

В судовому засіданні 26.02.2021 року представник позивача - адвокат Ярош В.В. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Додатково адвокат пояснив, що позивач просить встановити безстроковий сервітут проте, у запропонованому відповідачем договорі міститься чітко визначений строк користування - 10 років, на підставі чого позивач не погоджується укладати договір на вказаних умовах, крім того за умовами договору позивач не матиме права висаджувати рослини на вказаній земельні ділянці.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що необхідно укласти договір з визначеними правами та обов`язками сторін, позивач не пропонувала жодних умов.

Представник відповідача Житомирської міської ради та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповіді на відзив не подавали.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу від 11.05.2016 року, укладених між ОСОБА_3 з однієї сторони, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , яка одночасно діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої сторони, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , яка одночасно діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 набули право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0283 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:04:017:0136, та житловий будинок АДРЕСА_2 , в розмірі по 1/5 частині кожному (т. 1, а.с. 11-12, 15-16).

11.05.2016 року ОСОБА_3 було складено письмову заяву про те, що в строк до 10.05.2018 року він зобов`язується продати ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0169 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,0100 га за вище вказаною адресою перебуватиме в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 25).

На підставі рішення Житомирської міської ради від 06.09.2016 року №308, 02.12.2016 року між Житомирською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі за умовами якого ОСОБА_3 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1021 га, кадастровий номер 1810136300:04:017:0101, договір укладено на 10 років (т. 1, а.с. 32-33, 36).

Згідно інформаційної довідки №194381988 від 22.12.2019 року, право власності на земельну ділянку №1810136300:04:017:0192, з 27.11.2018 року зареєстровано за ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 50).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України речовим правом на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до частин 1-2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Суспільні відносини щодо, зокрема, користування землею регулюються положеннями Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Згідно п. е ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Згідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №351/1146/16-ц, метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.

У постанові від 14.11.2019 року у справі № 131/1423/15-ц (провадження № 61-19117 св 18) Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що правове регулювання дій щодо встановлення сервітуту має здійснюватися виключно між власником (володільцем) земельної ділянки та особою, яка має намір нею користуватися (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 642/3165/17 (провадження № 61-14776св18); метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №351/1146/16-ц (провадження № 61-14776св18). Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні 25.02.2021 року судом було допитано свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які з приводу заявлених вимог пояснили, що перешкод для ОСОБА_2 щодо користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не чиниться.

ОСОБА_1 запропоновано ОСОБА_2 укласти договір про встановлення земельного сервітут, строком на 10 років, в якому визначено права та обов`язки власника та сервітуарія (т. 2, а.с. 180-183).

В свою чергу ОСОБА_2 заперечує щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, в редакції запропонованій відповідачем, з огляду на встановлення строку дії сервітуту.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року, №912/07.20, прохід та проїзд транспортними засобами до земельної ділянки площею 0,0283 га з кадастровим номером 1810136300:04:017:0136 і розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відсутні; прохід та проїзд до вказаної земельної ділянки можливо влаштувати через земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:04:017:0192, що за адресою: АДРЕСА_1 ; прохід та проїзд до вказаної земельної ділянки без залучення користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:04:017:0192, що за адресою: АДРЕСА_1 не можливі; технічна можливість встановлення земельного сервітуту (право проходу та проїзду на транспортному засобі на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:04:017:0192, яка належить ОСОБА_1 існує; технічно можливий варіант встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:04:017:0192 ( АДРЕСА_1 з найменш можливими обтяженнями для власника цієї земельної ділянки, на користь власників земельної ділянки 1810136300:04:017:0136 та об`єктів нерухомості на ній ( АДРЕСА_2 ), наведено в додатку №1 до висновку.

Згідно додатку №1 межі встановлення земельного сервітут можливо таким чином: від точки 5 лінія поділу проходить по лівій та задній зовнішнім межам земельної ділянки через точки 6-7 до точки А, від точки А лінія поділу проходить до точки Б, від точки Б лінія поділу проходить по суміжній межі з земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:04:017:0136 до точки 5, лінія А-Б є паралельною лінією до лівої зовнішньої межі земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:04:017:0192 - паралельною до лінії 5-6, та віддалена від неї на 3,75 м. (т. 2, а.с. 135-136).

Як вбачається зі змісту указаного висновку, земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:04:017:0136 не має сполучення з землями загального користування - з АДРЕСА_1 та з АДРЕСА_5 , розташована між садибами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 з передньої та задньої зовнішніх меж.

Садиба АДРЕСА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на трьох земельних ділянках з кадастровими номерами 1810136300:04:017:0137, 1810136300:04:017:0097, які мають щільну забудову з житлових будинків та господарських споруд та будівель, та за №1810736300:04:017:0134, яка має забудову у вигляді господарської будівлі та повітряної газової лінії. Земельна ділянка з кадастровим номером 1810736300:04:017:0134 не має сполучення з землями загального користування - з АДРЕСА_1 та з АДРЕСА_5 .

Таким чином, на підставі висновку експерта встановлено технічну можливість встановлення земельного сервітут саме через земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 .

Суд зважує і на ту обставину, що при купівлі земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , співвласник ОСОБА_2 , на підставі заяви ОСОБА_3 від 11.05.2016 року, правомірно розраховувала на право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 25).

На підставі викладеного, оскільки пішого проходу та під`їзного шляху до земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:04:017:0136 не має, нормальне користування та обслуговування позивачем своєї власності неможливе без обтяження сервітутом земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , позивачем доведено безальтернативність захисту свого права, як власника земельної ділянки, ніж встановлення безоплатного земельного сервітуту, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Заперечення відповідача ОСОБА_1 з посиланням на те, що позивач не зверталась до нього з письмовою вимогою та проектом договору про встановлення сервітуту, відповідач ОСОБА_1 не чинить перешкод в проході та проїзді до будинку позивача, тому на думку відповідача підстави для задоволення позову відсутні, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 зверталась до нього в усні формі з вимогою про встановлення сервітуту, крім того, сторони не досягли домовленості щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, вказує на необхідність вирішення спору в судовому порядку, з метою недопущення надмірного формалізму.

Щодо позовних вимог в частині надання права користування земельною ділянкам іншим співвласникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах яких діють законні представники/батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд зазначає таке.

Згідно частин 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Як вбачається зі змісту первісної позовної заяви, уточнених позовних заяв іншими співвласниками земельної ділянки АДРЕСА_2, загальною площею 0,0283 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:04:017:0136, та житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , законним представником ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позовні вимоги щодо встановлення земельного сервітут не заявлені. ОСОБА_2 звернулась до суду самостійно.

На підставі чого, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

08.07.2020 ОСОБА_2 сплачено 6 500,00 грн за проведення судової земельно-технічної експертизи, про що надано квитанції від 08.07.2020 року (т. 2, а.с. 169).

З урахуванням чого, оскільки власником земельної ділянки, яка є предметом спору є ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 401-404 ЦК України, ст.ст. 98-100 ЗК України, ст. ст. 7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити безстроковий (постійний) і безоплатний земельний сервітут, шляхом надання ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою загальною площею 260 кв. м. і шириною 3, 75 м. на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:04:017:0192, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , з метою проходу і проїзду транспортними засобами до належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:017:0136 площею 0, 0283 га. і житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановити межі земельного сервітуту на частину земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:04:017:0192, що обмежена лініями розподілу відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року, №912/07.20, виконаної судовим експертом Горкушею М.Д. таким чином:

від точки 5 лінія поділу проходить по лівій та задній зовнішнім межам земельної ділянки через точки 6-7 до точки А,

від точки А лінія поділу проходить до точки Б,

від точки Б лінія поділу проходить по суміжній межі з земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:04:017:0136 до точки 5,

лінія А-Б є паралельною лінією до лівої зовнішньої межі земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:04:017:0192 - паралельною до лінії 5-6, та віддалена від неї на 3,75 м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 500,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

Представник позивача: Ярош Володимир Васильович , адреса: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 13, оф. 1 ,

Відповідачі:

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 ,

Житомирська міська рада, місцезнаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код: 13576954,

Треті особи:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах яких діють законні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ,

ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ,

ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2021 року.

Суддя Л.М. Чішман