Ухвала

від 09.03.2021 по справі 160/3250/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2021 року Справа 160/3250/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу освіти Межівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 Межівської селищної ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу освіти Межівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 Межівської селищної ради , у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський район, смт.Межова, вул. Спортивна, буд. 33 комунального закладу освіти Межівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 Межівської селищної ради (код ЄДРПОУ 26461402), до повного усунення порушень.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд із цим, відповідно до частини 5 вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд звертає увагу, що в тексті адміністративного позову позивачем зазначено щодо відстрочення на невизначений час йому сплати судового збору на підставі того, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров`я людей, а кошти на сплату судового збору не передбачені кошторисом.

Проте, всупереч вищенаведеним нормам позивачем не зазначено в прохальній частині позовної заяви про відстрочення або не надано окремого клопотання чи заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

До того ж, суд зазначає, що положеннями частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи, можна дійти висновку, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Водночас, статтею 5 Закону №3674-VI визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Посилання позивача на відсутність коштів, передбачених кошторисом для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Постанові Пленуму від 05.02.2016 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Зазначена позиція також викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25.09.2015 року у справі №К/800/41360/15).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

В той же час, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Щодо посилань позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 у справі №826/16796/14, якою відстрочено Державній податковій інспекції сплату судового збору за подання касаційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо звільнення чи відстрочення сплати судового збору в кожному спорі є індивідуальним і вирішуються суддею на підставі обґрунтованості та наданих заявником до суду належних доказів на обґрунтування заявленого клопотання, до того ж, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Поряд із цим, у пункті 74 рішення Лелас проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

З аналізу вищевикладеного можна дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Таким чином, суд зазначає, що всупереч вимогам КАС до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 2207 гривень 00 копійок, за позовом(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, або клопотання чи заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу освіти Межівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 Межівської селищної ради про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно