Рішення

від 09.03.2021 по справі 567/1133/20

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1133/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

представника позивача Федорчука В.С.

перекладача Михайлової Є.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Острозької міської ради Рівненської області в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав звернувся орган опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що сім`я ОСОБА_2 стоїть на обліку в сільській раді, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах та ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, часто по декілька днів не ночує вдома, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про про фізичний, духовний та моральний розвиток своїх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечує їм гідного проживання, не створює належних умов для їх відпочинку.

Вказує, що 19.10.2020 до виконавчого комітету Хорівської сільської ради надійшло повідомлення про виникнення реальної загрози життю та здоров`ю малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

17.10.2020 Острозьким відділом поліції в с.Бродівське була виявлена малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку 16.10.2020 ОСОБА_2 залишила на невідому особу і до моменту вилучення до дитини не з`являлася, що загрожувало здоров`ю та життю дитини. Другу свою дитину, сина ОСОБА_4 вона залишила в сусідки і до 19.10.20 також не цікавилася ним. Враховуючи дані обставини, виконавчий комітет Хорівської сільської ради, як орган опіки та піклування, прийняв рішення №25 від 19.10.2020 Про негайне відібрання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Посилається на те, що з відповідачем регулярно проводилась необхідна соціальна та роз`яснювальна робота, її попереджували про можливість настання негативних юридичних наслідків у разі продовження ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, проводились обстеження і перевірки умов проживання. Незважаючи на попередження, вона продовжує свідомо ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків, на численні зауваження з боку працівників служби у справах дітей, поліції, виконавчого комітету Хорівської сільської ради не реагує, ухиляється від матеріального забезпечення своїх дітей, зловживає алкогольними напоями, часто не ночує вдома, а діти залишаються з її матір`ю пенсіонеркою ОСОБА_7 .

Посилаючись на зазначені обставини, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також стягнути аліменти на їх утримання в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткоовго мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, шляхом відкриття особистого банківського рахунку на дітей у ПАТ Державний ощадний банк України .

Ухвалою Острозького районного суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Правом подати відзив на позов у встановлений строк відповідач не скористалася.

Ухвалою суду від 15.12.2020 замінено позивача - виконавчий комітет Хорівської сільської ради його правонаступником, яким є Острозька міська рада Рівненської області.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному об`ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просить позов задоволити.

Пояснив, що на розгляд комісії з питань захисту прав дитини надійшли матеріали щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказує, що сім`я ОСОБА_2 стоїть на обліку в сільській раді, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, часто по декілька днів не ночувала вдома, ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклувалася про життя та здоров`я дітей, не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує їм гідного проживання, не створює належних умов для їх відпочинку.

Окрім, того 16.10.2020 ОСОБА_2 залишила свою малолітнію доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на невідому особу в незадовільних умовах, і до моменту вилучення до дитини не з`являлася, що загрожувало здоров`ю та життю дитини.

Зазначає, що ОСОБА_2 вже була позбавлена батьківських прав відносно її старших дітей, однак належних висновків не зробила.

Вказує, що на численні зауваження з боку працівників служби у справах дітей, поліції, виконавчого комітету Хорівської сільської ради ОСОБА_2 не реагує, ухиляється від матеріального забезпечення своїх дітей, зловживає алкогольними напоями, часто не ночує вдома.

Також органом опіки було встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про здоров`я, фізичний і духовний розвиток своїх малолітніх дітей, не забезпечує їх необхідним харчуванням, лікуванням, умовами проживання, що негативно впливає на фізичний та духовний розвиток дітей як складову виховання, що у відповідності з п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Посилаючись на зазначені обставини, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей. Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітніх дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку доходу, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття, шляхом відкриття особистого банківського рахунку на дітей у ПАТ Державний ощадний банк України .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі в зв"язку з відсутністю роботи, однак по можливості підзаробляє та бажає щоб її діти проживали з нею. Заперечила, що зловживає алкогольними напоями та не доглядає дітей. Підтвердила, що 16.10.2020 залишила дітей без нагляду та у вчиненому щиро розкаялась. Запевнила, що не вживає алкоголю та в подальшому буде належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. На даний час діти проживають з її племінницею, однак вона постійно перебуває біля них. Вказала, що постійно доглядає за дітьми, збирає дітей в дитячий садочок.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працювала начальником служби в справах дітей Острозької РДА. 17.10.2020 вона отримала повідомлення про те, що в с.Бродівське мати залишила дитину на невідому особу в неопалюваному будинку. Після виїзду на місце події працівників поліції дана обставина підтвердилась та було встановлено, що малолітню дитину залишила ОСОБА_2 , яка не з'являється майже 2 доби. Вказала, що в подальшому дитину було вилучено та доставлено в Острозьку ЦРЛ. Зазначила, що питання ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків неодноразово розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. На засідання комісії ОСОБА_2 з'явилася один раз, запевняла, що змінилася та просила не позбавляти її батьківських прав.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що перебував на посаді сільського голови Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області до 22.11.2020. Зазначив, що в с.Бродівське проживає ОСОБА_2 та виховує двох малолітніх дітей. Зазначена сім'я перебувала під соціальним супроводом сільської ради, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах, в зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов проживання та виховання її малолітніх дітей. Зазначив, що з ОСОБА_2 неодноразово проводились бесіди щодо належного догляду за дітьми та створення умов для їх проживання. Також вказує, що 17.10.2020 Острозьким відділом поліції в с.Бродівське була виявлена малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку 16.10.2020 ОСОБА_2 залишила на сторонню особу і до моменту вилучення до дитини не з`являлася, що загрожувало здоров`ю та життю дитини. Другу свою дитину - сина ОСОБА_4 , вона залишила в сусідки і до 19 жовтня також не цікавилася ним. Враховуючи дані обставини, виконавчий комітет Хорівської сільської ради, як орган опіки та піклування, прийняв рішення №25 від 19.10.2020 Про негайне відібрання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначив, що зі слів сусідів, на даний час ОСОБА_2 виправилась, скарг та заяв на її поведінку не надходило.

Додатково повідомив, що після прийняття рішення про відібрання дітей ОСОБА_2 неодноразово зверталась до нього з питання повернення їй дітей.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що з 2015 року працювала соціальним працівником Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області. Зазначила, що сім'я ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом сільської ради, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах, в зв'язку з її ухиленням від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов проживання та виховання її малолітніх дітей.

Вказала, що 16.10.2020 ОСОБА_2 залишила дитину на сторонню особу і до моменту вилучення, 17.10.2020, до дитини не з`являлася. Враховуючи дані обставини, виконавчий комітет Хорівської сільської ради, як орган опіки та піклування, прийняв рішення про негайне відібрання дітей. Зазначила, що на даний час діти ОСОБА_2 перебувають у її племінниці ОСОБА_11 , яка за ним доглядає належним чином. Зі слів ОСОБА_11 їй відомо, що ОСОБА_2 постійно відвідує дітей та доглядає за ними. На даний час скарг та заяв на поведінку ОСОБА_2 до сільської ради не надходило. Вона особисто жодного разу ОСОБА_2 в стані сп`яніння не бачила. Батько дітей ОСОБА_12 також цікавиться дітьми. Зазначила, що з ОСОБА_2 неодноразово проводились бесіди щодо неналежного виконання нею своїх обов'язків.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її тіткою. Після вилучення дітей у ОСОБА_2 в жовтні 2020, вони проживають разом з нею. Зазначила, що їй зателефонувала ОСОБА_2 та запитала чи може вона взяти до себе дітей на час їх вилучення, на що вона погодилась. Вказує, що коли ОСОБА_2 була відсутня вдома, то дітей доглядала бабуся. Вважає, що ОСОБА_2 може надалі здійснювати догляд за дітьми та на даний час вона виправилась. Також, на її думку, між ОСОБА_2 та дітьми наявний тісний зв'язок. Вона постійно приходить до дітей, доглядає за ними, турбується та матеріально забезпечує. Батько дітей ОСОБА_12 також цікавиться дітьми, допомагає в їх матеріальному утриманні.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що є батьком дітей ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказав, що перебуває в стосунках з ОСОБА_2 близько 10 років. За весь цей час, до випадку, що стався 17.10.2020, вона жодного разу не зникала та не залишала дітей, алкогольними напоями не зловживала. Вказує, що за останні 5 місяців її поведінка змінилась на краще, вона постійно відвідує дітей та доглядає за ними. Також зазначив, що матеріально утримує дітей та допомагає в їх вихованні.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.2017 встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.02.2021 встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_12

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов від 19.07.20218, 22.11.2019, 28.04.2020 вбачається, що ОСОБА_2 разом з дітьми проживає в АДРЕСА_1 , де створено належні умови для проживання. ОСОБА_2 була відсутня вдома більше 3 днів, за дітьми доглядає бабуся.

З повідомлення комісії органу опіки та піклування Хорівської сільської ради вбачається, ОСОБА_2 була попереджена про відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх батьківських обов`язків.

З акту обстеження житлово-побутових умов від 19.10.2020 вбачається, що на час перевірки було виявлено, що ОСОБА_2 залишила малолітню ОСОБА_5 на чужу особу та більше доби до дитини не з`являлася.

За повідомленням Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 19.10.2020 вбачається, що 17.10.2020 близько 21:30 год. в с.Оженин було виявлено дитину жіночої статі, яку було доставлено в Острозьку ЦРЛ. Станом на 19.10.2020 було встановлено, що знайденою дитиною є ОСОБА_5 .

Згідно висновку від 19.10.2020, рішення №25 від 19.10.2020 органу опіки та піклування виконкому Хорівської сільської ради вбачається, що органом опіки було вирішено негайно вилучити дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з сім`ї ОСОБА_2 .

За повідомленням Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 20.11.2020 вбачається, що ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184, ч.1 ст.178 КУпАП.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області №4046/01-31 від 16.12.2020 вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При прийнятті даного висновку комісією було встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України .

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України , мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України ).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактории, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України ).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні у справі Мамчур проти України від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 у справі №331/5427/17.

Вирішуючи спір, суд враховує, що позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до дітей, відновила спілкування з дітьми та поліпшила умови проживання.

При цьому суд зазначає, що лише самого висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та встановлення факту неналежного виконання батьком свого обов'язку щодо виховання дитини, згідно із положеннями діючого в Україні сімейного законодавства, є недостатнім для позбавлення особи батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення батьківських прав, покладено на позивача.

Під час розгляду справи не знайшли підтвердження беззаперечними доказами систематична винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов'язками ОСОБА_2 , які б свідчили про її свідоме ухилення від утримання та виховання дітей та наявність у цьому лише її вини і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст.164 СК України .

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків повинно бути навмисним, тобто коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Судом не встановлено злісного небажання відповідачем ОСОБА_2 виконувати свої обов'язки по вихованню дітей. Натомість в судовому засіданні з пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_2 змінила свою поведінку та здійснює належний догляд за дітьми.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України ). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Належних і допустимих доказів зловживання відповідачем алкогольними напоями, на що посилається позивач, суду не надано, також в судовому засіданні не встановлено систематичності невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов"язків та притягнення її в зв'язку з цим до адміністративної відповідальності. Матеріальний стан відповідача сам по собі не може бути пріоритетною підставою для позбавлення її батьківських прав прав з урахуванням обставин прояву відповідачем ініціативи та бажання спілкуватися із дітьми, піклуватися про них й брати участь у їх вихованні та утриманні. Також суд варховує, що в судовому засіданні відповідач запевнила суд, що зробила відповідні висновки, виправила свою поведінку та бажає надалі виховувати своїх дітей.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року).

Позбавлення відповідача батьківських прав не спрямоване на забезпечення реальних інтересів дитини, розлучення з матір'ю та позбавлення її батьківських прав може негативно впливати на емоційний та психологічний стан дітей, оскільки діти вже здатні усвідомлювати таке розлучення та запам'ятати його.

Позбавлення батьківських прав є втручанням у приватне і сімейне життя. Однак, на думку суду, у розглядуваній ситуації таке втручання не є виправданим і пропорційним, оскільки матеріали справи не свідчать про умисне систематичне невиконання відповідачем своїх обов'язків, зокрема стосовно участі у вихованні дітей.

Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків щодо виховання. Необхідно також установити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо. Для виявлення таких обставин суд ретельно перевірив докази, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, та вважає що, позбавлення батьківських прав є крайньою мірою відповідальності, тому суд застосовує її тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультативними.

Суду не було надано доказів того, що відповідач жорстоко поводилася з дитиною, перебуває на обліку щодо захворювання на алкоголізм чи наркоманію. Водночас, суд враховує, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не в повній мірі виконувала свої батьківські обов'язки з належного утримання та виховання дітей. Разом з тим, факт заперечення відповідачем позовних вимог про позбавлення батьківських прав свідчить про наявність у неї бажання піклуватись про дітей.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав передбачено, що суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, аналізуючи наведені докази та даючи їм оцінку у співвідношенні із діючим законодавством, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, з урахуванням обставин справи та ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст. 7 , 164 СК України , піклуючись при цьому про інтереси дітей, для виховання яких необхідна участь матері, суд дійшов висновку про відсутність виняткової ситуації, яка б викликала необхідність позбавити відповідача батьківських прав, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають та вважає необхідним попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей та покласти на орган опіки та піклування в особі Острозької міської ради Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків.

На підставі ст.164, 182 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України

вирішив:

в позові органу опіки та піклування в особі Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненської області, ЄДРПОУ 05391005), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалежності, 14 Рівненської області, ЄДРПОУ 04057729) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та покласти на орган опіки та піклування в особі Острозької міської ради Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.03.2021.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.