Ухвала

від 05.03.2021 по справі 709/1315/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №709/1315/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року смт.Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18.10.2018 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області зі скаргою на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу №709/1315 від 18.10.2018 року.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 лютого

2021 року скаргу залишено без руху. Запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали подати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою разом з доказами, які мають підтвердити факт неодноразових звернень до Чорнобаївського РВ ДВС після поданої заяви 18 жовтня 2018 року до 09 лютого 2021 року, а також наявності поважних причин пропущення строку для подання скарги.

На виконання вимог ухвали, 03 березня 2021 року від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник просить поновити їй строк подачі даної скарги до суду, обґрунтовуючи тим, що Чорнобаївський РВ ДВС вчасно не надав матеріали для ознайомлення, а також те, що заявник особисто не могла здійснити такі дії через хворобу та неможливістю прибути до смт.Чорнобай, лише 09 лютого 2021 року остання змогла ознайомитися з матеріалами справи та дізналася на чому ґрунтується її порушене право.

Дослідивши дану заяву, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для подачі скарги на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18.10.2018 року, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За роз`ясненнями, які містяться в п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутні в клопотанні поважні причини його пропуску, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З матеріалів справи вбачається, що заявником оскаржується постанова державного виконавця від 10 червня 2019 року, при цьому не надано доказів, які б свідчили про те, що заявником пропущено строки звернення до суду з вказаною скаргою з поважних причин. Зокрема, скарга не містить зазначення поважних причин, які перешкоджали заявнику дізнатись про невиконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження з 2019 року.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі Сухорубченко проти Росії (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі Гуржій проти України (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року; рішення від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany)).

У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України викладено висновок Європейського суду з прав людини про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Так, з матеріалів скарги вбачається, що заявник зверталася до органу ДВС з вимогою відкрити виконавче провадження про її поновлення на роботі, тобто була обізнана про порядок звернення до органу ДВС, в матеріалах справи відсутні докази звернення заявника до ДВС з вимогою ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та відмови органу ДВС надати їй доступ до цих матеріалів, після винесення оскаржуваної постанови минуло більш ніж півтора року, у заяві про поновлення строку не було наведено належних та обґрунтованих доводів щодо поважності причин, які слугували перешкодою для отримання інформації щодо стану відомого їй провадження, а також для звернення до суду зі скаргою в передбачені цивільно-процесуальним законодавством строки, що свідчить про подання скарги з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 449 ЦПК України.

Окрім цього, посилань на будь-які обставини непереборної сили в заяві також немає.

Таким чином, суд не вбачає поважних причин пропуску заявником зазначених строків, у зв`язку з чим не знаходить підстав для їх поновлення.

За змістом ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. А ч. 2 цієї статті встановлено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, прийняття рішення про залишення скарги без розгляду, яке прийняте у відповідності до вимог чинного ЦПК України, жодним чином не свідчить про обмеження доступу заявника до правосуддя, а виключно спонукає його неухильно дотримуватися чинних норм ЦПК України та здійснювати захист своїх прав у передбачений вказаним законом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 259-261, 449 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу №709/1315 від 18.10.2018 року.

Скаргу ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження

№ 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18.10.2018 року - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В.Левченко