Постанова

від 26.05.2021 по справі 709/1315/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 709/1315/18 Провадження № 22-ц/821/766/21 Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,

секретаря - Анкудінова О. І.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ;

заінтересована особа - Чорнобаївський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Київ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року, у складі головуючого судді Левченко В. В.,

в с т а н о в и в :

11 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області зі скаргою на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року про примусове виконання по виконавчому листу про поновлення на роботі.

Скарга мотивована перебуванням даного виконавчого листа на виконанні Чорнобаївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) та постановленням у приведеному провадженні постанови від 10 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, яку скаржник отримала 09 лютого 2021 року і вважає її незаконною та спросить скасувати, зобов`язавши Чорнобаївський РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) відновити виконавче провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року про поновлення її на роботі.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2021 року скаргу залишено без руху.

Підставами залишення скарги без руху послугувало те, що у поданій скарзі заявником не зазначено про поважність причин пропущення процесуального строку на подання до суду скарги, матеріали скарги не містять обґрунтованого клопотання заявника про поновлення пропущеного строку для звернення з даною скаргою до суду разом з доказами, які мають підтвердити факт її неодноразових звернень до Чорнобаївського РВ ДВС.

Запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали подати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою разом з доказами, які мають підтвердити факт неодноразових звернень до Чорнобаївського РВ ДВС після поданої заяви 18 жовтня 2018 року до 09 лютого 2021 року, а також навести поважні причин пропущення строку для подання скарги.

На виконання вимог ухвали, 03 березня 2021 року від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просила поновити їй строк подачі даної скарги до суду, мотивуючи тим, що Чорнобаївський РВ ДВС вчасно не надав матеріали для ознайомлення, а також те, що заявник особисто не могла здійснити такі дії через хворобу та неможливістю прибути до смт. Чорнобай, лише 09 лютого 2021 року остання змогла ознайомитися з матеріалами справи та дізналася на чому ґрунтується її порушене право.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року.

Скаргу ОСОБА_1 до Чорнобаївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що дослідивши дану заяву, місцевий суд не вбачав підстав для поновлення пропущеного строку для подачі скарги на рішення та дії Чорнобаївського РВ ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження № 57483069 по виконавчому листу № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року, виходячи з того, що скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, а клопотання про його поновлення не містить доказів поважності його пропуску.

При цьому, заявникові роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року, ОСОБА_1 25 березня 2021 року подала апеляційну скаргу в якій порушила питання про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Мотиви скарги зводяться до порушення, на її погляд, місцевим судом принципу безсторонності суду. Відмова у задоволенні її скарги направлена на невиконання судового рішення, порушує ефективний спосіб захисту її порушеного права.

Скаржник зазначила, що постановою державного виконавця від 22 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57483069. Жодних дій СТОВ Надія до поновлення на роботі ОСОБА_1 не здійснювало до 08 лютого 2018 року. У зв`язку з триваючим невиконанням даного виконавчого листа стягувач, 03 липня та 27 липня 2019 року знову звернулася до Чорнобаївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) проханням надати інформацію щодо вжиття заходів поновлення на роботі, а відсутність інформації та невжиття відповідних заходів, щодо виконання послугувало підставою для звернення до суду з черговою позовною заявою про поновлення на роботі яка була прийнята судом справа № 709/1465/19.

Скаржник вказує, що про існування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2019 року вона дізналася наприкінці січня 2021 року та відповідно звернулася до суду ініціюючи її оскарження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Колегія суддів, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чепурного В. П., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення.

Оскаржуване судове рішення в цілому відповідає критерію обґрунтованості судового рішення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у поновленні процесуального строку та залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції керувався нормами п. 2 ч. 1 ст. 449 ЦПК України про те, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи постановою старшого державного виконавця Чорнобаївського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 22 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного економіста СТОВ Надія (а. с. 12).

Відповідно до наказу СТОВ Надія про поновлення на роботі та скасування наказу № 7-к від 16 квітня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного економіста № 15-к від 11 лютого 2019 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного економіста СТОВ Надія з 16 квітня 2018 року.

Даний наказ підписаний директором товариства та містить відмітку ОСОБА_1 про ознайомлення з ним. (а. с. 13).

Відповідно до наказу СТОВ Надія про поновлення працівника від 10 червня 2019 року, на підставі рішення Чорнобаївського районного суду, постанови державного виконавця відділу ДВС Чорнобаївського ТУЮ у Черкаській області, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста СТОВ Надія з 14 червня 2019 року. Даний наказ підписаний директором товариства, відмітки ОСОБА_1 про ознайомлення з ним, не містить (а. с. 14).

Матеріали справи містять запити адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Чорнобаївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) від 26 січня 2021 року з аналогічною датою вхідної реєстрації та від 09 лютого 2021 року без дати вхідної реєстрації, про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 57483069 (а. с. 6, 7)

10 липня 2019 року ОСОБА_1 зверталася з заявою до Чорнобаївського ДВС про надання копії наказу про поновлення її на роботі (а. с. 17).

Постановою старшого державного виконавця Чорнобаївського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 10 червня 2019 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 709/1315 від 18 жовтня 2018 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного економіста СТОВ Надія . Супровідним листом від 10.06.2019 № 3364 Чорнобаївський РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області направив постанову від 10 червня 2019 року, зокрема і ОСОБА_1 для відома (а. с. 18, 18 зворот).

Матеріали справи також містять копію позовної заяви ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, датовану 02 серпня 2019 року та адресовану Чорнобаївському районному суду Черкаської області Вх. № 5441/19 від 02.08.2019 (а. с. 44).

В свою чергу, ОСОБА_1 оскаржується постанова державного виконавця від 10 червня 2019 року, при цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Враховуючи, що заявницею не надано доказів, які б свідчили про те, що нею пропущено строки звернення до суду з вказаною скаргою з поважних причин, місцевий суд залишив дану скаргу без руху, з наданням строку для усунення приведених недоліків.

Водночас, виконуючи дану ухвалу ОСОБА_1 знову ж таки не надано обґрунтованих доказів зазначення поважних причин, які перешкоджали їй дізнатись про невиконання рішення суду, за її твердженням, з моменту відкриття виконавчого провадження 22 жовтня 2018 року та про закінчення виконавчого провадження постановою від 10 червня 2019 року, яку вона оскаржує подавши приведену скаргу лише 11 лютого 2021 року.

Крім того, матеріали справи містять позовну заяву ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, датовану 02 серпня 2019 року, зі змісту якої, вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про хід виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчих листів, що видані судом на виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

У свою чергу, не отримання оскаржуваної постанови та необізнаність про її винесення, враховуючи новий позов про поновлення на роботі, ОСОБА_1 не спростовано.

Таким чином, однією із основних засад цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, відповідно до змісту якого саме особа, яка звертається зі скаргою до суду, повинна довести факт дотримання нею вимог закону щодо оскарження нею дій зокрема державного виконавця в межах встановленого законом строку, а у разі оскарження поза межами передбаченого законом строку довести наявність поважних причин, які перешкодили їй вчинити цю процесуальну дію, в передбачений законом строк.

В свою чергу процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та залишено скаргу без розгляду, дійшов висновку, що не надано жодних доводів про будь-які перешкоди, наявність об`єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, які не дають підстав для задоволення вимог апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення вимог скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 травня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

Л. В. Нерушак