Ухвала

від 05.03.2021 по справі 908/739/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/739/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго",

відповідач - Енергодарська міська рада та Виконавчий комітет Енергодарської міської ради,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вх. № 1797/2021

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020

у складі колегії суддів: Широбокової Л.П. (головуючий), Кощеєва І.М., Подобєда І.М.

та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020

у складі судді Смірнова О.Г.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Енергодарської міської ради та Виконавчого комітету Енергодарської міської ради

про стягнення солідарно грошових коштів в сумі 346 258,12 грн,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом про солідарне стягнення з Енергодарської міської ради та Виконавчого комітету Енергодарської міської ради грошових коштів у сумі 346 258,12 грн.

02.09.2020 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/739/20 у задоволенні позову відмовлено.

14.12.2020 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладено на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

10.02.2021 Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі 908/739/20.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" зазначає, що висновки судів попередніх інстанції суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 910/21139/13.

Також, як вказує скаржник, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ПАТ "Запоріжжяобленерго" відноситься до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Скаржник звертає увагу Суду, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" здійснює ліцензійну господарську діяльність з розподілу електричної енергії у Запорізькій області, до 2019 року ПАТ "Запоріжжяобленерго" було єдиним постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з енергопостачання промисловим підприємствам та об`єктам інфрастуктури у всьому регіоні. Однак, саме через запровадження власником майна процедури досудової ліквідації щодо контрагентів ПАТ "Запоріжжяобленерго", якої передують управлінські рішення власника майна (засновника) про вилучення майна, дебіторська заборгованість таких контрагентів найчастіше залишається не погашеною ані в процедурі досудової ліквідації, ані в процедурі банкрутства боржників.

Велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків ПАТ "Запоріжжяобленерго", що може призвести до порушення сталої роботи єдиної енергосистеми України, та як наслідок соціальної напруги серед населення та негативних економічних наслідків для суб`єктів господарювання Запорізької області.

Тому, на думку скаржника, застосування такого механізму як солідарна відповідальність власника майна (засновника), голови ліквідаційної комісії, керівника підприємства боржника надасть можливість уникнути в подальшому ухилення від виконання зобов`язань контрагентам ПАТ "Запоріжжяобленерго", зокрема, комунальних підприємств.

Також у касаційній скарзі Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 908/739/20.

18.02.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вх. № 1797/2021, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі (346258,12*1,5%)*200% = 10 387,74 грн.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Також відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У даному випадку повний текст оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 складено 22.12.2020, тому останнім днем строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку було 11.01.2021 включно.

У порушення зазначених вимог, Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20 подано з порушенням строку на касаційне оскарження, а саме 10.02.2021, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, разом із клопотанням про поновлення такого строку.

Вказане клопотанням обґрунтовано тим, що у судовому засіданні 14.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови. Повний текст постанови складено та отримано скаржником 22.12.2020 на електронну поштову скриньку ПАТ "Запоріжжяобленерго", що підтверджується роздруківкою з електронної поштової скриньки представника.

Відповідно до частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, з урахуванням постанов Кабінету Міністрів № 211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020 та № 641 від 22.07.2020, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 до 28.02.2021 на всій території України встановлено карантин.

06.11.2020 на позачерговому засіданні Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила нове епідемічне зонування. Згідно з даним рішенням місто Запоріжжя віднесено до зони червоного рівня небезпеки.

Враховуючи те, що через погіршення епідеміологічної ситуації в місті Запоріжжя значна кількість працівників ПАТ "Запоріжжяобленерго" знаходяться на лікарняних, як стверджує скаржник, навантаженість в роботі юридичного відділу зросла вдічі, що і призвело до пропуску строків на касаційне оскарження судових рішень у даній справі.

Проте, як зазначає скаржник, навіть в період карантину забезпечення дотримання принципу доступу до правосуддя є актуальним.

З урахуванням викладеного, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" вважає, що процесуальний строк пропущено нею з поважних причин та просить Суд поновити йому строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20.

Розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що скаржником повний текст оскаржуваної постанови від 14.12.2020 отримано засобами електронного зв`язку - 22.12.2020, тобто 20-денний строк на касаційне оскарження, передбачений частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України, закінчився 11.01.2021, тоді як касаційну скаргу Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду аж 10.02.2021.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

У даному випадку скаржник у клопотанні, єдиною підставою пропуску строку на касаційне оскарження зазначає, що через погіршення епідеміологічної ситуації в місті Запоріжжя значна кількість працівників ПАТ "Запоріжжяобленерго" знаходилась на лікарняних, навантаженість в роботі юридичного відділу зросла вдічі, що і вплинуло на можливість підготовки касаційної скарги в межах строків, передбачених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Проте наведене не підкріплено жодними доказами і не обґрунтовує подання касаційної скарги аж через 50 днів після отримання повного тексту оскаржуваної постанови від 14.12.2020, а тому не може вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою.

Також колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Тобто, відповідно до цієї норми, суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, лише у випадку якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження (об`єктивну неможливість своєчасно звернутись до Суду з касаційною скаргою), а також не підтвердив зазначені у клопотанні про поновлення строку доводи жодними доказами.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вх. № 1797/2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - навести Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 10 387,74 грн.

Керуючись статтями 119, 234, частиною другою статті 174, статтями 287, 288, пунктом 5 частини другої статті 290, частиною третьою статті 292 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вх. № 1797/2021 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/739/20 залишити без руху.

3. Надати Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк