Ухвала

від 09.03.2021 по справі 380/2052/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2021 року

Київ

справа № 380/2052/20

адміністративне провадження № К/9901/5612/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №380/2052/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 18.02.2021.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог. У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі в оскаржуваній частині, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведеній скаржником постанові від 21.01.2021 у справі №813/2204/17, не вбачається різного правозастосування норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм. Тому, сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Крім того, встановлено, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, проте, жодних доводів (з належним їх обґрунтуванням) на наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не наведено.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №380/2052/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон