Рішення

від 17.02.2021 по справі 523/8657/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.02.2021

Справа № 523/8657/20

2/501/670/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному порядку в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу № 523/8657/20

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та проживання за адресою: АДРЕСА_2

до

відповідача: Державного підприємства морського торгового порту Чорноморськ , місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6

третя особа: Професійна спілка Солідарність , місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, буд. 1

предмет та підстави позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення оплати за простій та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І.Виклад позиції позивача та відповідача.

10.06.2020 року до Суворовського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ДП МТП Чорноморськ , третя особа - Професійна спілка Солідарність про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення оплати за простій та стягнення моральної шкоди, які згодом збільшив (а.с. 91-93). Справа надійшла до Іллічівського міського суду Одеської області 22.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог казав, що позивач з березня 2016 року був призначений на посаду начальника відділу претензійно-правової роботи та примусового виконання судових рішень ДП МТП Чорноморськ . З 16.10.2018 року по 31.03.2020 року включно позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою зниження ризику захворювання працівників підприємства коронавірусом COVID-19, вжиття з цією метою профілактичних заходів, та через відсутність міжміського транспортного сполучення, що унеможливило проїзд позивача до місця роботи (оскільки фактичне місце проживання - м. Одеса), тому позивач від 30.03.2020 року надав до канцелярії Порту про визначення йому простою з оплатою не нижче 2/3 окладу з 01.04.20202 року по 24.04.2020 року. Відповіді на лист позивач не письмово, не в усній формі не отримав. Тільки 25.04.2020 року позивач отримав листа від відповідача про повідомлення складання акту про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 01.04.2020 року. Керівництво порту відмовило позивачу у визначенні простою з 01.04.202 року у зв`язку з оголошенням в Україні карантину, пояснюючи, що нібито призупинення роботи підприємства не відбулося, і працівники служби були повністю завантажені роботою, тоді як цим же керівництвом видавались накази про призупинення роботи порту та оголошення простою іншим працівникам Порту сааме через проведення на території України карантину.

В захист своїх прав змушений звернутись до суду тат просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність керівництва Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ щодо визначення простою ОСОБА_1 з 01.04.2020 року до моменту створення належних організаційних та технічних умов для належного виконання посадових обов`язків.

Зобов`язати керівництво Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ визначити начальнику відділу претензійно-правової роботи та примусового виконання судових рішень ОСОБА_1 простій з 01.04.2020 р. до моменту створення належних організаційних та технічних умов для належного виконання посадових обов`язків з оплатою 2/3 годинної ставки.

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРСПОУ 0001125672) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час простою не з вини працівника в розмірі 58 047,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сорок сім гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (код ЄДРСПОУ 0001125672) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) моральні збитки в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час простою за один місяць.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 123-126).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, зазначив про те, що відповідачем не було спростовано його вимоги та не надано доказів достатніх для відмови в задоволенні позовних вимог, просив позов задовольнити (а.с. 108-110).

Представник відповідача надавав до суду відзив по справі, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог сповіщався належним чином, в судове засідання не з`явився (а.с. 123-126).

Представник третьої особи сповіщався належним чином, про причини неявки не сповістив (а.с. 67, 94, 146).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справ.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.06.2020 року було направлено на розгляд до Іллічівського міського суду Одеської області (а.с. 52-23).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2020 року було повернено справу до Суворовського районного суду м. Одеси (а.с. 60).

Ухвалою суду від 15.10.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено в спрощеному порядку (а.с. 66).

Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що 30.03.2020 року ОСОБА_1 , надав до відповідача (ДП МТП Чорноморськ ) про визначення йому простою з оплатою не нижче 2/3 окладу з 01.04.20202 року по 24.04.2020 року (а.с. 14).

Відповідно листа відповідача (ДП МТП Чорноморськ ) №523/11.2-11 680 від 08.04.202 року начальником кадрової служби Згода О.О. зазначено, що ОСОБА_1 мав приступити до роботи з 01.04.202 року та зафіксовано факт неприбуття, запропоновано прибути до відділу кадрів для роз`яснення причин відсутності на робочому місці 01.03.2020 року (а.с. 15).

Згідно листа ОСОБА_1 від 15.04.2020 року до начальника кадрової служби ДП МТП Чорноморськ надано відповідь на лист порту від 08.04.202 року з зазначенням що 01.04.2020 року закінчилась його відпустка по досягненню дитини трирічного віку. Та сповіщено, що організатором з діловодства канцелярії ДП МТП Чорноморськ ОСОБА_2 було отримано заяву позивача та проставлено відмітку про отримання завірено підписом, крім тог, зазначено про недоцільність питання відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 01.03.2020 року, так як він на цю дату перебував у відпустці по догляду за дитиною, вказав, що не може прибути на місце роботи, так як фактично проживає в м. Одеса, через карантин відсутнє транспортне сполучення між Одесою та Чорноморськ, що унеможливлює його прибуття до відділу кадрів порту (а.с. 16-17) .

Відповідно листа ДП МТП Чорноморськ № 551/11.2-11 від 24.04.2020 року ОСОБА_1 , роз`яснено, що час простою з вини працівника не оплачується, запропоновано надати роз`яснення щодо порушення трудової дисципліни 01.04.2020 року (а.с. 18-19).

Згідно заяви від 23.04.2020 року на ім`я В.о. директора ДП МТП Чорноморськ Попову О.М., позивач ОСОБА_1 просить у зв`язку з продовженням карантину в Україні призначити йому просто з проплатою2/3 окладу з 27.04.20202 року по 11.05.2020 року (а.с. 20).

Відповідно заяви від 27.04.2020 року на ім`я В.о. директора ДП МТП Чорноморськ Попову О.М., позивач ОСОБА_1 просить його вважати таким, що перебуває у простої не з вини працівника з 01.04.2020 року до моменту створення організаційних та технічних умов,з оплатою 2/3 тарифної ставки встановленого йому окладу (а.с. 21, 22).

Згідно наказу №108 від 02.04.2020 року ДП МТП Чорноморськ оголошено простій деяким працівникам порту через карантин на території України (а.с. 23).

Відповідно звернення (08.05.2020 року) ОСОБА_1 , до Порту, просить надати ТЕРМІНОВО роз`яснення, чому по од ним та тим же причинам одним працівникам порту визначено простій а йому відмовлено, та порушено його права (а.с. 24).

Згідно лита від 15.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до В.о. директора ДП МТП Чорноморськ Попова О.М., про надання йому відповідей на його звернення від 27.04.2020 року, 30.03.2020 року, 29.04.2020 року та 08.05.2020 року (а.с. 25).

Відповідно листа № 566/11.2-11 960 від 18.05.2020 року, ДП МТП Чорноморськ ОСОБА_1 , роз`яснено, що час простою з вини працівника не оплачується (а.с. 26-28).

Згідно листів ОСОБА_1 до начальника кадрової служби ДП МТП Чорноморськ Згода О.О, щодо надання йому інформації яким транспортним засобом, в який час та за якою адресою здійснюється доставка працівників порту, що проживають м. Одеса, від 25.05.0202 року позивачу рекомендовано звернутись з питань робочого місця до ОСОБА_3 , на що ним витребувано повноваження даної особи, при прибутті на робоче місце позивачем вичавлено відсутність в кабінеті його робочого місця та оргтехніки, в письмовій формі витребувано відомості про визначення його робочого місця, та відомості про ліквідацію служби та не попередження про вивільнення позивача (а.с. 29-33).

Відповідно наказу №176 від 25.05.2020 року ДП МТП Чорноморськ в заходи запобігання коронавірусу оголошено простій деяким працівника порту (а.с. 34-44).

Згідно листку непрацездатності серії АДН № 460664 ОСОБА_1 , з 26.05.2020 року по 04.07.2020 року перебував на амбулаторному лікуванні (а.с. 45).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Суд дає оцінку обґрунтованості та законності прийнятого рішення відповідно до його змісту. В оскаржуваному наказі не зазначено про те, що зупинення роботи переліку працівників, зокрема позивачки, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи.

Зі змісту ч. 1 ст. 34 КЗпП України зупинення роботи (простій) може бути викликане невідворотною силою або іншими обставинами.

За твердженням відповідача, простій, оголошений оскаржуваним наказом для відповідачки, був викликаний продовженням на території України карантину до 31 жовтня 2020 року, простій необхідний з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Однак, задекларована відповідачем мета - запобігання поширенню коронавірусної інфекції - не відповідає суті прийнятого оскаржуваним наказом рішення.

Так, реалізація положень оскаржуваного наказу відповідно до сформульованого в ньому рішення не має наслідком зменшення контактування працівників між собою, або ж будь-які інші заходи, що знижують ризик поширення захворювання. Неприбуття працівників на робочі місця на вказаний період взагалі не передбачене в наказі.

Єдиний наслідок, який прямо витікає з оскаржуваного наказу, це зупинення роботи працівниками відповідно до переліку, в тому числі позивачкою, та здійснення оплати таким працівникам з розрахунку 2/3 середньорічної годинної ставки, відповідно до вимог ст. 113 КЗпП України.

Висновки суду про те, що простій не може бути використаний як інструмент запобігання поширенню коронавірусної інфекції підтверджуються також і положеннями ч. 2 ст. 34 КЗпП України, які встановлюють, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Як можливість для працівників бути присутніми на робочому місці, так і можливість переведення їх на іншу роботу на тому ж підприємстві свідчить про невідповідність оголошення простою зазначеній в наказі меті прийняття такого рішення.

Тому, суд дійшов висновку, що положення частини 1 статті 113 КЗпП України, які регулюють оплату за час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не можуть бути витлумачені як такі, що оголошення Кабінетом Міністрів України карантину є самодостатньою підставою для оголошення простою на цей період.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однак, право позивача на працю - виконання її посадових обов`язків з оплатою відповідно до умов трудового договору було безпідставно порушене відповідачем не оголошенням простою під приводом запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Простій позивача і не був оголошений, однак зупинення роботи фактично відбулося не з вини працівника, за обставин, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, а тому ефективним способом захисту порушеного права буде збереження за позивачем середнього заробітку за час простою, як це передбачено ч. 3 ст. 113 КЗпП України, виходячи з розрахунку середнього заробітку, за період з 01.04.2020 по 12.10.2020 року, тобто до ухвалення судом рішення, в сумі 58 047,00 грн., яка становить різницю між середнім заробітком позивача.

З огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги повністю задоволені, то судовий збір має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст. ст. 274, 279, 263 - 266 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства морського торгового порту Чорноморськ , третя особа - Професійна спілка Солідарність про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення оплати за простій та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність керівництва Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ щодо визначення простою ОСОБА_1 з 01.04.2020 року до моменту створення належних організаційних та технічних умов для належного виконання посадових обов`язків.

Зобов`язати керівництво Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ визначити начальнику відділу претензійно-правової роботи та примусового виконання судових рішень ОСОБА_1 простій з 01.04.2020 р. до моменту створення належних організаційних та технічних умов для належного виконання посадових обов`язків з оплатою 2/3 годинної ставки.

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРСПОУ 0001125672) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час простою не з вини працівника в розмірі 58 047,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сорок сім гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (код ЄДРСПОУ 0001125672) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) моральні збитки в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час простою за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (код ЄДРСПОУ 0001125672) на користь держави судові витрати у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов