Постанова

від 03.03.2021 по справі 911/1949/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. Справа№ 911/1949/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-Сервіс"

на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2020 (повне рішення складено 30.10.2020)

у справі № 911/1949/20 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-Сервіс"

до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" про стягнення 388 267, 09 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договорами № РЦ024905 від 01.04.2014, № РІ024907 від 01.04.2014, № РВ024908 від 01.04.2014 з оплати вартості товару, що поставлений.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20 позов задоволено частково, з Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" стягнуто 230 766, 32 грн. основного боргу, 3 462,08 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, подані до матеріалів справи докази свідчать про наявність підстав для стягнення грошових коштів у розмірі 230 766, 32 грн, оскільки частина вимог заявлена поза межами договорів, за якими на відповідача переведено борг.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів, позиції інших учасників справи

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю Галсофт-сервіс звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 331235, 78 грн основного боргу та судові витрати.

Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи наявний акт звірки рахунків з відповідачем та надані ним письмові докази, якими повністю підтверджено зазначену ним суму позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 справу № 911/1949/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 витребувано у господарського суді Київської області матеріали справи №911/1949/20; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Галсофт-Сервіс" на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду 04.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Галсофт-Сервіс" на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.02.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 03.03.2021 представники сторін не з`явились.

Про дату, час і місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення сторонам поштових відправлень.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 01.04.2014 № РЦ024905 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛСОФТ-СЕРВІС , як постачальником, та Дочірнім підприємством РІТЕЙЛ ЦЕНТР , як покупцем, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності з Замовленням Покупця, поставити, Товар, а покупець - в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених у специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через Мережу магазинів Фуршет .

Згідно з пунктом 3.1 договору, товар поставляється постачальником відповідно до замовлення покупця по асортименту, кількості, цінам, у строк, зазначеним у замовленні.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами у специфікації та підтвердженими у накладних.

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 днів. При цьому, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину (п. 7.9 договору).

Строк дії договору - до 31.12.2017 (п. 10.1 договору).

16.07.2018 сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки від 01.04.2014 № РЦ024905, якою пункт 7.1 договору змінено і викладено в наступній редакції: Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2019 року включно. Термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний місяць у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня закінчення терміну дії цього договору.

Окрім того, 01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛСОФТ-СЕРВІС , як постачальником, та Дочірнім підприємством РІТЕЙЛ ІСТ укладено договір № РІ024907, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності з Замовленням Покупця, поставити Товар, а покупець - в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених у специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через Мережу магазинів Фуршет .

Згідно з пунктом 3.1 договору товар поставляється постачальником відповідно до замовлення покупця по асортименту, кількості, цінам, у строк, зазначеним у замовленні.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами у специфікації та підтвердженими у накладних.

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 днів. При цьому, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину (п. 7.9 договору).

Строк дії договору - до 31.12.2017 (п. 10.1 договору).

Окрім того, Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛСОФТ-СЕРВІС , як постачальником, та Дочірнім підприємством РІТЕЙЛ ВЕСТ , як покупцем, укладено договір від 01.04.2014 № РВ024908, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлення покупця поставити товар, а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених у специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через Мережу магазинів Фуршет .

Відповідно до пункту 3.1. Договору товар поставляється постачальником відповідно до замовлення покупця по асортименту, кількості, цінам, у строк, зазначеним у замовленні.

Згідно з пунктом 3.6. Договору постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами у специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктом 7.9 договору визначено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 днів. При цьому, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину.

Строк дії договору - до 31.12.2017 (п. 10.1 договору).

В подальшому, між позивачем, ДП Рітейл Іст та ДП Рітейл Центр 01.08.2019 укладено договір про заміну сторони за договором РЦ24905 від 01.04.2014, згідно з яким сторони дійшли згоди замінити сторону в договорі РІ024907 від 01 квітня 2014 року, зокрема, ДП Рітейл Іст , що є покупцем за основним договором, передає, а ДП Рітейл Центр приймає на себе всі права та обов`язки, передбачені основним договором та стає покупцем за основним договором.

Пунктами 2.1, 2.2 договору про заміну сторони передбачено, що за цим договором ДП Рітейл Іст передає, а відповідач приймає всі права як кредитора по зобов`язанням останнього, передбаченим основним договором, а також усі свої обов`язки як боржника перед позивачем, передбачені основним договором.

Відповідно до пункту 5 договору про заміну сторони, права та обов`язки ДП Рітейл Іст за основним договором переходять до відповідача в об`ємах та на умовах, що існували на дату, зазначену в акті прийому-передачі оригіналів або належним чином завірених копій усіх документів, які засвідчують права та обов`язки ДП Рітейл Іст за основним договором і з цієї дати, 31.07.2019 за основним договором стає відповідач (покупцем), а до 31.07.2019 за основним договором залишається позивач.

Також, між позивачем, як кредитором, ДП Рітейл Вест , як первісним боржником, та ДП Рітейл Центр , як новим боржником, укладено договір про переведення боргу від 31.05.2020, за умовами якого первісний боржник - ДП Рітейл Вест переводить на нового боржника - ДП РІТЕЙЛ ЦЕНТР борг (грошове зобов`язання) первісного боржника перед кредитором - ТОВ Галсофт-Сервіс , що виник у первісного боржника перед кредитором за договором поставки № РВ024908 від 01.04.2014.

Згідно з п. 3 договору про переведення боргу, внаслідок переведення боргу за цим договором, новий боржник займає місце первісного боржника в зобов`язаннях, що виникли з основного договору стосовно усіх прав і обов`язків первісного боржника, які існують та не реалізовані на момент укладення цього договору чи можуть виникнути в майбутньому. При цьому, внаслідок переведення боргу за цим договором, новий боржник набуває майнові права, що були набуті первісним боржником за основним договором. З моменту набрання чинності цим договором, всі відносини сторін основного договору в подальшому реалізуються новим боржником та кредитором самостійно як сторонами основного договору.

З моменту набрання чинності цим договором, зобов`язання первісного боржника за основним договором перед кредитором, в частині обов`язку сплати ціни відступлення набутих прав вимоги, вважаються припиненими, а зобов`язаною за основним договором особою перед кредитором, стає новий боржник (п. 4 договору про переведення боргу).

В пунктах 5, 8 договору про переведення боргу сторони дійшли згоди, що станом на день підписання цього договору, первісний боржник і кредитор мають взаємні грошові зобов`язання, які виникли в результаті виконання умов основного договору та інших договорів, укладених між ними, а саме: первісний боржник має перед кредитором непогашене грошове зобов`язання у сумі 69 803, 72 грн. за отриманий від кредитора товар на підставі основного договору. Отже, загальна сума заборгованості, яку первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) первісного боржника перед кредитором складає 69 803,72 грн. що, з урахуванням умов цього договору, складає остаточну суму заборгованості первісного боржника за основним договором перед кредитором.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач з посиланням за зазначені вище договори, а також підписаний між ним та відповідачем акт перевірки розрахунків за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 просив суд стягнути 388267, 09 грн заборгованості за поставлений ним товар.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 520, 521 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. Традиційно правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 927/313/18.

Позивачем до матеріалів справи долучено акт перевірки розрахунків за всіма рахунками за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, згідно з яким у відповідача перед позивачем станом на 30.04.2020 наявна заборгованість у розмірі 312 398, 24 грн.

В той же час, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, долучений акт підтверджує факт заборгованості за всіма рахунками, проте, не містить чітко визначених підстав вказаної суми - договорів, а відтак, судом правомірно не взято його до уваги як підставу для стягнення грошових коштів у розмірі 312 398, 24 грн.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору РЦ 024905 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на суму 129 189, 97 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Також, в матеріалах справи наявні накладні, які засвідчують поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 101 324, 27 грн, в яких відсутнє посилання на договір.

Зазначені накладні підписані обома сторонами, тобто, між сторонами було укладено договір з поставки товару у спрощений спосіб, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати поставленого та прийнятого ним товару.

Отже, матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу позивачем товару на загальну суму 230514, 24 грн.

Також, за повідомленням позивача, відповідачем на виконання умов договору РЦ 024905 від 01.04.2014 сплачено 29.05.2019 грошові кошти у розмірі 37000,00 грн відповідно до виписки з рахунку позивача, а згідно з долученим актом перевірки розрахунків відповідачем сплачено грошові кошти з призначенням платежу договір РЦ024905: 02.04.2020 на суму 2707,66 грн., 07.04.2020 на суму 431,59 грн., 07.2020 на суму 793,80 грн., 07.04.2020 на суму 976,39 грн., 08.04.2020 на суму 793,80 грн., 14.04.2020 на суму 2553,86 грн., 18.04.2020 на суму 1564,58 грн. , всього на загальну суму 46821, 68 грн. З огляду на те, що зазначений акт підписаний обома сторонами, а за сплачені відповідачем кошти вказано підставу такої сплати - договір РЦ024905, а також те, що даний факт не заперечується відповідачем, апеляційний господарський суд вважає за можливе прийняти зазначений акт в якості доказу щодо сплачених відповідачем коштів.

За таких обставин, наданими позивачем письмовими доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором РЦ 024905 та фактичною поставкою товару в сумі 183692, 56 грн. (230514, 24 грн - 46821, 68 грн).

Також, позивачем надано видаткові накладні, які підтверджують поставку товару позивачем ДП Рітейл Іст на загальну суму 24545,27 грн., які хоча і містять посилання на договір поставки № РІ024907, проте, поставка товару за зазначеними накладними здійснювалась протягом 2018-2019 років, тобто, після закінчення строку даного договору, який було визначено сторонами до 31.12.2017. Будь-яких доказів продовження строку дії договору сторонами надано не було.

Тобто, в даному випадку мало місце укладення договору у спрощений спосіб, і у зазначеного підприємства виникло зобов`язання з оплати поставленого йому товару.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Разом з тим, позивачем надано договір від 01.08.2019 про заміну сторони за договором РЦ024905 від 01.04.2014, (в договорі фактично йдеться про заміну сторони за договором № РІ024907), у якому відсутня визначена сторонами сума заборгованості ДП Рітейл Іст перед позивачем станом на дату укладення зазначеного договору.

В той же час, укладення зазначеного договору не свідчить про те, що до відповідача перейшли зобов`язання з оплати поставленого ДП Рітейл Іст після закінчення строку дії договору РІ024907 товару, адже такі зобов`язання виникли не з укладеного між сторонами договору, а з фактичної поставки та прийняття товару, які відбулись за межами зазначеного вище договору.

Окрім того, як вірно враховано місцевим господарським судом, в п. 5 зазначеного договору передбачено, що права та обов`язки ДП Рітейл Іст за основним договором переходять до відповідача в об`ємах та на умовах, що існували на дату, зазначену в акті прийому-передачі оригіналів або належним чином завірених копій усіх документів, які засвідчують права та обов`язки ДП Рітейл Іст за основним договором.

З огляду на відсутність акту прийому-передачі документів, на підставі якого можливо було б встановити обсяг заборгованості, яка перейшла до відповідача на підставі договору № РІ 024907 від 01.04.2014, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно наданого позивачем в якості підстави позову договору про переведення боргу від 31.05.2020, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано у цьому зв`язку враховано положення ст. 204 ЦК України, якою визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з пунктом 8 зазначеного договору загальна сума заборгованості, яку ДП Рітейл Вест як первісний боржник переводить на відповідача як нового боржника перед позивачем як кредитором складає 69803,72 грн., що, з урахуванням умов цього договору, складає остаточну суму заборгованості первісного боржника за договором РВ 24908 перед кредитором.

З урахуванням зазначеного, на підставі статті 204 Цивільного кодексу України і того, що відповідачем зазначений факт не заперечений, місцевий господарський суд правомірного дійшов висновку про наявність підстав для стягнення грошових коштів у розмірі 69803,72 грн.

Окрім того, позивачем надані накладні, які засвідчують поставку товару позивачем ДП Рітейл Вест , у яких відсутнє посилання на договір РВ 24908, а відтак, останні обґрунтовано не взято місцевим господарським судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження переходу боргу за таку поставку до відповідача.

З врахуванням зазначеного вище, стягненню з відповідача підлягає сума 253496, 28 грн (183692, 56 +69803, 72).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом допущено арифметичну помилку в підрахунку суми заборгованості відповідача, у зв`язку з цим, оскаржуване судове рішення підлягає зміні з викладенням її резолютивної частини в іншій редакції.

Судові витрати

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частини 4 статті 129 цього Кодексу інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із зміною судового рішення та часткового задоволення позовних вимог, судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-Сервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов (вх. №1960/20 від 09.07.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 38734018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" (79037, м. Львів, вул. Земельна, буд. 23, код ЄДРПОУ 20830755) 253 496, 28 грн (двісті п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто шість гривень двадцять вісім копійок) основного боргу та 3 802, 44 грн (три тисячі вісімсот дві гривні сорок чотири копійки) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили .

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"(08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 38734018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" (79037, м. Львів, вул. Земельна, буд. 23, код ЄДРПОУ 20830755) 5 703, 66 грн (п`ять тисяч сімсот три гривні шістдесят шість копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

Матеріали справи № 911/1949/20 повернути до господарського Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.03.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова