Ухвала
від 20.04.2021 по справі 911/1949/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1949/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-Сервіс"

до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"

про стягнення заборгованості у розмірі 388 267, 09 грн

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20, подана 29.03.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму становить 2 270, 00 грн (станом на 01.01.2021).

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 388 267, 09 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем по справі грошових зобов`язань за договорами № РЦ024905 від 01.04.2014, № РІ024907від 01.04.2014 та № РВ024908 від 01.04.2014, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн х 500 = 1 135 000,00 грн станом на 2021 рік).

Можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах, залежить Можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: винятковість значення справи для скаржника , суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Доводи касаційної скарги хоча і містить посилання на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів та містить посилання на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки стосується проблеми стягнення заборгованості в обсязі переведеного боргу, який виник після закінчення строку дії основного договору, проблеми єдиної правової визначеності товарної видаткової накладної та її реквізитів, а також акта звірки розрахунків, їх правове значення для вирішення спору, проте не містять обґрунтування у чому полягає фундаментальне значення для формування такої практики та виняткове значення для її учасників.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на вирішення широкої маси спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Наведені скаржником обставини не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження скаржника про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Суд звертає увагу, що посилання на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З огляду на відсутність обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20, згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі № 911/1949/20 .

2. Оригінал касаційної скарги повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Галсофт-сервіс" з додатками на 61 (шістдесят одному) аркуші, у тому числі оригінал платіжного доручення № 923 від 26.03.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення20.04.2021
Оприлюднено22.04.2021
Номер документу96406425
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/1949/20

Ухвала від 25.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 20.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Постанова від 03.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ходаківська І.П.

Ухвала від 03.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ходаківська І.П.

Ухвала від 11.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ходаківська І.П.

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ходаківська І.П.

Рішення від 30.10.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 15.07.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні