Рішення

від 10.03.2021 по справі 907/898/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.2021 м. Ужгород Справа № 907/898/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/898/20

за позовною заявою фізичної особи - підприємця Талі Івана Карловича, с. Чорнотисів Виноградівського району до орендного підприємства "Виноградівський завод залізобетонних виробів", м. Виноградів про стягнення суми 264.980,67грн. -

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Талі Іван Карлович, с. Чорнотисів Виноградівського району звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 264.980,67грн. основного боргу за Договором про поставку цементу №1/2017 від 16.02.2017, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 193,216, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 525, 530, 610, 612, 664 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем взятих на себе по договору зобов`язань щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за поставлений товар, яка станом на момент звернення до суду з даним позовом складає суму 264.980,67грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/122/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2021 позовну заяву залишено без руху.

25.01.2021 заявником подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 08.03.2021р.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.01.2021 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 8850101308270 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 8850101308270 вбачається, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2021 року у справі № 907/898/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 29.01.2021 року.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2017 року між фізичною особою-підприємцем Талі Іваном Карловичем та Орендним підприємством Виноградівський завод залізобетонних виробів було укладено Договір №1/2017 про поставку цементу за умовами якого продавець (ФОП Талі І.К.) зобов`язуються поставити, а покупець (ОП Виноградівський завод ЗБВ ) прийняти та оплатити наступний товар - цемент насип.

Згідно з умовами п. 1.1. Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар - цемент насип (надалі іменується Товар ). Одиницею виміру кількості Товару приймається тонна. Кількість та марка поставленого Товару вказуються у видатковій накладній. Якість товару повинна відповідати вимогам чинного законодавства України та вимогам ДСТУ (1.3.).

Ціна Товару за тонну встановлюється п 2.1. згідно ціни Продавця, діючої на момент оплати - поступлення коштів на рахунок Продавця. Ціна включає в собі витрати на роз кредитування вагону та інші витрати, пов`язані з доставкою товару.

Відповідно до пункт 2.2. Договору №1/2017 від 16 лютого 2017 року покупець проводить попередню оплату за товар або по узгодженню сторін протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження.

У разі неналежного виконання Продавцем п. 4.1. цього Договору останній несе відповідальність передбачену чинним законодавством України. П 5.2. у разі неналежного виконання або невиконання Покупцем вимог цього Договору щодо повної оплати вартості товару в строки передбачені умовами Договору останній сплачує на користь Продавця неустойку (пеню),в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Термін дії договору визначається п.8.1. Договору, за умовами якого цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторонами та діє до 31 грудня 2017 року. Сторони погодили, що у випадку, якщо за 15 календарних днів до вказаної у пункті 8,1 дати жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про намір припинити термін дії договору, то договір автоматично пролонговується на наступний календарний рік на тих же умовах, що діють на момент автоматичної пролонгації, без обмеження кількості пролонгацій( 8.2).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору поставки товару позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується видатковими накладними №16 від 13.02.2019 року, № 41 від 28.03.2019р., №69 від 07.05.2019р., №89 від 04.06.2019р., № 121 від 29.07.2019р., № 164 від 23.09.2019р., №165 від 24.09.2019р на суму 264 980,67 грн.

У відповідності до умов договору, Відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 09.12.2019 року. Однак відповідач в порушення умов укладеного договору та взятих на себе зобов`язань оплату не виконав.

Позивач ФОП Талі І.К. свої зобов`язання за Договором з поставки цементу виконував належним чином. Жодних претензій з боку ОП Виноградівський завод ЗБВ йому не надходило.

Натомість, ОП Виноградівський завод ЗБВ , починаючи з квітня 2018 року систематично не проводило оплату поставленого товару в повному розмірі. Останнє підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ФОП Талі І.К. та ОП Виноградівський завод ЗБВ від 31 грудня 2018 року (згідно п. 3.2. Договору № 1/2017 сторони по мірі необхідності проводять звірку взаєморозрахунків за товар та підписують акти звірки).

За період 2019-2020 року від 01 грудня 2020 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ФОП Талі І.К. та ОП Виноградівський завод ЗБВ станом на 01 грудня 2020 року борг ОП Виноградівський завод ЗБВ перед ФОП Талі І.К. становить 264 980,67 грн. Остання оплата від ОП Виноградівський завод ЗБВ надходила 04листопада 2019 року.

Таким чином, відповідач ОП Виноградівський завод ЗБВ грубо порушив свої зобов`язання, передбачені договором №1/2017 від 16 лютого 2017 року.

У зв`язку з чим з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензія за вих. №2020/03/12-1 від 04.12.2020р. з вимогою провести оплату поставленого товару до 14.12.2020 року, однак дана претензія залишена без відповіді, а вимоги без задоволення, що і стало приводом звернувся до суду з метою стягнення суми боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів №1/2017, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений Позивачем товар на підставі Видаткових накладних №16 від 13.02.2019 року, № 41 від 28.03.2019р., №69 від 07.05.2019р., №89 від 04.06.2019р., № 121 від 29.07.2019р., № 164 від 23.09.2019р., №165 від 24.09.2019р на суму 264 980,67 грн.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Відповідно до п. п. 3.3, 3.2.,3.3 та п.3.3.1.,3.3.2, 3.3.3 Поставка товару здійснюється за попередньо за узгодженням дати відвантаження. Сторони по мірі необхідності проводять звірку взаєморозрахунків за Товар та підписують акти звірки. Доставка товару здійснюється вагоном на смт. Виноградів. Продавець надає Покупцю наступні документи на Товар: видаткова накладна на Товар (оригінал). Податкова накладна направлена через відповідне програмне забезпечення для обміну податковими накладними. У Продавця встановлене ліцензоване програмне забезпечення для обміну податковими накладними: Модуль M.E.Doc IS Електронна адреса для обміну податковими накладними: ІНФОРМАЦІЯ_1..

Таким чином, факт прийняття товару підтверджується видатковою накладною.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Продавець зобов`язується передати Товар покупцю в кількості, якості та на умовах, передбачених цим Договором (4.1). Покупець зобов`язується повністю оплатити вартість товару в строк передбачений п.2.2 цього договору.

Покупець проводить попередню оплату за товар або по узгодженню сторін протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження (п.2.2).

Свої зобов`язання з поставки цементу ФОП Талі І.К. за Договором №1/2017 виконував належним чином. Жодних претензій з боку ОП Виноградівський завод ЗБВ йому не надходило.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем, на підставі видаткових накладних на товар, внаслідок чого у орендного підприємства "Виноградівський завод залізобетонних виробів", м. Виноградів виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 264.980,67 гривень.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 264.980,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з орендного підприємства "Виноградівський завод залізобетонних виробів" (90300, Закарпатська обл., смт. Виноградів, вулиця Лейзмана, будинок 17, код ЄДРПОУ 03577252) на користь фізичної особи - підприємця Талі Івана Карловича АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму 264.980,67 (двісті шістдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень шістдесят сім копійок заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за Договором 1/2017 від 16.02.2017 року, а також суму 3 975,00 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.03.2021.

Суддя О.Ф. Ремецькі