Рішення

від 16.02.2021 по справі 910/4615/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2021Справа № 910/4615/20

За позовом Акціонерного товариства "Кредобанк";

до Приватного акціонерного товариства "Укрпластик";

про cтягнення 2 185 646,93 Євро, що еквівалентно 66 107 732,74 грн. та 285 609,64 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Очич Т. М.,, довіреність № 30 від 05.01.21 р.;

Пех М. В., довіреність № 9177 від 10.12.20 р.;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Кредобанк" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпластик", в якому просить стягнути з відповідача 2 185 646,93 євро заборгованості по договору кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" року залишено без руху, надано позивачеві строк для виправлення встановлених судом недоліків.

До господарського суду від Акціонерного товариства "Кредобанк" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі № 910/4615/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 04.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 підготовче засідання відкладено до 25.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/4615/20 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 постановлено перейти зі стадії судового засідання у справі № 910/4615/20 по суті до стадії підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 постановлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" про продовження строків відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/4615/20 до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях 29.10.2020 та 19.01.2021 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті.

Через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання та оголошення перерви в судовому засіданні від 18.01.2021 та від 15.02.2021. Судом були відхилені вказані клопотання у зв`язку з їх неогрунтованістю.

Через відділ діловодства суду 15.02.2021 р. від представника відповідача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи. Судом відхилене зазначене вище клопотання, оскільки заявником не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення відповідної економічної експертизи.

Під час розгляду спору по суті 16.02.2021 р. представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 16.02.2021 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

31.01.2019 року Публічне акціонерне товариство УКРПЛАСТИК (позичальник) та Акціонерне товариство КРЕДОБАНК (далі - Банк) уклали Генеральний договір № 5 про здійснення кредитування (далі - Генеральний договір) з усіма наступними змінами та доповненнями, яким Банк в межах встановленого Ліміту кредитування надає Позичальнику Кредит на умовах визначених договором.

31.01.2019 позичальник та Банк уклали додатковий договір № 1 (далі - Кредитний договір) про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору № 5 про здійснення кредитування від 31 січня 2019 року, з усіма наступними змінами та доповненнями.

Згідно укладеного кредитного договору Банк відкриває позичальнику кредитну лінію у розмірі 2 500 000,00 доларів США (два мільйони п`ятсот тисяч доларів США) з можливістю вибірки в Євро, Доларах США та гривні - п. 2.1. кредитного договору, з цільовим призначенням поповнення обігових коштів - п.2.2. кредитного договору, по визначеній процентній ставці - п. 2.3. кредитного договору, з строком дії кредитної лінії до 30.04.2020 року - п. 2.5. кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Генерального договору N9 5 про здійснення кредитування, передбачено наступні види кредитних операцій а саме: інвестиційні кредити, кредитні лінії, обігові кредити, овердрафт.

Для кредитів, що видаються на підставі цього договору може встановлюватися, фіксована та/або змінювана процентна ставка, Розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього договору становить 30.00 % річних - для кредитів у гривні, 9.00 % - для кредитів у дол. США., 9.00 % річних - для кредитів у ЄВРО., 7.50 % річних - для кредитів у Польських злотих. Розмір Змінюваної Процентної ставки на Перший Період Дії Ставки становить: 20,91 % річних - для кредитів у грн., 9,29 % - для кредитів у дол. США, 6,25 % річних - для кредитів у ЄВРО (первинна процентна ставка). Конкретний тип та розмір процентної ставки, розмір Маржі, Період дії Змінюваної Процентної Ставки для Кредитів, що видаються в межах цього договору, зазначається в додаткових договорах до цього Договору.

Терміни дії Ліміту кредитування з 31.01.2019 року до 30.01.2024 року.

Згідно п. 2.1.8 Генерального Договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором та Додатковими договорами, встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п.2.1.9-2.1.9.1. Генерального договору у разі суперечності між додатковими умовами, які передбачені п.2.1.9 вищевказаного договору та умовами, які передбачені будь-яким іншими пунктами цього Договору, переважну силу мають додаткові умови. Які передбачені п. 2.1.9 цього Договору.

Всі додаткові договори є невід`ємною частиною цього договору та визначаються конкретні види Кредитних операцій та в залежності від виду Кредитних операцій умов їх надання в межах ліміту кредитування (п.2.4 договору).

Кредитним договором Банк відкрив кредитну лінію позичальнику на строк включно до 30 квітня 2020 року. Встановлено максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 2 500 000,00 доларів США (два мільйони п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з можливістю вибірки в Євро, Доларах США та гривні.

Відповідно до пункту 8 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим Додатковим договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок зазначений в п.2.7 Додаткового договору, в порядку і терміни, передбачені Додатковим договором, але не пізніше строку дії кредитної лінії вказаного у п.2.5. Додаткового договору та Максимального ліміту заборгованості, який буде діяти в цей час.

Відповідно до п. 5.1. Генерального Договору №5 про здійснення кредитування Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит/Кредити/Основний борг по іншій Кредитній операції/інших Кредитних операціях у повному обсязі і в строки, передбачені цим договором додатковими договорами.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо повернення коштів та сплати за їх користування належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 24 березня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2 185 646,93 Євро з яких: 2 176 180,54 євро неповернута сума кредиту, 9 466,39 євро нараховані та не сплачені відсотки за користування коштами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав відповідачу кошти в розмірі та на умовах визначених договором, що підтверджується заявою на отримання траншу від 01 лютого 2019 року, меморіальним ордером за № 6228550 від 01 лютого 2019р на суму 2 176 183,83 Євро, а також інформацією з виписки про рух коштів по рахунку відповідача.

Отже, позивач свої зобов`язання надати відповідачу в кредит грошові кошти виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами кредитного договору, надані позивачем у кредит грошові кошти повернув не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем станом на 24 березня 2020 в розмірі 2 185 646,93 Євро, з яких 2 176 180,54 євро неповернута сума кредиту та 9 466,39 євро нараховані відсотки за користування коштами.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи є арифметично вірним та таким, що відповідає обставинам справи.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості в розмірі 2 185 646,93 Євро за кредитним договором суду не надав, як і доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 185 646,93 Євро, з яких 2 176 180,54 євро неповернута сума кредиту та 9 466,39 євро нараховані відсотки за користування коштами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача за порушення умов договору за період з 01.03.2020 по 24.03.2020 пеню в розмірі 285 609,64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач кредитні кошти, надані позивачем, повернув не у повному обсязі, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.8 Генерального Договору, у випадку неповернення Позичальником Кредиту/Кредитів в термін, визначений цим Договором та Додатковим договором/додатковими договорами до цього , банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п.п 7.1.,7.2.,7.5. 7.6 цього Договору.

Пункт 7.1 Генерального договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Кредиту/кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором та Додатковими договорами) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному п.2.1.8 Генерального Договору № 5 про здійснення кредитування.

Відповідно до п.7.1 Генерального Договору пеня по кредиту в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за офіційним курсом гривні відносно відповідної іноземної волюти, встановленим Національним банком України на дату нарахування пені.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 285 609,64 грн. за визначений позивачем період.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 1; код ЄДРПОУ 00203588) на користь Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.САХАРОВА, будинок 78; код ЄДРПУО 09807862) 2 176 180,54 євро (два мільйони сто сімдесят шість тисяч сто вісімдесят євро 54 євроценти) - неповернутої суми кредиту, 9 466,39 євро (дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість євро 39 євроценти) заборгованості за відсотками, 285 609,64 гривень (двісті вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`ять гривень 64 копійки) пені та 735 700,00 гривень (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот гривень) сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2021 р.

Суддя О.В. Мандриченко