Ухвала

від 10.03.2021 по справі 910/1097/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1097/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Чебикіної С. О.

від 19.10.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Пашкіна С. А.

від 22.12.2020

за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

до Міністерства оборони України

про стягнення 1 304 304,31 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 1 303 739,65 грн заборгованості за порушення строків оплати поставленого товару за період з 23.01.2017 по 30.06.2017, з яких 1 092 792,14 грн - інфляційні втрати, 210 947,51 грн - 3% річних.

Рішенням від 19.10.2020 у справі № 910/1097/20 Господарський суд міста Києва позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задовольнив повністю. Присудив до стягнення з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" 1 093 356,80 грн інфляційних втрат та 210 947,51 грн 3% річних.

Постановою від 22.12.2020 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/1097/20.

05 лютого 2021 року Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України, Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 складений та підписаний 29.12.2020, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20 було 18.01.2021, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційної скаргою Міністерство оборони України звернулось 05.02.2021, про що свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції Північного апеляційного господарського суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, яке обґрунтовано несвоєчасним отриманням оскаржуваної постанови, а також необхідністю додаткового часу для сплати судового збору на початку нового бюджетного року, оскільки Міністерство оборони України обслуговується в органах державної казначейської служби.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а наведені підстави не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого скаржника.

Доводи Міністерства оборони України стосовно поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20, Судом відхиляються, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду Міністерство оборони України отримало ще 04.01.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням № 0411633319308 (аркуш справи 223), отже згідно із приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 25.01.2021 (з урахуванням вихідних днів). Крім того, Міністерство оборони України сплатило судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду на підставі платіжного доручення № 370/3/7 від 18.01.2021, яке додане до касаційної скарги. Враховуючи наведене, Судом не встановлено, а скаржником не доведено наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судові рішення до 25.01.2021.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 ) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;

пункт 2 ) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 ) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Водночас у касаційній скарзі Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20 відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом:

- зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу;

- наведення інших підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та подання відповідних доказів у підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги Міністерства оборони України без руху, клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20 наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/1097/20 залишити без руху.

2. Надати Міністерству оборони України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Міністерству оборони України, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

4. Роз`яснити Міністерству оборони України, що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання інших наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

О. А. Кролевець