Вирок

від 23.04.2009 по справі 1-21

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИР СЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

23 квітня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в с кладі:

головуючого - судді Проко пчука С.М.

судді - Захарчука С.В.

народних засідателів: Фе дорової С.Л., Вандяєвої М.В., Іва нюка A.M.

з участю:

секретаря Кавєріної В.В.

прокурора Сагадіна В.Н.

законного представника по терпілого ОСОБА_1

представника у справах діт ей Дрогальчук О.Л.

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Житомирі кримінальну сп раву про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур одженки м.Олевська Житомир ської області, українки, гр омадянки України, освіта се редня спеціальна, розлучен ої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_2, зареєстровано ї за адресою: АДРЕСА_3, рані ше не судимої,

за ст. 15 ч.3, 115 ч.2 п. 2,4,7 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_4 14 січня 2009 року у вечірній час, перебув аючи в стані алкогольного сп 'яніння, знаходячись за місце м свого проживання в квартир і АДРЕСА_2 зі своїм малолі тнім сином ОСОБА_5 ІНФОР МАЦІЯ_7, вчинила замах на уми сне вбивство малолітнього ОСОБА_5 з хуліганських моти вів та з особливою жорстокіс тю за наступних обставин.

Справа №1-21 Категорія ст., 115 ч .2 п. 2,4,7 КК України

Так 14 січня 2009 року близько 20 г одини 50 хвилин, коли малолітні й ОСОБА_5 ліг у ліжко відпо чивати, в ОСОБА_4, що перебу вала в стані сильного алкого льного сп'яніння виник умисе л, направлений на умисне вбив ство останнього. Для полегше ння свого наміру вбити сина, п риховуючи свої злочинні намі ри від близьких родичів, прис утніх в цей час в квартирі, О СОБА_4 взяла з кухні знарядд я вчинення злочину - розкладн ий ніж, який заховала в правий рукав своєї кофти та зайшла д о кімнати, де відпочивала її д итина.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 безпричин но із хуліганських мотивів, я вної неповаги до суспільства , що проявилось у відкрито вир аженому та очевидному для ви нної нехтуванні загальнолюд ськими правилами співжиття і нормами моралі, з особливою з ухвалістю, що супроводжувало сь винятковим цинізмом, який проявився у нездатності пот ерпілого у зв'язку з його безп орадним станом - малолітство м, протистояти злочинним дія м, діючи з особливою жорстокі стю ОСОБА_4, перенесла дит ину з дитячого ліжка на своє л іжко та з метою подолання та у неможливлення опору потерпі лого сіла йому на ноги. Продов жуючи реалізацію свого злочи нного умислу, ОСОБА_4 з вел икою силою прикладення нанес ла лезом ножа численні удари в місце розташування життєв о-важливих органів - грудну кл ітку ОСОБА_5, але свій злоч инний умисел не довела до кін ця з причин, що не залежали від її волі, оскільки в цей час, по чувши крики потерпілого, зай шли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, я кі припинили злочинні дії О СОБА_4, відтягнувши її від ОСОБА_5 та перенесли останн ього в іншу кімнату, де залиши ли його на ліжку, а самі вийшли з квартири, щоб викликати шви дку допомогу.

Після цього, ОСОБА_4, скор иставшись їх відсутністю, з м етою доведення свого злочинн ого умислу до кінця, перенесл а сина назад до своєї кімнати на своє ліжко, та з метою подо лання опору малолітнього пот ерпілого, сіла йому на ноги і л езом ножа знову стала наноси ти останньому численні удари в місце розташування життєв о-важливих органів - грудну кл ітку, усвідомлюючи при цьому , що від нанесених нею ударів ОСОБА_5 відчуває особливи й фізичний біль і страждання .

Почувши крик ОСОБА_5, до к імнати забігли ОСОБА_6, О СОБА_7 та їх сусідка ОСОБА _8, ОСОБА_4 не припинила св оїх злочинних дій та продовж ила наносити сину удари ноже м, усвідомлюючи при цьому, що с воїми діями заподіює особлив ий фізичний біль та страждан ня малолітній дитині, а також особливі психічні та мораль ні страждання родичам потерп ілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Свій злочинний умисел, напр авлений на умисне вбивство м алолітньої дитини - ОСОБА_5 з особливою жорстокістю та з хуліганських мотивів, ОСОБ А_4 не довела до кінця з причи н, що не залежали від її волі, н е виконала всіх дій, які вважа ла необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки її дії були припинені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_9, які п очали утримувати ОСОБА_4 з а руки та відтягувати від пот ерпілого, в процесі чого оста ння, вперто не припиняючи сво їх дій, без будь-якої причини, ще нанесла ногами ОСОБА_5 чисельні удари в місце розта шування життєво-важливих орг анів - голову, в область обличч я, верхньої частини тулуба та верхньої лівої кінцівки.

В результаті дій ОСОБА_4 малолітньому ОСОБА_5 бул о заподіяно тілесні ушкоджен ні у вигляді 11 колото-різаних ран в області лівої, передньо ї - бокової поверхні грудної к літини, в області грудного со ска, навколососкової області , на передній поверхні правої половини грудної клітини у к раю грудини на рівні 5-го ребра , в області лівого плеча в верх ній 1/3 лівого плечового суглоб у, множинні садна на передній поверхні грудної клітини, на обличчі, в завушних областях , на лівій руці, множинних кров овиливів на лівій руці, які ві дносяться до легких тілесних ушкоджень

Допитана в судовому засіда нні підсудна ОСОБА_4 свою вину визнала повністю і пояс нила, що 14 січня 2009 року протяго м дня, вона разом зі своїм брат ом ОСОБА_7 вживала алкогол ьні напої. Ввечері того ж дня, коли її мати повернулася дод ому з роботи, під час вечері во на з братом випила 1,5 літрову п ляшку пива і між нею та її маті р'ю виникла сварка через те, що напередодні 13 січня 2009 року во на залишила самого в квартир і малолітнього сина та пішла миритися зі співмешканцем ОСОБА_10 За це вона розізлила ся на матір і на сина. Оскільки вона перебувала в стані сп'ян іння, то почала думати, що всі заважають їй жити, як вона хоч е, тому із шухляди буфету на ку хні взяла кухонного розкладн ого ножа з пластмасовим рукі в'ям, побігла в спальню, де в це й час її син ОСОБА_5 лежав в своєму дитячому ліжку. Навіщ о взяла ніж, пояснити не може. Зайшовши до кімнати, вона сіл а біля сина і що відбувалося д алі не пам'ятає. Пам'ятає лише, що в подальшому її тримав за н оги сусід -ОСОБА_12, а вона л ежала на ліжку.

Перед тим, як її забрали в мі ліцію, сусідка ОСОБА_8 ска зала, що вона порізала свого р ідного сина. Вона зрозуміла, щ о саме в той проміжок часу, яки й вона не пам'ятає, вона і нане сла тілесні ушкодження ножем своєму сину ОСОБА_5. Також вона розуміє, що намагалась і могла вбити свого сина.

Окрім визнання ОСОБА_4 с воєї вини у вчиненні інкримі нованого їй злочину, її вина у вчиненні злочину підтверджу ється сукупністю зібраних в справі доказів, перевірених та досліджених в ході судово го слідства, зокрема показан нями малолітнього потерпіло го та його законного предста вника, поясненнями свідків, в исновками, проведених по спр аві експертиз, речовими та пи сьмовими доказами, що дає всі підстави для висновку суду п ро доведеність її вини у вчин еному.

Даний висновок суду ґрунту ється на наступних доказах.

Із пояснень малолітнього п отерпілого ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві і досліджених в судовому засі данні, так як ОСОБА_5 з прич ин визнаних судом поважними, не міг бути присутній в судов ому засіданні, видно, що на „ст арий" Новий рік ввечері він бу в з мамою вдома у баби ОСОБА _6, дня та числа він не знає. Та кож дома був мамин брат - дядя ОСОБА_7. Вдень мама з її бра том пили горілку. Показав, що м ама часто п'є горілку. Ввечері він ліг спати в своє ліжко. Пі сля цього до нього підійшла м ама, вона була п'яною, від неї п ахло горілкою. Мама взяла йог о на руки і переклала на своє л іжко. Після цього вона сіла йо му на ноги та почала різати йо го ножем, який вона ховала в ру каві правої руки. При цьому во на йому говорила, що вона його не родила він не її дитина. Бі льше ніяких її слів не пам'ята є. Він почав кричати і кликати бабусю, оскільки йому було бо ляче. В кімнату прибігла бабу ся ОСОБА_6 та дядя ОСОБА_ 7. Вони забрали його до кімна ти бабусі, а самі пішли до сусі дів. Коли вони вийшли з кварти ри, то мама зайшла в кімнату та забрала його і перенесла наз ад в їхню кімнату і знову поча ла його різати ножем так само , як і вперше, на своєму ліжку. В ін лежав на спині, а мама сиділ а на його ногах. Він знову поча в кричати, на його крик прибіг ла сусідка ОСОБА_9 і вряту вала його, а саме забрала у мам и ножа. Тоді мама вдарила його ногами по обличчю. Після цього приїхала швидка і ліка рі його забрали в лікарню. Кол и його забирали, то ОСОБА_7 тримав маму, так як вона вири валася.

За показаннями законного п редставника потерпілого О СОБА_1, він в 2002 році одружився з ОСОБА_14. Під час подружнь ого життя у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8. П одружнє життя у них не склало ся через те, що дружина зраджу вала йому, особливо зловжива ла спиртними напоями. В 2006 році вони розлучилися, за рішення м суду син залишився прожива ти з матір'ю. Що відбувалося у них дома він не знає, син на ма тір ніколи не скаржився.

15 січня 2009 року до нього на роб оту прийшла його колишня тещ а ОСОБА_6, яка повідомила, щ о 14 січня 2009 року ввечері ОСОБ А_4 взяла ножа та почала різа ти сина ОСОБА_5, і що той в д аний час знаходиться в Олевс ькій районній лікарні. Він ві дразу поїхав в лікарню. Лікар і повідомили, що у ОСОБА_5 н а тілі мається 10 ножових поран ень. Також в цей день прибула б ригада лікарів з Житомирсько ї дитячої обласної лікарні, я кі забрали ОСОБА_5 на ліку вання у вказану лікарню. 23 січ ня 2009 року ОСОБА_5 виписали з лікарні і він забрав його жи ти до себе додому. В даний час син проживає з ним. Службою у с правах дітей оформлено докум енти про призначення його оп ікуном сина. Син йому розпові дав, що мама різала його ножем . Також розповів, що на його кр ики прибігла баба ОСОБА_6, яка його забрала, але потім ма ма знову почала його різати. В ін знову кричав, прибігла сус ідка ОСОБА_9 з бабою та О СОБА_7, братом колишньої дру жини, та врятували його.( т. 1, а. с . 194 ).

Свідок ОСОБА_8, покази як ої було досліджено в судовом у засіданні, так як вона в судо ве засідання не змогла з'явит ись з причин визнаних судом п оважними, пояснила, що вона ра зом зі своєю родиною прожива є по сусідству з ОСОБА_6 14 с ічня 2009 року, прийшовши додому біля 17 години, вона почала зай матися домашніми справами. В цей час дома знаходився її чо ловік, який спав. Біля 21 години вона почула крик з квартири ОСОБА_6, але не звернула на ц е уваги. А через деякий час до неї в квартиру почали сильно стукати і з-за вхідних дверей сусідка ОСОБА_6 кричала, з вертаючись до неї, що дочка ОСОБА_4 ріже своє дитя. Вона відразу відкрила двері, поба чила сусідку ОСОБА_6 і її с ина ОСОБА_7 та почала викл икати зі свого мобільного те лефону швидку допомогу. Поки вона розмовляла по телефону , ОСОБА_7 повернувся до сво єї квартири. Після того, як вик ликала швидку допомогу, вони вийшли з квартири і в цей час ОСОБА_7 відкрив двері своє ї квартири і почав кричати, що ОСОБА_4 знову ріже малого . Вони відразу забігли до їх кв артири. Забігши в дальню кімн ату вона побачила, що ОСОБА _5 лежить на ліжку, а ОСОБА_4 утримує його ноги між своїм и ногами і, тримаючи розкладн ий ніж в правій руці лезом до н изу, зверху до низу нанесла йо му два удари в область грудей . Вона почала кричати, щоб ОС ОБА_4 зупинилася, але та на кр ик не реагувала, а замахнулас я втретє і тоді вона схопила ї ї однією рукою за зап'ястя, а д ругою рукою спробувала вирва ти ножа. ОСОБА_7 в цей час ох опив сестру руками за тулуб т а намагався стягнути з ліжка . Та не віддавала ніж і тоді во на не відпускаючи її руку з но жем, накинула їй на вказану ру ку ковдру та таким чином вирв ала у неї ножа, який разом з ко вдрою відкинула вбік. ОСОБА _4 чинила опір, виривалася на почала бити сина ОСОБА_5 н огами по тулубу. Вона сказала сусідці ОСОБА_6, щоб та рят увала дитину і забрала її з кі мнати. ОСОБА_6 забрала дит ину і винесла до іншої кімнат и. Тоді ОСОБА_4 почала обзи вати їх нецензурною лайкою, а також кричала, що це не її син , що його підмінили в пологово му будинку і що вона вб'є його. Вона повернулася до себе дод ому і попросила свого чолові ка допомогти сусіду ОСОБА_7 утримати ОСОБА_4, оскіль ки вона виривається і він не з може її втримати. Чоловік піш ов на квартиру до сусідів, а во на вдома чекала лікарів швид кої допомоги. Коли приїхала ш видка допомога, вона розпові ла фельдшеру про те, що сталос я та разом з ним зайшла до квар тири сусідів. Фельдшер оглян ув дитину, викликав міліцію т а забрав ОСОБА_5 до лікарн і. Разом з ним поїхав ОСОБА_7 , а її чоловік залишився в кв артирі та утримував ОСОБА_4 до приїзду працівників міл іції, щоб вона не змогла сприч инити шкоди собі чи оточуючи м. ( т.1, а. с. 41 - 42 )

Показаннями свідка ОСОБА _6 про те, що в неї в квартирі п роживає син ОСОБА_7 та дон ька ОСОБА_4 зі своїм малол ітнім сином ОСОБА_5, 2003 ро ку народження. Донька офіці йно розлучена зі своїм чолов іком.

14 січня 2009 року вона прийшла д одому біля 17 години. Вдома зна ходилися її син ОСОБА_7, до нька ОСОБА_4 та онук ОСОБ А_5. Донька та син були напідп итку. Вони сіли вечеряти, вжив али пиво. Онук ОСОБА_5, поїв ши, почав гратися на кухні біл я них. ОСОБА_4 чомусь почал а на нього сваритися, з привод у чого вона зробила їй зауваж ення. Донька розізлилася і по чала говорити, що вона заважа є їй жити, а ОСОБА_5 не її си н, що його підмінили в пологов ому будинку. Після цього донь ка з онуком пішли в свою кімна ту, а через хвилин 10 вона почул а крик онука: „Бабушка, болить " та його плач. Вони з ОСОБА_7 побігли в кімнату і побачили , що ОСОБА_5 лежить на ліжку , на якому зазвичай спить донь ка. ОСОБА_4 була поряд з ним і тримала в руках розкладног о ножа, яким вони користували ся в побуті. Ніж завжди зберіг ався на кухні, але коли саме до чка взяла його, вона не поміти ла.

У онука на руці побачила кро в і зрозуміла, що ОСОБА_4 вд арила його ножем, на їх крики д онька нічого не відповідала. Син ОСОБА_7 відтягнув доч ку від внука, а вона одразу заб рала внука на руки і занесла д о своєї кімнати, сама із сином побігли до сусідки ОСОБА_9 викликати швидку допомогу. Д очка залишалася у своїй кімн аті. Син повернувся до їх квар тири і вона почула його крики , що ОСОБА_4 знову ріже мало го. Вона із сусідкою забігли д о квартири і побачили, що дочк а ОСОБА_4 сидить на ногах у онука, який лежав на її ліжку і замахується ножем. Що відбу валося далі вона точно не пам 'ятає, оскільки була в шоковом у стані, але пам'ятає, що син і с усідка ОСОБА_9 відібрали н ожа у ОСОБА_4. Після цього в она забрала онука та занесла у сусідню кімнату. Син утриму вав ОСОБА_4 силою, оскільк и вона намагалася вирватися і кричала, що вб'є малого. Сус ідка повернулася до себе до дому, а до них прийшов її чолов ік ОСОБА_12, який допомагав тримати ОСОБА_4. Через дея кий час приїхала карета швид кої допомоги, яка забрала ону ка в лікарню, разом з ним поїха в і ОСОБА_7. ОСОБА_12 прод овжував тримати ОСОБА_4 до приїзду працівників міліції .

Допитаний в судовому засід анні свідок ОСОБА_7 поясни в, що проживає разом зі своєю м атір'ю ОСОБА_6, сестрою О СОБА_4 та її малолітнім сино м ОСОБА_5. 14 січня 2009 року про тягом дня він разом з сестрою ОСОБА_4 вживав спиртні на пої - вино та горілку. Біля 18 год ини додому прийшла їх матір. В они сіли вечеряти, вживали пи во. ОСОБА_5 поївши, грався н а кухні. ОСОБА_4 почала йог о сварити, на що мама зробила ї й зауваження. Після цього О СОБА_4 розізлилася і почала говорити, що ОСОБА_5 не її с ин, що його підмінили в полого вому будинку. Після вечері ОСОБА_4 із сином пішли до сво єї кімнати, а він з матір'ю зал ишився на кухні. Приблизно че рез 10-15 хвилин вони почули силь ний плач і крики ОСОБА_5: „Б абушка, болить". Вони побігли в кімнату і він побачив, що ОС ОБА_5 лежить на ліжку, а ОСО БА_4 сидить на його ногах і ро зкладним ножем наносить йому удари зверху вниз. Він відтяг ОСОБА_4 від сина, а матір за брала його і занесла до іншої кімнати. Після цього він разо м із матір'ю пішли до сусідки ОСОБА_9, щоб викликати швид ку допомогу. Мати залишилася із сусідкою, а він повернувся до своєї квартири. Зайшовши в кімнату побачив, що ОСОБА_4 знову перенесла ОСОБА_5 д о своєї кімнати і знову, сівши йому на ноги, наносить удари н ожем в область грудної кліти ни. Він почав кричати, що ОСО БА_4 знову ріже малого і відр азу кинувся до сестри та схоп ивши її ззаду за тулуб і почав відтягувати від дитини. В цей час в кімнату забігла сусідк а ОСОБА_8, яка схопила ОС ОБА_4 за руку та спробувала з абрати в неї ніж. ОСОБА_4 чи нила опір, намагалася вирват ися і дотягтися ножем до ОС ОБА_5. Знаходячись на ліжку, ОСОБА_4 почала бити сина но гами по тулубу. В цей час сусід ка крикнула матері, щоб вона з абрала малого, що вона і зроби ла та перенесла в іншу кімнат у. ОСОБА_4 обзивала всіх не цензурною лайкою, кричала, що це не її син, що його підмінил и в пологовому будинку і що во на його вб'є. Сусідка пішл а до себе додому, а до нього на поміч прийшов її чоловік О СОБА_12, який допомагав трима ти ОСОБА_4, щоб вона не могл а спричинити шкоди собі або о точуючим. Сусідка привел а лікарів швидкої до квартир и, які оглянувши дитину, забра ли його до лікарні, він його су проводжував. Сусід ОСОБА_12 ОСОБА_12 залишився тримат и ОСОБА_4.

За показаннями свідка ОС ОБА_19, пояснення якого було д осліджено в судовому засідан ні в зв'язку з неявкою його в с удове засідання з причин виз наних судом поважними, 14 січня 2009 року він знаходився на черг уванні швидкої допомоги Олев ської центральної районної л ікарні. Біля 21 години на телеф он „03" від громадянки ОСОБА_9 надійшов виклик за адресою АДРЕСА_1 про те, що за вказа ною адресою мати різала своє дитя. Прибувши на місце, його зустріла ОСОБА_8, яка коро тко розповіла, що мешканка ці єї квартири ОСОБА_4 різала ножем свого п'ятирічного син а ОСОБА_5. Зайшовши до квар тири він побачив малолітньог о хлопчика, який був дуже наля каний. При його огляді в облас ті грудної клітини зліва та н а лівому плечі він виявив мно жинні колото-різані рани, з як их текла кров. Він почав надав ати хлопчику першу медичну д опомогу. В цей час в іншій кімн аті кричала жінка, як йому ста ло відомо пізніше це була О СОБА_4 - мати потерпілого. Вон а кричала, що все одно вб'є йог о, маючи на увазі хлопчика. Він зайшов до кімнати, щоб її засп окоїти і побачив, що жінку утр имують молодий хлопець та до рослий чоловік. Вони утримув али ОСОБА_4, а остання нама галася вирватися та продовжу вала кричати, що вб'є сина. Він спробував вмовити жінку зас покоїтися, щоб не лякати дити ну ще більше, але вона не реагу вала. Від жінки відчувався си льний запах алкоголю, вона бу ла п'яною. Повернувшись до дит ини, він обробив всі рани, післ я цього хлопчика разом з його дядьком доправив до лікарні . Зазначив, що в квартирі була ще жінка похилого віку, як йом у стало відомо, це була бабуся хлопчика. Вона нічого не пояс нювала, але коли вони мали їха ти в лікарню, то жінка сказала , що хлопчика порізала його ма ти. ( т.1, а. с. 206 - 209 ).

З рапорту оперативного чер гового Олевського райвідділ у вбачається, що 14 січня 2009 року з Олевської центральної рай онної лікарні надійшло повід омлення про те, що до лікарні б ув доставлений ОСОБА_5, І НФОРМАЦІЯ_8, з тілесними ушк одженнями у вигляді колото-р ізаних ран(т.1, а.с.3).

Копією картки виїзду швидк ої допомоги та контрольного талону №0221 від 14 січня 2009 року ст верджується, що ОСОБА_5 бу ло надано медичну допомогу т а встановлено діагноз колото -різані рани грудної клітини зліва та лівого плеча. Зі слів сусідки дитину порізала мат и(т.1, а.с.207).

Оглядом місця події від 14.01.2009 року зафіксовано загальне м ісце розташування квартири АДРЕСА_2, де було виявлено та вилучено розкладний ніж, д итяча постільна білизна, дор осла постільна білизна зі с лідами бурого кольору, зішкр іб зі стіни речовини бурого к ольору (т.1, а.с.5-14).

14 січня 2009 року під час огляду в приміщенні Олевської цент ральної районної лікарні був вилучений одяг малолітнього ОСОБА_5 з плямами бурого к ольору та механічними пошкод женнями на ньому(т.1, а.с.15-16).

Під час особистого обшуку т а виїмки від 15 січня 2009 року у ОСОБА_4 вилучено мотузку з к офти, ремінь та одяг з плямами бурого кольору(т.1, а.с.28,31).

В ході відтворення обстано вки та обставин події з участ ю свідків ОСОБА_7, ОСОБА_ 9, які добровільно та деталь но розповіли про обставини в чинення злочину ОСОБА_4 та показали механізм нанесення ударів ножем останньою своє му синові ОСОБА_5 (т.1, а.с.48-50, 80- 83).

Згідно висновку судово-мед ичної експертизи № 2 від 03.03.2009 ро ку, проведеної досудовим слі дством, убачається, що у малол ітнього потерпілого ОСОБА _5 виявлені тілесні ушкодже ння у вигляді: 11 колото-різани х ран в області лівої, переднь ої - бокової поверхні грудної клітини, в області грудного с оска, навколососкової област і, на передній поверхні право ї половини грудної клітини у краю грудини на рівні 5-го реб ра, в області лівого плеча в ве рхній 1/3 лівого плечового сугл обу, множинні садна на передн ій поверхні грудної клітини, на обличчі, в завушних област ях, на лівій руці, множинних кр ововиливів на лівій руці.

Від нанесених ножових пора нень ОСОБА_5 відчував особ ливий фізичний біль і стражд ання, оскільки перебував у по вній свідомості.

Утворення виявлених тілес них пошкоджень, за обставин, н а які вказували в своїх показ аннях та в ході відтворення о бстановки та обставин події свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не виключається (т.1, а.с.86-88).

Згідно висновку судово-мед ичної експертизи № 21 від 20.02.09 ро ку у ОСОБА_4 виявлено тіле сні ушкодження у вигляді п'ят и ран лінійної форми з рівним и краями в перпендикулярному напрямку до продольно!" осі па льця на тильній поверхні осн овної і середньої фаланги 5 па льця правої кисті і виникли в они від гостро-ріжучого, колю че-ріжучого предмету, яким є к линок ножа.( т.1, а. с. 92 ).

За висновком судово-цитоло гічної експертизи № 50 від 09.02.2009 р оку на ножі, вилученого під ча с огляду місця події, виявлен о кров людини, походження яко ї не виключається від ОСОБА _5 (т.1, а.с.96-98).

Відповідно висновків судо во-імунологічних експертиз № 127, 78, 77, 76, 75, 74, 79 на одязі ОСОБА_5, ОСОБА_4, дитячій постелі (нав олочках, простирадлі, підоді яльнику), на дорослій постелі (2 наволочках, простирадлі, пі додіяльнику), зішкрябі зі сті ни, мотузці з кофти та ремені ОСОБА_4, вилучених під час огляду місця події в квартир і АДРЕСА_2, виявлено кров л юдини, походження якої не вик лючається від потерпілого ОСОБА_5 (т.1,а.с.102-105, 109-113, 117-121,125-129,141-144, 148-152) .

Висновком судової медично -криміналістичної експертиз и №23-МК від 27.02.2009 року на майці по терпілого ОСОБА_5 виявлен о 8 пошкоджень, 2 з яких співп адають по локалізації з ушко дженнями на поверхні грудної клітини зліва потерпілого ОСОБА_5 та могли буті залише ні лезом розкладного ножа, що був вилучений 14 січня 2009 року в ході огляду місця

події. (т .1,а.с.156-160).

За висновком дактилоскопі чної експертизи №3 від 25.02.2009 рок у розкладний ніж, вилучений 14 січня 2009 року з місця події не я вляється холодною зброєю(т.1,а .с.164-165).

Згідно висновку комплексн ої амбулаторної судово-психо лого-психіатрічної експерти зи № 42-2009 від 27.01.2009р. ОСОБА_4 мог ла відповідати за свої дії і к ерувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміно вані їй вчинки, може давати зв іт своїм діям та керувати ним и в даний час, в стані фізіолог ічного афекту не знаходилась , примусових заходів медично го характеру по психічному с тану не потребує. Під час вчин ення інкримінованого їй діян ня знаходилась в стані алког ольного сп'яніння(т.1, а.с.172-174).

За висновком судово-наркол огічної експертизи №Д-124 від 17.0 2.2009 року ОСОБА_4 примусовог о лікування від алкоголізму не потребує (т.1, а.с.178).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 народи вся 18 листопада 2003 року, (т.1, а.с.198).

Наведене в сукупності свід чить про те, що ОСОБА_4 діял а умисно, з прямим умислом на п озбавлення життя малолітньо го, з особливою жорстокістю т а із хуліганських мотивів, ал е не вчинила усіх дій, які вваж ала необхідними для доведенн я злочину до кінця з причин, як і не залежали від її волі, оскі льки її дії були припинені св ідками ОСОБА_7, ОСОБА_6,

ОСОБА_9 При цьому суд роб ить свої висновки, виходячи з наступного: про малолітній в ік ОСОБА_5 - на час вчинення злочину якому виповнилось 5 р оків 2 місяці і про це ОСОБА_4 було достовірно відомо; О СОБА_4 з метою подолання та у неможливлення опору потерпі лого, сіла йому на ноги, наноси ла у великій кількості удари , заздалегідь приготовленим

розкладним ножем, в місце розташування життєво-важлив их органів, усвідомлюючи при цьому, що своїми злочинними д іями заподіює особливий фізи чний біль та страждання мало літній дитині, а також особли ві психічні та моральні стра ждання близьким родичам поте рпілого - ОСОБА_6 та ОСОБ А_7, тобто ОСОБА_4 внаслід ок явної неповаги до суспіль ства нехтувала елементарним и загальнолюдськими правила ми співжиття і нормами морал і і діяла без будь-яких причин .

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини с прави в їх сукупності, суд при йшов до внутрішнього перекон ання про доведеність вини пі дсудної у вчиненні інкриміно ваного їй злочину.

Дослідивши і оцінивши дока зи по справи в їх сукупності, с уд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ст.ст.15 ч.3, 115 ч.2 п.2,4,7 КК України, о скільки вона вчинила незакін чений замах на умисне вбивст во малолітньої дитини -ОСОБ А_5 ІНФОРМАЦІЯ_8, з особли вою жорстокістю, з хулігансь ких мотивів.

Обираючи покарання підсуд ній ОСОБА_4, суд виходить і з загальних засад призначенн я покарання - ст.65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вч иненого нею злочину, дані про особу підсудної, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Відповідно до ст.12 ч.ч.1,5 КК Укр аїни за ступенем тяжкості зл очин, передбачений ст.115 ч.2 КК У країни, відноситься до особл иво тяжкого.

До кримінальної відповіда льності підсудна ОСОБА_4 п ритягується вперше (т.1, а.с.51).

За місцем проживання підсу дна ОСОБА_4 характеризуєт ься з негативної сторони, зло вживає спиртними напоями, ве де аморальний спосіб життя (т .1, а.с.57). Згідно інформації Олев ської центральної районної л ікарні від 16.01.2009 року на обліку в лікаря-нарколога та лікаря -психіатра не перебуває, (т.1, а.с .54).

У суду також не викликає буд ь-яких сумнівів щодо психічн ого стану підсудної ОСОБА_4 Поведінка її адекватна, поя снення послідовні, логічні т а відповідають вибраному нею способу захисту.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній, суд виз нає її щире каяття, та те що во на вперше притягається до кр имінальної відповідальност і.

Обставиною, яка обтяжує пок арання підсудній ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'янін ня (ст.67 ч.1 п.13 КК України).

Санкція статті 115 ч.2 КК Украї ни, за якою вона обвинувачуєт ься, передбачає найбільш сув оре покарання - довічне позба влення волі. Однак, суд з враху ванням даних про її особу та т ієї обставини, що злочин не бу ло доведено до кінця приходи ть до висновку, що таке покара ння не може бути призначено, т ак як воно є занадто суворим.

З врахуванням наведеного с уд також вважає, що підсудній повинно бути призначено пок арання в межах санкції закон у, за яким вона визнається вин ною, у вигляді позбавлення во лі на тривалий термін.

Цивільній позов по справі н е заявлено.

Питання щодо судових витра т, понесених досудовим слідс твом, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст.331, 93 КПК України і стягує з підсудної судові ви трати, пов'язані із проведенн ям судово-дактилоскопічної е кспертизи в сумі 202грн.82 коп.

При вирішенні питання речо вих доказів суд керується ви могами ст.81 КПК України і вваж ає, що після набрання вироком законної сили їх слід знищит и як такі, що не мають цінності і не можуть бути використані .

З матеріалів справи також в бачається, що на лікування ма лолітнього ОСОБА_5 Житоми рською обласною дитячою ліка рнею було затрачено кошти в с умі 524 грн.88 коп. (т.1,а.с.187) та Олевсь кою центральною районною лік арнею в сумі 1592 грн.72 коп. (т.1, а.с.189 ), які підлягають стягненню ві дповідно до вимог закону з ос оби визнаної винною у вчинен ні злочину, на користь лікува льного закладу відповідно до ст.93-1 КПК України та Порядку, з атвердженого Постановою Каб інету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545.

Вирішуючи питання про захо ди піклування щодо малолітнь ого ОСОБА_5 суд встановив, що відповідно до повідомлен ня служби у справах дітей Оле вської райдержадміністраці ї малолітній ОСОБА_5 рішен ням комісії з питань захисту дитини Олевської райдержадм іністрації № 1 від 21.01.09 року пере даний на виховання та утрима ння батьку ОСОБА_1 (т.1, а. с. 79).

Обраний підсудній ОСОБА_ 4 запобіжний захід у виді ут римання під вартою під час пр овадження у справі до постан овления даного вироку не змі нювався і на думку суду повин ен бути залишений без зміни д о набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК Украї ни, апеляційний суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбач еного ст.ст. 15 ч.3, 115 ч.2 п.2,4,7 КК Украї ни і призначити їй покарання за цим законом у вигляді 10 (дес яти ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засуджен ій ОСОБА_4 до набрання вир оком законної сили залишити попередній - тримання під вар тою.

Початок строку відбуття за судженій ОСОБА_4 призначе ного покарання обчислювати з часу її затримання - з 15 січня 2 009 року.

Речові докази у справі - зіс коб зі стіни фрагменту штука турки; розкладний ніж, прости радло синього кольору, навол очку синього кольору, підоді яльник синього кольору; прос тирадло, дві наволочки та під одіяльник салатового кольор у; дитячі джинсові штани синь ого кольору; дитячу майку син ього та жовтого кольору; дитя чі колготки фіолетового коль ору; жіночі штани чорного кол ьору; жіночу кофту чорного ко льору; жіночий ремінь білого кольору; мотузку білого коль ору знищити після набрання в ироком законної сили.

Стягнути із засудженої О СОБА_4 202 ( двісті дві ) грн. 82 коп . судових витрат, понесених до судовим слідством при провед енні судової експертизи на к ористь НДЕКЦ при УМВС в Житом ирській області, код 25574601 на рах унок 35229005000096, банк УДК в Житомирс ькій області, МФО 811039; на корист ь Житомирської обласної дитя чої лікарні р/р 35424002002609 УДК в Жито мирській області МФО 81103 код 027741 19-524 (п'ятсот двадцять чотири) гр н.88 коп.; на користь Олевської ц ентральної районної лікарні р/р 35427007002236 ГУДКУ в Житомирській області МФО 811039 код 01991872 - 1592 (одну т исячу п'ятсот дев'яносто дві)г рн..72 коп.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесено к асаційне подання до Верховно го Суду України шляхом по дачі касаційних скарг чи под ання через апеляційний суд Ж итомирської області на протя зі одного місяця з моменту йо го проголошення, а засуджено ю, що перебуває під вартою, в т ой же строк з моменту врученн я їй копії цього вироку.