Рішення

від 01.03.2021 по справі 380/380/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року справа №380/380/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

за участю:

представника відповідача Хирі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (71010, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 12.12.2017 року по 31.05.2019 року;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 12.12.2017 року по 31.05.2019 року, виходячи з грошового зобов`язання станом на день звільнення з військової служби;

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 31.05.2019 рік;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 31.05.2019 рік;

-стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч чинному законодавству ОСОБА_1 за час служби в період з 06.12.2016 року по 31.05.2019 рік не здійснювалася виплата індексації заробітної плати.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року витребувано у Львівського прикордонного загону наступні докази: довідки про грошове забезпечення помісячно за період з 06 грудня 2016 року по 11 липня 2017 року, з 04 липня 2018 року по 31 травня 2019 року прапорщика, техніка-водія відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Рава- Руська» І категорії (тип Б), ОСОБА_1 , звільненого в запас наказом начальника Львівського прикордонного загону В/Ч 2144 від 24 травня 2019 року №137-ос на підставі пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та який з 31 травня 2019 року виключений зі списків особового складу Загону та усіх видів забезпечення; витребувано у Лисичанського прикордонного загону наступні докази: довідки про грошове забезпечення помісячно за період з 11 липня 2017 року по 04 липня 2018 року старшини (прапорщика) ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - дозиметриста 1 відділення ІПС ВПС «Золоте» II категорії (Тип А) (з м.д. н.п. Золоте); витребувано у Львівського прикордонного загону особову справу прапорщика, техніка-водія відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Рава-Руська» І категорії (тип Б), ОСОБА_1 , звільненого в запас наказом начальника Львівського прикордонного загону В/Ч НОМЕР_1 від 24 травня 2019 року №137-ос на підставі пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та який з 31 травня 2019 року виключений зі списків особового складу Загону та усіх видів забезпечення.

Протокольною ухвалою суду від 12 березня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Лисичанський прикордонний загін.

Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року клопотання позивача про продовження процесуального строку у справі № 380/380/20 задоволено повністю - продовжено процесуальний строк ОСОБА_1 встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 для подання відповіді на відзив на п`ять днів з дня закінчення строку карантину.

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року клопотання позивача від 20.05.2020 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено - встановлено участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції в Володимир-Волинському міському суду Волинської області.

Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року роз`єднано позовні вимоги у справі № 380/380/20, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 11.07.2017 по 04.07.2018 р. та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 11.07.2017 по 04.07.2018 р.; Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії продовжено в адміністративній справі № 380/380/20.

Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі задоволено - призначено у справі судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року уточнено поставлене на вирішення експертизи питання.

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року заяву Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2020 задоволено - зобов`язано ОСОБА_1 провести попередню оплату витрат з проведення експертизи на підставі виставленого рахунку, докази чого разом із калькуляцією витрат, актом виконаних робіт та інформацією про складність експертизи надати до суду після проведення експертизи.

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року поновлено провадження у справі №380/380/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року клопотання задоволено частково - закрито провадження у справі №380/380/20 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 12.12.2017 року по 31.05.2019 року та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 12.12.2017 року по 31.05.2019 року, виходячи з грошового зобов`язання станом на день звільнення з військової служби; в решті клопотання відмовлено.

Представник відповідача на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що протягом періоду з липня 2018 року по травень 2019 року у Відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації грошового забезпечення, тому така виплата не проводилась.

Позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив, що має право на проведення з ним розрахунку в частині виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 31.05.2019 рік, оскільки у вказаний період проходив військову службу у Львівському прикордонному загоні.

Представник відповідача подав заперечення, де зазначив, що в березні 2018 року відбулося збільшення грошового забезпечення (окладів) військовослужбовців прикордонної служби. У зв`язку із збільшення посадового окладу, обчислення інфляції необхідно здійснювати з наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу). З березня 20185 року індексація грошового забезпечення позивача проведена та виплачена (під час проходження військової служби), що також не заперечується позивачем.

Представник відповідача на поштову адресу суду надіслав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив наступне. При виключенні позивача зі списків особового складу, з ним було проведено повний розрахунок, без індексації грошового забезпечення з урахуванням порядку її проведення. Проведення індексації грошового забезпечення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Кошти для виплати індексації від головного розпорядника коштів на рахунки військової частини не надходили, а тому протягом 2018-2019 років за фондом грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено.

В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представник позивача подав клопотання з проханням слухати справу у відсутності позивача та представника.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , до 31 травня 2019 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Наказом начальника 7 прикордонного (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України прапорщика ОСОБА_1 , техніка водія відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Рава - Руська» І категорії (тип Б), звільненого в запас на підставі пункту «Ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.

28 листопада 2019 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про надання інформації чи проводилась та виплачувалась Позивачу індексація грошового забезпечення.

Листом від 06.12.2019 № 11/13228 відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення за період з липня 2018 року по травень 2019 року нарахована та виплачена в серпні 2019 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягала у невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 31.05.2019 рік, протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частина 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлює, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Порядок індексації заробітної плати працівників передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а детальний порядок нарахування індексації визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з приписами статей 4 - 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000 визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та інше.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону №1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, що спростовує твердження відповідача у цій частині апеляції, оскільки індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що у серпні 2019 року Позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 616,65 грн. за період з грудня 2018 року по 31 травня 2019 року.

В березні 2020 року Відповідачем виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 197,04 грн. за період з грудня 2016 року по липень 2017 року.

Стосовно визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення суд виходить з наступного.

Так, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року №1013 (далі - Постанова №1013) п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".

Отже, починаючи з 09.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.12.2016 року по 10.07.2017 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

Суд звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі «Кечко проти України» висловив правову позицію, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції встановлено, що право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, тому органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у індексації доки відповідні положення є чинними.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Відповідно до пункту 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2018 року по 31.05.2019 рік, то така не підлягає задоволенню, оскільки відповідач індексацію грошового забезпечення за період з липня 2018 року по травень 2019 року нарахував та виплатив в серпні 2019 року (а.с. 98) з врахуванням базового місяця березень 2018 р.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.07.2017 року по 04.07.2018 рік, то така не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не проходив службу у Львівському прикордонному загоні.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин суд дійшов висновку про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 10.07.2017 року без врахування базового місяця січня 2008 року та зобов`язання провести таке нарахування та виплату.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Перевіривши зміст наведених документів, розглянувши клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 1000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 10.07.2017 року без врахування базового місяця січня 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.12.2016 року по 10.07.2017 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн.. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.03.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.