1/1629
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2021 року м. Київ № 640/5644/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича
третя особа без самостійних вимог на предмет спору
державне підприємство "СЕТАМ"
про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) адреса: АДРЕСА_1 до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича (надалі - відповідач) адреса: АДРЕСА_2 , тертя особа без самостійних вимог на предмет спору державне підприємство "СЕТАМ" (надалі - третя особа) адреса: 01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецького Павла Сергійовича у ВП № 63166552 при примусовому виконанні виконавчого напису № 3779 виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В.
- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти:
- протокол № 515423 від 07.12.2020 року проведення електронних торгів земельної ділянки, площею 1,3359 га, кадастровий номер 3222784200:05:002:0021;
- акт про проведені електронні торги від 21.12.2020 року виданий у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;
- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби .
В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 05 жовтня 2020 року на адресу електронної пошти ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси електронної пошти ПриватБанк - info@pb.ua було надіслано електронного листа про призупинення видаткових операцій за його рахунками.
Підставою призупинення видаткових операцій було вказано постанову про арешт коштів боржника від 01 жовтня 2020 року видану приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем у виконавчому провадженні № 63166552. Постанова про арешт коштів боржника від 01 жовтня 2020 року була видана при примусовому виконанні виконавчого напису № 3979 виданого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.
Не погодившись з виконавчим написом № 3979, ОСОБА_1 , через свого представника - Адвоката Глазунова І.Ю., 13 жовтня 2020 року до Деснянського районного суду міста Києва подається позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі № 754/13180/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ , треті особи: Приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець Русецький Павло Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається та, як зазначено позивачем 05 жовтня 2020 року, позивачу було відомо про існування відкритого виконавчого провадження щодо нього.
Крім цього, позивачу достеменно було відомо про відкриття цього виконавчого провадження у 2020 році, з огляду на ту обставину, що останнім було оскаржено в судовому порядку виконавчий напис № 3979 виданого 22 вересня 2020 року, який прийнятий відповідачем в межах цього виконавчого провадження, рішення та дії у якому майже через два місяці оскаржує позивач в цій справі.
З вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 02 березня 2021 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду).
При цьому, навіть зважуючи на те, що позивачем у поданій позовній заяві оскаржуються рішення уповноваженого органу починаючи з 07 грудня 2020 року, та закінчуючи 20 січня 2021 року, на переконання суду позивачем все рівно було пропущено встановлений чинним законодавством десятиденний строк на звернення до суду, оскільки як вже було зазначено вище позивач з даною позовною заявою звернувся лише 02 березня 2021, навіть якщо з урахуванням останньої дати оскаржуваних позивачем рішень (20 січня 2021 року), позивачем пропущено встановлений строк.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу судом було встановлено, що позивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.
Як вже було зазначено судом вище, згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі .
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У відповідності до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду , або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивачем всупереч встановлених вимог чинного процесуального законодавства, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено.
Також, суд звертає увагу, що у відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у преамбулі Закону України Про судовий збір визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік установлена у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства вбачається, що ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 1816,00 грн. (908,00 грн. х 2).
В той же час, позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
За таких підстав, позивачу слід надати суду документ про доплату судового збору у розмірі 908,00 грн, за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Також. з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третьої особи позивач зазначає державне підприємство "СЕТАМ".
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно частини 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, є протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецького Павла Сергійовича у ВП № 63166552 при примусовому виконанні виконавчого напису № 3779 виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В .
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи державне підприємство "СЕТАМ", позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки останнього у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо державного підприємства "СЕТАМ" або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку;
- оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 908,00 гривень (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101);
- належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо Міністерства оборони України або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248, частиною 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2021 |
Оприлюднено | 11.03.2021 |
Номер документу | 95407548 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні