Постанова

від 28.04.2021 по справі 640/5644/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5644/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 30.03.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича, третя особа: Державне підприємство "Сетам" про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця Русецького Павла, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору державне підприємство "Сетам", в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецького Павла Сергійовича у ВП № 63166552 при примусовому виконанні виконавчого напису № 3779 виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В.

- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти:

- протокол № 515423 від 07.12.2020 року проведення електронних торгів земельної ділянки, площею 1,3359 га, кадастровий номер 3222784200:05:002:0021;

- акт про проведені електронні торги від 21.12.2020 року виданий у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із пропуском строку встановлено для звернення до адміністративного суду з позовом.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що про існування спірного виконавчого провадження йому стало відомо виключно з відповіді приватного виконавця на запит його адвоката, який отримано 26.02.2021 року та саме з цієї дати слід обчислювати десятиденний строку на звернення до суду з даним позовом.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 26.04.2021 р. за вх. № 16655, у якому відповідач щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечує та вказує, що про існування виконавчого провадження позивачу було відомо в жовтні 2020 року, відтак, відсутні підстави для його поновлення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2021 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.04.2021 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у березня 2021 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів.

Окружного адміністративного суду міста Києва Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку та оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем 25.03.2021 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заява на усунення недоліків позовної заяви, а саме - заява про поновлення строку звернення до суду для розгляду позовної заяви.

В обґрунтування поважності причин пропуску 10 денного строку на звернення до суду щодо частини позовних вимог для звернення до адміністративного суду, позивачем зазначено, що постанова від 30.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №63166552 з ідентифікатором доступу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження надіслана представнику позивача лише 19.02.2021 і отримана 26.02.2021.

Вказану заяву позивача про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року залишено без задоволення, а позов повернуто позивачу.

Частиною першою ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, про існування виконавчого провадження № 63166552 позивачу було відомо ще в жовтні 2020 року.

Зокрема, ці обставини підтверджуються доводами позовної заяви та доданими до неї доказами.

Так, позивач стверджує, що 05.10.2020 року на його електронну адресу надійшов лист ПриватБанк - "info@pb.ua" яким позивача повідомлено про призупинення видаткових операцій за його рахунками у зв`язку із накладенням арешту на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем у виконавчому провадженні №63166552, відкритого з виконання виконавчого напису № 3979 виданого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.

Також з матерів справи вбачається, що позивачем оскаржено до Деснянського районного суду міста Києва вказаний виконавчий напис.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі № 754/13180/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", треті особи: Приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець Русецький Павло Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в жовтні 2020 року позивачеві та його представнику було достеменно відомо про виконавче провадження №63166552, проте з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 02 березня 2021 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду).

При цьому, як заява позивача про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними так і апеляційна скарга не містять жодних об`єктивних перешкод, які позбавили позивача можливості отримати оскаржувані постанови виконавчого провадження раніше, сам факт надання виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження на адвокатський запит в лютому 2021 року не свідчить, що позивачу до цього часу не було відомо про існування спірних постанов та вчинення виконавцем оскаржуваних дій.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не наведено обставин, що перешкоджала позивачеві звернутись з позовом до суду протягом 10 днів, з моменту, коли позивач дізнався про порушення прав, та в разі відсутності частини доказів, просити про їх витребування суд, у встановленому порядку.

Наведені позивачем факти та інформація підтверджують обізнаність позивача про порушення права, але не наводять жодних об`єктивних перешкод для звернення до суду, особливо враховуючи наявність у провадженні Деснянського районного суду міста Києва іншої пов`язаної справи, із жовтня 2020 року, саме щодо примусового виконання виконавчого напису.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску десятиденного строку на звернення до суду з даним позовом, а відтак правомірно повернуто позов позивачу.

При цьому, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича, третя особа: Державне підприємство "СЕТАМ" про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 28.04.2021 р.)