Ухвала

від 30.03.2021 по справі 640/5644/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1301

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 березня 2021 року м. Київ № 640/5644/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

державне підприємство "СЕТАМ"

про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) адреса: АДРЕСА_1 до приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича (надалі - відповідач) адреса: АДРЕСА_2 , тертя особа без самостійних вимог на предмет спору державне підприємство "СЕТАМ" (надалі - третя особа) адреса: 01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецького Павла Сергійовича у ВП № 63166552 при примусовому виконанні виконавчого напису № 3779 виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В.

- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти:

- протокол № 515423 від 07.12.2020 року проведення електронних торгів земельної ділянки, площею 1,3359 га, кадастровий номер 3222784200:05:002:0021;

- акт про проведені електронні торги від 21.12.2020 року виданий у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,1997 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- постанову від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем;

- акт від 20.01.2021 року про передачу майна: земельної ділянки, площею 0,2 га, кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, стягувану у рахунок погашення боргу видану у ВП № 63166552 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок прийняття суб`єктом владних повноважень протиправного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку та оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

В свою чергу, до Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та оригінал документу про доплату судового збору.

В обґрунтування вищевказаної заяви про поновлення пропущеного 10 денного строку щодо частини позовних вимог для звернення до адміністративного суду, позивач зазначає, що постанова від 30.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №63166552 з ідентифікатором доступу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження була надіслана представнику позивача лише 19.02.2021 і отримана 26.02.2021. Отримання представником позивача постанови від 30.09.2020 саме 26.02.2021 ніби-то підтверджується поштовим конвертом.

Докази того, що вказана постанова надійшла саме в цьому конверті відсутні.

Керуючись вищевикладеним позивач просив визнати причини пропуску строку поважними та задовольнити заяву про поновлення строків на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд виходить з наступного.

Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами .

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби .

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач самостійно стверджує, що про існування факту відкриття виконавчого провадження у ВП № 63166552 позивач дізнався 05 жовтня 2020 року, коли на адресу електронної пошти ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси електронної пошти ПриватБанк - info@pb.ua було надіслано електронного листа про призупинення видаткових операцій за його рахунками.

Підставою призупинення видаткових операцій було вказано постанову про арешт коштів боржника від 01 жовтня 2020 року, видану приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким Павлом Сергійовичем у виконавчому провадженні №63166552. Постанова про арешт коштів боржника від 01 жовтня 2020 року була видана при примусовому виконанні виконавчого напису № 3979 виданого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.

Не погодившись з виконавчим написом № 3979, ОСОБА_1 , через свого представника - Адвоката Глазунова І.Ю., 13 жовтня 2020 року до Деснянського районного суду міста Києва подається позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі № 754/13180/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ , треті особи: Приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець Русецький Павло Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, в жовтні 2020 року позивачеві та його представнику було достеменно відомо про виконавче провадження №63166552, проте з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 02 березня 2021 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду).

Крім цього, позивачу достеменно було відомо про існування постанови про відкриття цього виконавчого провадження, він оскаржував в судовому порядку виконавчий напис №3979 виданий 22.09.2020 таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

При цьому, позивачем не вказано жодних об`єктивних перешкод, які позбавили позивача можливості отримати оскаржувані постанови виконавчого провадження раніше. Не надано належних та допустимих доказів, що позивачем оскаржувані рішення не отримувались та могли бути отримані раніше. Не зазначено, що перешкоджало позивачеві звернутись з позовом до суду протягом 10 днів, з моменту, коли позивач дізнався про порушення прав, та в разі відсутності частини доказів, просити про їх витребування суд, у встановленому порядку.

Наведені позивачем факти та інформація підтверджують обізнаність позивача про порушення права, але не наводять жодних об`єктивних перешкод для звернення до суду, особливо враховуючи наявність у провадженні Деснянського районного суду міста Києва іншої пов`язанної справи, із жовтня 2020 року, саме щодо примусового виконання виконавчого напису.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Варто відмітити, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останній не вказує жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в заяві тез щодо поважності причин пропуску строку на оскарження.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, статтями 122, 123, 133 керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова